Постанова № 12122949, 04.11.2010, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

04 листопада 2010 р. № 52/17 Вищий господарський суд України у складі колегії:

головуючого:

суддів:Кочерової Н.О.

Студенця В.І.,

Черкащенка М.М.

за участю представників

сторін позивача –Заєць О.А.;

відповідача –не з'явився;

розглянувши касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Київгаз"

на рішеннягосподарського суду міста Києва

від21.04.2010

та на постановуКиївського апеляційного господарського суду

від19.07.2010

у справі№ 52/17

за позовомВідкритого акціонерного товариства "Київгаз"

доПоліклініки № 2 Солом'янського району міста Києва

простягнення 6 816, 74 грн. В С Т А Н О В И В:

          Відкрите акціонерне товариство "Київгаз" (далі –ВАТ "Київгаз") звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Поліклініки № 2 Солом'янського району міста Києва про стягнення 6 816, 74 грн., з яких 6 156, 83 грн. основного боргу, 71, 54 грн. інфляційних збитків, 31, 59 грн. –3% річних, 384, 38 грн. 0, 1% пені, 172, 40 грн. –7% штрафу.

          Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.01.2010 порушено провадження у справі № 52/17 за позовом ВАТ "Київгаз" до Поліклініки № 2 Солом'янського району міста Києва про стягнення 6 816, 74 грн.

          Рішенням господарського суду міста Києва (суддя Чебикіна С.О.) від 21.04.2010 позов задоволено частково. Суд стягнув з Поліклініки № 2 Солом'янського району міста Києва на користь ВАТ "Київгаз" 1 756, 83 грн. основного боргу, 31, 59 грн. 3% річних, 71, 54 грн. інфляційної складової боргу, 1, 00 грн. штрафу та 1, 00 грн. пені. В іншій частині у позові відмовлено.

          Рішення суду мотивоване тим, що відповідачем після порушення провадження у справі погашено частину заборгованості за надані послуги з транспортування природного газу у сумі 4 400, 00 грн.

          Разом з тим, неоплаченою залишилась сума боргу у розмірі 1 756, 83 грн., яка підлягає стягненню разом з нарахованими на цю суму 3% річних, втратами від інфляції, а також пенею і штрафом, які з урахуванням повноважень, наданих суду відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України, були зменшені судом до 1, 00 грн.

          Постановою Київського апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: головуючий суддя Лосєв А.М., судді Сулім В.В., Іваненко Ю.Г.) від 19.07.2010 апеляційну скаргу ВАТ "Київгаз" залишено без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 21.04.2010 без змін.

          Не погоджуючись з рішенням господарського суду міста Києва від 21.04.2010 та постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.07.2010, ВАТ "Київгаз" подало касаційну скаргу, в якій просить рішення та постанову, як такі, що прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позов ВАТ "Київгаз" про стягнення 6 816, 74 грн.

          У касаційній скарзі ВАТ "Київгаз" посилається на те, що судами необґрунтовано зменшено розмір пені та штрафу.

          Ухвалою Вищого господарського суду України від 11.10.2010 касаційну скаргу прийнято до розгляду та призначено на 04.11.2010.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального і процесуального права вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

          Як встановлено господарськими судами та вбачається з матеріалів справи між ВАТ "Київгаз" та Поліклінікою № 2 Солом'янського району міста Києва 28.01.2009 укладено договір на поставку природного газу та надання послуг з його транспортування № 221120, за умовами якого ВАТ "Київгаз" зобов'язався поставити природний газ, а також виконати послуги з його транспортування розподільними газопроводами від ГРС магістрального газопроводу до ГРП споживача, а споживач зобов'язався прийняти газ і оплатити на умовах цього договору вартість газу та послуги з його транспортування (п. 1.1 договору).

          Відповідно до п. 6.1 договору оплата вартості газу та послуг з його транспортування проводиться споживачем виключно грошовими коштами в такому порядку: перший платіж споживач здійснює до 15 числа поточного місяця у розмірі 100% вартості газу та послуг з його транспортування, передбачених договором на місяць поставки газу; остаточний розрахунок здійснюється протягом п'яти календарних днів наступного місяця після надання послуг, виходячи з вартості фактично отриманих, але не сплачених ВАТ "Київгаз" послуг за звітний місяць.

          На виконання умов договору ВАТ "Київгаз" у березні, квітні, травні, жовтні та листопаді 2009 року надало послуги з транспортування газу у розмірі 8 504, 67 грн., що підтверджується актами прийому-передачі природного газу та прийняття послуг з його транспортування.

          Окрім того, у травні 2009 року відповідачеві була донарахована сума збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ у період з 01.01.2009 по 12.01.2009 у розмірі 196, 96 грн.

          Судами встановлено, що Поліклінікою № 2 Солом'янського району міста Києва надані послуги були оплачені частково, у зв'язку з чим на момент звернення до суду з позовом її заборгованість перед ВАТ "Київгаз" становила 6 156, 83 грн.

          Після порушення провадження у справі Поліклініка № 2 Солом'янського району міста Києва погасила частину заборгованості за надані послуги, сплативши ВАТ "Київгаз" 4 400, 00 грн., про що свідчать платіжні доручення, які містяться в матеріалах справи.

          Разом з тим, непогашеною залишилась заборгованість у розмірі 1 756, 83 грн., доказів сплати якої відповідачем суду надано не було, у зв'язку з чим місцевий господарський суд визнав обґрунтованими позовні вимоги в цій частині та дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

          ВАТ "Київгаз" просило також стягнути з Поліклініки № 2 Солом'янського району міста Києва 71, 54 грн. втрат від інфляції та 31, 59 грн. 3% річних.

          Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на те, що Поліклініка № 2 Солом'янського району міста Києва прострочила виконання грошового зобов'язання, суди попередніх інстанцій визнали вимоги в цій частині такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 7.3 договору в разі неоплати або несвоєчасної оплати за надані послуги з газопостачання у строки, зазначені у п. 6.1 даного договору, споживач сплачує на користь ВАТ "Київгаз", крім суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних за весь час прострочення, пеню у розмірі 0, 1% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплачує штраф у розмірі 7% від суми заборгованості.

Керуючись зазначеним пунктом договору ВАТ "Київгаз" просило стягнути з Поліклініки № 2 Солом'янського району міста Києва 384, 38 грн. пені та 172, 40 грн. штрафу.

Частиною 1 ст. 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч. 2 ст. 549 ЦК України).

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Частиною 1 ст. 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

          Статтею 233 ГК України передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Зазначені норми ставлять право суду на зменшення неустойки в залежність від співвідношення її розміру і збитків.

При застосуванні частини третьої статті 551 ЦК України та статті 233 ГК України слід мати на увазі, що поняття "значно" та "надмірно" є оціночними і мають конкретизуватися судом у кожному конкретному випадку. При цьому слід враховувати, що правила частини третьої статті 551 ЦК України та статті 233 ГК України направлені на запобігання збагаченню кредитора за рахунок боржника, недопущення заінтересованості кредитора у порушенні зобов'язання боржником (п. 42 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 07.04.2008 № 01-8/211 "Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України").

          Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

          Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК України), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо (п. 3.9.2 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

На підставі викладеного, користуючись правом, наданим господарським судам п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України, суди попередніх інстанцій з врахуванням обставин справи в їх сукупності зменшили розміри пені та штрафу, належних до сплати, до 1, 00 грн.

          Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновком судів щодо наявності підстав для зменшення пені й штрафу і вважає, що судові рішення в цій частині не суперечать положенням чинного законодавства.

Разом з тим, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду міста Києва від 21.04.2010 та постанова Київського апеляційного господарського суду від 19.07.2010 підлягають зміні в частині припинення провадження на суму 4 400, 00 грн.

Так, як вбачається із тексту рішення, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що оскільки станом на день розгляду справи відповідачем сплачено частину боргу у розмірі 4 400, 00 грн., то провадження у справі в цій частині підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України у зв'язку з відсутністю предмету спору, проте у резолютивній частині рішення цього не відобразив, а суд апеляційної інстанції зазначений недолік не усунув.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119- 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України, –

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Київгаз" задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 21.04.2010 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.07.2010 змінити, виклавши резолютивну частину рішення господарського суду міста Києва від 21.04.2010 у такій редакції:

"Позов задовольнити частково.

Стягнути з Поліклініки № 2 Солом'янського району міста Києва (03037, м. Київ, проспект Червонозоряний, 2, код 26188604) на користь Відкритого акціонерного товариства "Київгаз" (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, буд. 4-б, код 03346331) 1 756 (одну тисячу сімсот п'ятдесят шість) грн. 83 коп. основного боргу, 31 (тридцять одну) грн. 59 коп. 3% річних, 71 (сімдесят одну) грн. 54 коп. інфляційної складової боргу, 1 (одну) грн. 00 коп. штрафу, 1 (одну) грн. 00 коп. пені, 102 (сто дві) грн. 00 коп. витрат по оплаті державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В частині стягнення 4 400, 00 грн. основного боргу провадження у справі припинити.

В іншій частині в позові відмовити."

3. Матеріали справи № 52/17 повернути господарському суду міста Києва.

Головуючий - суддя                                                                      Кочерова Н.О.

Судді:                                                                                                    Студенець В.І.

                                                                                                    Черкащенко М.М.