Рішення № 121224766, 27.08.2024, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 серпня 2024 року м. Київ№ 320/12618/24

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Жукової Є.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)

про визнання протиправною та скасування постанови,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі - відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 23.02.2024 ВП №74248634.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідач протиправно прийняв 23.02.2024 постанову про відкриття виконавчого провадження №74248634. Вважає вказану постанову протиправною та такою, що підлягає скасування з огляду на порушення вимог законодавства при відкритті провадження. Просить суд задовольнити позов.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.03.2024 відкрито провадження у справі №320/12618/24, суд ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов та витребуваних документів.

Відповідно до довідок про доставку електронного листа, документ в електронному вигляді «Ухвала про відкриття спрощеного провадження без проведення судового засідання» від 22.03.2024 по справі №320/12618/24 доставлено до електронного кабінету ОСОБА_1 та Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) 25.03.2024.

22 березня 2024 року до відділу документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярію) Київського окружного адміністративного суду від ОСОБА_1 надійшла заява на компенсацію судових витрат.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.06.2024 повторно витребувано від Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) завірені належним чином копії матеріалів виконавчого провадження ВП №74248634.

Відповідно до довідки про доставку електронного листа, документ в електронному вигляді «Ухвала» від 10.06.2024 по справі №320/12618/24 доставлено до електронного кабінету ОСОБА_1 та Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) 10.06.2024.

07 травня 2024 року до відділу документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярію) Київського окружного адміністративного суду від Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) надійшла копія матеріалів виконавчого провадження ВП №74248634.

Відповідач правом на подачу відзиву на позовну заяву не скористався, хоча про відкриття провадження у справі був повідомлений у відповідності до положень КАС України.

Враховуючи викладене, з метою додержання розумного строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд визнав за можливе розгляд справи здійснювати за наявними матеріалами відповідно до положень частини шостої статті 162 КАС України

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

08 січня 2024 року було винесено постанову серії БАД №030181 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 грн. Відповідно до зазначеної постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, ОСОБА_1 , 08.01.2024 о 12:29 год в м. Біла Церква, по вул. Г. Маріуполя керував транспортним засобом - автомобілем «Хонда», д.н.з. НОМЕР_1 , рухався на червоний сигнал світлофора, відповідальність за що передбачена частиною другою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Копію постанови від 08.01.2024 серії БАД №030181 позивачем отримано особисто, про що свідчить підпис ОСОБА_1 .

У зв`язку із несплатою позивачем штрафу, 14.02.2024 Управління патрульної поліції у Київській області подало до Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) заяву про примусове виконання постанови серії БАД №030181 для стягнення з позивача штрафу у розмірі 510 грн.

23 лютого 2024 року старшим державним виконавцем Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Савченко А.Г. відкрито виконавче провадження №74248634 з виконання постанови серії БАД №030181 про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави штрафу в розмірі 510 грн.

23 лютого 2024 року старшим державним виконавцем Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Савченком А.Г. прийнято постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження у розмірі 200 грн.

23 лютого 2024 року старшим державним виконавцем Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Савченком А.Г. прийнято постанову про стягнення виконавчого збору у розмірі 102 грн.

04 березня 2024 року старшим державним виконавцем Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Савченком А.Г. прийнято постанову про арешт коштів боржника.

26 березня 2024 року старшим державним виконавцем Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Савченком А.Г. прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження, у зв`язку із повним фактичним виконанням згідно виконавчого документу. Кошти згідно виконавчого документу, виконавчий збір та витрати виконавчого провадження перераховано.

За наслідками оскарження позивачем постанови серії БАД №030181 від 08.01.2024, рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 12.03.2024 у справі №759/1011/24 у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до старшого лейтенанта ОСОБА_2 , Департаменту патрульної поліції про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення відмовлено.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.05.2024 у справі №759/1011/24 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Святошинського районного суду міста Києва від 12.03.2024 без змін.

Не погоджуючись з постановою державного виконавця про відкриття виконавчого провадження від 23.02.2024, позивач звернувся із цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку матеріалам та обставинам справи, а також наданим додатковим поясненням та запереченням сторін, суд зазначає наступне.

Згідно статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VІІІ (далі Закон № 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частини другої статті 74 Закону № 1404-VIIІ рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Пунктом 6 частини першої статті 3 Закону № 1404-VIII передбачено, що примусовому виконанню підлягають рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема: постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.

Приписами статті 5 Закону № 1404-VIII визначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та, у передбачених цим Законом випадках, на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Частиною першою статті 13 Закону № 1404-VIII встановлено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 26 Закону № 1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Приписами статті 291 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) врегульовано питання набрання законної сили постановою адміністративного органу (посадової особи) у справі про адміністративне правопорушення.

Відповідно до частини третьої статті 291 КУпАП постанова у справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, та постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, набирає законної сили після її вручення особі або отримання поштового повідомлення про вручення, або про відмову в її отриманні, або повернення поштового відправлення з позначкою про невручення.

Згідно зі статті 292 КУпАП скарга на постанову по справі про адміністративне правопорушення розглядається правомочними органами (посадовими особами) в десятиденний строк з дня її надходження, якщо інше не встановлено законами України.

Порядок виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті встановлений статтею 300-1 КУпАП, відповідно до якої у разі несплати штрафу особами, зазначеними у частинах першій та другій статті 14-2 цього Кодексу, протягом 30 днів з дня набрання законної сили постановою про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сферах безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів така постанова підлягає примусовому виконанню.

У разі несплати штрафу особами, зазначеними у частині першій цієї статті, постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті підлягає примусовому виконанню протягом 30 днів з дня набрання нею законної сили.

У разі оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу за правопорушення у сферах безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів перебіг строків, визначених цією статтею, зупиняється до розгляду скарги.

Строки і порядок виконання постанови про накладення штрафу встановлені статтею 307 КУпАП, відповідно до частини першої якої штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Стаття 308 КУпАП регулює примусове виконання постанови про стягнення штрафу, відповідно до якої у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу. Аналіз вказаних приписів КУпАП вказує на те, що постанова у справі про адміністративне правопорушення у сферах безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів набирає законної сили, зокрема після її вручення особі. Закон встановлює тридцятиденний строк з дня набрання постановою про накладення штрафу для сплати штрафу, вказаний строк зупиняється у разі її оскарження - до розгляду скарги.

При цьому, штраф має бути сплачений не пізніш як через десять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення, у разі несплати штрафу у зазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби, при цьому у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Суд встановив, що 08.01.2024 Управління патрульної поліції у Київській області прийняло постанову серії БАД №030181, якою притягнула ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності з накладенням штрафу у розмірі 510 грн за рух транспортного засобу на червоний сигнал світлофора. У вказаній постанові зазначено, що у разі несплати штрафу у строк встановлений статтею 300-2 КУпАП, у порядку примусового виконання стягується штраф у подвійному розмірі 1020 грн.

Як вище встановив суд, згідно з записів графи 9 постанови серії БАД №030181 вона вручена позивачу особисто у день її складення 08.01.2024, у зв`язку із чим, в силу приписів статті 291 КУпАП вказана постанова є такою, що набрала законної сили 08.01.2024.

Таким чином, з урахуванням вимог статей 300-1, 307 КУпАП тридцятиденний строк із дня набрання законної сили постановою, встановлений Законом на сплату штрафу або подання скарги до уповноваженого органу на вказану постанову сплив 06.02.2024. Разом з тим, доказів сплати суми штрафу у розмірі 510 грн або доказів звернення зі скаргою до уповноваженого органу на постанову у вказаний строк позивач не надав.

З урахуванням зазначеного, 14.02.2024 у Управління патрульної поліції у Київській області виник обов`язок, встановлений статті 308 КУпАП, надіслати постанову про накладення штрафу БАД №030181 для примусового виконання до органу державної виконавчої служби для стягнення подвійного розміру штрафу у розмірі 510 грн.

При цьому суд зазначає, що державний виконавець, отримавши заяву стягувача про примусове виконання та виконавчий документ, що відповідає вимогам Закону України «Про виконавче провадження» має встановлений частиною п`ятою статті 26 цього Закону обов`язок не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа прийняти постанову про відкриття виконавчого провадження.

Доводи позивача про те, що на підставі підпункту 1 частини четвертої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов`язаний повернути постанову БАД №030181 без виконання з підстав не набрання законної сили рішенням, на підставі якого видано виконавчий лист, суд вважає необґрунтованими, оскільки вказана норма стосується виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів, що видані за рішенням суду, натомість у даному випадку постанова БАД №030181 є самостійним виконавчим документом.

Крім того, суд звертає увагу на те, що судове оскарження постанови БАД №030181 не призвело до її скасування, а виконавче провадження закінчено у зв`язку із фактичним виконанням. Тобто скасування постанови про відкриття виконавчого провадження не призведе до відновлення прав позивача.

З урахуванням зазначеного, доводи позивача про протиправність оскарженої постанови не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд при вирішенні спору враховує приписи статті 2 КАС України, відповідно до якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, у зв`язку із чим у задоволенні позовних вимог належить відмовити.

Оскільки у задоволенні позову відмовлено, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити повністю.

2. Розподіл судових витрат не здійснювати.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Жукова Є.О.