Постанова № 121187680, 26.08.2024, Великоновосілківський районний суд Донецької області

Номер справи 220/1289/24

Номер провадження 3/220/675/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2024 року Суддя Великоновосілківського районного суду Донецької області Якішина О.М., розглянувши матеріали, що надійшли з Відділення поліції № 1 Волноваського районного відділу поліції ГУНП в Донецькій області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

10.08.2024 року о 09-30 год. ОСОБА_1 , знаходячись за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, вчинив домашнє насильство у відношенні своєї співмешканки ОСОБА_2 , а саме умисні дії психологічного характеру, що полягали у висловлювані в сторону потерпілої нецензурною лайкою, погрозами фізичної розправи, внаслідок чого могла бути завдана шкода психічному здоров`ю потерпілої. Своїми діями ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 , якому було повідомлено про день та час розгляду справи, що підтверджується його підписом в протоколі про адміністративне правопорушення, не з`явився без поважних причин, про причини свого неприбуття не повідомив. Крім того, ОСОБА_1 також повідомлявся про день та час розгляду справи шляхом направлення йому судової повістки, за адресою проживання зазначеною у протоколі. Враховуючи те, що ОСОБА_1 без поважних причин не з`явився до суду, будь-яких заяв від нього не надходило, доказів поважності причини неявки в судове засідання суду не надав, суд вважає причини його неявки не поважними та з урахуванням викладеного, вважає можливим відповідно до ст. 268 КУпАП розглянути справу у відсутності правопорушника.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, оцінюючи зібрані в справі докази в їх сукупності, суд вважає, що вина ОСОБА_1 , у зазначеному вище адміністративному правопорушенні повністю доведена та підтверджена матеріалами адміністративної справи, у тому числі:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 219634 від 10.08.2024 р., в якому викладені обставини скоєного правопорушення;

- письмовими поясненнями самого ОСОБА_1 , викладеними на окремому аркуші, відповідно до яких він не оспорював обставини викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, зазначив, що він мешкає разом зі своєю співмешканкою ОСОБА_2 та її сином ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 . 10.08.2024 року о 09-00 год. він, разом з ОСОБА_2 вживав спиртні напої, згодом між ними виникла словесна сварка. В ході сварки він висловлювався грубою нецензурною лайкою на адресу ОСОБА_2 , погрожував фізичною розправою, але фізичної шкоди він їй не спричинив. Конфлікт тривав близько 10-15 хв. Провину свою він усвідомлює та обіцяє такого більше повторювати;

- протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 10.08.2024 р. від гр. ОСОБА_2 , щодо вчинення відносно неї домашнього насильства гр.. ОСОБА_1 ;

- письмовими поясненнями ОСОБА_2 , в яких остання пояснила, що вона мешкає разом зі своїм співмешканцем ОСОБА_1 та спільним сином ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 . 10.08.2024 року ОСОБА_1 під час сумісного вживання алкоголю почав кричати на неї ображати нецензурними словами та виказувати погрози. Під час сварки дитина вдома не знаходилася.

Як передбачено п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Пунктом 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Пунктом 17 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 173-2 КпАП України.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КпАП України, а саме вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення дій фізичного, психологічного характеру, внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода психічному здоров`ю потерпілого.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення за правопорушення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Враховуючи характер скоєного ОСОБА_1 правопорушення, ступінь його вини, особу порушника, стосовно якого даних, які б з негативного боку його характеризували, суду не надані, останній не працює, до адміністративної відповідальності раніше не притягувався, відсутність обставин, що пом`якшують або обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, суд піддає ОСОБА_1 адміністративному стягненню у межах санкції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП у вигляді штрафу, саме ця міра покарання буде достатньою для виправлення порушника та запобігання вчинення ним нових адміністративних правопорушень.

Крім того, згідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку покладено таке стягнення.

Отже, відповідно до вимог п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», з особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 605,60 грн.

Керуючись ст.ст. 33, 221, 283, 173-2 ч. 1 КпАП України, Законом України «Про судовий збір» суд

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 ч. 1 КпАП України, та призначити адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 170,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави на розрахунковий рахунок - UA 908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету - 22030106, МФО-899998, код отримувача (ЄДРПОУ) 37993783, отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код суду (ЄДРПОУ) - 02895834, судовий збір у розмірі 605 (шістсот п`ять) грн. 60 коп.

Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Великоновосілківський районний суд Донецької області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя О.М. Якішина