Рішення № 121183135, 23.08.2024, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 серпня 2024 року справа № 580/7447/24

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд одноособово в складі головуючої судді Бабич А.М., розглянувши в залі суду в порядку спрощеного письмового провадження адміністративну справу за позовом адвоката Стаська О.Г. від імені ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправним і скасування рішення та зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

26.07.2024 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов адвоката Стаська О.Г. від імені ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі позивачка) до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м.Черкаси, вул.Смілянська, буд.23; код ЄДРПОУ 21366538) (далі відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (40009, м.Суми, вул.Степана Бандери, буд.43; код ЄДРПОУ 21108013) (далі відповідач 2) про:

визнання протиправним і скасування рішення відповідача 2 від 14.03.2024 №232450002634 про відмову їй у призначенні пенсії у зв`язку з втратою годувальника;

зобов`язання відповідача 1 призначити, нарахувати та виплатити їй з 05.03.2024 пенсію у зв`язку з втратою годувальника відповідно до ст.36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Обґрунтовуючи зазначила, що відповідачі відмовили у призначенні пенсії у разі втрати годувальника у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу, за його наявності. Вважає, що відповідачі порушуючи закон відмовили у призначені пенсії.

Ухвалою суду від 31 липня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд правилами спрощеного письмового провадження відповідно до ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Також встановлено відповідачу строк, тривалістю 15 днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі, для надання відзиву на позовну заяву та доказів. Вказану ухвалу відповідачі отримали 31.07.2024, що підтверджується довідками про доставку електронних листів в їх електронні кабінети.

16.08.2024 від відповідача1 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому просив у задоволенні позову відмовити. Обґрунтовуючи зазначив, що заяву позивачки від 05.03.2024 про призначення пенсії у разі втрати годувальника розглянув за принципом екстериторіальності відповідач 2, який прийняв спірне рішення про відмову у призначені пенсії. Стверджує, що не допустив порушення прав позивачки та листом повідомив про результати розгляду її заяви.

Відповідач 2 правом подати відзив не скористався, про причини суд не повідомив.

Оцінивши доводи, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.

05.03.2024 позивачка звернулася заявою до відповідача 1, в якій просила призначити їй пенсію у разі втрати годувальника. До заяви додала перелік документів. Заява прийнята 05.03.2024 та зареєстрована за №440.

14.03.2024 відповідач прийняв рішення №232450002634 про відмову у призначенні пенсії. У ньому зазначив, що вік заявниці 63 роки. Необхідний страховий стаж утриманця визначений ст.36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» - 21 рік, страховий стаж заявниці 0 років 0 місяців 0 днів, страховий стаж годувальника 3 роки 6 місяці 15 днів. За доданими документами до страхового стажу померлого годувальника не зарахований період навчання згідно з дипломом НОМЕР_2 з 01.09.1971 до 23.07.1975, оскільки період навчання перетинається з періодом проходження військової служби. Відповідний період можливо буде зарахувати до страхового стажу після надання уточнюючої довідки із зазначенням форми навчання та звернення до управління. У переліку документів для призначення пенсії відсутні будь-які документи, що підтверджують страховий стаж заявниці.

Листом від 14.03.2024 відповідач 1 повідомив позивачку про результати розгляду її заяви.

Не погоджуючись із спірним рішенням, позивачка звернулася в суд з позовом.

Суд врахував ч.2 ст.19 Конституції України, якою встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України від 05 листопада 1991 року №1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788-XII) та Законом України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон України №1058-IV).

Згідно з абз.1 ст.1 Закону №1788-XII громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Стаття два Закону №1788-XII визначає, що за цим Законом призначаються трудові пенсії: за віком, по інвалідності, в разі втрати годувальника, за вислугу років.

Відповідно до ст.6 Закону №1788-XII особам, які мають одночасно право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором, за винятком пенсій інвалідам внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при захисті Батьківщини або при виконанні інших обов`язків військової служби, або внаслідок захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті чи з виконанням інтернаціонального обов`язку.

Згідно зі ст.7 Закону №1788-XII звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію.

Умови призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника визначені ст. 36 Закону України №1058-IV. Так, відповідно до вказаної статті пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті особи, яка виконала функцію донора анатомічних матеріалів людини, пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров`я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), та непрацездатним членам сім`ї особи, якій відповідно до Закону України "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин" надано правовий статус особи, зниклої безвісти за особливих обставин, - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника

Батьки і чоловік (дружина) померлого, які не були на його утриманні, мають право на пенсію у зв`язку з втратою годувальника, якщо втратили джерело засобів до існування.

Непрацездатними членами сім`ї вважаються:

1) чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли віку 65 років, або пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону;

2) діти (у тому числі діти, які народилися до спливу 10 місяців з дня смерті годувальника) померлого годувальника, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали особами з інвалідністю до досягнення 18 років.

Діти, які навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх навчальних закладах системи загальної середньої освіти, а також професійно-технічних, вищих навчальних закладах (у тому числі у період між завершенням навчання в одному із зазначених навчальних закладів та вступом до іншого навчального закладу або у період між завершенням навчання за одним освітньо-кваліфікаційним рівнем та продовженням навчання за іншим за умови, що такий період не перевищує чотирьох місяців), - до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років, та діти-сироти - до досягнення ними 23 років незалежно від того, навчаються вони чи ні;

3) чоловік (дружина), а в разі їх відсутності - один з батьків або брат чи сестра, дідусь чи бабуся померлого годувальника незалежно від віку і працездатності, якщо він (вона) не працюють і зайняті доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8 років.

До членів сім`ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони:

1) були на повному утриманні померлого годувальника;

2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.

Члени сім`ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв`язку з втратою годувальника.

Отже, вказана вище норма Закону визначає умови призначення пенсії у разі втрати годувальника, за яких така пенсія призначається, зокрема непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника - пенсіонера незалежно від тривалості страхового стажу. Такими непрацездатними членами сім`ї, зокрема, вважається дружина, яка досягла пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

Суд урахував, що позивачці на дату звернення зі вказаною вище заявою виповнилося 63 роки, тобто вона досягла, передбаченого статтею 26 Закону України №1058-IV і в цій частині відповідає вказаними вище вимогам. Водночас суд установив, що померлий годувальник був інвалідом 2 групи та отримував пенсію з інвалідності, що підтверджується, довідкою Обласної МСЕК №1 серії 12 ААБ №777043 та копією пенсійного посвідчення серії НОМЕР_3 .

Проаналізувавши зазначену вище норму Закону, суд дійшов висновку, що право на отримання пенсії у разі втрати годувальника не залежить від наявності у померлого годувальника на день смерті страхового стажу, оскільки він був пенсіонером.

Тому, врахувавши вказану вище норму Закону, суд дійшов висновку, що позивачка має право на призначення пенсії у разі втрати годувальника, оскільки відповідає зазначеним вище умовам. Відповідач 2, відмовляючи у позивачці у призначенні пенсії уразі втрати годувальника, не дотримався вказаних вище вимог законодавства та порушив її право на пенсію.

Відповідно до ч.1 ст.38 Закону України №1058-IV пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається на весь період, протягом якого член сім`ї померлого годувальника вважається непрацездатним згідно із частиною другою статті 36 цього Закону, а членам сім`ї, які досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, - довічно.

Згідно з ч.2 ст.45 Закону України №1058-IV пенсія призначається довічно або на період, протягом якого пенсіонер має право на виплату пенсії відповідно до цього Закону.

Пенсія у зв`язку з втратою годувальника непрацездатним членам сім`ї особи, якій відповідно до Закону України "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин" надано правовий статус особи, зниклої безвісти за особливих обставин, призначається на період, протягом якого така особа зберігає цей правовий статус. Виплата такої пенсії припиняється з першого числа місяця, наступного за місяцем внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань або до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, відмітки про встановлення місцеперебування, місця поховання чи місцезнаходження останків особи, зниклої безвісти або зниклої безвісти за особливих обставин.

Пунктом 2.1 Порядку надання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1 (далі - Порядок) визначений перелік документів, які подаються для призначення пенсії за віком, серед яких за бажанням пенсіонера може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) до 30 червня 2000 року (додаток 1) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.

Відповідно до п.4.2 Порядку при прийманні документів орган, що призначає пенсію:

1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;

2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;

3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі;

4) видає пам`ятку пенсіонеру (додаток 3), копія якої зберігається у пенсійній справі.

Отже, відповідач наділений правом перевіряти надані особою документи для призначення пенсії та вірного її обчислення.

Згідно з п.4.3 Порядку №22-1 створення та обробка документів здійснюється із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій.

Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.

Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.

Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника органу, що призначає пенсію, на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.

Відповідно до п.4.8 Порядку №22-1 заява, відомості з відповідних інформаційних систем, скановані копії документів, на підставі яких призначено (перераховано) пенсію та проводиться її виплата; інша інформація, з урахуванням якої визначаються розмір призначеної пенсії та розмір пенсії до виплати, обробляються в складі електронної пенсійної справи, що формується та ведеться відповідно до вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та «Про захист персональних даних». Електронна пенсійна справа зберігається на базі централізованих інформаційних технологій.

Документи, що надійшли у паперовій формі, обробляються, реєструються та зберігаються в органі, що призначає пенсію, за правилами, встановленими постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2018 року №55 «Деякі питання документування управлінської діяльності».

Отже, за результатами розгляду заяви особи територіальний орган Пенсійного фонду не пізніше 10 днів зобов`язаний прийняти рішення. Рішення щодо розгляду заяви позивачки прийняв саме відповідач 2.

Встановлені обставини свідчать, що у заявлених правовідносинах відповідач 1 прийняв документи позивачки. Безпосередній розгляд матеріалів, доданих до заяви позивачки про призначення пенсії та прийняття акту владно-розпорядчого характеру (результат) у формі рішення від 14.03.2024 №232450002634 здійснив відповідач 2.

Згідно з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду в постанові від 07.07.2022 у справі №160/2743/21 після прийняття рішення за результатами розгляду звернення неправомірність окремих дій чи бездіяльності цього суб`єкта владних повноважень під час розгляду звернення не може бути предметом окремого позову.

Врахувавши зазначене суд дійшов висновку, що відповідач 1 не допустив порушення заявленого права позивачки на призначення пенсії та діяв відповідно до вказаної вище норми Порядку №22-1 щодо прийому документів позивачки. Тому позовна вимога щодо зобов`язання його вчинити певні дії не обґрунтована та задоволенню не підлягає.

Оскільки положення ст.36 Закону України №1058-I, якими визначено умови призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника, не пов`язує право на такий вид пенсії з наявністю певного стразового стажу утриманця, суд дійшов висновку, що позивачка мала право на призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника відповідно до ст.36 Закону України №1058-IV.

Оскільки рішення від 14.03.2024 №232450002634 про відмову у призначенні пенсії прийняте з порушенням вказаних вище норм, наявні обґрунтовані підстави визнати його протиправним і скасувати повністю. При цьому порушення заявленого права позивачки відбулося з дати звернення за призначенням пенсії.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.5 КАС України способом захисту прав особи від протиправної бездіяльності суб`єкта владних повноважень є визнання її протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. Тобто дії, які він повинен вчинити за законом.

Згідно з абз. 2 ч.4 ст.245 КАС України у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч.2 ст.2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завданням адміністративного судочинства є гарантування дотримання прав особи та вимог законодавства, а не забезпечення ефективності державного управління, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень ключовим завданням якого є здійснення правосуддя.

Оскільки розглядаючи звернення пенсіонера про призначення пенсії відповідач зобов`язаний виконати таке повноваження за наявності законних підстав, воно не є дискреційним.

Для забезпечення виконання завдання адміністративного суду, вказаного у ст.2 КАС України щодо ефективного способу повного судового захисту порушеного права позивачки, суд дійшов висновку зобов`язати відповідача 2, який безпосередньо порушив її право на пенсію призначити, нарахувати та виплатити їй з 05.03.2024 пенсію у зв`язку з втратою годувальника відповідно до ст.36 Закону України №1058-VI.

Отже, позовні вимоги обґрунтовані у вказаних вище частинах та підлягають частковому задоволенню.

Понесені позивачкою судові витрати, підтверджені квитанцією від 12.07.2024 в сумі 1211,20 грн про сплату судового збору за звернення до адміністративного суду з позовною заявою, згідно з ч.3 ст.139 КАС України підлягають стягненню на користь позивачки за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 2, який безпосередньо порушив заявлене право позивачки, пропорційно задоволеній частині позову половина суми.

Керуючись ст.ст. 2-20, 72-78, 90, 132-143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов адвоката Стаська О.Г. від імені ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) задовольнити частково.

Визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (40009, м.Суми, вул.Степана Бандери, буд.43; код ЄДРПОУ 21108013) від 14.03.2024 №232450002634 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії у зв`язку з втратою годувальника.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області (40009, м.Суми, вул.Степана Бандери, буд.43; код ЄДРПОУ 21108013) призначити, нарахувати та виплатити з 05.03.2024 ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсію у зв`язку з втратою годувальника відповідно до ст.36 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

2. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (40009, м.Суми, вул.Степана Бандери, буд.43; код ЄДРПОУ 21108013) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору за звернення до адміністративного суду з позовною заявою в розмірі 605,60грн (шістсот п`ять гривень шістдесят копійок).

3. Копію рішення направити учасникам справи.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.

Суддя Анжеліка БАБИЧ

Рішення ухвалене, виготовлене в повному обсязі та підписане 23.08.2024.