Постанова № 121179139, 23.08.2024, Вишгородський районний суд Київської області

"23" серпня 2024 р. Справа № 363/4232/24

УХВАЛА

23 серпня 2024 року суддя Вишгородського районного суду Київської області Чірков Г.Є., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції та капрала поліції Турницької Ірини Василівни, про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення ц сфері дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі,

встановив:

пред`явлену позовну заяву слід залишити без руху, виходячи з такого.

Як убачається з позову та доданих до нього матеріалів, позовну заяву подано без дотримання вимог ст. 160 КАС України.

Відповідно до ч. 3ст. 161 КАС Українидо позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року у справі №543/775/17, відступила від висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові від 13 грудня 2016 року (провадження № 21-1410а16), сформулювала правову позицію, відповідно до якої особи, стосовно яких ухвалено рішення про накладення адміністративного стягнення, є платниками судового збору у розумінні Закону України «Про судовий збір», а у випадку незгоди із судовим рішенням, прийнятим за наслідками розгляду справи цієї категорії, позивач та відповідач як рівноправні сторони в адміністративній справі мають право оскаржити це рішення в апеляційному порядку і вказаний Закон винятків чи застережень щодо сплати судового збору за оскарження таких судових рішень не містить.

При цьому, Велика Палата Верховного Суду у цій справі звернула увагу, що відповідно до положень статей 3, 5 Закону України «Про судовий збір» серед осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, немає таких, які б звільнялися від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви на постанову про накладення адміністративного стягнення, чи виключали б позовну заяву на постанову про накладення адміністративного стягнення з об`єктів оплати судовим збором.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду Касаційного адміністративного суду від 16 серпня 2023 року по справі №212/3575/22провадження №К/990/10487/23.

Крім того, у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення, як і в інших справах щодо накладення адміністративного стягнення - судовий збір складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. (ВС КАС справа №212/3575/22від 16.08.2023 року)

Велика Палата Верховного Суду вказала, що з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік», у 2024 році прожитковий мінімум для працездатних осіб, з 01 січня 2024 року, становить 3028грн., а відтак, ОСОБА_1 необхідно подати до суду оригінал квитанції про сплату судового збору в розмірі 605 грн. 60 коп.

Згідно ч. 4 ст. 161 КАС, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Разом з тим, належним чином завірену копію постанови поліцейського 1 взводу 1 роти 1 батальйону БПП з обслуговування Хмільницького району УПП у Вінницькій області, серія ЕНА №2782947 від 08 серпня 2024 року, яку просить скасувати позивач, до позову не долучено.

Крім того, згідно правової позиції, викладеної у постанові КАС ВС від 26.12.2019 року у справі № 724/716/16-а, відповідачем у справах про оскарження постанов у справах про адміністративні правопорушення, які розглядаються судом в порядку, визначеному КАС України, є саме орган державної влади суб`єкт владних повноважень, а не особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення.

Згідно правової позиції, викладеної у постанові КАС ВС від 26 грудня 2019 року у справі № 724/716/16-а, посадова особа органу, який є суб`єктом владних повноважень не може виступати самостійним відповідачем у справах про оскарження рішення такого органу. Належним відповідачем у таких справах є саме відповідний орган на якого покладено функціональний обов`язок розглядати справи про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ст. 222 КУпАП, працівники органів і підрозділів Національної поліції (поліцейські) при розгляді справи про адміністративне правопорушення діють від імені органів Національної поліції, тому належним відповідачем у справі щодо оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху повинен бути відповідний орган Національної поліції.

З наведеної норми випливає, що суб`єктом владних повноважень, який розглядає справу про адміністративне правопорушення і виносить постанову про притягнення до адміністративної відповідальності, є відповідний орган в особі конкретної посадової особи.

Разом з тим, в порушення зазначених вище вимог, відповідачем у позові окрім Управління патрульноїполіції уВінницькій областіДепартаменту патрульноїполіції такожзазначено капрала поліції ОСОБА_2 , яка не може виступати відповідачем у цій справі згідно викладених вище правових висновків.

Таким чином позивачу слід усунути вказані вище недоліки заяви, шляхом подання уточненої позовної заяви із належним визначенням процесуального становища осіб у справі, належним чином завіреної копії поліцейського 1 взводу 1 роти 1 батальйону БПП з обслуговування Хмільницького району УПП у Вінницькій області, серія ЕНА №2782947 від 08 серпня 2024 року, а також оригіналу квитанції про сплату судового збору в розмірі 605 грн. 60 коп.

Відтак, відповідно до ст. 169 КАС України позовна заява подана без додержання вимог, викладених у ст.ст. 160 і 161 КАС України, підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.

Керуючись ст. 169 КАС України,

ухвалив:

позовну заяву залишити без руху.

Для усунення зазначених недоліків надати строк не пізніше 10 днів з дня отримання цієї ухвали.

У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк позовну заяву вважати неподаною та повернути позивачеві зі всіма доданими до неї документами.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя