Рішення № 121168266, 15.08.2024, Володимирський міський суд Волинської області (до 25.04.2025 - Володимир-Волинський міський суд Волинської області)

154/204/24

2/154/351/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2024 року м. Володимир

Володимир-Волинський міський суд Волинської області в складі:

головуючої судді Кусік І.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Редько В.В.,

представників позивача Сидорук Л.М. , Юхимюк В.О. ,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом виконавчого комітету Володимирської міської ради Волинської області до ОСОБА_3 про відібрання малолітніх дітей та стягнення аліментів.

ВСТАНОВИВ

У січні 2024 року позивач виконавчий комітет Володимирської міської ради звернувся суд в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з позовом до ОСОБА_3 про відібрання дітей без позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач ОСОБА_3 є матір`ю малолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Батько дітей ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Малолітні діти відповідачки перебувають на обліку служби у справах дітей виконавчого комітету Володимирської міської ради з 12.10.2017 року. Причиною постановки на облік було злісне ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків відносно дітей.

Матір дітей ОСОБА_3 зловживає спиртними напоями, веде аморальний спосіб життя. Після смерті батька дітей жінка має співмешканця ОСОБА_7 , який свідомо ігнорує українське законодавство, а визнає виключно закони і символіку СРСР.

Відповідачка часто змінює місце проживання. Бродяжить з дітьми. На момент подачі позову до суду місце їх знаходження не відоме з кінця травня 2023 року. Діти не закінчили попередній навчальний рік за місцем реєстрації та не приступили до навчання цього навчального року.

Систематично матір залишає дітей на сторонніх осіб сумнівної поведінки.

У квартирі, де проживала сім`я ОСОБА_3 більше року тривали ремонтні роботи. На стінках і стелях оголені електричні проводи. Дитячі ліжка завжди закиданні одягом та ганчір`ям. В кухні зі стелі і стін падають шматки штукатурки. В ванній кімнаті та туалеті грибок покрив усі стіни та стелю. Ванна кімната завжди брудна, покрита грибком.

Ремонтні роботи виконували «куми та брати» відповідачки, які постійно перебували в стані схожому на алкогольне сп`яніння, що проявлялося у специфічному запаху з ротової порожнини, незв`язному мовленні та нестійкій ході.

Співмешканець відповідачки ОСОБА_7 постійно чинив перешкоди соціальним службам при обстеженні умов проживання. Називав себе громадянином СРСР/УСРС, повідомляв, що не визнає українського законодавства та документів, які підтверджують його особу.

Під час обстеження даної сім`ї, діти постійно брудні. Одяг не відповідав календарному та температурному режиму та віку дітей. Продукти харчування не завжди відповідали якості та кількості. У квартирі відключене електропостачання, однак вини тривалий час неправомірно користувалися електропостачанням від сусідських електромереж. У квартирі відсутнє газопостачання. Тобто опалення, тепла вода та приготування їжі повністю залежить від наявності струму. Однак, так як відключене електропостачання,то дітям неможливо навіть приготувати їжу, помити їх, тощо.

Відповідач ОСОБА_3 неодноразово надавала неправдиву інформацію щодо місця перебування дітей та відмовляється надати інформацію для проведення обстеження щодо перебування дітей в безпечних умовах.

З липня по вересень 2023 року діти проживали у Львівській області, м. Стрий у ОСОБА_8 , з яким відповідач познайомилася по Інтернету. 13.09.2023 року сусіди повідомили, що неодноразово чули як ОСОБА_8 бив дітей, однак офіційні пояснення працівникам поліції надавати відмовляються, так як бояться дану особу.

Відповідач разом зі співмешканцем вступили в общину, яка не визнає документів, які посвідчують особу. Називає себе без прізвища «жінкою ОСОБА_9 , дочкою покійного ОСОБА_10 », громадянкою СРСР. Відповідач не виробила частину виплат та пільг, на яку мають право її діти після смерті їх батька.

Зі слів ОСОБА_3 , усі документи вони віддали лідеру їх общини ОСОБА_8 .

13.09.2023 року ОСОБА_3 з співмешканцем та дітьми залишили місце проживання в м. Стрий та знову зникли в невідомому напрямку.

Питання щодо злісного ухилення від виконання батьківських обов`язків двічі розглядалося на засіданні комісії з питань захисту прав дитини в травні та вересні 2023 року.

Рішення про відібрання малолітніх дітей у відповідачки двічі підтримали члени комісії з питань соціального захисту прав дитини та виконавчого комітету. Тобто колегіальні органи Володимирської міської ради також вважають за доцільне відібрати дітей у матері.

Зважаючи на світогляди матері та її співмешканця, коло їх спілкування служба у справах дітей виконавчого комітету Володимирської міської ради та Володимирського центру соціальних служб вважають, що подальше перебування дітей з матір`ю та її співмешканцем загрожують їх життю та здоров`ю.

У зв`язку з вищенаведеним виконавчий комітет Володимирської міської ради як орган опіки та піклування просить відібрати малолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 без позбавлення її батьківських прав та стягувати з ОСОБА_3 аліменти в розмірі частки її заробітку/доходу, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно на утримання малолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь особи або на рахунок закладу де будуть утримуватись діти, до досягнення ними повноліття.

Ухвалою Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 17.01.2024 року заяву позивача про забезпечення позову виконавчого комітету Володимирської міської ради Волинської області до ОСОБА_3 про відібрання малолітніх дітей та стягнення аліментів задоволено.

Зобов`язано відповідачку ОСОБА_3 передати малолітніх дітей - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , органу опіки та піклування Володимирської міської ради Волинської області.

Ухвалою Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 17.01.2024 року вказану цивільну справу прийнято до розгляду та призначене підготовче засідання.

Ухвалою суду від 05.06.2024 року підготовче провадження у справі закрито та справу призначено до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні представники позивача позов підтримали з підстав зазначених у ньому та просили його задовольнити.

Згідно акту про відмову проходити до зали судового засідання від 23.04.2024 року вбачається, що 23.04.2024 року о 09:30 год. відповідач ОСОБА_3 в приміщення суду з`явилася. Після того як секретарем було встановлено її особу та запропоновано пройти на розгляд справи до зали судових засідань, остання відмовилася та залишила приміщення суду.

Також на адресу суду 01.08.2024 року надійшли незрозумілого тексту пакет документів від «Сообщества свободних людей», які суд не бере до уваги.

В подальші судові засідання відповідач ОСОБА_3 не з`являлася, про дату, місце і час розгляду справи повідомлялась у встановленому законом порядку, згідно повідомлень про отримання поштових відправлень, а також шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, причини своєї неявки суду не повідомили, правом надання відзиву на позов не скористалися, тому справу розглянуто без її участі.

Заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що малолітній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є сином ОСОБА_3 та ОСОБА_11 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 .

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 народилася ОСОБА_5 , батьками якої зазначено ОСОБА_3 та ОСОБА_11 .

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 народився ОСОБА_6 , батьками зазначено ОСОБА_3 та ОСОБА_11 .

Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 від 14.08.2022 року стверджується, що батько дітей ОСОБА_11 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Судом також встановлено, що відповідно до довідки про зареєстрованих № 4183 від 08.11.2023 року, за адресою АДРЕСА_1 зареєстрована відповідач ОСОБА_3 разом з трьома малолітніми дітьми, однак фактично за вказаною адресою не проживає.

Згідно наказів служби у справах дітей виконавчого комітету Володимирської міської ради №№49, 50 від 12.10.2017 року та № 45/9 від 20.102023 року, малолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 постановлено на облік як дітей, які опинилися у складних життєвих обставинах.

Згідно копії акту обстеження умов проживання від 28.03.2018 року, при перевірці умов проживання сім'ї ОСОБА_12 разом з малолітніми дітьми, що за адресою: АДРЕСА_1 встановлено, що житло розміщене на 1 поверсі 2 поверхового будинку, складається з однієї кімнати, кухні та коридору. Умови проживання незадовільні. В помешканні брудно та не прибрано. В дітей є місце для сну та відпочинку. Наявні готові продукти та харчування, але у малій кількості. В кімнаті відчутно запах диму сигарет. На момент обстеження в квартирі знаходилась матір разом з малолітньою ОСОБА_13 . Матір повідомила, що донька хворіє, але вона лікує її самостійно. За результатами обстеження рекомендовано викликати лікаря, навести порядок в помешканні. Проведено профілактичну бесіду щодо належного виконання батьківських обов`язків.

Відповідно до акту обстеження умов проживання від 22.12.2018 року сім'ї ОСОБА_12 , на момент обстеження матір і діти спали, вирішено повторно провести обстеження 26.12.2018 року.

Згідно копії акту обстеження умов проживання від 26.09.2019 року, при перевірці умов проживання сім'ї ОСОБА_12 встановлено, що умови проживання незадовільні. В помешканні не облаштовані спальні місця, немає готових продуктів харчування, стійкий неприємний запах сигарет та затхлих мокрих речей, які у великій кількості висять на мотузках в кімнаті. Батьки на момент обстеження перебували в стані алкогольного сп`яніння. За результатами обстеження з батьками вкотре проведено профілактичні бесіди щодо недопущення зловживання алкоголем.

Відповідно до акту обстеження умов проживання від 18.02.2020 року сім'ї ОСОБА_12 , умови проживання частково задовільно. В помешканні наявні продукти харчування для дітей. Проте відчутний стійкий запах сигарет. Матір повідомила, що вживала алкогольні напої, оскільки в неї сьогодні день народження. Діти знаходились в садочку. За результатами обстеження проведено бесіду щодо недопущення зловживання алкогольними напоями.

Згідно копії акту обстеження умов проживання сім'ї ОСОБА_12 , в квартирі на момент обстеження проживає матір ОСОБА_3 з трьома малолітніми дітьми та матері співмешканець ОСОБА_7 . Умови проживання незадовільні. Тривають ремонтні роботи. На стінках і стелі оголені електричні проводи. Зі стіни і стелі падають шматки штукатурки. В ванній кімнаті і туалеті грибок. Відсутні продукти харчування. Для виховання та розвитку дітей умові не створено. Діти сплять у кімнаті разом з мамою та її співмешканцем. Дитячі ліжка і столи закидані одягом, ганчірками та поломаними іграшками. Співмешканець та матір малолітніх не визнає українських законів та символіки, називають себе громадянами СРСР, відмовляються показувати свої документи. Співмешканець на момент обстеження перебував в стані алкогольного сп`яніння. За результатами обстеження матір зобов`язано навести лад у квартирі та відремонтувати небезпечні ділянки у житлі.

Відповідно до акту обстеження умов проживання від 19.02.2023 року сім`ї ОСОБА_12 , умови проживання незадовільні. Брудно. Скрізь розкидані речі. Для дітей умови виховання та розвитку не створено. У дітей загинув батько на війні, однак матір уже проживає з новим співмешканцем. На момент обстеження обоє перебували в стані алкогольного сп`яніння.

Згідно акту обстеження умов проживання від 16.03.2023 року, умови проживання незадовільні. В квартирі брудно. Не усунуті недоліки, які становлять небезпеку травми для дітей. Грибок не виведений. Діти брудні і неохайні. Дитячі ліжка закидані одягом. Діти станом на 12 год. ще не снідали. Для виховання та розвитку дітей умов не створено. Діти їдять прокислі злаки залиті молоком. Матір разом зі співмешканцем поводились неадекватно, перебували в стані алкогольного сп`яніння. В житлі перебував сторонній чоловік, зі слів ОСОБА_3 її брат в стані алкогольного сп`яніння. За результатами обстеження складено протокол відносно матері за неналежне виконання батьківських обов`язків.

Відповідно до акту обстеження умов проживання від 13.04.2023 року сім`ї ОСОБА_12 , умови проживання незадовільні. Антисанітарія. Діти брудні. Грибок у ванній кімнаті та туалеті, оголена проводка. Зі стін та стелі падає штукатурка. Умов для проживання дітей не створено. На момент обстеження в житлі по сторонні особи. Зі слів ОСОБА_3 це кум і брат, які допомагають робити ремонт. ОСОБА_3 і її співмешканець ОСОБА_7 перебувають в стані алкогольного сп`яніння. За результатами обстеження попереджено про недопустимість зловживання спиртними напоями. Ініційовано притягнути матір до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.184 КУпАП.

Згідно акту обстеження умов проживання від 09.05.2023 року, умови проживання незадовільні. В квартирі брудно. Різкий неприємний запах. Накурено. Брудна постіль, діти брудні, неохайні. Для виховання та розвитку дітей умов не створено. В квартирі тривалий час проходять ремонтні роботи. Співмешканець матері перебував в стані алкогольного сп`яніння, що виражалося у незв`язному мовленні, запаху. Співмешканець перешкоджав працівникам органу опіки провести обстеження. Матір в стані алкогольного сп`яніння. відмовлялася впускати та квартири соціальних працівників. За результатами обстеження надано термін для налагодження санітарно гігієнічних умов у квартирі. Проведено бесіду щодо недопущення вживання алкогольних напоїв в присутності дітей.

Відповідно до акту обстеження умов проживання від 11.05.2023 року, умови проживання незадовільні, у квартирі грибок, пліснява, на підлозі великі дірки. На стінках оголені електропроводи, в доступному для дітей місці. Зі стелі падають великі шматки штукатурки. З продуктів харчування лише сосиски. Умов для проживання дітей не створено. В квартирі по сторонні особи, які розпивали спиртні напої. Матір та стороння особа не впустили до будинку членів комісії. Ініційовано складання протоколу щодо матері за ч.1 ст.184 КУпАП за неналежне виховання дітей.

Згідно акту обстеження умов проживання від 19.05.2023 року, умови проживання незадовільні. Незаконно підключені до сусідського лічильника, для отримання електроенергії. Діти харчуються затверділою пшеничною холодною кашею. В квартирі незавершений ремонт, який триває більше півроку. Співмешканець матері постійно поводиться не адекватно і агресивно. За результатами обстеження запрошено матір на засідання комісії з питань захисту прав дитини на 22.05.2023 року в приміщенні міської ради.

Згідно витягу з протоколу №05-23 чергового засідання комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Володимирської міської ради від 22.05.2023 року, вирішено підготувати проект рішення про відібрання дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у матері ОСОБА_3 .

Рішенням виконавчого комітету Володимирської міської ради Волинської області за № 224 від 25.05.2023 року вирішено відібрати малолітніх ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у матері ОСОБА_3 .

Відповідно до подання ліцею №3 Володимирської ради на ім`я начальника служби у справах дітей, начальника Володимирського РВП ГУНП у Волинській області за №149 від 05.06.2023 року, дирекція ліцею №3 просить вжити заходів щодо ОСОБА_3 , мами учнів ІНФОРМАЦІЯ_7 класів ОСОБА_5 , оскільки неповнолітні діти не відвідували навчальний заклад з 22.05.2023 року по 05.06.2023 року. Мати на контакт з класоводами не йде, зустрічей уникає.

Відповідно до акту обстеження умов проживання від 28.06.2023 року, обстеження умов проживання малолітніх дітей разом з матір`ю не відбулося, оскільки зі слів сусідів матір разом зі співмешканцем та дітьми виїхали в невідомому напрямку з кінця травня 2023 року. Місце їх знаходження невідоме. Телефон поза межами досяжності.

Згідно подання ліцею №3 Володимирської ради на ім`я начальника служби у справах дітей, начальника Володимирського РВП ГУНП у Волинській області за № 217 від 11.09.2023 року, дирекція ліцею №3 просить вжити заходів щодо ОСОБА_3 , мами учнів 2 В та 3А класів ОСОБА_5 , так як неповнолітні діти не приступили до навчання.

Витягом з протоколу №09-23 чергового засідання комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Володимирської міської ради від 14.09.2023 року, вирішено вдруге підготувати проект рішення про відібрання дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у матері ОСОБА_3 .

Згідно рішення виконавчого комітету Володимирської міської ради Волинської області за №392 від 28.09.2023 року вирішено потворно відібрати малолітніх ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у матері ОСОБА_3 .

Як вбачається з заяв ОСОБА_5 на ім`я начальника служби у справа дітей, вона являється рідною бабусею дітей, просить вжити заходів для захисту прав її онуків ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , оскільки матір дітей не належне виконує свої батьківські обов`язки, проживає з співмешканцем, який зловживає спиртними напоями, веде себе агресивно, має поганий вплив на ОСОБА_3 та дітей. У разі, якщо соціальні служби заберуть дітей, вона може та хоче взяти дітей на своє утримання та виховання.

Згідно повідомлення Володимир-Волинського РВП ГУНП у Волинській області за № 11412/52/01-2023 від 25.05.2023 року вбачається, що за час проживання на адміністративній дільниці обслуговування громадянка ОСОБА_3 зарекомендувала себе негативно, схильна до зловживання алкогольними напоями. Проживає зі співмешканцем ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_8 . На її протиправну поведінку неодноразово надходили скарги громадян. До адміністративної відповідальності гр. ОСОБА_3 протягом 2022 року, згідно бази ІКС ІПНП, притягалася неодноразово за ст.182, ч.1 ст.178, ч.1 ст.175-1 КУпАП.

Як вбачається з рапорту - характеристики старшого інспектора СЮП ВП Володимир-Волинського РВП ГУНП у Волинській області від 10.01.2024 року, що за адресою АДРЕСА_1 зареєстрована гр. ОСОБА_3 , разом з малолітніми дітьми ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проте останні тривалий час за вказаною адресою не проживають. Згідно відомостей, внесених до ІКС ШПНП ГУНП у Волинській області, ОСОБА_3 протягом року до адміністративної відповідальності притягалася двічі, а саме 06.07.2023 року за ч. 2 ст. 184 КУпАП. В ході спілкування з мешканцями, які проживають у будинку за місцем реєстрації ОСОБА_3 , було з`ясовано, що ОСОБА_3 часто зловживає алкогольними напоями та веде аморальний спосіб життя, діти неодноразово були поміченими брудними, голодними та неохайними. Також повідомили, що з появою співмешканця ситуація погіршилася, так як вживали спиртні напої вони разом часто та поводили себе агресивно.

Згідно повідомлення Володимирського РВП ГУНП у Волинській області №4033/52/03-2024 від 16.02.2024 року вбачається, що працівниками СКП Володимирського РВП ГУНП у Волинській області згідно ухвали суду від 29.01.2024 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , було оголошено в розшук та заведено розшукову справу.

З інформації наданої адміністрацією притулку для служби у справах дітей №103 від 08.03.2024 вбачається, що з 07.03.2024 року в притулку перебувають діти ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Причина перебування - залишилися без батьківського піклування.

Згідно з частинами першою та другою статті 10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною четвертою статті 10 ЦПК України і статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» закріплено, що на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (частина третя статті 51 Конституції України).

Частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про охорону дитинства» сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (частина перша статті 12 Закону України «Про охорону дитинства»).

Згідно з частиною 1 статті 14 Закону України «Про охорону дитинства» діти та батьки не повинні розлучатися всупереч їх волі, за винятком випадків, коли таке розлучення необхідне в інтересах дитини і цього вимагає рішення суду, що набрало законної сили.

У частині сьомій статті 7 СК України передбачено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до пунктів 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Статтею 9 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до статті 18 Конвенції про права дитини батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Будь-який сімейний спір стосовно дитини має вирішуватися з урахуванням та якнайкращим забезпеченням інтересів дитини.

При цьому положення вказаної Конвенції, узгоджуються з нормами Конституції України та законів України.

Згідно з частинами першою-четвертою статті 150 СК України батьки зобов`язанні виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину.

Відповідно до частини першої статті 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.

Згідно п. п. 2-5 ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 СК України суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, передбачених пунктами 2-5 частини першої статті 164 цього Кодексу, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров`я і морального виховання. У цьому разі дитина передається другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам - за їх бажанням або органові опіки та піклування. Під час ухвалення рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них без позбавлення їх батьківських прав суд бере до уваги інформацію про здійснення соціального супроводу сім`ї (особи) у разі здійснення такого супроводу.

Позбавлення батьківських прав завжди є результатом протиправної, винної поведінки. Відібрання ж дитини не пов`язується з протиправною поведінкою: загроза життю та здоров`ю дитини може бути результатом психічної хвороби, відкритої форми туберкульозу чи інших небезпечних хвороб, скрутних житлових умов тощо.

Відібрання дитини можливе тоді, коли умови проживання дитини суд оцінить як небезпечні для неї. Оцінювання умов проживання дитини є виключно компетенцією суду. Батьки, від яких відібрана дитина, не втрачають щодо неї прав та обов`язків, обумовлених походженням. Вони надалі залишаються носіями обов`язку щодо виховання дитини, мають право на особисте її виховання та спілкування з ними. Проте та обставина, що дитина передана іншій особі або закладу, означає, що саме їх напрямок та умови виховання отримали перевагу над тим, що здатні створити батьки, й з цим напрямком батьки повинні будуть узгоджувати свою поведінку.

Основні підстави для відібрання дитини зазначені у частині першій статті 164 СК України. Інші випадки, коли дитина може бути відібрана від батьків, про які йдеться у частині першій статті 170 СК України, охоплюють ситуації, коли залишення дитини у батьків є небезпечним для її життя, здоров?я і морального виховання. Така небезпека може випливати не лише з поведінки батьків, а й з їх особистих негативних звичок (демонстрація та заохочення у дитини розпусної поведінки). Для відібрання дитини від батьків достатня наявність ризику лише для життя, здоров?я або лише для морального виховання. Варто враховувати й ступінь небезпеки для кожної окремо взятої дитини, враховуючи її фізичний та психічний розвиток. Даний висновок повністю узгоджується з постановою Верховного суду України від 20.03.2019 року справа №495/371/18, провадження № 61-47894св18.

Відібрання дитини - це насамперед спосіб захисту прав та інтересів дитини, в зв`язку з чим у кожному випадку треба виявити і оцінити позитивний результат у долі дитини, який має настати.

У виняткових випадках, при безпосередній загрозі для життя або здоров`я дитини, орган опіки та піклування або прокурор мають право постановити рішення про негайне відібрання дитини від батьків. У цьому разі орган опіки та піклування зобов`язаний негайно повідомити прокурора та у семиденний строк після постановлення рішення звернутися до суду з позовом про позбавлення батьків чи одного з них батьківських прав або про відібрання дитини від матері, батька без позбавлення їх батьківських прав. З таким позовом до суду має право звернутися прокурор (ч.2 ст.170 СК України).

Відповідно до роз`яснень пунктів 16 і 18 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і позбавлення батьківських прав та поновлення батьківських прав» ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу. Суд має право вирішити питання про відібрання дитини від батьків без позбавлення їх батьківських прав та передати органу опіки та піклування (якщо цього потребують інтереси дитини), без визначення при цьому конкретного закладу.

Європейський суд з прав людини зауважив, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (рішення ЄСПЛ у справі «Мамчур проти України», №10383/09, § 100, від 16 липня 2015 року).

Також, ЄСПЛ вказав, що факт того, що дитина може бути поміщена в середовище, яке більш сприятливе для її виховання, не виправдовує примусового відібрання її від батьків. Такий захід не можна також виправдовувати виключно посиланням на ненадійність ситуації, адже такі проблеми можна вирішити за допомогою менш радикальних засобів, не вдаючись до роз`єднання сім`ї, наприклад, забезпеченням цільової фінансової підтримки та соціальним консультуванням. Передання дитини під державну опіку слід розглядати як тимчасовий захід, здійснення якого повинно одразу припинитися, коли це дозволять обставини. Це означає, що такий захід не може бути санкціонований без попереднього розгляду можливих альтернативних заходів і повинно оцінюватись у контексті позитивного обов`язку держави вживати виважених і послідовних заходів для сприяння возз`єднання дітей зі своїми біологічними батьками, дбаючи при досягненні цієї мети про надання їм можливості підтримувати регулярні контакти між собою та, якщо це можливо, не допускаючи розлучення братів і сестер (пункти 50, 52 рішення ЄСПЛ від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України»).

Якщо рішення мотивується необхідністю захистити дитину від небезпеки, має бути доведено, що така небезпека справді існує. При ухваленні рішення про відібрання дитини від батьків може виникнути необхідність врахування низки чинників. Можливо, потрібно буде з`ясувати, наприклад, чи зазнаватиме дитина, якщо її залишать під опікою батьків, жорстокого поводження, чи страждатиме вона через відсутність піклування, через неповноцінне виховання та відсутність емоційної підтримки, або визначити, чи виправдовується встановлення державної опіки над дитиною станом її фізичного або психічного здоров`я. З іншого боку, той факт, що дитина може бути поміщена в середовище, більш сприятливе для її виховання, не виправдовує примусового відібрання її від батьків. Такий захід не можна також виправдовувати виключно посиланням на ненадійність ситуації, адже такі проблеми можна вирішити за допомогою менш радикальних засобів, не вдаючись до роз`єднання сім`ї, наприклад, забезпеченням цільової фінансової підтримки та соціальним консультуванням (рішення ЄСПЛ у справі «Савіни проти України», №39948/06, §50, від 18 грудня 2008 року).

Як видно з досліджених у судовому засіданні матеріалів справи, інформації соціальних служб, і підтверджено наданими в суді поясненнями учасників справи, відповідач ОСОБА_3 не спроможна в повному обсязі виховувати малолітніх дітей, задовольнити їх потреби у харчуванні, медичному догляді та лікуванні, постійно вживає алкогольні напої в присутності дітей, веде бродяжницький спосіб життя, не приділяє належної уваги вихованню та здоров`ю дітей. Проживає з співмешканцем, який також зловживає спиртними напоями, поводить себе агресивно.

Актами обстеження умов проживання дітей встановлено, що у помешканні систематично не дотримуються санітарно-гігієнічні норми. Більше року триває ремонт. Вдома безлад та бруд, відчутний неприємний запах, діти занедбані. Дитячий одяг є, але розкиданий та брудний.

Варто зауважити, відповідачка на теперішній час не працює, негативно характеризується за місцем проживання, продовжує систематично зловживати алкогольними напоями, порушує громадський порядок.

Вказані обставини, поведінку відповідачки, умови проживання дітей суд розцінює як небезпечні для них, для їх здоров`я та морального виховання.

На думку суду на сьогодні у якнайкращих інтересах дітей, які мають право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку,буде забезпечення їх розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним, зокрема, під опікою держави.

Згідно зі ст. 2 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст.ст. 12, 13 ЦПК України суд вирішує цивільний спір на засадах змагальності із застосуванням принципу диспозитивності в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із ч. 1 ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.

Таким чином, аналізуючи надані докази та даючи їм правову оцінку, враховуючи встановлені судом і наведені вище обставини, підтверджені доказами, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, керуючись принципом «найкращих інтересів дитини»,суд дійшов висновку про законність, обґрунтованість та правомірність позовних вимог, вважає, що на даний час є підстави для відібрання малолітніх ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у матері ОСОБА_3 , без позбавлення батьківських прав.

Відповідачем належними та допустимими доказами не доведено, що повернення дітей за місцем їх, матері, проживання в подальшому не буде створювати загрозу здоров`ю дітей або позитивно впливатиме на їх розвиток.

Відібрання дітей без позбавлення батьківських прав є тимчасовим заходом і відповідач відповідно до частини третьої статті 170 СК України не позбавлена можливості повернути дитину.

При задоволенні позову про відібрання дитини від матері, батька без позбавлення їх батьківських прав суд вирішує питання про стягнення з них аліментів на дитину (ч.4 ст.170 СК України).

Обов`язок батьків по утриманню дітей до досягнення ними повноліття закріплений в ч.2 ст. 51 Конституції України та ст. 180 Сімейного кодексу України.

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття.

Відповідно до ч.3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі.

Відповідно до ч.1 ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує, зокрема, стан здоров`я та матеріальне становище дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів, інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

При визначенні розміру аліментів суд враховує матеріальне становище відповідача, величину прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, встановленого законодавством.

У статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» з 1 січня 2024 року встановлено прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років -2563 грн., від 6 до 18 років - 3196,00 грн.

У ході судового розгляду встановлено, що відповідачка є працездатного віку, інших дітей на утриманні не має, а також враховуючи вік дітей, стан їх здоров`я, матеріальне становище, реалії сьогодення, вартість продуктів харчування, визначений розмір аліментів в розмірі частки від її заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , починаючи з 11 січня 2024 року і до досягнення дітьми повноліття, на переконання суду, буде об`єктивним та справедливим з врахуванням наведених вище обставин.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат суд керується таким.

За змістом статті 141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до п. 14 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір», з відповідача на користь держави потрібно стягнути судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

Керуючись ст. ст. 12,81,89,141,263,265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов виконавчого комітету Володимирської міської ради Волинської області (ЄДРПОУ 04051282, вул. Данила Галицького,5, м. Володимир, Волинська область) до ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП НОМЕР_5 , місце реєстрації АДРЕСА_1 ) про відібрання малолітніх дітей та стягнення аліментів задоволити повністю.

Відібрати малолітніх ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у матері ОСОБА_3 , без позбавлення батьківських прав.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь установи або особи, під опікою якої перебуватимуть діти, аліменти у розмірі частки від її заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , починаючи з 11 січня 2024 року і до досягнення дітьми повноліття.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Держави 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок судового збору.

Рішення суду може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги, яка подається протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання

апеляційної скарги.

Повний текст виготовлено 22.08.2024 року.

Головуюча Ірина КУСІК