Ухвала суду № 121152212, 16.08.2024, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/3535/24

пр.№ 1-кс/464/1135/24

УХВАЛА

16 серпня 2024 року слідчий суддя Сихівського районного суду м. Львова ОСОБА_1 , за участі секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши клопотання про арешт майна,

встановив:

Слідчий СВ Відділу поліції №2 Львівського РУП №2 ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3 , у зв`язку з досудовим розслідуванням кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024141410000435 від 13.05.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 194 КК України, звернулася до суду з клопотанням, погодженим із прокурором Франківської окружної прокуратури міста Львова ОСОБА_4 , про накладення арешту на майно, яке знаходиться у власності ОСОБА_5 , а саме: на житлову квартиру АДРЕСА_1 , з метою подальшого відшкодування матеріальної шкоди, що становить 1 193 591 грн. 88 коп, завданої потерпілим ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .

В обґрунтування клопотання слідчий покликався на наступне.

Досудовим розслідування встановлено, що ОСОБА_10 13.05.2024 приблизно о 03:00 год., діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_5 , маючи спільний умисел на знищення чужого майна шляхом підпалу, а саме: автомобіля марки «Renault Master», р.н. НОМЕР_1 , який належить потерпілому ОСОБА_6 , через особисті неприязні відносини з останнім, прийшли у двір будинку АДРЕСА_2 , та, використовуючи заздалегідь заготовлені ними легкозаймисту речовину, картонні коробки та ганчірки, які вони принесли з собою, підклали їх під автомобіль потерпілого, облили такий легкозаймистою рідиною та підпалили, після чого, переконавшись, що автомобіль загорівся, покинули місце вчинення злочину.

Внаслідок вищевказаних злочинних дій ОСОБА_10 та ОСОБА_5 , автомобіль марки «Renault Master», 2002 року випуску, р.н. НОМЕР_1 , який належить потерпілому ОСОБА_6 , вартістю 204 111,83 грн., був повністю знищений вогнем, а також від вогню були пошкоджені та знищені ще три автомобілі припарковані поряд, а саме: «Renault Megane», 2014 року випуску, р.н. НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_7 , вартістю 34 0731 грн.; «Opel Zafira», 2009 року випуску, р.н. НОМЕР_3 , що належить ОСОБА_8 , вартістю 274 012,20 грн; «Nissan Leaf», 2016 року випуску, р.н. НОМЕР_4 , що належить ОСОБА_9 , вартістю 374736,85 грн.

Вказаними діями ОСОБА_5 та ОСОБА_10 потерпілим ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 заподіяно майнової шкоди на загальну суму 1 193 591 грн 88 коп., що є особливо великим розміром.

Згідно висновками експертів за результатами транспортно-товарознавчих експертиз: № СЕ-19/114-24/10930-АВ від 28.06.2024; №СЕ-19/114-24/10926-АВ від 19.06.2024; № СЕ-19/114-24/10925-АВ від 11.06.2024; №СЕ-19/114-24/10924-АВ від 04.06.2024 загальна сума матеріальних збитків становить 1193 591 грн 88 коп.

З матеріалів досудового розслідування встановлено, що згідно з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, ОСОБА_5 є власником квартири АДРЕСА_1 .

Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, ОСОБА_10 не має у власності об`єкти нерухомого майна.

У зв`язку з особливо великим розміром матеріальних збитків, необхідно накласти арешт на майно, що знаходиться у власності ОСОБА_5 , з метою відшкодування шкоди, завданої неправомірними діями ОСОБА_5 та ОСОБА_11 , а відтак слідчий просила клопотання задовольнити.

На розгляд клопотання прокурор ОСОБА_4 не з`явився, звернулася до суду із заявою про розгляд клопотання за його відсутності, просив клопотання задовольнити.

Підозрюваний ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_12 в судове засідання не з`явились, від останньої до суду надійшла заява про розгляд клопотання про накладення арешту на майно без її та ОСОБА_5 участі.

На підставі ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювалось.

Оглянувши матеріали клопотання, приходжу до такого висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження (частина 6 ст. 170 КПК України).

Відповідно до положень ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати, зокрема, правову підставудля арештумайна; розумність таспіврозмірність обмеженняправа власностізавданням кримінальногопровадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно з ч. 7 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений на майно, на яке раніше накладено арешт відповідно до інших актів законодавства. У такому разі виконанню підлягає ухвала слідчого судді, суду про накладення арешту на майно відповідно до правил цього Кодексу.

Встановлено, що ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 03.07.2012 визначено, що ОСОБА_5 на праві власності належить 1/3 частки квартири АДРЕСА_1 .

Із змісту вищевказаної ухвали встановлено, що державний виконавець Сихівського ВДВС Львівського МУЮ в межах примусового виконання виконавчого провадження №30561735 звернувся до суду з поданням про визначення частки майна боржника ОСОБА_5 у квартирі АДРЕСА_1 , визнавши за ним право власності на частини вказаної квартири, що відповідно свідоцтва про право власності на квартиру № НОМЕР_5 , виданого 24.12.1996 року Виконавчим комітетом Львівської міської Ради народних депутатів, належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_5 спільно із ОСОБА_13 та ОСОБА_14 .

Як видно з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №391261395 від 16.08.2024 Першою Львівською державною нотаріальною конторою 18.04.2007 за реєстраційним номером 4822257 зареєстровано обтяження на квартиру АДРЕСА_1 . Підстава обтяження постанова б/н Галиького ВДВС РУЮ від 07.11.2001, власник ОСОБА_5 .

Із листа Сихівського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 16.08.2024 встановлено, що постановою державного виконавця від 26.06.2018 виконавчий документ повернуто стягувачеві на підставі п. 9 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», матеріали виконавчого провадження №30561735 знищені у зв`язку із закінченням терміну зберігання завершених виконавчих проваджень.

Враховуючи мотиви клопотання та його обґрунтування слідчим, матеріали кримінального провадження, правову підставу для арешту майна, а також співрозмірність обмеження права власності завданнями кримінального провадження, з метою забезпечення відшкодування шкоди потерпілим, суд приходить до висновку про накладення арешту на 1/3 частку ОСОБА_5 у квартирі АДРЕСА_1 .

Підстав для відмови у задоволенні клопотання, передбачених ч. 1 ст. 173 КПК України, не встановлено.

Керуючись статтями 131, 132, 167, 170-173, 175 КПК України,

ухвалив:

Клопотання задовольнити частково.

Накласти арешт на майно, що знаходиться у власності ОСОБА_5 , а саме: 1/3 частку квартири АДРЕСА_1 .

У задоволенні решти вимог відмовити.

Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Ухвала підлягає до негайного виконання.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_15