Ухвала суду № 121145122, 20.08.2024, Дубенський міськрайонний суд Рівненської області

Справа № 559/157/19

Провадження № 1-кп/559/7/2024

ОКРЕМА УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" серпня 2024 р. Дубненський міськрайонний суд Рівненської області

в складі головуючого судді ОСОБА_1

секретаря ОСОБА_2

за участю прокурора ОСОБА_3

обвинуваченої ОСОБА_4

захисника обвинуваченої- адвоката ОСОБА_5

представника потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дубно у кримінольному провадженні за №12018180000000422 по обвинуваченню ОСОБА_4 за ч.2 ст. 286 КК України

клопотання представника потерпілих адвоката ОСОБА_8 про звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії про притягнення адвоката ОСОБА_9 до дисциплінарної відповідальності

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Дубенського міськрайонного суду Рівненської області перебуває кримінальне провадження №12018180000000422 по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.286 КК України.

Як вбачається з матеріалів справи 22 травня 2024 року потерпілою ОСОБА_10 укладено договір про надання правової допомоги у вказаному кримінальному провадженні з адвокатом ОСОБА_9 , який здійснює адвокатську діяльність на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 3018/10 від 22 грудня 2005 року, видане Київською обласною КДКА на підставі рішення № 134 від 22.12.2005 року.

Адвокатом ОСОБА_9 22.05.2024 року подано до суду заяву про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді та внесення його даних РНОКПП до додаткових відомостей про учасника справи для доступу електронних матеріалів кримінального провадження.

В судове засідання 23.05.2024 - адвокат ОСОБА_9 , будучи належним чином повідомлений, шляхом направлення повістки про виклик до суду у його електронний кабінет в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, документи, які б підтверджували поважність неприбуття суду не надав, у зв`язку з чим судовий розгляд було відкладено на 20.08.2024.

20.08.2024 року у судове засідання на 13.00 годину представник потерпілої- адвокат ОСОБА_9 в черговий раз не з`явився. Заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи суду не надав, та не повідомив про причини неявки до суду.

У зв`язку з тим, що потерпіла ОСОБА_10 , інтереси якої представляє адвокат ОСОБА_9 , у судових засіданнях участі не приймає, до суду заяв не подавала про розгляд кримінального провадження без її участі, судовий розгляд справи знову було відкладено, у зв`язку з неявкою представника потерпілої.

20 серпня 2024 року представником потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_7 -адвокатом ОСОБА_8 у кримінальному провадженні заявлено клопотання про звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії про притягнення адвоката ОСОБА_9 до дисциплінарної відповідальності, у зв`язку з неналежним виконанням своїх обов`язків під час представлення інтересів у судовому засіданні потерпілої ОСОБА_10 .

Адвоката ОСОБА_11 та обвинувачена ОСОБА_4 вирішення цього питання поклали на розсуд суду.

З огляду на вищевикладене, даючи оцінку вищевказаним діям захисника, суд приходить до наступного висновку

Так, згідно з ч. 2ст. 318 КПК Українисудовий розгляд здійснюється в судовому засіданні з обов`язковою участю сторін кримінального провадження, крім випадків, передбачених цим Кодексом. У судове засідання викликаються потерпілий та інші учасники кримінального провадження.

Згідно зіст. 21 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», одним із професійних обов`язків адвоката є дотримання присяги адвоката України та правил адвокатської етики.

Зі змісту Присяги адвоката України, текст якої викладено встатті 11 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»слідує, що адвокат присягає у своїй адвокатській діяльності дотримуватися принципів верховенства права, законності, незалежності та конфіденційності, правил адвокатської етики, чесно і сумлінно забезпечувати право на захист та надавати правову допомогу відповідно доКонституції Україниі законів України, з високою відповідальністю виконувати покладені на нього обов`язки, бути вірним присязі.

Відповідно до ст. 7 Правил адвокатської етики у своїй професійній діяльності адвокат (адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язаний використовувати всі свої знання та професійну майстерність для належного захисту й представництва прав та законних інтересів клієнта, дотримуючись чинного законодавства України, сприяти утвердженню та практичній реалізації принципів верховенства права та законності. Адвокат не має права в своїй професійній діяльності вдаватися до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству або цим Правилам.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Правил адвокатської етики адвокат зобов`язаний надавати професійну правничу (правову) допомогу клієнту, здійснювати його захист та представництво компетентно і добросовісно, що передбачає знання відповідних норм права, наявність необхідного досвіду їх застосування, доскональність у врахуванні всіх обставин, що стосуються доручення клієнта та можливих правових наслідків його виконання, ретельну підготовку до виконання доручення.

Згідно зі статтею 42 Правил адвокатської етики, яка регламентує дотримання адвокатом принципу законності у відносинах з судом та іншими учасниками судового провадження, представляючи інтереси клієнта або виконуючи функцію захисника в суді, адвокат зобов`язаний дотримуватися вимог чинного процесуального законодавства, законодавства про адвокатуру та адвокатську діяльність, про судоустрій і статус суддів, іншого законодавства, що регламентує поведінку учасників судового процесу, а також вимог Правил.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 44 Правил адвокатської етики під час здійснення професійної діяльності в суді адвокат повинен бути добропорядним, поводити себе чесно та гідно, стверджуючи повагу до адвокатської професії.

Адвокат не повинен вчиняти дій, спрямованих на невиправдане затягування судового розгляду справи.

Відповідно до ч. 1ст. 324 КПК Україниякщо в судове засідання не прибув за повідомленням прокурор або захисник у кримінальному провадженні, де участь захисника є обов`язковою, суд відкладає судовий розгляд, визначає дату, час та місце проведення нового засідання і вживає заходів до прибуття їх до суду.

Одночасно, якщо причина неприбуття є неповажною, суд порушує питання про відповідальність прокурора або адвоката, які не прибули, перед органами, що згідно із законом уповноважені притягати їх до дисциплінарної відповідальності.

Отже, неповажність причин неприбуття у судове засідання захисника, як і відсутність повідомлення про їх існування взагалі, є правовою підставою для суду для порушення питання про відповідальність адвоката перед відповідним дисциплінарним органом.

Розумність строку кримінального провадження визначається від сукупності передбачених процесуальним законодавством критеріїв, одним з яких є поведінка сторін кримінального провадження. Таким чином, неналежна та негативна процесуальна поведінка сторін кримінального провадження впливає на порушення строків судового провадження, що призводить до порушення принципу розумності строків, що є основним принципом кримінального процесу.

Разом з тим, розгляд даного кримінального провадження здійснюється з порушенням розумних строків, оскільки сторона захисту зловживає своїми процесуальними правами і це зловживання направлене на затягування судового розгляду даного кримінального провадження.

Також, суд звертає увагу на те, що адвокат ОСОБА_9 мав достатньо часу завчасно повідомити обставини про неможливість прибуття у судові засідання, а також надати докази на їх підтвердження, але він не виконав вимог процесуального законодавства та завчасно не повідомив про причини та неможливість прибуття у судове засідання.

Адвокат ОСОБА_9 у порушення вказаних норм і правил, допустив порушення адвокатської етики, вчинив дії, спрямовані на невиправдане затягування судового розгляду справи, оскільки з моменту вступу у справу жодного разу не з`явився у судові засідання з розгляду кримінального провадження.

Наведені вище обставини на переконання суду, свідчать, що вказані неявки захисника до суду відбулися з неповажних причин.

Разом із тим, вказані дії адвоката ОСОБА_9 , на думку суду, є не що інше, як неналежне виконання своїх професійних обов`язків, шляхом зловживання правами, що негативно позначається на авторитеті правосуддя, що є недопустимим, а також порушенням вимог ст. 42 Правил адвокатської етики, згідно з якими, представляючи інтереси клієнта або виконуючи функцію захисника в суді, адвокат зобов`язаний дотримуватися вимог чинного процесуального законодавства, законодавства про адвокатуру та адвокатську діяльність, про судоустрій і статус суддів, іншого законодавства, що регламентує поведінку учасників судового процесу, а також вимог Правил.

За тих підстав, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що в діях представника потерпілої ОСОБА_10 адвоката ОСОБА_9 наявні можливі ознаки порушення Правил адвокатської етики, відповідно до яких він повинен бути добропорядним, чесно та гідно виконувати професійні обов`язки, стверджувати повагу до адвокатської професії та не повинен затягувати судовий процес.

Враховуючи, що відповідно до даних Єдиного реєстру адвокатів України адвокат ОСОБА_9 обліковується у раді адвокатів Київської області, то ухвала, відповідно, спрямовується для розгляду до КДКА Київської області.

Керуючись ст. ст.47,52, 318, 369, ст. 371, 392 КПК України, Закону України Про судоустрій та статус суддів» статтею21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»,

УХВАЛИ В :

Довести до відому Кваліфікаційної дисциплінарної комісії адвокатури Київської області викладенні у окремій ухвалі порушення вимог Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатом ОСОБА_9 .

Кваліфікаційній дисциплінарнійкомісії адвокатури Київськоїобласті вмежах компетенціївжити вичерпнихзаходів з метоюприпинення танедопущення вподальшому викладенихпорушень вимогЗакону України«Проадвокатуру таадвокатську діяльність» адвокатом ОСОБА_9 .

Про вжиті заходи повідомити Дубенський міськрайонний суд Рівненської області у встановлений законом строк.

Окрема ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та окремому оскарженню не підлягає.

Заперечення проти ухвали може бути включено до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною 1статті 392 КПК України.

Суддя ОСОБА_1