Ухвала суду № 121115757, 17.07.2024, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 17.07.2024

Справа № 316/2960/13-ц

Провадження № 2-в/334/19/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2024 року Ленінський районний суд м.Запоріжжя у складі головуючого судді Козлової Н.Ю., за участю секретаря Александрової А.С.

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» в особі Генерального директора Іжаковського О.В., заінтересовані особи: Боржник ОСОБА_1 , Боржник 2 ОСОБА_2 , ТОВ «Кампсіс Лігал», приватний виконавець: Проценко Дмитро Юрійович про відновлення втраченого судового провадження у цивільній справі за позовом ТОВ «ОТП Факторінг Україна» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором

В С Т А Н О В И В:

В провадження Ленінського районного суду м.Запоріжжя надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» в особі Генерального директора Іжаковського О.В. про відновлення втраченого судового провадження у цивільній справі за позовом ТОВ «ОТП Факторінг Україна» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Підставою для звернення до суду з відповідною заявою став той факт, що 14.03.2014 року Енергодарський міський суд Запорізької області ухвалив рішення по справі № 316/2960/13-ц про стягнення з боржників (відповідачів), якими є: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованості за кредитним договором № CL-204/025/2007.

З офіційного сайту судової влади за веб-адресою «https://court.gov.ua» заявнику стало відомо, що Енергодарський міський суд Запорізької області, відповідно до частини сьомої статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, Верховний суд розпорядженням від 14.09.2022 року змінив територіальну підсудність судових справ на Ленінський районний суд м. Запоріжжя.

З метою подальшої заміни стягувача його правонаступником, заявник просить суд вирішити питання про відновлення втраченого судового провадження.

Суд, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи, вбачає підстави для відновлення втраченого судового провадження по цивільній справі за позовом позовом за позовом ТОВ «ОТП Факторінг Україна» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, закінченої ухваленням рішення Енергодарського міського суду Запорізької області від 14.03.2014 року.

Згідно зі ст. 489 ЦПК України втрачене судове провадження у цивільній справі може бути відновлене за заявою учасника справи або ініціативою суду.

Відповідно до ст. 493 ЦПК України вбачається, що при розгляді заяви про відновлення втраченого судового провадження суд бере до уваги: 1)частину справи, яка збереглася (окремі томи, жетони, матеріали з архіву суду тощо); 2)документи, надіслані (видані) судом учасникам судового процесу та іншим особам до втрати справи, копії таких документів; 3)матеріали виконавчого провадження, якщо воно здійснювалося за результатами розгляду справи; 4)будь-які інші документи і матеріали є достатніми для відновлення справи; 5)відомості з Єдиного державного реєстру судових рішень; 6)дані, що містяться в Єдиній судовій інформаційно--телекомунікаційній системі; 7)будь-які інші відомості, документи тощо, отримані у законний спосіб з інших офіційних джерел.

Судом встановлено, що 14.03.2014 року Енергодарський міський суд Запорізької області ухвалив рішення по справі № 316/2960/13-ц про стягнення з боржників (відповідачів), якими є: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованості за кредитним договором № CL-204/025/2007.

24.06.2019 року ухвалою Енергодарського міського суду Запорізької області по даній справі було замінено сторону виконавчого пгсвадження (стягувача) - ТОВ «ОТП Факторинг Україна» на Товариство з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал".

22.02.2023 року між ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та ТОВ "Кампсіс Фінанс" було укладено Договір № 22-02/23 про відступлення прав вимоги, відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ" відступило ТОВ «КАМПСІС Фінанс», а ТОВ «Кампсіс Фінанс» набуло право вимоги заборгованості у тому числі за Кредитним договором № CL-204/025/2007.

Рішенням Єдиного учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «Кампсіс Фінанс» від 01.11.2023 року змінено найменування Товариства з обмеженою відповідальністю «Кампсіс Фінанс» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Кампсіс Лігал»

Проте,згідно інформації,зазначеній вобліково-статистичнійкартці цієїсправи автоматизованоїсистеми документообігуЕнергодарського міськогосуду Запорізькоїобласті 01.03.2024року матеріали справу паперовомувигляді,які перебувалиу провадженніта архівіЕнергодарського міськрайонногосуду Запорізькоїобласті начас початкувійськового вторгненняна територіюУкраїни доЛенінського районногосуду переданіне були.

Крім того, станом на дату розгляду заяви про відновлення втраченого провадження, згідно інформаційної довідки з Автоматизованої системи виконавчих проваджень встановлено, що приватним виконавцем Проценком Дмитром Юрійовичем закрито виконавче провадження №59808564 з виконання рішення суду по справі № 316/2960/13-ц, отже строк пред`явлення виконавчого документу до виконання не пройшов тому необхідно відновити втрачене судове провадження для подальшої заміни стягувача його правонаступником на підставі ст. 442 ЦПК.

Таким чином в межах своєї компетенції Ленінський районний суд м. Запоріжжя має повноваження на прийняття та розгляд судових справ за територіальною підсудністю Енергодарського міського суду Запорізької області, а по справах, у яких Енергодарським міським судом Запорізької області ухвалено судове рішення, яке набрало законної сили, - вирішувати питання стосовно видачі копії судового рішення та виконавчого документа, питання, пов`язані із виконанням судового рішення, інші питання за наявності процесуальних підстав.

За таким обставин суд вважає можливим відновити втрачене судове провадження в цивільній справі № 316/2960/13-ц за позовом ТОВ «ОТП Факторінг Україна» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, а аткож відновити втрачене судове провадження в частині ухвали Енергодарського міського суду Запорізької області від 24 червня 2019 року про заміну сторони виконавчого провадження по справі № 316/2960/13-ц.

На підставі викладеного та керуючись ст. 494 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Відновити втрачене судове провадження в частині рішення Енергодарського міського суду Запорізької області від 14 березня 2014 року (справа № 316/2960/13-ц).

Вважати встановленим зміст відновленого рішення Енергодарського міського суду Запорізької області від 14 березня 2014 року по цивільній справі №316/2960/13-ц (повний текст) в такій редакції:

Справа № 316/2960/13-ц Провадження № 2/316/49/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" березня 2014 р. Енергодарський міський суд Запорізької області у складі головуючого судді Дзямко О.П., при секретарі Журавльовій Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Енергодар цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, суд

В С Т А Н О В И В :

ТОВ «ОТП Факторинг Україна» звернулося до суду з позовом до відповідачів про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором. Позивач зазначив у позові, що 04.05.2007р. між ЗАТ «ОТП Банк» (правонаступником якого є АТ «ОТП Банк», та у відповідності до ст. 512-514 ЦК України правонаступником якого є ТОВ «ОТП Факторинг Україна» і ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №CL-204/025/2007.

Згідно з умовами кредитного договору та кредитних заявок банк здійснив видачу ОСОБА_1 кредитних коштів в сумі 17 871,29 дол. США на купівлю автомобіля.

Кредит у іноземній валюті видавався на підставі генеральної банківської ліцензії №191 від 08.11.2006 р. та дозволу до неї №191-1 від 08.11.2006 р., що були видані ЗАТ «ОТП Банк», з урахуванням ст. 192 ЦК України, ст.ст. 44, 47, 49 Закону України «Про банки та банківську діяльність» вимог п.п. 2, 4 ст. 5 Декрету КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю».

Відповідно до п. 1.1 ч.2 кредитного договору банк надає Позичальнику кредит, що визначений у ч. 1 кредитного договору (17 871,29 купівлю автомобіля), а Позичальник зобов`язується належним чином використати та повернути банку суму отриманого кредиту, а також сплатити відповідну плату за користування кредитом та виконати всі інші зобов`язання, як це вказано в кредитному договорі.

Згідно п. 3 частини № 1 кредитного договору було встановлено плаваючу процентну ставку, яка складається з фіксованого відсотку в розмірі 11,99% та FIDR (процентної ставки по строкових депозитах фізичних осіб у валюті, тотожній валюті кредиту, що розміщені в банку на строк в 366 днів, з виплатою процентів після закінчення строку дії депозитного договору.)

Відповідно до п. 4 частини № 1 кредитного договору повернення кредиту та сплати процентів здійснюється шляхом сплати Позичальником платежів, що зменшуються.

Датою остаточного повернення кредиту є 04.05.2013 р.

Відповідно до п. 1.5 (з підпунктами) кредитного договору, повернення відповідної частини кредиту здійснюється Позичальником щомісяця у розмірі та строк, визначені у графіку платежів, шляхом внесення готівки в касу банку або безготівковим перерахуванням на поточний рахунок. Нараховані в порядку передбаченому договором проценти сплачуються позичальником одночасно з погашенням відповідної частини кредиту в строк передбачений в графіку платежів.

Відповідно до п. 4.1.1 кредитного договору, за порушення прийнятих на себе зобов`язань стосовно повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитними коштами у визначені договором строки, Позичальник зобов`язаний заплатити банку пеню в розмірі 1% від суми несвоєчасно виконаних боргових зобов`язань за кожний день прострочки. Зазначена пеня сплачується додатково до прострочених сум.

Однак, в супереч умовам кредитного договору, взяті зобов`язання ОСОБА_1 щодо повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитними коштами не виконуються.

У зв`язку з невиконанням умов кредитного договору щодо повернення суми кредиту та сплати відсотків, банком на підставі п. 1.9 частини № 2 кредитного договору, відповідачу було направлено досудову вимогу № 200034411 від 20.06.2013р. про погашення заборгованості за кредитним договором протягом 30-ти календарних днів, але вказана досудова вимога виконана не була, сума заборгованості не погашена.

Згідно розрахунку заборгованість за кредитним договором станом на 28.05.2013 р. складає:

- 10 951,31 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 10.09.2012 р., складає 87 610,48 грн. сума заборгованості за тілом кредиту.

- 3389,58 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 10.09.2012 р., складає 27092,91 грн. сума заборгованості по відсоткам.

- 398 879,63 грн. пеня, нарахована на суми заборгованості в розмірі 1% на кожний день прострочення сплати кредиту.

Загальна заборгованість за тілом кредиту, відсотками та пенею станом на 28.05.2013р становить 513506,36 грн.

В цілях забезпечення укладеного кредитного договору від 04.05.2007 р., ЗАТ «ОТП Банк» був укладений договір поруки №SRCL-204/025/2007 з ОСОБА_2 , згідно з якими ОСОБА_2 зобов`язалася відповідати перед банком за повне та своєчасне виконання ОСОБА_1 зобов`язань по кредитному договору у повному обсязі таких зобов`язань, а також у випадку збільшення процентної ставки, у розмірі і в порядку передбаченими в кредитному договорі.

Відповідно до п. 1.2 вказаного договору поруки, поручитель та боржник відповідають як солідарні боржники.

Згідно п.п. 3.2, 3.4 зазначеного договору поруки, у випадку не виконання Позичальником боргових зобов`язань перед банком за кредитним договором, Поручитель зобов`язаний здійснити виконання боргових зобов`язань, в обсязі заявленому банком протягом трьох банківських днів з дати отримання відповідної письмової вимоги.

Відповідна досудова вимога № 200034412 від 20.06.2013 р. була направлена ОСОБА_2 але виконана нею не була.

10.12.2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» (ЄДРПОУ 36789421) та ПАТ «ОТП Банк» (ЄДРПОУ 21685166) у відповідності до ст. ст. 512, 514, Цивільного кодексу України було укладено договір купівлі продажу кредитного портфелю.

Згідно з вищевказаним договором ПАТ «ОТП Банк» відступило, а ТОВ «ОТП Факторинг Україна» прийняло за кредитним договором №CL-204/025/2007 від 04.05.2007 р. та договором поруки №SRCL-204/025/2007 від 04.05.2007 р. право вимоги в обсязі і на умовах, що існують на момент набрання чинності зазначеного договору купівлі продажу кредитного портфелю.

Посилаючись на те, що ТОВ «ОТП Факторинг Україна» перейшли всі права ПАТ «ОТП Банк» щодо права вимоги до відповідачів, просять суд стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованість за кредитним договором в розмірі 513 506,36 грн. що складається з заборгованості за тілом кредиту - 87 610,48 грн., заборгованості за відсотками - 27092,91 грн., заборгованості за пенею 398879,63 грн., а також сплачений судовий збір.

У судовому засіданні представник позивача за довіреністю Коломоєць В.В. позовні вимоги та їх обґрунтування , викладені в позові, підтримала в повному обсязі і просить задовольнити позов.

Відповідач ОСОБА_1 та його представник за довіреністю Шовкопляс Ю. В. , відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги визнають частково, не заперечують проти задоволення позову в частині стягення заборгованості по тілу кредиту та відсоткам і не визнають в частині стягнення пені в сумі 398 879, 63 грн. пояснивши, що розмір пені значно завишений і не відповідає засадам справедливості, розумності, розрахунок пені не вірний.

Вислухавши пояснення сторін, дослідив матеріали справи, суд приходить до наступного.

04.05.2007 р. між ЗАТ «ОТП Банк» (правонаступником якого є АТ «ОТП Банк», та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №CL-204/025/2007.(а/с5-8), а 14.11.2011р між сторонами був укладений додатковий договір №2 про реструктуризацію боргу (а/с80,177-179).

Згідно з умовами кредитного договору та кредитних заявок банк здійснив видачу ОСОБА_1 кредитних коштів в сумі 17 871,29 дол. США на споживчі цілі -купівлю автомобіля.

Кредит у іноземній валюті видавався на підставі генеральної банківської ліцензії №191 від 08.11.2006 р. та дозволу до неї №191-1 від 08.11.2006 р., що були видані ЗАТ «ОТП Банк», з урахуванням ст. 192 ЦК України, ст.ст. 44, 47, 49 Закону України «Про банки та банківську діяльність» вимог п.п. 2, 4 ст. 5 Декрету КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»(а/с23-24).

Відповідно до п. 1.1 ч.2 кредитного договору банк надає ОСОБА_1 кредит, що визначений у ч. 1 договору (17 871,29 дол. США - купівлю автомобіля), а ОСОБА_1 зобов`язується належним чином використати та повернути банку суму отриманого кредиту, а також сплатити відповідну плату за користування кредитом та виконати всі інші зобов`язання, як це вказано в кредитному договорі.

Згідно п. 3 частини № 1 кредитного договору було встановлено плаваючу процентну ставку, яка складається з фіксованого відсотку в розмірі 11,99% та FIDR (процентної ставки по строкових депозитах фізичних осіб у валюті, тотожній валюті кредиту, що розміщені в банку на строк в 366 днів, з виплатою процентів після закінчення строку дії депозитного договору.)

Відповідно до п. 4 частини № 1 кредитного договору повернення кредиту та сплати процентів здійснюється шляхом сплати відповідачем платежів, що зменшуються.

Датою остаточного повернення кредиту є 04.05.2013 р.

Відповідно до п. 1.5 (з підпунктами) кредитного договору, повернення відповідної частини кредиту здійснюється ОСОБА_1 щомісяця у розмірі та строк, визначені у графіку платежів, шляхом внесення готівки в касу банку або безготівковим перерахуванням на поточний рахунок. Нараховані в порядку передбаченому договором проценти сплачуються позичальником одночасно з погашенням відповідної частини кредиту в строк передбачений в графіку платежів.

Відповідно до п. 4.1.1 кредитного договору, за порушення прийнятих на себе зобов`язань стосовно повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитними коштами у визначені договором строки, Позичальник зобов`язаний заплатити банку пеню в розмірі 1% від суми несвоєчасно виконаних боргових зобов`язань за кожний день прострочки. Зазначена пеня сплачується додатково до прострочених сум.

В цілях забезпечення укладеного кредитного договору від 04.05.2007 р., ЗАТ «ОТП Банк» уклав договір поруки №SRCL-204/025/2007 з ОСОБА_2 , згідно з якими ОСОБА_2 зобов`язалася відповідати перед банком за повне та своєчасне виконання ОСОБА_1 зобов`язань по кредитному договору у повному обсязі таких зобов`язань, а також у випадку збільшення процентної ставки, у розмірі і в порядку передбаченими в кредитному договорі і 14.11.2011р між сторонами був укладений додатковий договір №2 про реструктуризацію боргу (а/с9,176).

Відповідно до п. 1.2 вказаного договору поруки, поручитель та боржник відповідають як солідарні боржники.

10.12.2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» (ЄДРПОУ 36789421) та ПАТ «ОТП Банк» (ЄДРПОУ 21685166) у відповідності до ст. ст. 512, 514, Цивільного кодексу України було укладено договір купівлі продажу кредитного портфелю(а/с28-46).

Згідно з вищевказаним договором ПАТ «ОТП Банк» відступило, а ТОВ «ОТП Факторинг Україна» прийняло за кредитним договором №CL-204/025/2007 від 04.05.2007 р. та договором поруки №SRCL-204/025/2007 від 04.05.2007 р. право вимоги в обсязі і на умовах, що існують на момент набрання чинності зазначеного договору купівлі продажу кредитного портфелю.

ОСОБА_1 взяті зобов`язання щодо повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитними коштами нналежним чином не виконувалися, у зв`язку з чим на підставі п. 1.9 частини 2 кредитного договору, відповідачам були направлені досудові вимоги № 200034411та 200034412 від 20.06.2013 р. про погашення заборгованості за Кредитним договором протягом 30-ти календарних днів, але вказані досудові вимоги виконані не були, сума заборгованості не погашена (а/с10,12).

Станом на 28.05.2013 р. заборгованість за кредитним договором згідно розрахунку складає 513506,36 грн (а/с 94):

- 10 951,31 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 10.09.2012 р., складає 87 610,48 грн. сума заборгованості за тілом кредиту.

- 3389,58 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 10.09.2012 р., складає 27092,91 грн. сума заборгованості за відсотками.

- 398 879,63 грн. пеня, нарахована на суми заборгованості в розмірі 1% на кожний день прострочення сплати кредиту.

Відповідно до положень ч.1 статті 509, статей 526, 629 ЦК України - зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилися, та сплати процентів.

Відповідно до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Приймаючи до уваги вищенаведене, а також визнання позову в цій частині відповідачами, суд приходить до висновку про можливість задоволення позову в частині солідарного стягнення з відповідачів заборгованість по тілу кредиту та відсоткам: - 114 703,39 грн, що складається з заборгованості по тілу кредиту - 87 610,48 грн. та відсоткам - 27 092,91 грн.

Відносно вимог про стягнення пені в розмірі 398879,63 грн, то суд вважає в цій частині позову задоволенню не підлягає зі слідуючих підстав.

Згідно з частиною другою статті 627 Кодексу у договорах за участю фізичної особи споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені ч.3 ст. 1054ЦК України .

Відповідно до ч.3 ст.509 ЦК України - зобов`язання має rрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Позивач просить стягнути з відповідачів солідарно 114 703,39 грн. заборгованість по тілу кредиту і по відсоткам , в той же час відповідно до розрахунку розмір пені за період з 28.05 2012р по 14.05.2013р становить 398879,63 грн. , що є явно завищеною.

Конституційний Суд України в своєму рішенні від 11 липня 2013р №7-рп/2013 по справі 1-12/2013 у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_3 щодо офіційного тлумачення положень другого речення преамбули ЗУ «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» зазначає «Конституційний суд України виходить з того, що вимога про нарахування та сплату неустойки за договором споживчого кредиту, яка є явно завищеною, не відповідає передбаченим у пункті 6 статті 3, частині третій статті 509 та частинах першій, другій статті 627 Кодексу засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.

Крім того, розраховуючи заборгованість, позивач не враховує умови додаткового договору №2 від 14.11.2011р та додатку до нього №1 , відповідно до якого відбулася реструктуризація заборгованості за кредитним договором №CL-204/025/2007 від 04.05.2007 р. , а також не надано доказів оплати поточних платежів відповідачем , що унеможливлює суд провести зменшення розміру пені до сплати, тому у відповідності до положення ст..10 ЦПК України в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають (а/с14,94,179).

Відповідно до ст. 88 ЦПК України судові витрати суд задовольняє частково пропорційно до розміру задоволення позовних вимог- 1147, 03 грн.

Керуючись ст..ст. 10,11, 60,88,212-215,174 ЦПК України; ч.1, 3 ст509, ст. 526,627, 629, 536, 554, 610, ч.2ст1050,ч.3 ст.1054 ЦК України, рішенням КС України від 11 липня 2013р №7-рп/2013 по справі 1-12/2013, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» (п/р НОМЕР_1 в АТ «ОТП Банк» м. Київ, МФО 300528, код ЄДРПОУ 36789421) заборгованість за кредитним договором №CL-204/025/2007 від 04.05.2007 р. в сумі 114703,39 грн, що складається з заборгованості по тілу кредиту - 87 610,48 грн. та відсоткам - 27092,91 грн а також судовий збір в розмірі 1 147,03 грн. , в остальній частині в задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10-ти днів з дня його проголошення . Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: О.П. Дзямко

Відновити втрачене судове провадження в частині ухвали Енергодарського міського суду Запорізької області від 24 червня 2019 року про заміну сторони виконавчого провадження по справі № 316/2960/13-ц;

Вважати встановленим зміст відновленого рішення Енергодарського міського суду Запорізької області від 24 червня 2014 року по цивільній справі №316/2960/13-ц (повний текст) в такій редакції:

Справа № 316/2960/13-ц Провадження № 6/316/9/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" червня 2019 р. м.Енергодар Енергодарський міський суд Запорізької області, у складі

головуючого судді Куценко М.О.,

за участю секретаря судового засідання Нестерової Г.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Енергодарі заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», заінтересовані особи: стягувач Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», боржники: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про заміну сторони у виконавчому провадженні

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Вердикт Капітал» звернулось до Енергодарського міського суду Запорізької області з заявою про заміну сторони виконавчого провадження, в обґрунтування якої зазначила наступне.

14.03.2014 року Енергодарський міський суд Запорізької області ухвалив рішення по справі № 316/2960/13-ц про стягнення з боржників (відповідачів) ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованості за кредитним договором № CL-204/025/2007. 26.09.2018 року між ТОВ «ОТП Факторинг Україна» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено Договір факторингу № 5-09/18, відповідно до якого ТОВ «ОТП Факторинг Україна» відступило ТОВ «Вердикт Капітал», а ТОВ «Вердикт капітал» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за Договором кредиту № CL-204/025/2007.

Просить суд замінити сторону виконавчого провадження, щодо виконання виконавчого листа, виданого 25.03.2014 року Енергодарським міським судом Запорізької області, по справі № 316/2960/13ц, а саме- стягувача ТОВ «ОТП Факторинг Україна», правонаступником- ТОВ «Вердикт Капітал» (ЄДРПОУ 36799749).

В судове засідання учасники процесу не з`явилися.

Представник заявника, заінтересовані особи: ТОВ «ОТП Факторинг Україна», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про час та дату слухання справи повідомлялися належним чином. Причини неявки суду невідомі.

Представник Енергодарського МВ ДВС ГТУЮ Запорізької області, через канцелярію суду надав письмову заяву про розгляд справи без його участі (а.с. 248).

Згідно ч. 3 ст. 442 ЦПК України, неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали цивільної справи та матеріали заяви, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що рішенням Енергодарського міського суду Запорізької області від 14.03.2014 року по цивільній справі № 316/2960/13-ц позовні вимоги ТОВ «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, були і задоволені у повному обсязі (а.с. 184-185). Постановою державного виконавця Енергодарського МВ ДВС ГТУЮ Запорізької області від 04.10.2016 року було відкрито виконавче провадження № 52627773 за виконавчим документом № 316/2960/13-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованості за кредитним договором (а.с. 250). Постановою державного виконавця Енергодарського МВ ДВС ГТУЮ Запорізької області від 22.06.2017 року виконавчий документ повернутий стягувачу (а.с. 249).

26.09.2018 року між ТОВ «ОТП Факторинг Україна» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено Договір факторингу № 5-09/18, відповідно до якого ТОВ «ОТП Факторинг Україна» відступило ТОВ «Вердикт Капітал», а ТОВ «Вердикт капітал» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за Договором кредиту № CL-204/025/2007 (а.с.202-208).

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення і обов`язковим до виконання.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено ст.ст. 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно зі ст. 1 ЗУ «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 15 ЗУ «Про виконавче провадження», сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

Частиною першою статті 14 ЦПК України (у редакції, чинній на час розгляду справи) визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всім території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

За приписами частини 1 ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб.

Частиною 5 цієї ж статті встановлено, що положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до ст. 15 ч. 5 Закону України «Про виконавче провадження», у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником.

За змістом ст. 512 ЦК України, ст. 442 ЦПК України та ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов`язані він замінюється правонаступником.

Виходячи із цих норм, зокрема, п. 2 ч. 1 ст. 512 ЦК України, у разі правонаступництва на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора, у зв`язку з чим припиняється статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язані, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

Правонаступництво у виконавчому провадженні означає перехід прав і обов`язків сторони виконавчого провадження (стягувача або боржника) від однієї особи (правопопередника) до іншої особи (правонаступника), у зв`язку з правонаступництвом у матеріальних правовідносинах.

Отже, підставою для правонаступництва у виконавчому провадженні є правонаступництво в матеріальних правовідносинах, тобто перехід суб`єктивних, матеріальних прав чи обов`язків від одного суб`єкта матеріальних правовідносин (правопопередника) до іншого суб`єкта (правонаступника).

Як визначено в правовій позиції, що міститься в Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 21.03.2018 року по справі № 6-1355/10, зміна сторони правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Також, заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

Враховуючи, що рішення Енергодарського міського суду Запорізької області від 14.03.2014 року по цивільній справі № 316/2960/13ц на день повернення виконавчого документа не виконане, ТОВ Вердикт Капітал» є правонаступником ТОВ «ОТП Факторинг Україна» як стягувача у виконавчому провадженні, присуджена на підставі вказаного рішення суду належна сума заборгованості не була ним отримана, суд вважає, що заява про заміну сторони виконавчого провадження підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 442 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», заінтересовані особи: стягувач Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», боржники: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про заміну сторони у виконавчому провадженні - задовольнити.

Замінити сторону у виконавчому провадженні № 52627773 щодо виконання виконавчого листа № 316/2960/13ц, виданого 25.03.2014 року Енергодарським міським судом Запорізької області, а саме- стягувача Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», його правонаступником- Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (код ЄДРПОУ: 36799749, місцезнаходження: вул. Кудрявський Узвіз, буд. 5Б, м. Київ, 04053).

Апеляційна скарга на ухвалу подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення або з дня отримання сторонами її копії.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Енергодарський міський суд Запорізької області.

Суддя М. О. Куценко

Суддя Н.Ю.Козлова