Постанова № 121113764, 16.08.2024, Рокитнянський районний суд Київської області

Справа № 375/416/24

Провадження № 3/375/431/24

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 серпня 2024 року смт Рокитне

Суддя Рокитнянського районного суду Київської області Штифорук Оксана Вікторівна, за участі особи, яка притягається до адміністратвиної відповідальності - ОСОБА_1 , захисника - адвоката Заліського Б.С., розглянувши матеріал про адміністративне правопорушення, який надійшов від начальника відділення поліції № 1 Білоцерківського РУП в Київській області, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ст. 185 та ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, якому роз`яснені права за ст. ст.10,63 Конституції України,ст. 268 КУпАП,-

В С Т А Н О В И В :

15.03.2024 року о 21 год. 38 хв. у с. Маківка по вул. Корольова ОСОБА_1 не реагував на неодноразову вимогу працівника поліції про припинення правопорушення, поводив себе зухвало, шарпав працівників поліції за верхній одяг, за щопередбачена відповідальністьза ст.185КУпАП.

Він же, 15.03.2024 року о 21 год. 22 хв. у с. Маківка по вул. Корольова керував автомобілем марки ВАз 2101, д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння (хитка хода, нечітка мова, запах алкоголю з ротової порожнини), від проходження освідування на стан алкогольного сп`яніння відмовився під відеозапис з нагрудної відеокамери, чим порушив п. 2.5Правил дорожнього рухуУкраїни, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 2 ст. 130 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчинених правопорушеннях не визнав, повідомив, що не керував транспортним засобом за обставин, викладених у протоколі серії ААД № 286503 від 15.03.2024 року, вважає дії працівників поліції незаконними, ніякої злісної непокори законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов`язків не вчиняв. також, пояснив суду, що у тому місці дуже жвава траса, там їздили інші машини, і на відео, долученому до протоколу, міг бути будь-який інший автомобіль, а не його. Оскільки він не керував автомобілем, вважає що в його діях немає ніяких правопорушень.

Захисник - адвокат Заліський Б.С. подав клопотання про закриття провадження у справі через відсутність складу та події адміністративного правопорушення. Обгрунтувавши, що місце вчинення правопорушень - з одного протоколу вбачається, що події відбувалися в с.Маківка, з іншого - с.Запруддя, обидва протоколи стосуються одних і тих же подій, тому і місце мало б бути одним, а не різні села, з чого вбачається невідповідність (суперечливість) протоколів у частині місця інкримінованих адміністративних правопорушень. Згідно протоколу серії ААД № 286503 від 15.03.2024 ОСОБА_1 керував транспортним засобом о 21:22 год. 15.03.2024 року, з відеозапису вбачається станом на 23.53 год. 15.03.2024 року протокол йому не вручався, також не вбачається процедури складення працівником поліції даного протоколу, що вказує на те, що протокол був складений працівниками поліції більш як через дві години після встановлення підстав для здійснення огляду на стан сп`яніння. Відеозапис виконаний з порушенням, тобто не зафіксовано факт керування транспортним засобом саме особою, якій інкримінується правопорушення, має неодноразові перерви у записі, та не зафіксовано завершення процедури складання всіх процесуальних документів (в тому числі звільнення з-під адміністративного затримання), захист вважає, що даний відеозапис є недопустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення. Висновок щодо результатів медичного огляду ОСОБА_1 щодо стану сп`яніння №169 від 15.03.2024 року є належним доказом винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення - відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, оскільки керування у стані алкогольного сп`яніння (у разі дійсно керування) складає іншу об`єктивну сторону адміністративного правопорушення, ніж відмова від проходження огляду на стан сп`яніння, що інкримінується згідно протоколу.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_2 суду пояснила, що вона працює поваром у ОСОБА_1 , неприязливих стосунків не має, відносини нормальні. 15.03.2024 року приблизно о 21 год. 30 хв. вона їхала додому в автомобілі ОСОБА_1 . За кермом був водій ОСОБА_3 . також, разом з ними в салоні автомобіля знаходився і ОСОБА_1 .На вулиці Корольова в с. Маківка на автодорозі між селами Запруддя та Маківка Білоцерківського раойну Київської області автомобіль зупинився на узбіччі, водій ОСОБА_3 вийшов з автомобіля, сказав, що він зараз повернеться. Після чого, ОСОБА_1 пересів на місце водія. Автомобіль при цьому не рухався, а стояв на узбіччі. Вона в цей час перебувала на передньому пасажирському сидінні. Біля автомобіля зупинився автомобіль патрульної поліції, підійшов працівник поліції та повідомив, що підсвітка номеру не відповідає стандартам, попросили ОСОБА_1 надати документи. ОСОБА_1 вийшов з автомобіля і почав спілкуватися з працівниками поліції. Що відбувалось далі вона не бачила, оскільки не виходила з автомобіля, а чула тільки розмову на підвищених тонах та нецензурну лайку.

На питання суду пояснила, що на момент події вона була неповнолітньою, прав керування транспортними засобами не має, також пояснила, що знайома з ОСОБА_1 , оскільки на момент розгляду справи в суді працює без офіційного працевлаштування поваром на підприємстві останнього.

На питання захисника свідок пояснила, що сидячі в автомобілі, який не рухався, з ОСОБА_1 розмовляли про роботу, її відсутність, та наскільки важко знайти роботу.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Відповідальність за ст. 185 КУпАП передбачена за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов`язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв`язку з їх участю в охороні громадського порядку.

Санкція ч. 1 ст.130 КУпАП передбачає покарання для водіїв у вигляді штрафуу розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого або адміністративний арешт на строк десять діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого або адміністративний арешт на строк десять діб з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.

Дослідивши адміністративні матеріали, оглянувши відеозаписи з нагрудних камер поліцейських, які додані до матеріалів справи, суддя дійшла висновку, що зазначені в протоколах про адміністративне правопорушення обставини підтверджуються доказами, наявними в матеріалах справи.

Так як,працівниками поліціїнадано належніта допустимідокази того,що ОСОБА_1 керувавтранспортним засобом 15.03.2024року о21год.22хв.у с.Маківка повул.Корольова керувававтомобілем маркиВАЗ 2101,д.н.з. НОМЕР_1 при зазначених в протоколаі обставинах.

Разом з тим, з матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 15.03.2024 року о 21 год. 38 хв. у с. Маківка по вул. Корольова, не виконував неодноразово законну вимогу щодо припинення адміністративного првопорушення, а саме: поводив себе зухвало, шарпав працівників поліції за верхній одяг.

Матеріалами справи про адміністративне правопорушення жодним чином не спростовуються доводи особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, щодо того, що він не керував транспортним засобом.

Відповідно до п. 1.10 Правил дорожнього руху, водій це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.

З огляду на зазначені положення та диспозиції статей 130 КУпАП, в цій ситуації ОСОБА_1 визнається водієм, оскільки матеріали справи містять відомості, які підтверджують факт керування ним транспортним засобом.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень підтверджується належними та допустимими доказами, наявними в матеріалах справ передбачених:

- за ст. 185 КУпАП, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 978434 від 15.03.2024; копією протоколу про адміністративне затримання серії АЗ № 079269 від 15.03.2024; копією письмових пояснень ОСОБА_1 від 15.03.2024; рапортом поліцейського СРПП ВП № 1 Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області Р.В. Осадчого від 15.03.2024; диском з відеозаписом зафіксованим на нагрудну бодікамеру працівниками поліції;

- за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 286503 від 15.03.2024; письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 15.03.2024; актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 15.03.2024; висновок № 169 щодо результатів медичного оглчду з метою виявлення стану сп`яніння від 15.03.2024; копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністратвине правопорушення у сфері забезпення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД № 995343 від 15.03.2024; диском з відеозаписом зафіксованим на нагрудну бодікамеру працівниками поліції.

Суд критично ставиться до пояснень ОСОБА_1 , оскільки вони спростовуються матеріалами справи, а факт керування автомобілем ОСОБА_1 доведений долученими до протоколу відеозаписами, зокрема файлом IMG_1508 з 21:22:44 год. по 21:23:08 год, інших автомобілей в цей проміжок часу на автодорозі немає, інших осіб, які б могли керувати вказаним автомобілем також немає.

Щодо доводів захисника, що долучений відеозапис не є безперервним, відео не містить факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, суд зазначає, що оцінює вказані відеозаписи в сукупності та взаємозв`язку із іншими доказами. При цьому керується вимогами ст.251, 252 КУпАП, та констатує, що вказані відеозаписи дозволяють, в сукупності з іншими доказами, встановити обставини, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, а саме щодо: дати, часу, місця та суті вчиненого адміністративного правопорушення. Крім того, суд не має відомостей, щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, окрім як за події саме 15.03.2024. Вказане ставить під сумнів позицію захисту щодо неналежності та недопустимості в якості доказів долученого до протоколу відеозапису.

Разом з цим, суддя критично ставиться до показів свідка ОСОБА_2 , оскільки вони не є послідовними, містять протиріччя, і розцінює це як обрану позицію захисту.

Крім того, суд також не погоджується з доводами ОСОБА_1 , що висновок щодо результатів медичного огляду щодо стану сп`яніння № 169 від 15.03.2024 свідчить про те, що він не відмовлявся від проходження огляду, а лише заперечував факт керування ним транспортним засобом, та є неналежним доказом у справі, оскільки в лікарню ОСОБА_1 доставлений у зв`язку із погіршенням самопочуття з попереднім діагнозом гіпертонічний криз, огляд на стан сп`яніння проводився разом із обстеженням, пов`язаним з загальним захворюванням та його проходження було запропоновано лікарем, що підтверджується копією протоколу № 079269 про адміністративне затримання (а.с. 2 оборот) та копією заяви ОСОБА_1 від 18.03.2024 на ім`я керівника Білоцерківської окружної прокуратури (а.с. 42 оборот- а.с. 43).

Інших доказів, які б спростовували вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбаченних ст. 185, ч. 1 ст. 130 КУпАП, під час розгляду справи, суду не надано.

Перевіркою матеріалів провадження порушень при складанні протоколів про адміністративне правопорушення не встановлено, оскільки працівниками поліції було виконано вимоги КУпАП.

Невизнання ОСОБА_1 вини у вчиненні адміністративного правопорушення суд розцінює, як намагання уникнути адміністративної відповідальності, а зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для прийняття рішення про наявність у його діях складу правопорушень, передбачених ст. 185, ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Таким чином, дослідивши всі обставини справи про адміністративне правопорушення, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного рішення, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбаченних ст. 185, ч. 1 ст. 130 КУпАП, знайшла своє підтвердження в судовому засіданні, доведена поясненнями свідка ОСОБА_2 та доказами, що містяться в матеріалах справи, які не викликають у суду сумнівів, оскільки вони є логічними, послідовними та узгоджуються між собою і доведена повністю поза розумним сумнівом.

Разом з тим, відповідно до положень ч. 2 ст. 38 КУпАП, у справах підвідомчих суду адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні не пізніше як через три місяці з дня його виявлення, крім справ, передбачених статтями 164-14, 212-15, 212-21, 204-1, 204-2 та ст.130 КУпАП.У разі закриття провадження про адміністративного правопорушення, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня прийняття рішення про закриття адміністративного провадження.

За змістом п.7 ст.247 КУпАП, закінчення на момент розгляду справи строків, передбачених ст. 38 КУпАП, є обставиною, що виключає провадження у справі про адміністративне правопорушення.

За такихобставин,враховуючи,що поставленеорганом Головногоуправління Національноїполіції вКиївській області ОСОБА_1 за провину правопорушення за ст. 185 КУпАП не є триваючим, строк накладення стягнення за протоколом сплинув 15.05.2024, а тому провадження у справі за ст. 185 КУпАП підлягає до закриття.

Згідно зі статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу проводиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

При накладенні адміністративного стягнення на ОСОБА_1 суддя враховує характер вчиненого адміністративного правопорушення, ступінь вини, наявність обставини, що пом`якшує відповідальність, наявність обставини, що обтяжує його відповідальність та з урахуванням того, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобіганню вчинення нових правопорушень як самою особою, яка притягається до адміністратвиної відповідальності, так і іншими особами, суддя дійшла висновку, що з метою виховання ОСОБА_1 та запобігання вчиненню ним нових правопорушень, необхідним та достатнім є застосування до нього адміністративного стягнення в межах санкції частини 1 статті 130 КУпАП у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

У відповідності до вимог статті 40-1 КУпАП та п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», з ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок.

Керуючись ст.ст. 33, 36, 40-1, 124, ч.1 ст.130, 283, 284, 307, 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення та п.5 ч.2 ст.4 Закону України Про судовий збір, суддя -

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,громадянина України, визнати винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП.

Закрити адміністративне провадження стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,громадянина України, за фактом вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185 КУпАП, у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення на підставі ст. 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,громадянина України, визнати винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та піддати його адміністративному стягненню у вигляді штрафу в дохід держави (Рахунок отримувача: UA488999980313030149000010001; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37955989; код класифікації доходів бюджету: 21081100) у розмірі 1 тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

У разінесплати штрафуу строк,встановлений статтею307Кодексу України про адміністративні правопорушення,стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,громадянина України, штраф уподвійному розмірів сумі34000 (тридцять чотири тисячі) гривень 00 копійок, відповідно до статті 308 Кодеску України про адміністративні правопорушення.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, в дохід держави (рахунок отримувача: UA 908999980313111256000026001; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір в розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок.

На постанову протягом 10 днів з дня її винесення може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду через Рокитнянський районний суд Київської області.

Суддя Оксана ШТИФОРУК

Постанова набуває законної сили __

Постанова може бути пред`явлена до виконання до __