Рішення № 12111026, 01.11.2010, Снігурівський районний суд Миколаївської області

Справа № 2-584\2010 року

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 листопада 2010 року Снігурівський районний суд Миколаївської області

у складі: головуючого - судді Кішковської З.А.,

при секретарі - Короткій Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Снігурівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання дійсною угоди купівлі-продажу та права власності на жилий будинок з господарськими та побутовими будівлями і спорудженнями,

ВСТАНОВИВ:

26 липня 2010 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_3 про визнання дійсною угоди купівлі-продажу та права власності на житловий будинок в АДРЕСА_1 яка мала місце у 2006 році за усної домовленості з відповідачкою та за ціною 6600грн. При цьому послалися на ухилення ОСОБА_3 від нотаріального посвідчення і обмеження своїх прав на розпорядження фактично належним майном. Позивачі просили визнати за ними право спільної часткової власності на житловий будинок по ? його частині за кожним.

У судовому засіданні позивачка ОСОБА_1, яка представляла і інтереси ОСОБА_2 за довіреністю, позовні вимоги підтримала. Пояснила, що фактично будинок придбали у 2000 році, передавши власниці частину його ціни, еквівалентну 900 доларів США, від загально визначеної у 1200 ум.одиниць. Відразу з другим позивачем вселилися у будинок, зареєструвавшись за новим місцем проживання і проживають дотепер, здійснюючи догляд у тому числі і за земельною ділянкою. У 2008 році відповідачка прийняла ще 300 доларів США остаточної суми розрахунку і про вказане надала власноручну розписку. У послідуючому, незважаючи на неодноразові звернення, ОСОБА_3 під різними приводами ухиляється від нотаріального посвідчення договору.

Відповідачка позов не визнала. Пояснила, що дійсно мала домовленість з позивачами про продаж належного їй на праві власності житлового будинку у 2000 році. З обумовленої ціни - 1200 ум.одиниць останні передали 900 доларів США, про що надала власноручну розписку, підпис у якій не заперечує. Наступні 300 доларів США мала отримати до жовтня того ж року. Постійно переносячи дату розрахунку через сімейні та життєві обставини, позивачі дотепер не надали їй кошти, а представлена ними розписка є підробкою.

Заслухавши сторони, представників позивачів та відповідачки, дослідивши представлені докази по матеріалам цивільної справи, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_3 на праві приватної власності належить житловий будинок з господарськими та побутовими будівлями і спорудами в АДРЕСА_1 вартістю 6455грн., що підтверджується свідоцтвом про право власності, виданим на підставі рішення виконкому Олександрівської сільської ради від 02 лютого 2000 року за №16 (а.с.19), даними технічного паспорту на житловий будинок індивідуального житлового фонду, складеним 10 січня 2000 року (а.с.5-8) і реєстраційними даними КП ММБТІ за довідкою від 05 липня 2010 року, вих.№968.

Як вбачається з представленої власноручної розписки ОСОБА_3, датованої 14 липня 2000 року, остання продала ОСОБА_1 житловий будинок в АДРЕСА_1 за 6600грн. (еквівалент 1200 ум.од.) з внесенням авансу платежу у 4950грн.(еквівалент 990 ум.од.) з зобовязанням остаточної виплати у розмірі 1650грн. (еквівалент 300 ум.од.) до 01 жовтня 2000 року.

Як позивачка, так і відповідачка зазначених обставин щодо події угоди, визначеності загальної вартості обєкта нерухомості, розміру переданих коштів авансу не заперечували.

За розпискою від імені ОСОБА_3 за 08 липня 2008 року, остання отримала від ОСОБА_1 300 доларів США на остаточний розрахунок за будинок, який є предметом судового спору.

Згідно висновку експерта №177 від 23 вересня 2010 року (а.с.38-43), текст розписки від 08 липня 2008 року виконаний відповідачкою по справі.

Суд, вважаючи висновок експерта обґрунтованим детальною дослідницькою частиною, не приймає доводів сторони відповідачки про фальсифікацію, зважаючи і на той факт, що у наведеній розписці є дані паспорта ОСОБА_3 (серія, номер, дата і місце видачі, місце реєстрації в м.Херсон), який вона отримала 10 лютого 2000 року і не змогла дати пояснення про можливість джерела отримання такої інформації позивачами.

Між сторонами мають місце договірні правовідносини, що регулюються розділом IV книги І, розділом 111 книги V Цивільного Кодексу України.

Згідно ст.657 ЦК України договір купівлі-продажу житлового будинку укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

В силу ст.220 ЦК України. якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Судом встановлено попередню домовленість сторін щодо усіх істотних умов договору про його предмет, ціну та порядок розрахунку і це підтверджується письмовими доказами, а саме розписками, складеними відповідачкою по справі як продавцем. У наступному відбулося повне виконання договору, постільки покупці прийняли житловий будинок, зареєструвалися у ньому і проживають дотепер. Вказане мало місце за згоди відповідачки, яка також не заперечила проти продовження строку на внесення оплати. При цьому, ОСОБА_3 і у судовому засіданні заперечила згоду нотаріального посвідчення договору за надуманих підстав. Такими суд визнає вимогу додаткової оплати прилеглої до житлового будинку земельної ділянки, яка за представленої копії Державного акту на право приватної власності, виданого 31 липня 1996 року, належить померлому ОСОБА_4 (а.с.23).

На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги такими, що знайшли своє підтвердження і підлягають задоволенню у заявленому розмірі.

Справу вирішено на підставі ст.220, ст.657 ЦК України.

На підставі ст.ст.79, 81, 86, 88 ЦПК України, суд постановляє про стягнення з відповідачки витрат на проведення судово-почеркознавчої експертизи згідно представленого рахунку НДЕКЦ при УМВС України в Миколаївській області (а.с.45) на суму 253грн.53коп. та судових витрат позивача ОСОБА_2 по оплаті судового збору 65грн. і на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи - 120грн.

Керуючись ст.ст.209,212,213,214,215,218 ЦПК України, суд ,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2 задовільнити.

Визнати дійсним договір купівлі-продажу жилого будинку з господарськими та побутовими будівлями і спорудженнями по АДРЕСА_1 який укладено між ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3

Визнати за ОСОБА_1, ОСОБА_2 право спільної часткової власності на 1\2 частину за кожним жилового будинку з господарськими та побутовими будівлями і спорудженнями по АДРЕСА_1

Стягнути з ОСОБА_3 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Миколаївській області (УДК в Миколаївській області, Код ОКПО 25574110, МФО 826013, р\рахунок 31251272210005) витрати на проведення почеркознавчої експертизи 253грн.53коп.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судові витрати у сумі 185грн.

Апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя