Рішення № 121109167, 20.08.2024, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 серпня 2024 року справа №640/11736/22

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Парненко В.С., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Підприємства з іноземними інвестиціями «Амік Україна» до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

29.07.2022 Підприємство з іноземними інвестиціями «Амік Україна» (далі - позивач) звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі - відповідач), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0006870703 від 27.10.2021.

В якості підстави позову зазначено про незгоду з оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, оскільки підприємством були сформовані та вчасно направлені до ДПС України довідки про зведені дані (обсяги пального).

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Київського окружного адміністративного суду від 01.08.2022 позовну заяву передано на розгляд судді Шевченко А.В.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02.08.2022 (суддя Шевченко А.В.) відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

У зв`язку з перебуванням у відпустці судді Київського окружного адміністративного суду Шевченко А.В. призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №640/11736/22 передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 01.04.2024 р. адміністративну справу №640/11736/22 прийнято до провадження судді Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С., ухвалено здійснювати розгляд справи спочатку за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

15.04.2024 до Київського окружного адміністративного суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач заперечує проти вимог адміністративного позову у повному обсязі, оскільки позивач в додатках до позовної заяви надав протоколи, які начебто підтверджують, що довідки про зведені дані (обсяги пального) були сформовані та направлені вчасно, а також наголосив, що до ДПС України кожна довідка направлялась тричі або двічі. Однак, в даних протоколах контролюючий орган не вбачає реального відображення та підтвердження того факту, що довідки були надіслані вчасно. Фактично довідки подані: Довідка за 18.12.2020 - фактично подана 20.12.2020; Довідка за 31.12.2020 - фактично подана 04.01.2021; Довідка за 01.01.2021 - фактично подана 04.01.2020; Довідка за 02.01.2021 - фактично подана 04.01.2021; Довідка за 03.01.2021 - фактично подана 10.01.2021; Довідка за 25.08.2021 - фактично подана 27.08.2021. Окрім цього, посилання позивача на лист ДПС, в якому зазначається, що у разі якщо несвоєчасне подання документа відбулось не з вини розпорядника акцизного складу то штрафні санкції не застосовуються, не підтверджує факт надсилання ним довідок вчасно, оскільки в листі ДПС відсутні посилання на будь-які конкретні дати чи номери довідок, у листі виключно цитуються норми законодавства, також відсутній у цьому листі будь-який факт, який підтверджує наявність вини ДПС у неприйнятті цих довідок. Не містять матеріали справи також і доказів де б ДПС повідомляла про обмеження в роботі реєстру в певні дні. Не підтверджує також позивач і той факт, що прийняття довідки на наступний день відбувалось з вини контролюючого органу, а не з вини позивача (наприклад, відсутність інтернет з`єднання). Таким чином, Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками вважає, що позивачем несвоєчасно подані дані до Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівномірів з витратоміра - лічильника на місці відпуску пального наливом з акцизного складу. У зв`язку із чим підстави для скасування оскаржуваного податкового повідомлення рішення відсутні.

Враховуючи приписи частини 5 статті 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).

Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

29.10.2021 ПІДПРИЄМСТВОМ З ІНОЗЕМНИМИ ІНВЕСТИЦІЯМИ «АМІК УКРАЇНА» отримано податкове повідомлення-рішення №0006870703 від 27.10.2021, винесене Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків, яким до позивача застосовані штрафні санкції за платежем: Акцизний податок на пальне, код платежу 14021900 у розмірі 7000,00 грн.

Податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі Акту фактичної перевірки від 24.09.2021 року №7854/09-01/30603572 на бланку №026908, який складено за результатами фактичної перевірки АЗС №03-01, що розташована за адресою: Волинська обл., м. Луцьк, вул. Дубнівська, 24.

Актом перевірки зафіксовано, що на момент проведення перевірки встановлено незабезпечення з вини розпорядника акцизного складу за адресою м. Луцьк вул. Дубнівська, 24, уніфікований номер 1003327 своєчасного надання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального (звіт форми 90210401) за 18.12.2020 р., 31.12.2020 р., 01.01.2021 р., 02.01.2021 р., 03.01.2021 р., 08.01.2021 р., 25.08.2021 р., чим порушено пп. 230.1.3, п. 230.1, статті 230 Податкового кодексу України.

Не погодившись із висновками Акту перевірки, позивач звернувся до ГУ ДПС у Волинській області із запереченнями вих. №1823 від 15.10.2021.

Розглянувши вказані заперечення ГУ ДПС у Волинській області листом від 21.10.2021 року №4003/12/03-20-09-02-10 відмовило у задоволенні заперечень.

Не погодившись із висновками Акту перевірки та ППР, позивач звернувся зі Скаргою (вих. №2128 від 04.11.2021) до ДПС України.

Згідно рішення про результати розгляду від 20.07.2022 року №7499/6/99-00-06-03-01-06 ДПС України скаргу залишило без задоволення, а ППР без змін.

Не погоджуючись з винесеним відповідачем податковим повідомленням-рішенням №0006870703 від 27.10.2021, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог з урахуванням дії норми закону у часі, суд виходить з наступного.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов?язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов?язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 року №2755-VI (далі - ПК України).

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

У розумінні підпункту 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 ПК України контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно із підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об?єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Порядок проведення фактичної перевірки врегульований статтею 80 ПК України.

Фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи) (пункт 80.1 статті 80 ПК України).

Відповідно до підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема (1) у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, (2) а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Підпунктом 230.1.3 пункту 230.1 статті 230 ПК України передбачено, що розпорядники акцизних складів зобов`язані на кожному акцизному складі щоденно (крім днів, в які акцизний склад не працює) формувати дані про фактичні залишки пального на початок та кінець звітної доби та про добові фактичні обсяги отриманого та реалізованого пального (далі у цьому розділі - обсяг обігу пального) у розрізі кодів товарних підкатегорій згідно з УКТ ЗЕД у літрах, приведених до температури 15° C.

На кожному акцизному складі за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД формуються показники про:

обсяги залишків пального на початок та кінець звітної доби, що визначаються шляхом підсумовування обсягів залишків пального в кожному резервуарі на підставі показників рівнемірів-лічильників, складі; встановлених на таких резервуарах, розташованих на такому акцизному складі;

добовий обсяг реалізованого пального, що визначається шляхом підсумовування обсягів реалізованого за звітну добу пального через кожне місце відпуску пального наливом з акцизного складу на підставі показників витратомірів-лічильників, встановлених на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на такому акцизному складі;

добовий обсяг отриманого пального, що визначається шляхом віднімання від обсягу залишків пального на кінець звітної доби обсягу залишків пального на початок звітної доби та додавання добового обсягу реалізованого пального з такого акцизного складу з додаванням обсягу втраченого пального, зазначеного в акцизних накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі акцизних накладних, та з відніманням додаткового обсягу пального, зазначеного в заявках на поповнення обсягу залишку пального або спирту етилового, зареєстрованих у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Дані про залишки пального та про обсяг обігу пального подаються електронними засобами зв?язку у формі електронних документів, яка затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до п. 128-1.3 ст. 128-1 ПК України незабезпечення з вини розпорядника акцизного складу своєчасного подання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі 1000 гривень за кожний неподаний електронний документ.

Процедуру створення та ведення Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівнемірів - лічильників рівня пального у резервуарі, а також порядок передачі облікових даних (обсягу обігу та залишку пального) з них електронними засобами зв?язку до контролюючих органів визначає Порядок ведення Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівнемірів - лічильників рівня пального у резервуарі, передачі облікових даних з них електронними засобами зв?язку до контролюючих органів, затверджений постановою КМУ від 22 листопада 2017 р. №891 (далі - Порядок).

Згідно п. п. 5 п. 5 зазначеного Порядку електронні документи для наповнення Реєстру, які формуються розпорядниками акцизних складів та надсилаються до Реєстру за кожним місцем розташування акцизного складу, містять, зокрема: зведені за добу підсумкові облікові дані щодо: обсягів фактичних залишків пального на початок та кінець звітної доби та добового обсягу обігу пального за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТЗЕД у літрах, приведених до температури 15 °С, у розрізі всіх наявних у розпорядника акцизного складу акцизних складів з уніфікованою нумерацією - для усіх розпорядників акцизних складів, крім зазначених в абзаці третьому цього підпункту; добового фактичного обсягу реалізованого пального у розрізі кодів товарних підкатегорій згідно з УКТЗЕД у літрах, приведених до температури 15 °С, - для розпорядників акцизних складів, на акцизних складах яких провадиться діяльність з переробки нафти, газового конденсату, природного газу та їх суміші, з метою вилучення цільових компонентів (сировини), що передбачає повний технологічний цикл їх переробки в готову підакцизну продукцію (пальне).

Пунктом 6 Порядку встановлено, електронні документи для наповнення Реєстру, що містять інформацію, зазначену в підпунктах 5 і 6 пункту 5 цього Порядку, формуються та надсилаються розпорядниками акцизних складів щодня (крім днів, у які акцизний склад не працює).

Дані про фактичні залишки пального та про обсяг обігу (обсяг реалізованого та обсяг отриманого) пального, зазначені в підпункті 5 пункту 5 цього Порядку, формуються після проведення останньої операції з обігу пального за звітну добу, але не пізніше 23 години 59 хвилин такої доби, до початку проведення операцій з обігу пального за добу, що настає за звітною добою, та подаються до ДФС не пізніше 23 години 59 хвилин доби, що настає за звітною добою.

Відповідно до п. п. 2 п. 7 Порядку інформація, зазначена в підпункті 5 пункту 5 цього Порядку, вноситься до електронних документів для наповнення Реєстру: автоматично шляхом передачі до них даних з витратомірів та рівнемірів починаючи з граничних строків, зазначених у пунктах 12 і 27 підрозділу 5 розділу ХХ Перехідні положення Кодексу, для обов`язкового обладнання акцизних складів рівнемірами та витратомірами; відповідальною особою розпорядника акцизного складу - під час виходу з ладу, проведення повірки або калібрування рівнеміра або витратоміра, а також у період з 1 червня 2019 р. до граничних строків, передбачених у пунктах 12 і 27 підрозділу 5 розділу XX Перехідні положення Кодексу, для обов`язкового обладнання акцизних складів витратомірами та рівнемірами.

З викладеного вбачається, що відповідальність розпорядника акцизного складу за несвоєчасне подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального наступає виключно за умови наявності вини такого розпорядника акцизного складу.

Викладене також підтверджується роз`ясненнями Державної податкової служби «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» в категорії 114.09 окремі норми щодо відповідальності платників податку (http://zir.sfs.gov.ua/main/bz/view/?src-ques&id=28745).

З матеріалів справи судом встановлено, що Довідка про зведені дані (обсяги пального) за 18.12.2020. року була сформована підприємством 18.12.2020 року та направлялася до ДПС України: 19.12.2020 року о 17:34:04; 19.12.2020 року о 23:22:29; 20.12.2020 року о 15:36:58 та була доставлена до серверу ДПС України 20.12.2020 року о 15:37:22.

Довідка про зведені дані (обсяги пального) за 31.12.2020 року була сформована підприємством 31.12.2020 року та направлялася до ДПС України: 01.01.2021 року о 16:28:13; 01.01.2021 року о 18:16:35; 01.01.2021 року о 23:04:44 та була доставлена до серверу ДПС України 01.01.2021 року о 18:16:14 та до Центрального рівня ДПС України 04.01.2021 року о 09:04:21.

Довідка про зведені дані (обсяги пального) за 01.01.2021 року була сформована підприємством 01.01.2021 року, направлена до ДПС України 02.01.2021 року о 16:41:40 та доставлена до серверу ДПС України 02.01.2021 року о 16:41:20 та до Центрального рівня ДПС України 04.01.2021 року о 09:04:45.

Довідка про зведені дані (обсяги пального) за 02.01.2021 року була сформована підприємством 02.01.2021 року, направлена до ДПС України 03.01.2021 року о 17:55:10 та доставлена до серверу ДПС України 03.01.2021 року о 18:02:16 та до Центрального рівня ДПС України 04.01.2021 року о 09:15:14.

Довідка про зведені дані (обсяги пального) за 03.01.2021 року була сформована підприємством 03.01.2021 року, направлена до ДПС України 04.01.2021 року о 19:08:42 та доставлена до серверу ДПС України 04.01.2021 року о 19:08:17 та до Центрального рівня ДПС України 05.01.2021року о 08:24:11.

Довідка про зведені дані (обсяги пального) за 08.01.2021 року була сформована Підприємством 08.01.2021 року, направлена до ДПС України (підтверджується протоколом) 09.01.2021 року о 15:57:33 та доставлена до серверу ДПС України 09.01.2021 року о 15:57:12 та до Центрального рівня ДПС України 09.01.2021 року о 15:57:16.

Довідка про зведені дані (обсяги пального) за 25.08.2021 року була сформована підприємством 25.08.2021 року, та направлялася до ДПС України: 26.08.2021 року о 16:29:49; 26.08.2021 року о 19:07:04; та була доставлена до серверу ДПС України 27.08.2021 року о 00:23:33.

Викладені обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи протоколами руху документа/звіта та пов`язаних з ним повідомлень/квитанцій до Довідок про зведені дані (обсяги пального) (а.с.21-33), якими чітко зафіксовані дати та час направлення позивачем документів. Що, в свою чергу, спростовує доводи відповідача, що дані протоколи не підтверджують того факту, що довідки були надіслані вчасно.

Крім того матеріали справи містять докази того, що у зв`язку з неналежною роботою Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівнемірів - лічильників рівня пального у резервуарі в грудні 2020 року та в січні 2021 року, позивач 06.01.2021 (тобто до винесення спірного податкового повідомлення-рішення) звернувся до Державної податкової служби України зі скаргою за вих.№25 на бездіяльність у відновленні роботи Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників, передачі облікових даних з них електронними засобами зв?язку до контролюючих органів.

У даній скарзі позивач зазначає: «підприємством з іноземними інвестиціями «АМІК УКРАЇНА», засобами програмного комплексу M.E.Doc, 01 січня 2021 року було подано дані за 31 грудня 2020 року, 02 січня 2021 року подано за 01 січня 2021 року, 03 січня 2021 року подано за 02 січня 2021 року, 04 січня 2021 року подані за 03 січня 2021 року. Документи подавалися у терміни, встановлені чинними нормативними документами. При цьому, документи, що були передані з 01 по 03 січня 2021 року (документи з даними за період з 31 грудня 2020 року по 02 січня 2021 року) взагалі не були доставлені до Реєстра та не були прийняті Реєстром. Держателем Реєстру не було надіслано квитанції протягом операційного дня, як це встановлено Порядком. Документи передані 04 січня 2021 року (дані за 03 січня 2021 року) були частково доставлені до Реєстру. Повноцінне функціонування Реєстру відновилось лише 05 січня 2021 року. Проте, з невідомих причин документи не були прийняті своєчасно. Держателем Реєстру будь-яких повідомлень про технічні збої в роботі програмного забезпечення не здійснювалось (не публікувалось). На підтвердження виконання обов`язку щодо своєчасного подання даних до Реєстру, надаємо докази щодо відправлення документів, сформовані засобами програмного комплексу ОСОБА_1 . Doc, за допомогою якого здійснювалась та здійснюється передача даних до Реєстру, що містить інформацію з повідомленнями про доставку даних на сервери ДПС. Крім того, програмний ОСОБА_2 Doc має можливість та дозволяє відслідкувати за допомогою протоколів руху документа/звіта та пов`язаних з ним повідомлень/квитанцій щодо кожної передачі даних в розрізі акцизного складу та періоду».

У своїй відповіді від 05.02.2021 за №2788/6/99-00-09-02-03-06 ДПС України повідомила (а.с. 36), що за неподання або несвоєчасне подання до ДПС розпорядником акцизного складу довідки про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу та залишків пального на акцизному складі у зв?язку з неможливістю вчасно відправити документ до ДПС внаслідок тимчасового обмеження роботи електронних сервісів та інформаційно-телекомунікаційних систем ДПС відповідальність до такого розпорядника акцизного складу не застосовується.

За наведених обставин у сукупності суд дійшов висновку, що підприємством було виконано зобов`язання, які покладені Податковим кодексом України на розпорядника акцизного складу, а саме в поточну дату сформовані Довідки про зведені дані (обсяги пального) та у визначені Пунктом 6 Порядку строки (наступного дня) направлені засобами електронного зв`язку до ДПС України. Дані обставини підтверджені матеріалами справи та відповідачем не спростовані.

Разом з тим, відповідачем, як контролюючим органом, під час судового розгляду справи не надані докази на підтвердження несвоєчасного подання позивачем Довідок про зведені дані (обсяги пального) та/або неподання таких Довідок з вини платника податку.

У зв`язку із чим, факт вчинення правопорушення з боку позивача суд вважає таким, що не підтверджено фактичними обставинами справи та наявними в матеріалах справи доказами.

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, №303-A, п.29).

Суд зазначає, що відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За приписами статті 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За наведених обставин у сукупності, зважаючи на наведені вище норми законодавства та встановлені судом обставини справи, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2481,00 грн. належить стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2-10, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Підприємства з іноземними інвестиціями «Амік Україна» до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - задовольнити;

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0006870703 від 27.10.2021;

Стягнути на користь Підприємства з іноземними інвестиціями «Амік Україна» понесені ним судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2481,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Парненко В.С.