Постанова № 121093882, 13.08.2024, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 405/4075/24

Провадження №3/405/1197/24

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 серпня 2024 року Ленінський районний суд міста Кіровограда у складі: головуючого судді Іванової Л.А., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з Управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

громадянин України, тимчасово не працює, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

за ч.2 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

встановив:

До Ленінського районного суду міста Кіровограда з Управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліціїнадійшов протокол про адміністративне правопорушення серія ВАВ №750789 від 28 травня 2024 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.2 ст. 173-2 КУпАП, зі змісту якого (протоколу) вбачається, що 28 травня 2024 року в АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру відносно своєї матері ОСОБА_2 , а саме: виражався нецензурною лайкою, штовхав та наніс ляпаси, чим завдав останній фізичного болю та психологічних страждань. Правопорушення було вчинено повторно протягом року, чим вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

Відповідно до ч.1 ст.268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений судом належним чином шляхом направлення судової повістки за адресою проживання, та направлення SMS- повідомлення зі змістом судової повістки, що підтверджується довідкою про доставку SMS- повідомлення 30.07.2024 року, про причини неявки суду не відомо, будь -яких заяв, клопотань, а так само пояснень до суду, - не подано.

Крім того, на офіційному сайті Судової влади http://court.gov.ua/assignments/ в розділі «Список судових справ, призначених до розгляду» дата та місце розгляду справи були вказані одразу після призначення справи до розгляду в судовому засіданні.

Потерпіла ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась, про день, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином шляхом направлення SMS-повідомлення зі змістом судової повістки, що підтверджується довідкою про доставку SMS 30.07.2024 року, про причини неявки суду не відомо.

З огляду на зазначене та враховуючи обізнаність ОСОБА_1 щодо складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення та його наступний судовий розгляд, беручи до уваги його небажання скористатися, зокрема, правом участі у судовому розгляді справи, враховуючи відсутність обставин, які б свідчили про необхідність обов`язкової явки ОСОБА_1 в судовому засіданні, суд, з урахуванням положень ч.2 ст.268 КУпАП, в яких наведено виключний перелік адміністративних правопорушень, передбачених відповідними статтями КУпАП, при розгляді справ за якими присутність особи, що притягається до адміністративної відповідальності є обов`язковою, приймаючи до уваги відсутність вимог щодо обов`язкової участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.173-2 КУпАП, дійшов висновку про розгляд даної справи за відсутності особи, що притягується до адміністративної відповідальності.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши всі докази по справі, як кожен окремо, так і в їх сукупності, всебічно, повно і об`єктивно дослідивши всі обставини справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, що підтверджується наступними доказами: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ №750789 від 28 травня 2024 року; заявою ОСОБА_2 від 28.05.2024 року, за якою просила притягнути до відповідальності її сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який погрожує їй фізичною силою, наносить удари по голові, висловлюється в її бік нецензурною лайкою, чим вчиняє домашнє насильство фізичного та психологічного характеру; копією термінового заборонного припису стосовно кривдника серії АА № 302304 від 28 травня 2024 року, відповідно до якого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , встановлено заходи термінового заборонного припису у вигляді: зобов`язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи на термін 10 діб, а саме: з 28.05.2024 року по 07.06.2024 року; відеозаписами, які долучені до матеріалів справи з відеокамери «Bodycam» № 467849; довідкою про наявність вчинення повторності вчинення правопорушення, за якою ОСОБА_1 постановою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 20.03.2024 року був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 170 грн.

Вказані докази є належними і допустимими та на їх основі у визначеному законом порядку в повній мірі встановлено наявність адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП та винність ОСОБА_1 у його вчиненні.

Організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства визначаються Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07.12.2017 № 2229-VIII з наступними змінами.

Положеннями ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що:

- домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь;

- психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи;

- фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

Відповідно до положень ст. 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» предметом регулювання цього Закону є правовідносини, що виникають у процесі запобігання та протидії домашньому насильству. Дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на таких осіб: 1) подружжя; 2) колишнє подружжя; 3) наречені; 4) мати (батько) або діти одного з подружжя (колишнього подружжя) та інший з подружжя (колишнього подружжя); 5) особи, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у шлюбі між собою, їхні батьки та діти; 6) особи, які мають спільну дитину (дітей); 7) батьки (мати, батько) і дитина (діти); 8) дід (баба) та онук (онука); 9) прадід (прабаба) та правнук (правнучка); 10) вітчим (мачуха) та пасинок (падчерка); 11) рідні брати і сестри; 12) інші родичі: дядько (тітка) та племінник (племінниця), двоюрідні брати і сестри, двоюрідний дід (баба) та двоюрідний онук (онука); 13) діти подружжя, колишнього подружжя, наречених, осіб, які мають спільну дитину (дітей), які не є спільними або всиновленими; 14) опікуни, піклувальники, їхні діти та особи, які перебувають (перебували) під опікою, піклуванням; 15) прийомні батьки, батьки-вихователі, патронатні вихователі, їхні діти та прийомні діти, діти-вихованці, діти, які проживають (проживали) в сім`ї патронатного вихователя. Дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству поширюється також на інших родичів, інших осіб, які пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки, за умови спільного проживання, а також на суб`єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.

Частиною 1 статті 173-2 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.

Частиною 2 статті 173-2 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.

Враховуючи викладене, суд приходить до обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу вказаного адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, а саме: умисне вчинення дій фізичного та психологічного характеру (словесні образи, погрози, штовхання та нанесення ляпасів), внаслідок чого могла бути завдана шкода фізичному та психічному здоров`ю особи, яка зазнала домашнього насильства, вчинене особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушення, передбачене частиною першою цієї статті.

При прийнятті рішення суд враховує рішення Європейського суду з прав людини по справі «Опуз проти Туреччини» (Opuz v. Тurkey 33401/02, 09 червня 2009 року), в якому суд дав характеристику зобов`язань держави у зв`язку з насильством в сім`ї, визнавши серйозність домашнього насильства в Європі, та підкресливши серйозність, з якою держави повинні вживати відповідних заходів з метою протидії цьому порушенню прав людини.

При накладенні стягнення відповідно до ч. 2 ст. 33 КУпАП суд враховує: характер вчиненого правопорушення; особу порушника, відсутність обставин, що обтяжують відповідальність; тому вважає за необхідне накласти на правопорушника адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі, передбаченому санкцією ч.2 ст.173-2 КУпАП, не вбачаючи при цьому підстав для накладення більш суворого стягнення, та відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП стягнути з особи, на яку накладено адміністративне стягнення, судовий збір в розмірі, визначеному ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст. ст. 33, 40-1, 173-2 ч.2, 283, 284, 287 КУпАП, суд -

постановив:

визнати винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 340 (триста сорок) грн. 00 коп., Штраф вноситься до установи банку України за наступними реквізитами: рахунок № UA368999980313040106000011567; отримувач коштів - ГУК у Кіров.обл./тг м.Кропивн/21081100; код одержувача (ЄДРПОУ) - 37918230; банк отримувача - Казначейство України (ел.адм.подат.); МФО банку - 899998; призначення платежу - штраф, адміністративне правопорушення ( ОСОБА_1 , Ленінський районний суд м. Кіровограда, протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 750789 від 28.05.2024).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 605 грн. 00 коп. за наступними реквізитами: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача - UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету - 22030106; призначення платежу: судовий збір на користь держави ( ОСОБА_1 , справа № 405/4075/24, Ленінський районний суд м. Кіровограда).

Постанова може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Кіровограда протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови, - без змін, чи зміні постанови.

Суддя Ленінського

районного суду

м. Кіровограда Лілія Андріївна Іванова