Вирок № 12106115, 22.09.2009, Переяславський міськрайонний суд Київської області (до 25.04.2025 - Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області)

Справа № 1-114 / 2009 р.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

копія

22 вересня 2009 року Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Реви О.І. при секретарі Хоменко Н.І з участю прокурора Бірюка Г.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Переяслав-Хмельницький справу про обвинувачення :

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Переяслав-Хмельницький Київської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, що не перебуває на обліку в службі зайнятості, проживаючого в АДРЕСА_1, раніше судимого 10.11.04 р. Переяслав-Хмельницьким міськрайонним судом Київської області за ч.3 ст.185, ч. 2 ст. 186, ст. 304, 70 КК України до чотирьох років шести місяців позбавлення волі, судимість не знята та не погашена у встановленому законом порядку,

- за ч.2 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

15 травня 2009 року близько 22:00 години ОСОБА_4, будучи раніше судимий за злочин проти власності, перебуваючи в стані алкогольного спяніння, знаходячись в м. Переяслав-Хмельницькому Київської області проходив по вул. Ранковій, де поблизу домоволодіння №20 побачив мопед «Honda Dio», який належить ОСОБА_5 Скориставшись відсутністю сторонніх осіб у нього раптово виник умисел на таємне викрадення даного майна і він, користуючись відсутністю сторонніх осіб та власника, підійшов до цього мопеду і шляхом вільного доступу таємно викрав його, знявши його з стоянкової лапки і покотивши у напрямку поля. Потім, за допомогою викрутки, зламавши замок запалювання та завівши двигун мопеда поїхав на ньому в напрямку мікрорайону «Спаська Левада» м. Переяслав-Хмельницький.

По дорозі він декілька разів впав з мопеда, пошкодивши його, а потім не довівши до кінця умисел на заставу мопеда, продав гр. ОСОБА_6, нанісши такими діями власнику ОСОБА_5 матеріальних збитків на суму 3650,00 грн.

Підсудний ОСОБА_4 в судовому засіданні свою вину у інкримінованому йому злочині визнав повністю та підтвердив фабулу обвинувачення.

В судовому засіданні за згодою учасників процесу відповідною постановою суду, визнано недоцільним дослідження інших доказів по справі, а саме показань свідка та інших письмових доказів, оскільки фактичні обставини справи ніким не оспорюються та відсутні сумніви стосовно добровільності та істинності позиції підсудного.

Таким чином, з урахуванням показань ОСОБА_4 під час досудового та судового слідства, відсутність будь-яких суперечностей по справі, суд приходить до висновку про доведеність винності підсудного у вчиненні злочину, інкримінованого йому стороною обвинувачення, докази винності підсудного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, є допустимими, достатніми, обєктивними та такими, що не суперечать один одному.

Справа слухалась в порядку ч. 3 ст. 299 КПК України. Підсудний не оспорює фактичних обставин справи, правильно розуміючи зміст ч.3 ст.299 КПК України.

Діяння, вчинене підсудним ОСОБА_4 є суспільно небезпечним і підлягає кваліфікації за ч.2 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка) вчинена повторно.

Підсудний ОСОБА_4 розкаюється у вчиненому, просить суворо його не карати, оскільки визнав всю негативність свого вчинку.

При призначені міри покарання підсудному ОСОБА_4, виходячи з вимог закону про достатність покарання для виправлення підсудного, запобігання вчиненню інших злочинів, суд враховує тяжкість скоєного, його особу, який раніше судимий, характеристику з місця проживання.

Обставинами, які обтяжують покарання ОСОБА_4 відповідно до ст. 67 КК України є вчинення злочину в стані алкогольного спяніння. Обставинами, які помякшують його відповідальність є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, оскільки протягом досудового слідства ОСОБА_4 давав детальні та послідовні показання відносно зазначених обставин, які лягли в основу його обвинувачення у справі.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про призначення підсудному міри покарання, що вплине на його виправлення. Таким видом є позбавлення волі на певний строк в межах санкції статті КК України.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Питання речових доказів вирішується у відповідності до ст. 81 КПК України.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд,

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину за ч.2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді одного року позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу змінити з підписки про невиїзд на взяття під варту, взявши його під вару із зали суду та утримуючи його в СІЗО Державного Департаменту України з питань виконання покарань.

Відбуття міри покарання за цим вироком ОСОБА_4 рахувати з 22 вересня 2009 року.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУ МВС України в Київській області, юридична адреса: м. Київ, вул. Воздвиженська, 2, банк УДК в Київській області, ЗКПО 25574713; р/р 35222002000460; МФО 821018 760 ( сімсот шістдесят) грн. 10 коп. за проведення судово-товарознавчої експертизи.

Речові докази по справі: мопед «Honda Dio» та документи на нього повернути потерпілому ОСОБА_5.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Київської області протягом 15 діб через Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд, а засудженим, що перебуває під вартою з моменту вручення йому копії вироку.

СУДДЯ (підпис)