Ухвала суду № 121053951, 03.07.2024, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/12966/24

Провадження №: 1-кс/752/5016/24

У Х В А Л А

03 липня 2024 року слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду клопотання у кримінальному провадженні № 12024105010000708 від 17.06.2024 за ст. 358 КК України про арешт майна,

встановив:

До Голосіївського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора Голосіївської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 в кримінальному провадженні № 12024105010000708 від 17.06.2024 за ст. 356 КК України про накладення арешту на тимчасово вилучене майно.

На обґрунтування клопотання зазначено, Клопотання обґрунтоване тим, що у провадженні відділу дізнання Голосіївського УП ГУНП у місті Києві перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024105010000708 від 17.06.2024, за ознаками вчинення кримінального проступку, передбаченого ст. 356 КК України.

Досудовим розслідування встановлено, що 17.06.2024 о 11:00 за адресою: АДРЕСА_1 , невстановлені особи вчиняють самоправні дії що полягають у самовільному, без будь яких дозвільних документів здійснення будівельних/демонтажних робіт на складових частин об`єктів нерухомого майна які станом на 17.06.2024 перебувають на балансі Інституту проблем математичних машин і систем Національної академії наук України.

У зв`язку з чим дізнавачем було проведено огляд місця події за адресою АДРЕСА_1 , в ході проведення якого було виявлено будівельну техніку а саме гусеничний екскаватор марки Doosan, чорно-помаранчевого кольору, ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_1 , який в подальшому було вилучено та опечатано паперовою биркою.

З метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні, уникненню загрози пошкодження та знищення будівельної техніки, а саме гусеничного екскаватор марки Doosan, чорно-помаранчевого кольору, ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_1 , який міг бути використаний як засіб чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегти на собі його сліди прокурор клопоче про накладення арешту на вищевказаний екскаватор.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримала та просила задовольнити з підстав у ньому наведених.

Слідчий суддя, заслухавши доводи прокурора, дослідивши матеріали клопотання, дійшов висновку про таке.

Статтею 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано захист права власності. Згідно з цією нормою кожна особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом.

Статтею 41 Конституції України встановлено, що право власності є непорушним, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Зазначене положення Конституції покладене в основу однієї з засад кримінального провадження, сутність якої відображена у ст. 16 КПК та передбачає, що позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження можливе лише на підставі вмотивованого судового рішення, без наявності якого допускається лише тимчасове вилучення майна.Наведена засада гарантує, що позбавлення права власності, невід`ємними складовими якого є можливість безперешкодного володіння, користування та розпорядження об`єктом права власності, допускається виключно у випадках та у спосіб, які передбачені відповідними правовими нормами.

Отже, навіть тимчасове обмеження права власності є фактичним позбавленням власника майна можливості на свій розсуд користуватися та розпоряджатися цим майном, що є тотожним позбавленню права власності.

Підстави та порядок встановлення тимчасового обмеження прав особи щодо реалізації нею усієї сукупності або ж окремих складових права власності під час досудового розслідування визначені кримінальним процесуальним законодавством.

З вищеназваною конституційною нормою кореспондуються положення ст. 2 КПК, якою до завдань кримінального провадження, з-поміж іншого, віднесена охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, забезпечення того, щоб жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу.

Главою 2 КПК встановлені засади, тобто основоположні принципи кримінального провадження, до яких, серед інших, віднесені верховенство права (ст. 8 КПК), законність (ст. 9 КПК).

Так, кримінальним процесуальним законом наголошено, що кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ст. 9 КПК під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, Кримінального процесуального кодексу.

Сукупність наведених норм кримінального процесуального законодавства, їх внутрішній, змістовний зв`язок доводять, що будь-які процесуальні рішення, дії слідчого судді, прокурора, керівника органу досудового розслідування, слідчого, вчинені під час досудового розслідування, мають відповідати вищевказаним засадам, як за своєю суттю, так і за формою реалізації, тобто процедурою застосування.

Статтею 131 КПК арешт майна віднесений до заходів забезпечення кримінального провадження, які у силу ч. 3 ст. 132 КПК застосовуються у разі доведення стороною обвинувачення трьох складових - обґрунтованої підозри вчинення кримінального правопорушення певного ступеню тяжкості; підтвердження того, що потреби досудового розслідування виправдовують саме такий ступінь втручання у права та свободи особи; існування даних, що застосування ініційованого заходу забезпечить виконання поставленого завдання.

Враховуючи, що слідчий суддя має можливість встановити наявність у кримінальному провадженні певних обставин виключно з матеріалів поданого клопотання, на його ініціатора і покладається відповідний обов`язок.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК арештом майна є тимчасове позбавлення права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно, зокрема, є доказом вчинення злочину.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

У силу ч. 2 ст. 170 КПК арешт майна допускається серед іншого з метою збереження речових доказів.

Для реалізації встановленої законом мети відповідно до ч. 6 ст. 170 КПК арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи, якщо воно відповідає зазначеним у ст. 98 КПК критеріям.

Відповідно до ч.1 ст. 98 КПК речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі сліди його вчинення або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, набуті кримінально протиправним шляхом.

Водночас прокурором та матеріалами клопотання не доведено, що вилучене майно містить інформацію про обставини вчинення злочинів та є доказом у цьому кримінальному провадженні, крім того в порушення п. 3 ч. 2 ст. 171 КПК України, яким визначено, що у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено, зокрема, документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном, у клопотанні не вказано, хто є власником тимчасово вилученого майна.

Таким чином, стороною обвинувачення не наведені правові підстави застосування ініційованого нею заходу забезпечення кримінального провадження, що у силу ч. 1 ст. 173 КПК є підставою для відмови у задоволенні клопотання.

Керуючись вимогами ст. 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя

постановив:

у задоволенні клопотання прокурора Голосіївської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 в кримінальному провадженні № 12024105010000708 від 17.06.2024 за ст. 356 КК України про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, а саме гусеничний екскаватор марки Doosan, чорно-помаранчевого кольору, ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_1 , відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1