Ухвала суду № 121041643, 15.08.2024, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 0308/7300/12

Провадження № 6/161/275/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2024 року місто Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Черняка В.В.,

за участю секретаря судового засідання Ленічевої Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для його пред`явлення,-

ВСТАНОВИВ:

07.08.2024 року заявник звернувся до суду із вказаною заявою.

Зазначає, що 05.07.2012 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області у справі №0308/7300/2012 було ухвалено рішення стягнення з ОСОБА_1 в користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» 104032,28 грн. заборгованості за кредитним договором № 6М/2007/840-МК/402 від 23 січня 2007 року та судовий збір у розмірі 1040, 32 грн.

Ухвалою суду від 07.06.2023 року було замінено сторону виконавчого провадження, а саме: первісного стягувача Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" на його правонаступникаТовариство з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент».

15.07.2024 року ТОВ «Брайт Інвестмент» надіслало запит до органів ДВС з метою з`ясування обставин справи. Внаслідок чого, стало відомо, що 30.08.2027 року виконавчий документ в рамках провадження №49916687 повернуто стягувачу ПАТ «КБ «Надра» на підставі п.2 ч. 1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження».

Заявник зазначає, що в кредитній справі, яку було передано від первісного стягувача виконавчі листи по справі №0308/7300/2012 відсутні.

Строк на повторне пред`явлення виконавчих документів до виконання на даний час пропущено з незалежних від стягувача причин (за припущеннями заявника у зв`язку з процедурою ліквідації ПАТ «КБ «Надра» виконавчий лист скеровано не на тією адресою).

З огляду на наведене, заявник просить видати дублікат виконавчого листа та поновити строк для його пред`явлення на примусове виконання.

Сторони у судове засідання для розгляду заяви не з`явились, про дату, місце та час розгляду справи були повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 3 ст. 433 ЦПК України заява розглядається в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Їх неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути цю заяву за відсутності вказаних осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, з`ясувавши всі фактичні обставини справи, суд приходить до наступних висновків.

З матеріалів заяви та справи встановлено, що заочним рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 05 липня 2012 року з ОСОБА_1 в користь ПАТ «КБ «Надра» в особі філії Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Надра Луцьке регіональне управління стягнуто 104032,28 грн. заборгованості за кредитним договором № 6М/2007/840-МК/402 від 23 січня 2007 року та 1040, 32 грн. сплаченого судового збору (а.с.26-27).

Ухвалою суду від 07.06.2023 року було замінено сторону виконавчого провадження, а саме: первісного стягувача Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» (а.с.31-32).

З відповіді Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) вбачається, що на виконанні Відділу ДВС перебувало виконавче провадження № 34953712 з виконання виконавчого листа від 05.07.2012 року №2-7300, за яким стороною є ОСОБА_1 . 02.02.2015 року державним виконавцем було винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі п. 8 ч. 1 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження».

При повторному пред`явлені виконавчого листа, на виконання Відділу перебувало ВП №49916687. 30.08.2017 року виконавчий документ повернуто стягувачу на підставі п.2 ч. 1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження» та супровідним листом надіслано на адресу ПАТ КБ «Надра» (Київський майдан 1, м. Луцьк).

Шляхом перевірки інформації через програму АСВП, встановлено, що виконавчі провадження відносно вказаного боржника станом на 17.07.2024 року на виконанні не перебували та не перебувають.

Більш детальну інформації надати неможливо, оскільки матеріали ВП знищенні по причині закінчення трирічного терміну їх зберігання.

Заявлені вимоги регулюються положеннями ст. 433 та пунктом 17.4 Перехідних положень ЦПК України.

Частиною 1 статті 433 ЦПК України передбачено, що у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Суди, при розгляді заяв про поновлення строку пред`явлення виконавчих листів до виконання мають детально досліджувати всі обставини, які вплинули на пропуск строків пред`явлення виконавчих документів до виконання і розглядати їх в сукупності шляхом встановлення відповідного причинно-наслідкового зв`язку.

З`ясування вказаних обставин відповідає правовій позиції Верховного Суду України, яка викладена у постанові від 20.01.2016 р. в справі № 6-711цс15.

Метоюстатті 433 ЦПК Українипро поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання є захист інтересів добросовісного стягувача, який пропустив строк з поважних причин. Поважними можна вважати причини, які не залежали від волі стягувача.

Питання про поважність пропуску строків є оціночним. Поважність причин може залежати від таких обставин як поведінка заявника (бездіяльність або незаінтересованість в питаннях звернення судового рішення до виконання), інших осіб, обставин, які безпосередньо унеможливлюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, які виникли об`єктивно, так і від чинників, що не пов`язані з людським фактором, що підтверджуються належними і допустимими засобами доказування.

Суд не може безпідставно поновити строк пред`явлення виконавчого листа до виконання, оскільки це порушує гарантоване право на справедливий суд.

Судом встановлено, що виконавчий лист у справі був повернутий стягувачу ПАТ «КБ «Надра» 30.08.2017 року на підставі п.2 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження».

На час повернення виконавчого документа стягувачеві діяв Закон України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VІІІ (далі - Закон № 1404-VІІ).

Відповідно до п.7 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1404-VІІ виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.37 Закону України N 1404-VІІ виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Згідно із ч.5 ст.37 Закону України N 1404-VІІ, повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону.

Статтею 12 Закону N1404-VІІ визначено, що виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Цей строк рахується з наступного дня після набрання рішенням законної сили.

Частиною 5 статті 12 Закону N 1404-VІІ передбачено, що разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.

Відповідно до п.5 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1404-VІІ виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Таким чином, враховуючи положення ч.ч.1, 3 ст.12 Закону N 1404-VІІ, виконавчий лист у справі № 0308/7300/12 міг бути повторно пред`явлений до виконання через три роки від дати його повернення стягувачу, тобто до 30.08.2020 року.

Право вимоги за кредитним договором згідно договору про його відступлення перейшло до ТОВ «Брайт інвестмент» 18.12.2020 року.

Із заявою про заміну сторони виконавчого провадження заявник звернувся до суду 27.04.2023 року.

Слід зазначити, що придбаваючи у первісного стягувача право вимоги за тривалими борговими зобов`язаннями, новий кредитор має реально та адекватно оцінювати як ризики купівлі активів за простроченими зобов`язаннями, так й нести тягар настання негативних наслідків у разі таких прострочень, зокрема, й з приводу пропущення первісним стягувачам строків для пред`явлення виконавчих документів до виконання.

У серпні 2016 року було створено АСВП, комп`ютерну програму, яка забезпечує збирання, зберігання, облік, пошук, узагальнення, надання відомостей про виконавче провадження, формування Єдиного реєстру боржників.

Отже, з цього моменту в стягувача(ів) розширилися можливості отримати відомості про своїх боржників за кредитними договорами, та, відповідно, захисту своїх прав й інтересів у встановленому законом порядку.

Сторона, яка приймає участь у судовому процесі, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (рішення у справі «Олександр Шевченко проти України»).

Заявником не надано до заяви належних та допустимих доказів втрати оригіналу виконавчого листа, долучено лише копію листа з Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), з якого слідує, що було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, реєстри на відправлення рекомендованої кореспонденції знищено.

Також, суд наголошує на тому, що стягувач сумлінно не користувався усіма наданими правами та не вживав заходів, щоб дізнатись про стан виконавчого провадження, і лише в липні 2024 року направив запит щодо стану виконавчого провадження.

Таким чином, суд вважає, що наведені представником заявника у заяві причини пропуску строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання не є поважними, суду не надано доказів втрати виконавчого листа, в тому числі, при його пересилці чи інших обставинах, а отже не можуть бути підставою для поновлення вказаного строку.

При вирішенні даного питання суд зауважує на те, що безпідставне поновлення судом строку пред`явлення виконавчого листа до виконання в даному випадку є порушенням права на справедливий суд та принцип юридичної визначеності, оскільки Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях «Пономарьов проти України», «Щокін проти України», «Белле проти Франції» зазначив про те, що питання поновлення процесуального строку в контексті реалізації права доступу до справедливого суду не є абсолютним, і при вирішенні цього питання не може застосовуватися автоматично.

Згідно правового висновку у Постанові Верховного Суду від 22.10.2018 року у справі № 2-824/2009 (провадження № 61-5388св18) при вирішенні питання про видачу дублікату виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, надавши відповідні докази. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист.

Згідно правового висновку у Постановах Верховного Суду від 15.11.2018 року у справі № 474/783/17 (провадження № 61-29св17) від 10.10.2018 року у справі № 2-504/11 (провадження № 61-41846св18) аналізуючи п.17.4розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання.

Велика Палата Верховного Суду у Постанові від 21.08.2019 року у справі № 2-836/11 (провадження № 14-308цс19) дійшла висновку, що якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21.08.2019 у справі 2-836/11 вказала, що коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.

Враховуючи наведене, оскільки суд не вбачає підстав для поновлення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання, - у видачі дубліката виконавчого листа також належить відмовити.

Таким чином, встановлено підстави для відмови у задоволенні заяви в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.76-81,260,433, пп. 17.4 п. 17 РозділуХІІІПерехідних положень ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для його пред`явлення, - відмовити.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали суду складено 15 серпня 2024 року.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області В.В. Черняк