Постанова № 12104053, 02.11.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-1016/10/0670 Головуючий у 1-й інстанції: Капинос О.В. Суддя-доповідач: Кучма А.Ю.

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"02" листопада 2010 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Кучми А.Ю.

суддів: Бєлової Л.В., Данилової М.В.,

при секретарі:Козловій І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Малого спільного підприємства «Науково-виробничий центр Інформ-Агро-Сервіс»на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 08.09.2010 у справі за адміністративним позовом Малого спільного підприємства «Науково-виробничий центр Інформ-Агро-Сервіс»до Державної податкової інспекції у м. Житомирі про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

18.02.2010 МСП «Науково-виробничий центр Інформ-Агро-Сервіс»звернулось до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до ДПІ у м. Житомирі про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення. Свої вимоги мотивують тим, що не погоджуються з рішенням податкового органу, вважає його таким, що прийне незаконно і підлягає скасуванню, оскільки при самостійному встановленні помилки по сплаті податку на прибуток іноземних юридичних осіб за минулий період, ним відповідно до пп. «б»п. 17.2 ст. 17 ЗУ «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»самостійно нараховано та сплачено до бюджету податок з доходів іноземних юридичних осіб в сумі 20358,55 грн. та 1017,93 грн. штрафу у розмірі 5% від суми несвоєчасно сплаченого податку. При наданні за 1 квартал 2009 року звіту при виплачені доходу, утримання та внесення до бюджету податку на доходи нерезидентів позивач відобразив в ньому суму податкового зобовязання з цього податку, а саме суму 24895,00 грн., яка відображена ним і в декларації з податку на прибуток підприємства в додаткових показниках (рядки 19, 19.2) за 1 квартал 2009 року. Сума 1017,93 грн. сплачених самостійно штрафних санкцій у зазначеному звіті не відображалось, оскільки відсутня відповідна графа, а тому позивач зазначив про це в пояснені до звіту. Фактично сума податку на прибуток з доходу іноземних юридичних осіб перерахована в бюджет до початку перевірки ДПІ, але відповідач не визнав цієї проплати, оскільки МСП «Науково-виробничий центр Інформ-Агро-Сервіс»не було подано уточнюючого розрахунку. Крім того, вважає, що відповідачем неправомірно визначено штрафні санкції податковим зобовязанням та застосовано таку форму рішення як податкове повідомлення-рішення.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 08.09.2010 у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням МСП «Науково-виробничий центр Інформ-Агро-Сервіс»подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою позов задовольнити повністю.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає задоволенню, а оскаржувана постанова суду скасуванню з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено наступне.

Працівниками ДПІ в м. Житомирі була проведена планова виїзна перевірка дотримання МСП «Науково-виробничий центр Інформ-Агро-Сервіс»вимог оподаткування у сфері зовнішньоекономічної діяльності за період з 01.10.2007 по 30.09.2009.

За наслідками перевірки був складений акт перевірки № 7865/23-1/13545356/0110 від 10.12.2009 року, за змістом якого були встановлені порушення п. 13.2 ст. 13, п. 16.3 ст. 16 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме: позивачем неутримано та неперераховано до бюджету податок на прибуток іноземних юридичних осіб при здійсненні виплат нерезиденту, в результаті чого занижено податок на прибуток іноземних юридичних осіб в 1 кварталі 2008 року на суму 4440,00 та в 3 кварталі 2008 року на суму 12035,00 грн. За 1 квартал 2009 завищено податок на доходи нерезидента на суму 21430 грн.

На підставі даного акту перевірки відповідачем було прийнято податкове-повідомлення рішення № 0000672201/1 від 21.12.2009 року, яким до позивача застосовані штрафні санкцій в сумі 32952,00 грн.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що позивачем було порушено вимоги ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств», а тому спірне податкове рішення-повідомлення прийняте правомірно і не підлягає скасуванню.

З таким висновком колегія суддів погоджується та вважає його обґрунтованим з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно умов договору від 19.09.2007 № 1 між іноземною фірмою та МСП «Науково-виробничий центр Інформ-Агро-Сервіс», останній отримав позику в розмірі 980000,00 Євро. За користування позикою позивач (позичальник) сплачує іноземній фірмі (позикодавцю) проценти в розмірі 8% річних. Проценти нараховуються позикодавцем за кожні півроку станом на 30.06 і 30.12 та сплачуються позичальником на рахунок позикодавця. За період з 01.10.2007 по 30.09.2009 позивачем за користування позикою нараховано відсотки в сумі 55022,47 Євро та сплачено їх в сумі 55111,40 Євро, що еквівалентно 459211,15 грн.

П. 13.2 ст. 13 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств»передбачено, що резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях), крім доходів, зазначених у пунктах 13.3 - 13.6, зобов'язані утримувати податок з таких доходів, зазначених у пункті 13.1 цієї статті, за ставкою у розмірі 15 відсотків від їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачене нормами міжнародних угод, які набрали чинності.

Згідно п. 13. 1 ст. 13 вищевказаного Закону, для цілей цієї статті під доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, слід розуміти проценти, дисконтні доходи, що сплачуються на користь нерезидента, у тому числі проценти за борговими зобов'язаннями, випущеними (виданими) резидентом.

Відповідно до п. 16.13 вказаного Закону відповідальність за утримання та перерахування до бюджету податку на доходи громадян, сум внесків на соціальні заходи, податків, зазначених у пункті 7.8, пункті 10.2 та статті 13 цього Закону, несуть платники податку, які провадять відповідні виплати. Перерахування податків, зазначених в пункті 7.8 та статті 13, здійснюється до/або разом із здійсненням таких виплат.

Пунктом 1.2 статті 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" наводиться визначення податкового зобов'язання, згідно з яким, це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Відповідно до п. п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.

Податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації, згідно з вимогами п. 5.1 ст. 5 зазначеного Закону.

Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право подати уточнюючий розрахунок.

З огляду на викладене колегія суддів зазначає, що законодавством передбачено право платника податку подати уточнюючий розрахунок, а не безальтернативний обов?язок вчинити такі дії. Разом з тим платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Форма уточнюючих розрахунків визначається у порядку, встановленому для податкових декларацій.

Згідно з положеннями п. 17.2 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний: або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф у розмірі п'яти відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку; або відобразити суму такої недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за наступний податковий період, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов'язання з цього податку.

Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

Судом першої інстанції невірно встановлено, що підприємством при виплаті доходів нерезиденту в 2008 році не було подано до ДПІ за 1 квартал 2008 року, 2 півріччя 2008 року, 3 квартал 2008 року та за 2008 рік звіти про виплачені доходи, утримання та внесення до бюджету податку на доходи нерезидентів за 1 квартал 2008 року, півріччя 2008 року, 3 квартал 2008 року та за 2008 рік з податку на прибуток підприємства в графі 19.2 не вказані суми податків, які утримуються при виплаті доходів нерезидентів, оскільки сума податку на прибуток з доходу іноземних юридичних осіб була перерахована в бюджет з нарахуванням позивачем 5% штрафних санкцій до початку вказаної перевірки податковим органом, однак відповідач не визнав цієї проплати, оскільки позивачем не надано уточнюючого розрахунку, у що є підставоною для скасування податкового повідомлення-рішення

Враховуючи викладене, обгрунтування судом першої інстанції правомірності прийняття податковим органом податкового повідомлення-рішення від 21.12.2009 № 0000672201/1 про стягнення штрафних санкцій в сумі 32952,00 грн. є безпідставними, оскільки норми ЗУ «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»містять суперечливі положення з одного і того ж питання, зокрема щодо обовязкового надання уточнюючого розрахунку при самостійному виявленні помилки платником податків.

Виходячи з системного аналізу норм податкового законодавства, колегія суддів доходить висновку, що у разі коли норма закону чи іншого норматино-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне трактування прав та обовязків платників або органів державної податкової служби, внаслідок чого є можливість прийняття рішення на користь як платника податків, так і органу державної податкової служби, рішення приймається на користь платника податків.

Таким чином, колегія суддів вважає невірним висновок суду першої інстанції про правомірність дій податкового органу, оскільки підприємство не порушувало норм чинного законодавства, зокрема Декрету КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного конролю.

За таких обставин судова колегія вважає, що вимоги викладенні в апеляційній скарзі є обґрунтованими та такими, що відповідають нормам чинного законодавства, а тому підлягають задоволенню.

Зі змісту ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим ухвалене судом на підставі повного та всебічного зясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції невірно надана правова оцінка обставинам справи, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду скасуванню.

Керуючись ст. ст. 2, 159, 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Малого спільного підприємства «Науково-виробничий центр Інформ-Агро-Сервіс»задовольнити.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 08.09.2010 скасувати та постановити нову, якою позовні вимоги Малого спільного підприємства «Науково-виробничий центр Інформ-Агро-Сервіс»до Державної податкової інспекції у м. Житомирі про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000672201/1 від 21.12.2009 року Державної податкової інспекції у м. Житомирі.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий-суддя: А.Ю. Кучма

Судді: Л.В. Бєлова

М.В. Данилова