Рішення № 121039720, 06.08.2024, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа № 766/3976/23

н/п 2-а/766/191/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2024 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючого судді Булах Є.М.,

справа №766/3976/23; провадження №2-а/766/191/24

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку письмового позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до виконавчого комітету Корабельної районної у місті Херсоні ради (ЄДРПОУ:04060172, місцезнаходження: 73000, м. Херсон, вул.. Суворова, 29) про скасування постанови у справі про адміністративне порушення, -

ВСТАНОВИВ:

Виклад позиції позивача

Позивач звернулася до суду з позовом до відповідача про скасування постанови у справі про адміністративне порушення, та просила скасувати постанову адміністративної комісії при виконавчому комітеті Корабельної районної у м. Херсоні ради №7/23 від 10.08.2023 року у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 156 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 6800,00 грн; та закрити провадження у адміністративній справі.

Позовні вимоги мотивовано тим, що 10.08.2023 року відповідачем винесено оскаржувану постанову, яку сторона позивача вважає протиправною та такою, що підлягає скасуванню. Так, притягуючи позивача до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 156 КУпАП та накладаючи стягнення у розмірі 6800, 00 грн., відповідачем не наведено підстав та мотивів такого рішення. Крім того, відсутні докази вчинення позивачем правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 156 КУпАП.

Виклад позиції відповідача

06 серпня 2024 року представник відповідача надіслав до суду заяву у якій просив справу вирішити без участі представників виконавчого комітету Корабельної районної у м. Херсоні ради.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 04.01.2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін у справі. Судове засідання призначено на 30.01.2024 року.

Судові засідання призначені на 30.01.2024 року та 28.02.2024 року не відбулися через перебування головуючого у судовому засіданні з розгляду іншої кримінальної справи. Судове засідання призначено на 24.04.2024 року.

У час призначений для розгляду справи учасники судового провадження не прибули, про час та місце проведення судового засідання повідомлялись належним чином. Судове засідання призначено на 30.05.2024 року.

У час призначений для розгляду справи учасники судового провадження не прибули, про час та місце проведення судового засідання повідомлялись належним чином.

29.05.2024 року від позивача на адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі позивача, позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити.

У зв`язку із неявкою відповідача розгляд справи відкладено на 15.07.2024 року.

У час призначений для проведення судового засідання розгляд справи не відбувся, через перебування головуючого у нарадчій кімнаті з розгляду іншої кримінальної справи.

Судове засідання призначено на 06.08.2024 року.

У час призначений для розгляду справи учасники судового провадження не прибули, про час та місце проведення судового засідання повідомлялись належним чином.

У раніше поданій заяві позивач клопотав про розгляд справи без участі позивача, позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити.

25.07.2024 року від представника позивача на електронну адресу суду надійшла заява про розгляд справи без участі представників виконавчого комітету Корабельної районної у м. Херсоні ради.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Частиною 5 ст. 205 КАС України визначено, що у разі неявки позивача у судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи.

Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта(ч.9 ст. 205 КАС України).

З урахуванням положень ст.205 КАС України, належного повідомлення осіб, що не прибули у судове засідання, заяви позивача та представника відповідача про розгляд справи без їх участі та відсутності перешкод для розгляду справи у судовому засіданні без сторін, суд постановив розглянути справи у письмовому провадженні без участі сторін.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Обставини встановлені судом.

Постановою адміністративної комісії при виконавчому комітеті Корабельної районної у м. Херсоні ради №7/23 від 10.08.2023 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 156 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 6 800, 00 грн.

Оскаржувана постанова мотивована тим, що згідно з протоколом про адміністративне правопорушення ВАВ 886997 від 17.06.2023 ОСОБА_1 17.06.2023 року близько 18:00 год., перебуваючи на робочому місці у торгівельному кіоску «Дриада» за адресою: м. Херсон, вул.. Нафтовиків, 48-А здійснила продаж слабоалкогольного напою «Kings Bridge», вміст алкоголю 7%, чим порушила наказ Херсонської військової адміністрації №29-н п. 2 порушення правил торгівлі алкогольними напоями в часовому проміжку визначеного рішенням органу місцевого самоврядування, чим вчинила правопорушення передбачене ч. 2 ст. 156 КУпАП.

Джерела права й акти їх застосування та оцінка суду.

За змістом частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

На підставі статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано позовну заяву, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності. Суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Статтями 72-79 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За правилами статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази - не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно зі статтею 293 КУпАП і роз`яснень, викладених в пункті 7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 24.06.1988 року «Про практику розгляду судами скарг на постанови у справах про адміністративні правопорушення» - орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови. Суд повинен перевірити: чи накладено адміністративне стягнення правомочним органом; чи є в діях даної особи ознаки проступку, за який законом передбачена адміністративна відповідальність, і вина у його вчиненні; чи не сплив строк давності для притягнення до адміністративної відповідальності; чи правильні висновки органу (посадової особи), який виніс постанову, про тяжкість вчиненого проступку і обтяжуючі обставини; чи враховані пом`якшуючі обставини, майновий стан винного, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Разом з тим, виходячи із закріпленого в частині 4 статті 129 Конституції України принципу змагальності і рівності сторін у судочинстві, обов`язок доказування законності застосування адміністративного стягнення при розгляді скарги громадянина в суді покладається на орган (посадову особу), яким винесено оскаржувану постанову.

Суд при розгляді даної категорії адміністративних справ перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови згідно з вимогами пункту 3 частини 1 статті 293 КУпАП.

Предметом судового дослідження за даними правовідносинами є правомірність дій суб`єкта владних повноважень щодо встановлення адміністративного правопорушення, законність та обґрунтованість постанови про адміністративне правопорушення.

Отже, досліджуючи питання правомірності застосування адміністративної відповідальності до позивача у вказаних спірних правовідносинах, суд перевіряє, чи були у відповідача по справі підстави для прийняття постанови про адміністративне правопорушення відносно позивача про визнання його винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 статтею 156 КУпАП.

Згідно до вимог ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідальність за частиною 2 ст. 156 КУпАП настає у разі порушення працівником підприємства(організації) торгівлі або громадського харчування правил торгівлі пивом( крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами та рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згорання, а саме: торгівля пивом(крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згорання у приміщеннях або на територіях, заборонених законом, або в інших місцях, визначених рішенням відповідного органу місцевого самоврядування як такі, де роздрібна торгівля пивом(крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згорання через торгові автомати чи особами, які не досягли 18-річного віку, а також продаж пива(крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, тютюнових виробів, електронних сигарет, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згорання особі, яка не досягла 18-річного віку, або продаж тютюнових виробів в упаковках, що містить менше як 20 сигарет або цигарок, чи поштучно(крім сигар), або торгівля пивом(крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, винами столовими у заборонений рішенням відповідного органу місцевого самоврядування час доби.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.255 КУпАП України у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218-221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати уповноваженні на те посадові особи органів Національної поліції, зокрема, за вчинення правопорушень, передбачених ст. 156 КУпАП.

Згідно з ч. 1 ст. 218 КУпАП адміністративні комісії при виконавчих органах міських рад розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, ч. 2 ст. 156 КУпАП.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган(посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова виконавчого органу сільської, селищної, міської ради по справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення.

Постанова повинна містити: найменування органу(прізвище, ім`я, по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа(прізвище, ім`я, по батькові(за наявності, дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення.

Слід зазначити, що склад правопорушення це сукупність передбачених законом об`єктивних і суб`єктивних ознак діяння, які характеризують(визначають) його як правопорушення і є підставою залучення суб`єкта правопорушення до юридичної відповідальності. До структури складу адміністративного правопорушення відносяться: об`єкт; об`єктивна сторона; суб`єкт; суб`єктивна сторона.

З наданої для дослідження суду постанови адміністративної комісії при виконавчому комітеті Корабельної районної у місті Херсоні ради №7/23 від 10.08.2023 року вбачається, що 17.06.2023 року невідомо ким відносно позивачки складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 886997(протокол суду не надано). Згідно змісту постанови, позивачці ставиться у провину наступне: 17.06.2023 ОСОБА_1 близько 18:00 год., перебуваючи на робочому місці у торгівельному кіоску «Дриада» за адресою: м. Херсон, вул.. Нафтовиків, 48-А здійснила продаж слабоалкогольного напою «Kings Bridge», вміст алкоголю 7%, чим порушила наказ Херсонської військової адміністрації №29-н п. 2 порушення правил торгівлі алкогольними напоями в часовому проміжку визначеного рішенням органу місцевого самоврядування, чим вчинила правопорушення передбачене ч. 2 ст. 156 КУпАП.

Протокол про адміністративне правопорушення, додатків до нього суду не надано.

Зазначеною постановою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 6800,00 грн.(не зазначено скільки розмірів неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).

Згідно з цією постановою, не можливо встановити чи відбиралися пояснення від учасників правопорушення, чи були залучені свідки, чи здійснювалася фіксація скоєного правопорушення та складення адміністративних матеріалів відносно ОСОБА_1 , чи вилучалися на зберігання докази.

Приписами статті 280 КУпАП закріплено обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

Згідно зі статтею 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Стаття 252 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до вимог статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються їх вимоги та заперечення крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу; в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

За приписами статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Аналіз наведених положень КУпАП дає підстави для висновку, що під час складення постанови у справі про адміністративне правопорушення уповноважена посадова особа зобов`язана здобути докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. В іншому випадку застосування адміністративного стягнення до особи за відсутності будь-яких доказів її протиправної дії чи бездіяльності не відповідатиме принципу верховенства права і міститиме ознаки свавільного застосування адміністративних повноважень.

У постанові від 26.04.2018 року у справі № 338/855/17 Верховний Суд зазначав, що постанова у справі про адміністративне правопорушення має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

За вимогами п. 1 ст. 247 КУпАП, у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю.

Таким чином, постанова про накладення адміністративного стягнення виноситься при наявності доказів правопорушення та у визначеному порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення.

У справі, яка розглядається, відповідачем на підтвердження правомірності дій вчинених при притягненні особи до адміністративної відповідальності доказів не надано.

Суд вважає, що обвинувачення не може ґрунтуватися лише на обставинах, викладених суб`єктом владних повноважень в постанові, тобто в своєму рішенні, про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Ст. 62 Конституції України передбачає, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Враховуючи, що відповідачем не виконано процесуальний обов`язок доведеності правомірності винесення оскаржуваної постанови, не доведено вину позивача у вчиненні інкримінованого йому адміністративного проступку, суд вважає, що в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, судом встановлено, що вина позивача у порушенні правил торгівлі слабоалкогольними напоями в часовому проміжку визначеному рішенням органу місцевого самоврядування не доведена належними та допустимими доказами, а постанова у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 сама по собі не доводить наявність в діях позивача події і складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 156 КУпАП, що є безумовною підставою для скасування рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Відповідачем в силу положень ч. 2 ст. 77 КУС України не доведено правомірності свого рішення та не надано доказів, які б спростували доводи позивача.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позивача неправомірно притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 156 КУпАП, у зв`язку із чим позовні вимоги слід задовольнити, рішення суб`єкта владних повноважень відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України слід скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючисьст. 19 Конституції України, , ст. ст. 6, 9, 14, 72, 74, 76, 90, 139, 241-246, 255, 268, 271, 286, 295, 297 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до виконавчого комітету Корабельної районної у місті Херсоні ради (ЄДРПОУ:04060172, місцезнаходження: 73000, м. Херсон, вул.. Суворова, 29) про скасування постанови у справі про адміністративне порушення задовольнити.

Постанову адміністративної комісії при виконавчому комітеті Корабельної районної у місті Херсоні ради №7/23 від 10.08.2023 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ), за ч. 2 ст. 156 КУпАП України та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 6800,00 грн. скасувати.

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ) за ч. 2 ст. 156 КУПАП закрити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення відповідно до ч. 4 ст. 286 КАС України.

Згідно ч. 4ст. 250 КАС України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, ухвалення рішення, винесеного у письмовому провадженні, суд підписує рішення без його проголошення.

Дата складанняповного текстурішення 06.08.2024року.

Суддя: Є.М. Булах