Постанова № 12103835, 27.07.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.07.2010                                                                                           № 35/21

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Куровського С.В.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

від позивача - Нудненько М.М. – довіреність №122 від 01.09.2009 р.

від відповідача - Майданник В.В. – довіреність №100-НЮ від 15.01.2010 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного територіально-галузевого об’єднання “Південно-Західна залізниця”

на рішення Господарського суду м.Києва від 29.03.2010

у справі № 35/21 ( .....)

за позовом                               Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Октан"

до                                                   Державного територіально-галузевого об’єднання “Південно-Західна залізниця”

про                                                   стягнення 7669,60 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.03.2010 р. у справі №35/21 в повному обсязі задоволений позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Фірма Октан” (далі – ТОВ “Октан”, позивач) про стягнення з Державного територіально-галузевого об’єднання “Південно-Західна залізниця” (ДТГО “Південно-Західна залізниця”, відповідач) 7669,60грн. Вирішено стягнути з ДТГО “Південно-Західна залізниця” на користь ТОВ “Октан” 5 169,60 грн. – коштів, списаних з особового рахунку позивача за накопичувальними картками ст. Бориспіль № 04081387 та №04081388 від 04.08.2009; 102,00 грн. – державного мита, 236,00 грн. – витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; 2500,00грн. – витрат на послуги адвоката.

Не погодившись з рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд рішення скасувати та прийняти нове, яким в позові відмовити.

Відповідач вважає, що судом першої інстанції неповно з’ясовано обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення даної справи, а також неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Ухвалою від 29.06.2010 р. апеляційна скарга прийнята до провадження у складі: головуючого-судді – Кондес Л.О., суддів КуровськогоС.В. та Нєсвєтової Н.М. Розгляд справи призначений на 27.07.2010 р.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду №01-23/1/9 від 27.07.2010 р. в зв’язку з перебуванням судді КондесЛ.О. у відпустці, для розгляду справи №35/21 призначено колегію у складі: головуючого-судді КуровськогоС.В. (суддя-доповідач), суддів НєсвєтовоїН.М., Рєпіної Л.О.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів встановила наступне.

26 липня 2009 р. згідно залізничної накладної № 51787686 із станції Новозолотарівка ДРН ЗД (код станції 498407) Закритим акціонерним товариством “Линик” (відправник) на станцію Бориспіль ПЗЗД (код станції 322604 гілка в/ч А-2215) ТОВ “Октан” (одержувач) було відправлено паливо дизельне, згідно відмітки у п. 1 накладної “Заяви і відмітки відправника” “по контракту з Товариством з обмеженою відповідальністю КАНТ”, у вагоні-цистерні №73746273 з масою вантажу згідно даних залізничної накладної 56600 кг., яка 29 липня 2009 року прибула на станцію Бориспіль ПЗЗД.

29.07.2009 комісійно представниками Київ-Дніпровського МППЗТ, ТОВ “Октан” та ТОВ “КиївАгроНафтоТрейд” (постачальник) було оглянуто вищезазначену вагон-цистерну та виявлено, що вона опломбована не належним чином, що при ослабленні заживних барашків кришки люку, утворюється щелина між кришкою та горловиною вагоно-цистерни розміром 30-40 мм., що надає можливість доступу вантажу, у зв’язку з чим вона не була прийнята 29.07.2009 року для передачі вантажоодержувачу Київ-Дніпровський МППЗТ, про що представниками ТОВ “Октан”, Київ-Дніпровського МППЗТ та ст. Бориспіль було складено Акт від 29.07.2009 у вільній формі, одночасно на під’їзних коліях ст. Бориспіль за допомогою засобу вимірювальної техніки без розкриття ЗПП було виявлено понаднормативну нестачу вантажу у даній вагоно-цистерні, що підтверджується Актом визначення маси вантажу за допомогою ЗВТ без розкриття ЗПП від 29.07.2009.

На вимогу позивача про складання комерційного акту та спільного визначення маси вантажу начальником ст. Бориспіль було відмовлено.

У відповідності до п. 16 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №334 від 28 травня 2002 року позивачем 30.07.2009 року було подано скаргу на відмову начальника станції у складанні комерційного акту вих.№269 від 30.07.2009 року до Київської дирекції залізничних перевезень Державного територіально-галузевого об’єднання “Південно-Західна залізниця”.

Київською дирекцією залізничних перевезень ДТГО “Південно-Західна залізниця” листом за №302 від 31.07.2009 за підписом в.о. Начальника Дирекції скаргу позивача залишено без задоволення.

В порядку ст. 22 Закону України “Про прокуратуру” транспортною прокуратурою Київської області 01.10.2009 було видано Припис яким, відмова начальника ст. Бориспіль та Київської дирекції залізничних перевезень “ДТГО Південно-Західна залізниця” у комерційній видачі вагоно-цистерни №73746273 з дизельним паливом, визнана незаконною.

У зв’язку зі спірною ситуацією, яка склалась, вагоно-цистерна була видана відповідачем представникам Відкритого акціонерного товариства “Київ-Дніпровське МППЗТ” для подачі на фронти вивантаження лише 03.08.2009.

У зв’язку з відмовою у комерційній видачі вищезазначеної вагоно-цистерни, остання в період з 29.07.2009 по 03.08.2009 знаходилась на під’їзній колії ст. Бориспіль. З особового рахунку позивача за накопичувальними картками ст. Бориспіль №04081387 та №04081388 від 04.08.2009 були списані грошові кошти за її зберігання та охорону, на загальну суму 5 169,60 грн., в т.ч. ПДВ-861,60 грн.

Відповідно до п. 17 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 № 334, за реєстр. В Міністерстві юстиції України 08.07.2002 за № 567/6855, у разі обґрунтованості скарги начальник Дирекції дає розпорядження про складання комерційного акта (акта загальної форми) або про переоформлення акта. У цьому разі плата за зберігання вантажу, а також за користування вагоном (контейнером) протягом часу затримки складання акта з одержувача не стягується.

Враховуючи вищевикладене, позивач вважає, що з боку відповідача були порушені права та охоронювані законом інтереси позивача, у зв’язку з чим останнім понесені збитки в розмірі 5 169,60 грн.

Відповідач обґрунтовує свої заперечення наступним. На його думку, конфліктна ситуація по станції Бориспіль була штучно створена відповідним працівником позивача – заступником генерального директора Погребним Дмитром Івановичем і полягає в наступному: при виставленні прибулих цистерн на виставочну колію, як зазначалось вище, для огляду та передачі відповідному працівнику МППЗТ, заступник генерального директора Погребний Дмитро Іванович самовільно піднявся на цистерну №73746273 і почав відкручувати барашки заливної горловини та намагався порушити справність наявного на цистерні запірно-пломбувального пристрою.

На ст. Бориспіль цистерна № 73746273 прибувала 29.07.2009 у комерційному та технічному стані справною, про що свідчить складений працівниками ст. Бориспіль акт загальної форми від 29.07.2009 №102 по прибуттю та перестановці вказаної цистерни на 21 обезструмлену колію для подальшої подачі під вивантаження одержувачу вантажу – позивачу у справі.

Для припинення неправомірних дій працівника позивача, начальником ст. Бориспіль був направлений лист від 29.07.2009 №12/107 генеральному директору ТОВ “Октан” та копії начальнику комерційного відділу Київської дирекції залізничних перевезень.

Акт, на який посилається позивач в обґрунтування заявлених позовних вимог, складений в порушення вимог Єдиного технологічного процесу роботи Відкритого акціонерного товариства “Київ-Дніпровське ППЗТ” та станції примикання – “Бориспіль” в частині участі в здаванні та прийманні тільки працівників станції а МППЗТ.

В протиріччя своєму висновку сам позивач визначає, що при закручених барашках доступ не тільки відсутній, а й неможливий.

Для вирішення конфліктної ситуації, працівниками ст. Бориспіль було вжито всіх заходів, а саме:

30.07.2009 уповноваженими працівниками станції, на підставі своїх посадових обов’язків, був складений акт № 1 про технічний стан цистерн, яким засвідчено, що несправностей не виявлено.

В подальшому працівники станції неодноразово звертались до керівництва позивача з проханням вирішити конфліктну ситуацію, пов’язану з затримкою цистерни на станції призначення з вини вантажоодержувача – листами від 30.07.2009 № 13/7, від 31.07.2009 № 26/18.

Статтею 125 Статуту відповідача визначено, що після прибуття вантажу на станцію призначення всю відповідальність перед залізницею несе одержувач.

Відповідно до ст. 909 Цивільного кодексу України, ст. 307 Господарського кодексу України, ст. 22 Статуту залізниці укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням перевізного документа - транспортної накладної, відповідно до вимог законодавства, яка одночасно є обов’язковою двосторонньою письмовою формою угоди про перевезення вантажу на бланку встановленої форми між відправником та залізницею на користь третьої особи - одержувача і одночасно є договором застави вантажу як гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за дане конкретне перевезення.

Уклавши договір на перевезення вантажу залізницею, як вантажовідправник, так і одержувач прийняли зобов’язання виконувати вимоги як Статуту, так і Правил перевезення вантажів залізничним транспортом, як такі, що регулюють відносини між Залізницею та ними.

Вантаж був доставлений відповідачем у технічно та комерційному відношенні справному транспортному засобі. Таким чином, доставивши вагони з вантажем за призначенням, відповідач повністю виконав свої договірні зобов’язання щодо своєчасної та збереженої доставки вантажу згідно вищезазначених перевізних документів.

Судова колегія вважає, що позовна заява не підлягає задоволенню з огляду на наступне:

Згідно ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.

Загальні положення перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Згідно ч. 2, 5 ст. 306 Господарського кодексу України суб’єктами відносин перевезення вантажів є перевізники, вантажовідправники та вантажоодержувачі.

Загальні умови перевезення вантажів, а також особливі умови перевезення окремих видів вантажів (вибухових речовин, зброї, отруйних, легкозаймистих, радіоактивних та інших небезпечних речовин тощо) визначаються цим Кодексом і виданими відповідно до нього транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно ст. 129 Статуту залізниць України при перевезеннях у залежності від обставин, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, відправника, одержувача, пасажира, складаються комерційні акти. Комерційний акт складається, зокрема, для засвідчення обставин невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах (п. а ч. 2 ст. 129 Статуту).

Керуючись п. 16 Правил складання актів, 30.07.2009 за вих. № 269 позивачем було подано скаргу Начальнику Дирекції залізничних перевезень ДТГО “Південно-Західна залізниця” на дії.

Листом від 31.07.2009 за вих. № 302 в.о. Начальника Київської дирекції залізничних перевезень ДТГО “Південно-Західна залізниця” позивачу було надано відповідь, згідно якої повідомлялось, що згідно статті 25 Статуту залізниць України вантажі, завантажені відправником і ті, що прибули у вагонах із непошкодженими пломбами (ЗПП) відправника, видаються без перевірки їх кількості і стану. На станцію Бориспіль цистерна №73746273 по відправці №51787686 Новозолотарівка Дон.-Бориспіль П.Зх. прибула за справним ЗПП відправника, допуску до вантажу не має. Посилання скаржника на Інструкцію “Про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України”, то даний пункт суперечить чинним на залізничному транспорті нормативним документам.

Відповідно до пункту 17 Правил складання актів у разі обґрунтованості скарги (на відмову з/д станції в складанні комерційного акту) начальник Дирекції дає розпорядження про складання комерційного акта (акта загальної форми) або про переоформлення акта. У цьому разі плата за зберігання вантажу, а також за користування вагоном (контейнером) протягом часу затримки складання акта з одержувача не стягується.

Обґрунтованість скарги на незаконну відмову начальника ст. Бориспіль та Київської дирекції залізничних перевезень ДТГО “Південно-Західна залізниця” в складані комерційного акту та спільному визначенні маси вантажу у вагоні-цистерні № 73746273 підтверджена приписом Транспортної прокуратури Київської області від 01.10.2009 року, який наявний в матеріалах справи.

У зв’язку із спірною ситуацією, що склалась між сторонами, вагоно-цистерна №73746273 була подана відповідачем представникам ВАТ “Київ-Дніпровське МППЗТ” для подачі на фронти вивантаження позивача 03.08.2009. За час понаднормативного зберігання та охорону вагоно-цистерни № 73746273 у період з 29.07.2009 по 03.08.2009 були списані з особового рахунку позивача за накопичувальними картками ст. Бориспіль №04081387 та №04081388 від 04.08.2009 в розмірі 5 169,60 грн.

Судова колегія, погоджується з тим, що вказані вище кошти були списані правомірно і не підлягають поверненню позивачу, як вважає суд першої інстанції з огляду на наступне:

Як вже зазначалось раніше відповідач протягом перебування вагоно-цистерни на станції, забезпечував її охорону та зберігання, що не заперечується сторонами.

Відповідно до пункту 17 Правил складання актів, плата за зберігання вантажу, а також за користування вагоном (контейнером) протягом часу затримки складання акта з одержувача не стягується в тому разі, у разі обґрунтованості скарги (на відмову з/д станції в складанні комерційного акту). У вказаному випадку, начальник Дирекції має дати розпорядження про складання комерційного акту (акта загальної форми) або про переоформлення акта.

Судом першої інстанції, не прийнято до уваги, що начальником Дирекції не було видано вказаного вище розпорядження, тому висновок про зобов’язання відповідача повернути позивачу стягнуті з нього кошти є безпідставним.

Відповідно до ст. 104 ГПК України, в разі неповного з’ясування обставин, що мають значення для справи, рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню.

Позивачем не було надано суду належних доказів на спростування викладеного в апеляційній скарзі.

З огляду на вищевикладене суд прийшов до висновку, що апеляційна скарга є обґрунтованою і підлягає задоволенню, оскаржуване рішення – скасуванню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд , -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного територіально-галузевого об’єднання “Південно-Західна залізниця” задовольнити.

Рішення Господарського суду міста Києва від 29.03.2010 р. у справі №35/21 скасувати та прийняти нове, яким в позові відмовити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Фірма Октан” (03680, м. Київ, бул. І.Лепсе, 4, корп. 21, р/р №26000010681301 в ПАТ АБ “Альфа-Банк”, МФО 300346, код ЄДРПОУ 24718890) на користь Державного територіально-галузевого об’єднання “Південно-Західна залізниця” (01601, м. Київ, вул. Лисенка, 6; код ЄДРПОУ 04713033) – 51 (п’ятдесят одну) грн.. державного мита за подання апеляційної скарги. Видати наказ.

Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.

Справу № 35/21 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена протягом одного місяця до Вищого Господарського Суду України.

Головуючий суддя                                                                      

Судді                                                                                          

12.08.10 (відправлено)