Постанова № 12103822, 04.08.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.08.2010 № 13/97

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Пашкіної С.А.

суддів:

при секретарі:

За участю представників:

Від позивача - Шамраєв М.Є. ( довір. №13-307/10д від 17.05.2010);

Від відповідача - Храмов Я.М. ( довір. №163 від 28.04.2010);

Від третьої особи 1 не зявився;

Від третьої особи 2 - не зявився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства „Акціонерна страхова компанія „ІНГО Україна”

на рішення Господарського суду м.Києва від 08.06.2010

у справі № 13/97 ( .....)

за позовом Публічного акціонерного товариства „Мегабанк”

до Приватного акціонерного товариства „Акціонерна страхова компанія „ІНГО Україна”

треті особи ОСОБА_3

ОСОБА_4

про стягнення 15671,67 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.06.2010р. у справі №13/97 позов задоволено частково.

Рішення Господарського суду міста Києва грунтується на тому, що страхувальник третя особа 1, визначивши при укладенні договору КАСКО вигодонабувачем банк позивача у справі, а також самостійно розпорядившись страховою виплатою, визначивши призначення платежу: на погашення кредиту, не має права на виплату страхового відшкодування з урахуванням сум ПДВ, а відтак і вигодонабувач - банк не має права на отримання сум податку на додану вартість.

Державна податкова адміністрація, як зазначає суд, у листі від 29.08.2005р. №10135/5/15-2416 опублікованого у „Віснику податкової служби України” №14(296) , що виплата або отримання страхових виплат не повинні передбачати сум ПДВ.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 08.06.2010р. та прийняти нове, яким стягнути з із відповідача на користь ВАТ „Мегабанк” страхове відшкодування у розмірі 1892,74 грн., у іншій частині позову відмовити.

В апеляційній скарзі відповідач вказує про те, що оскільки виплата страхового відшкодування проводилась безпосередньо страхувальнику фізичній особі на її кредитний рахунок, у звязку із цим страховиком було вираховано ПДВ у розмірі 14695,18 гривень. Неповно зясовуючи обставини справи суд зазначає, що фахівцем не виділено окремим рядком суму ПДВ, а тому утримання такої суми відповідачем є безпідставним. Однак, як зазначає скаржник, зазначене свідчить про неповне зясування судом обставин справи. Додатком до товарознавчого дослідження є рахунок-фактура ТОВ „Самсон” №СФ-0000006 від 12.01.2009р., де сума ПДВ у вартості замінених деталей виділена окремим рядком .

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.07.2010р. розгляд апеляційної скарги призначено на 04.08.2010р.

04.08.2010р. в судове засідання апеляційного суду не зявились треті особи, не зважаючи на те, що були повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги належним чином, про що свідчить відповідний штамп господарського суду апеляційної інстанції з відміткою про відправку документа, зроблений на звороті у лівому нижньому куті ухвали Київського апеляційного господарського суду від 14.07.2010р. про призначення розгляду справи №13/97, згідно з вимогами Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Голови Вищого господарського суду України від 10.12.2002р. №75.

Крім того, до повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними і матеріалах справи (п.11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 № 01-8/123).

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін колегія суддів встановила наступне.

Між ЗАТ АСК „ІНГО Україна” та ОСОБА_3 (страхувальник) укладено договір страхування ( поліс №720547650), із строком дії з 28.05.2008р. по 27.05.2009р, відповідно до умов якого обєктом страхування є майнові інтереси страхувальника, що не суперечить чинному законодавству України. Предметом страхування є транспортний засіб марки VOLVO VNM42Т, реєстраційний номер НОМЕР_1, 2004 року випуску. Вигодонабувачем за договором є Відкрите акціонерне товариство „Мегабанк”, правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство „Мегабанк”.

Сторонами, при укладенні договору страхування, в розділі 1 полісу №720547650 погоджено розмір франшизи, який складає 2525,00 грн.

11.10.2008р. сталася дорожньо-транспортна пригода, про що свідчить постанова про відмову в порушенні кримінальної справи від 10.12.2008р., яка відповідно до полісу є страховим випадком.

Відповідно до ст. 25 Закону України “Про страхування” здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Страхувальник, відповідно до п. 8.1 полісу №720547650 письмово повідомив відповідача про настання страхового випадку, надав всі витребувані відповідачем документи.

Довідкою Новосанжарського РВ ГУМВС України в Полтавській області від 14.10.08р. № 7400 підтверджено подію ДТП 11.10.08р. за участю а/м ВАЗ21043 д.н.з 07944СА та а/м VOLVO VNM42T АХ2386ВК.

Відповідно до висновку спеціаліста автотоварознавця №209/2008 від 26.01.09р. вартість відновлювального ремонту з врахуванням зносу а/м VOLVO VNM42T д.н.з АХ2386ВК пошкодженого внаслідок ДТП 11.10.08р. становить 88171,08 грн.

Господарським судом міста Києва встановлено, що у висновку не вказано, що складовою вартості відновлювального ремонту є ПДВ.

02.03.09р. ОСОБА_3 звернувся із заявою про сплату страхового відшкодування по полісу 720547650 в сумі 85646,08 грн. на розрахунковий рахунок ВАТ “Мегабанк” транзитний рах.29099 МФО 351629 код ЄДРПОУ 09804119 призначення платежу заборгованість по кредиту.

Відповідачем було визначено суму страхового відшкодування у розмірі 85646,08 грн. (вісімдесят п'ять тисяч шістсот сорок шість тисяч гривень 08 коп.), про що позивача було повідомлено листом вих. № 119-17/02 від 17.02.2009р.

З платіжного доручення №3253 від 14.05.09р. та банківської виписки вбачається, що відповідач перерахував 70950,90 грн. на розрахунковий рахунок ВАТ “Мегабанк”29099000203 код Банку 351629 код ЄДРПОУ 09804119 призначення платежу оплата страхового відшкодування а/м Вольво НОМЕР_1 згідно до полісу 720547650 страхувальник ОСОБА_3 ід.к.НОМЕР_2 без ПДВ.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача різниці невиплаченого страхового відшкодування у розмірі 14695,18 грн. з огляду на наступне.

Відповідно до п. 3.2.3. ст. З Закону України “Про податок на додану вартість” не є об'єктом оподаткування операції з надання послуг із страхування, співстрахування або перестрахування особами, які мають ліцензію на здійснення страхової діяльності відповідно до закону, а також пов'язаних з такою діяльністю послуг страхових (перестрахових) брокерів та страхових агентів.

Сума страхового відшкодування, а саме її частина у розмірі 70950,90 грн. сплачена відповідачем 14.05.09р., була зарахована ПАТ “МЕГАБАНК” на свій рахунок № 29099000203.

Державна податкова адміністрація України у листі від 29.08.2005р. № 10135/5/15-2416 опублікованого у “Віснику податкової служби України” № 14(296) с. 40 зазначає, що виплата або отримання страхових виплат не повинні передбачати сум ПДВ.

Визначивши при укладанні договору КАСКО, вигодонабувачем банк - позивача у справі, а також самостійно розпорядившись страховою виплатою, визначивши призначення платежу: на погашення кредиту, не має права на виплату страхового відшкодування з урахуванням сум ПДВ, а відтак і вигодонабувач - банк не має права на отримання сум податку на додану вартість, про що обгрунтовано зазначено в рішенні місцевого господаського суду.

Втім, з урахуванням викладеного в розясненні ДПА у м. Києві, у висновку повинно бути окремо визначено розмір ПДВ, чого спеціаліст товарознавець не вчинив.

Оскільки у висновку не вказано окремо суму ПДВ не приймається до уваги окремо розрахована сума податку відповідачем та утриману при виплаті страхового відшкодування.

Оцінена шкода становить 88171,08 грн.

Щодо стягнення трьох процентів річних та інфляційних витрат слід зазначити про наступне.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зазначена норма покладає відповідальність за невиконання саме грошового зобовязання, яке у відповідача перед страхувальником та вигодонабувачем, а отже і позивачем відсутнє, що виключає покладення відповідальності за його порушення.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не спростовує висновків суду та не доводить їх протилежність, а тому відсутні підстави для скасування рішення.

Керуючись ст.ст.101-105 Господарського процесуального кодексу, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства „Акціонерна страхова компанія „ІНГО Україна” залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 08.06.2010р. у справі № 13/97 залишити без змін.

3. Матеріали справи №13/97 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя

Судді

10.08.10 (відправлено)