Рішення № 12102934, 30.09.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 4/75630.09.10 За позовомАкціонерного товариства «Український інноваційний банк» До           Акціонерного банку «Синтез»

Простягнення 650455,94 дол. США

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача          Шадко М.В.

Від відповідача           Дякур Т.С.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача –Акціонерного банку «Синтез»заборгованості згідно угоди про надання міжбанківського валютного кредиту № DP570390 від 12.06.2007р. з урахуванням додаткових угод до неї за простроченими процентами та пеню за невиконання зобов’язань по сплаті процентів за кредитом у розмірі 650455,94 дол. США.

В процесі розгляду справи представник позивача неодноразово збільшував позовні вимоги.

24.09.2010р. позивачем було подано заяву про уточнення позовних вимог, а саме просить стягнути з Акціонерного банку «Синтез»заборгованість за угодою про надання міжбанківського валютного кредиту № DP570390 від 12.06.2007р., з урахуванням додаткових угод у загальному розмірі 1806560,71 доларів США, що за курсом Національного банку України станом на 27.08.2010р. становить 14253764,00 грн., в тому числі: основної суми кредиту –633843,22 доларів США, нарахованої пені за неповернення коштів –1172717,60 доларів США.

Відповідач письмового відзиву не надав, позовні вимоги не визнає.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Акціонерним товариством «Український інноваційний банк»та Акціонерним банком «Синтез»було укладено Угоду про надання міжбанківського валютного кредиту №БР570390^від 12.06.2007р. та додаткові угоди до неї №1 від 10.06.2008р. і №2 від 28.08.08р.

Відповідно до п.1.1. Угоди, кредитора зобов’язується надати позичальнику однією сумою грошові кошти в сумі 6 000 000,00 доларів США, терміном до 09.06.2009р. на умовах міжбанківського кредиту, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти, інші платежі на умовах, встановлених цією Угодою.

Процентна ставка по кредиту складає 12,25% річних по 09.06.2008р. включно, 13% річних з 10.06.2008р.

Відповідно до пп.3.2.1 Угоди протягом строку фактичного використання кредиту сплачувати проценти за кредитом в порядку, визначеному п.п. 2.3.-2.4. цієї угоди та повернути 29.06.2009р. кредиторові повному обсязі кредит зі сплатою процентів, нарахованих станом на день повернення кредиту в повному обсязі інших платежів та можливих штрафних санкцій на рахунок кредитора платіжними реквізитами, що зазначені в додатковій угоді № 1. від 10.06.2008р.

Пунктом 2.3. Угоди передбачено, що сплата процентів здійснюється щомісячно не пізніше останнього робочого дня звітного місяця згідно графіку сплати процентів, наведеного у додатку 1 до цієї угоди, який є невід’ємною частиною цієї угоди. Позичальник сплачує проценти за останній звітний період не пізніше строку повернення кредиту, зазначено у п.1.1. угоди. У разі дострокового повернення кредиту (його частини), до цієї Угоди вносяться зміни щодо розміру процентів, які підлягають сплаті позичальнику.

Згідно з пунктом 2.2. Угоди нарахування процентів по кредиту здійснюється за фактичну кількість днів користування кредитом. Нарахування процентів по кредиту здійснюється за фактичну кількість днів в періоді (28-30-31/360), при розрахунку процентів день надання та день повернення кредиту рахується як один день.

В порушення умов Угоди, зокрема, п.2.3 та пп.3.2.1 Угоди, Позичальником, починаючи з 27.02.2009 не виконуються зобов'язання перед Кредитором в частині сплати процентів. Заборгованість за Угодою (основний борг) була погашена лише частково (поручителями), що видно з розрахунку, доданого до позову.

Відповідно до п.5.2. Угоди за несвоєчасне перерахування процентів (повністю або частково) сторона, яка прострочила платіж, сплачує іншій стороні пеню в розмірі 0,1% від суми простроченого платежу за кожний день прострочки платежу.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав:

Статтею 509 ЦК України визначення поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. І ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач не виконав свої зобов’язання за кредитним договором в частині сплати кредиту, процентів, штрафних санкцій в строк, що вказаний в договорі.

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Матеріалами справи доведено і відповідачами не спростовано, що заборгованість відповідача за кредитом складає 633843,11 дол. США і тому ця сума має бути стягнута з відповідача.

Умовами угоди сплата відповідачем пені за несвоєчасне виконання перед позивачем грошових зобов’язань. Отже, порушення відповідачем строків сплати кредиту, процентів, передбачених умовами кредитного договору, є порушенням зобов'язання, що відповідно до ст. 611 ЦК України тягне за собою правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплату неустойки.

Тому позивачем також правомірно заявлена вимога про стягнення з відповідача пені за неналежне виконання зобов'язання, відповідно до договору.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема в разі прострочення.

Таким чином, з відповідача належить стягнути пеню у сумі 1055562,33дол.США, що підлягає сплаті за неповернення суми кредиту та 117155, 27 дол.США пені по процентах, а всього 1172717,60 дол. США.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону та обставин справи, відповідачем, які жодного разу не направив до суду для участі в судових засіданнях своїх повноважного представника, вимоги суду не виконував, контррозрахунків з приводу заявлених позивачем вимог не надавав, належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог.

В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи позивач довів, що його вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по оплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Акціонерного банку «Синтез»(01001, м. Київ, вул.. Хрещатик, 32-а, 01042, м. Київ, вул. І.Кудрі, 5, код ЄДРПОУ 21564391) на користь Акціонерного товариства «Український інноваційний банк»(01601, м. Київ, вул. Інститутська, 12-а, код ЄДРПОУ 05839888) 633843 (шістсот тридцять три тисячі вісімсот сорок три) дол. США 22 центи основної суми кредиту, 1172717 (один мільйон сто сімдесят дві тисячі сімсот сімнадцять) дол. США 60 центів нарахованої пені за неповернення коштів, що за курсом Національного банку України станом на 27.08.2010р. (7,89 грн. за 1 долар США) становить 14253764,00грн., 3190 (три тисячі сто дев’яносто) дол. США 29 центів державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                                     І.І.Борисенко

Повне рішення складено: 11.10.2010