Рішення № 12102660, 28.09.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ РІШЕННЯ

Справа № 13/34928.09.10

За позовом Відкритого акціонерного товариства "Київпроект"

до Комунального підприємства "Київський метрополітен" Структурний

підрозділ "Дирекції будівництва метрополітену"

третя особа 1 Київська міська державна адміністрація

2 Головне фінансове управління КМДА

3 Головне управління транспорту, зв'язку з та інформації в/о КМР (КМДА)

4 Головне управління Державного казначейства України у місті Києві

про стягнення боргу 276 580,80 грн.

Суддя Курдельчук І. Д.

Представники сторін:

від позивача Грень І.С. –дов. № б/н від 09.06.10, Лясківська О.М. –дов. № б/н від 13.04.10,

від відповідача Ковтун Т.О. –дов. № 1594-Н від 31.12.09,

від третьої особи-1 Петрушко М.М. –дов. № 001-806 від 17.08.10,

від третьої особи-2 не з'явився,

від третьої особи-3 не з'явився,

від третьої особи-4 Субота О.В. –дов. № 05-04/4-58 від 11.01.10

в судовому засіданні 28.09.10 відповідно до ст.85 ГПК України оголошено вступну і резолютивну частини рішення

ОБСТАВИНИ СПРАВИ і СУТЬ СПОРУ:

На розгляд господарського суду передані вимоги Відкритого акціонерного товариства "Київпроект" про стягнення заборгованості Комунального підприємства "Київський метрополітен" Структурний підрозділ "Дирекції будівництва метрополітену" з оплати виконаного і прийнятого зобов’язання за договором підряду № КДМП-0765 та додатковими угодами №1 від 25.12.07, №2 від 12.08.08 та № 3 від 29.12.08, укладених між ВАТ "Київпроект" і КП "Київський метрополітен" про коригування розробленого у 2001 році АТ "Київпроект" техніко-економічного обґрунтування "Органзація міських пасажирських перевезень залізничними транспортом у м. Києві" в частині оплати виконаних та прийнятих робіт.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.07.10 №13/349 позовну заяву прийнято до провадження, справу призначено до розгляду в судовому засіданні 03.08.10, сторони зобов'язано надати документи і докази.

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 03.08.10, 07.09.10 і14.09.10 розгляд справи відкладався для витребування у сторін додаткових доказів та залучення до справи третіх осіб.

До участі у справі були залучені в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Київська міська державна адміністрація, Головне фінансове управління КМДА, Головне управління транспорту, зв'язку з та інформації в/о КМР (КМДА), Головне управління Державного казначейства України у місті Києві.

У судовому засіданні 14.09.10 з'явилися представники позивача, відповідача та третьої особи-4. Через канцелярію суду від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог в якій просить стягнути 199998,61 грн. –основного боргу, 8679,94 грн. –збитки від інфляції, 4175,31 грн. –3% річних, 20221,77 грн. –пені. В судовому засіданні представник третьої особи–4 надав письмове пояснення по справі в якій чітко розмежував функції Державного казначейства України та його повноваження і зазначив, що органами ДКУ не здійснюється облік обсягу бюджетних призначень та фактичного надходження коштів на реєстраційні рахунки у розрізі зобов’язань (укладених договорів).

14.09.10 за клопотанням представника відповідача продовжено строку розгляду справи.

28.09.10 в ході розгляду справи позивач підтримав уточнені позовні вимоги, відповідач заперечив проти позову з підстав невиділення бюджетного фінансування, треті особи, які з’явились, вказали на відсутність у них прав та обов’язків щодо договору підряду №КДМП -0765 та зобов’язань за ним і поклались на розсуд суду з тих підстав, що спір є виключно між сторонами договору.

Учасники судового процесу належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи ухвалою господарського суду за місцезнаходженням відповідно до довідок ЄДРПОУ про що свідчить повідомлення про вручення з відміткою Укрпошти про отримання.

Відповідно до положень ст..ст. 64, 77, 87 ГПК України ухвала про відкриття провадження у справі (про відкладення розгляду справи) надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Перед початком розгляду справи по суті представників учасників судового процесу, які з’явились у судові засідання ознайомлено з їх правами та обов’язками передбаченими ст.ст. 20, 22, 27, 28, 81-1 ГПК України.

Відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України в судових засіданнях складено протоколи, які долучено до матеріалів справи.

Господарський суд визнав подані документи достатніми для вирішення спору та відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, додатково подані документи і докази, з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, які з’явились у судові засідання, господарський суд –

ВСТАНОВИВ:

11.12.07 між сторонами у справі на підставі акцепту тендерної пропозиції був укладений Договір підряду № КДМП-0765 на виконання проектних (та вишукувальних) робіт відповідно до умов якого позивач, як виконавець зобов’язався за завданням на проектування виконати проектні роботи Коригування розробленого у 2001 р. АТ «Київпроект»техніко-економічного обґрунтування «Організація міських пасажирських залізничним транспортом у м. Києві», а відповідач, як замовник, доручає за плату виконати вказані роботи.

Як зазначено п.1.6 договору джерело фінансування міський бюджет.

Вартість проектних робіт відповідно до п.2.1 договору становить 999’998,06 грн.

Відповідно п.1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона /підрядник/ зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони /замовника/, а замовник зобов'язується прийняти та сплатити виконану роботу.

Згідно Договору Позивач зобов'язався виконати проектні та вишукувальні роботи по об'єкту: Коригування розробленого у 2001 р. АТ „Київпроект" техніко-економічного обґрунтування „Організація міських пасажирських перевезень залізничним транспортом у м. Києві", а Відповідач прийняти всі виконані по Договору проектні роботи та здійснити їх оплату.

Відповідно до п.2.5 Договору в редакції Додаткової угоди №1 від 25.12.07 Відповідач зобов'язався оплатити 80% вартості робіт в сумі 799998,45 грн. за умови надходження бюджетних коштів.

Згідно до п.2.6 Договору в редакції додаткової угоди №2 від 12.08.08 Відповідач зобов'язався оплатити всі виконані по Договору проектні та вишукувальні роботи не пізніше 5 днів з дня підписання сторонами за умови надходження бюджетних коштів. Фінансування по даному договору на 2008 рік складає 199998,61 грн. згідно до розподілу спеціального фонду міського бюджету на 2008 рік по КП «Київській метрополітен»

Як вбачається з примірника договору підряду №КДМП-0765 від 11.12.07 № акту №1 від 25.12.07 зобов’язання за ним зареєстровані в органі держказначейства,а також 28.12.07 була здійснена оплата 80% вартості робіт в сумі 799998,45 грн. про що свідчить відмітка органу держказначейства.

В подальшому позивач виконав свої зобов'язання за Договором і виконав проектні роботи на суму 199 998,61 грн., а відповідач прийняв ці роботи, що підтверджується актами здачі - приймання проектних та вишукувальних робіт (далі - Акт) від 14.10.08 б/н .

З акту б/н від 19.09.08 та реєстру зобов’язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів №1 від 21.10.08 вбачається, що заборгованість КП «Київський метрополітен»за договором №КДМП-0765 в сумі 199998,61 грн. зареєстрована в органах Державного казначейства України 22.10.08.

Додатковою угодою № 3 від 29.12.08 сторони визначили, що дійшли згоди що розрахунки за роботи виконані у 2008 році на суму 199998,61 грн. будуть проводитись у 2009 році після затвердження річних кошторисних призначень.

Додаткову угоду №4 до договору підряду №КДМП-0765 від 11.12.07 про розрахунки у 2010 році після виділення бюджетних асигнувань з бюджету м. Києва за виконані у 2008 році роботи на суму 199998,61 грн. сторони не підписали.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог, відповідно до звичаїв ділової; обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Вимоги вказаних правових норм Відповідач проігнорував, зобов'язання щодо проведення розрахунків з Позивачем за виконані роботи виконав не в повному обсязі.

Втім, це зобов'язання не виконано по теперішній час. Час прострочення з першого робочого дня 2010 року по 07.06.10.

З метою досудового врегулювання спору Позивач надіслав Відповідачу претензію від 22.01.2010 р. №06-15/адм, однак її вимоги не були виконані.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Статтею 212 Цивільного кодексу України передбачено, що особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов'язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина).

Якщо настанню обставини недобросовісно перешкоджала сторона, якій це невигідно, обставина вважається такою, що настала.

Згідно із положеннями Бюджетного кодексу України зобов’язання взяті розпорядниками бюджетних коштів без відповідних бюджетних асигнувань не вважаються бюджетними зобов’язаннями і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів. Взяття таких зобов’язань є бюджетним правопорушенням.

Як встановлено в судовому засіданні поясненнями представника Головного управління Державного казначейства України у місті Києві відповідач не зареєстрував у встановленому законодавством порядку свою бюджетну заборгованість за виконані позивачем роботи в органах Державного казначейства України, що в подальшому унеможливило виділення коштів з бюджету наступних років на погашення зазначеної заборгованості, господарський суд прийшов до висновку, що відкладальна обставина в силу вимог ст. 212 Цивільного кодексу України настала, так само як і обов’язок відповідача по сплаті виконаних робіт.

Пунктом 2 ст. 93 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою ст.193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст.251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Згідно до норми ст.252 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

В силу ст.253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Відповідно до припису ч.1 ст.254 ЦК України строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку.

Судом встановлено, що в порушення ст.ст. 526, 527, 530 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України відповідач 04.01.2010 року (перший робочий день після закінчення 2009 року) не сплатив на користь позивача грошові кошти на суму 199998,61 коп., тобто в строк, встановлений п.2.6 договору підряду№ КДМП-0765 від 11.12.07 в редакції додаткової угоди №3 від 29.12.08.

У відповідності ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язанням є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Суду не надано жодного належного доказу на підтвердження сплати боргу чи реєстрації бюджетної заборгованості на 2010 рік за договором № підряду№ КДМП-0765 від 11.12.07 і актом від 14.10.08 і та додатковою угодою №3 від 29.12.08.

Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов'язань судом встановлено.

Судом не приймаються до уваги посилання відповідача на намагання укласти додаткову угоду про відкладення строку платежу і письмові звертання до органів державної влади для фінансування, оскільки відповідно до вимог ст. 625 Цивільного кодексу України це не звільняє відповідача від обов’язку виконувати взяті на себе зобов’язання.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували заперечення проти задоволення позовних вимог.

За таких обставин, позовні вимоги про стягненння боргу в сумі 199998,61 грн. визнаються судом доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач нарахував та просив стягнути з відповідача інфляційні втрати в сумі 8679,94 грн., три проценти річних 4175,31 пеню 20221,77 грн.

Статтею 230 Господарського Кодексу України визначено, що штрафні санкції за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання визначається у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня).

Стаття 611 Цивільного кодексу України встановлює, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, зокрема сплата неустойки.

Стаття 625 Цивільного кодексу України встановлює - Відповідач зобов'язаний сплатити Позивачу суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно п. 5.4. Договору у випадку порушення Відповідачем п. 2.5.-2.6 Договору, а саме: несвоєчасної оплати робіт (етапу) Відповідач зобов'язався сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, але не більше 25% вартості проектних робіт (етапу) відповідно до п.2.1. даного договору.

За таких обставин, враховуючи встановлене господарським судом прострочення грошового зобов’язання відповідна з нього на підставі наведених норм законодавства та положень договору підлягає стягненню інфляційні втрати в сумі 8679,94 грн., три проценти річних 4175,31 пеню 20221,77 грн. за період з 04.01.10 по 04.07.10 за обґрунтованим розрахунком позивача.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов’язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплати державного мита, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача (ст. 49 ГПК України).

Керуючись ст.ст. 22, 27, 32-34, 36, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства „Київський метрополітен" Структурний підрозділ „Дирекції будівництва метрополітену" (03055, м. Київ, Проспект Перемоги, 35, р/р 35445019001508 в ГУ ДКУ м. Києва ,МФО 820019, КФК 150120 код ЄДРПОУ 03328913), або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення на користь Відкритого акціонерного товариства "Київпроект", (01030, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 16-22р/р 26007000013401 в АКБ “Київ”, МФО 322498, код ЗКПО 04012780) суму боргу у розмірі 199 998 (сто дев'яносто дев'ять тисяч дев'ятсот дев'яносто вісім),61 грн., інфляційні втрати у розмірі 8 679(вісім тисяч шістсот сімдесят дев'ять), 94 грн., три проценти річних у 4175 (чотири тисячі сто сімдесят п'ять), 31 грн., пеню у розмірі 20 221(двадцять три тисячі дев'ятсот сім), 77 грн., держмито у розмірі 2 765 (дві тисячі сімсот шістдесят три), 80 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236 (двісті тридцять шість), 00 грн.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя І.Д. Курдельчук

дата складення 05.10.10