Рішення № 12102485, 06.10.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 59/806.10.10 За позовом:Приватного підприємства «Науково-виробнича фірма «VD MAIS»

До відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Єврокомфорт Ком»

Про: стягнення попередньої оплати і процентів за користування чужими грошовими коштами в сумі 4109,03 грн.

Суддя Івченко А.М.

Представники: Позивача:Пустовіт А.І., довіреність б/н від 23.04.2010 Відповідача:не з’явився У судовому засіданні 06.10.2010 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство «Науково-виробнича фірма «VD MAIS»звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Єврокомфорт Ком»про стягнення попередньої оплати і процентів за користування чужими грошовими коштами в сумі 4109,03 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем своїх зобов’язань за публічним договором поставки фотоапарату Sony ps ctx7, що спричинило відмову позивача від договору та пред’явлення вимоги про повернення попередньої оплати та відсотків за користування чужими грошовими коштами.

Ухвалою суду від 20.09.2010 порушено провадження у справі № 59/8, розгляд справи призначено у судовому засіданні на 06.10.2010, зобов’язано сторони виконати певні дії.

У судовому засіданні 06.10.2010 представник позивача зменшив позовні вимоги і просив стягнути з відповідача проценти за користування чужими грошовими коштами в сумі 23,20 грн., посилаючись на те, що відповідач 28.09.2010 сплатив суму основного боргу. Письмова заява позивача про зменшення позовних вимог від 05.10.2010 № 05/10-1 прийнята судом до розгляду.

Представник відповідача у судове засідання, призначене на 06.10.2010, не з’явився, про причини неявки не повідомив, відзиву на позов та витребуваних судом документів не надав. Про час і місце розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином, оскільки ухвала про порушення провадження у справі, направлена на адресу відповідача, вказану у позовній заяві та у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 29.09.2010, була завчасно ним отримана 27.09.2010, що підтверджується повідомлення про вручення поштового відправлення № 08097737.

За таких обставин, справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України, складено протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши у судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться у матеріалах справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, між Приватним підприємством «Науково-виробнича фірма «VD MAIS»(надалі також –покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Єврокомфорт Ком»(надалі також –постачальник) згідно зі ст. ст. 180, 181, 184, 264, 265 Господарського кодексу України укладено договір поставки, відповідно до якого постачальник зобов’язався передати (поставити) у зумовлений строк другій стороні – покупцеві фотоапарат Sony ps ctx7 (надалі також –товар), а покупець зобов’язався прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідачем на ім’я позивача було виставлено рахунок на оплату фотоапарату Sony ps ctx7 від 16.07.2010 № а0004606 на суму 4090,20 грн.

Позивач 19.07.2010 здійснив в повному обсязі оплату рахунку від 16.07.2010 № а0004606в, що підтверджується платіжним дорученням від 19.07.2010 № 2873.

Виходячи з наданої позивачем інформації, яка міститься на офіційному сайті відповідача http://eurocomfort.com.ua, строк поставки товару становить 1 (один) день з моменту оформлення і підтвердження замовлення.

Інформація, яка міститься на офіційному сайті відповідача щодо найменування товару, ціни та строку поставки є істотними умовами публічного договору.

Позивачем було оформлено замовлення на товар 16.07.2010, що підтверджується рахунком відповідача від 16.07.2010 № а0004606, який було оплачено позивачем 19.07.2010.

Однак в подальшому, після оплати позивачем рахунку, відповідач поставку товару не здійснив і, як зазначає позивач, відповідач повідомив позивача про відсутність товару на складі та запропонував очікувати поставки товару протягом невизначеного строку або повернути сплачені грошові кошти на підставі листа позивача, направленого факсимільним зв’язком. У зв’язку з неможливістю поставки, позивач направив на ім’я відповідача лист від 27.07.2010 № 487 про повернення коштів.

20.08.2010 позивач направив на адресу відповідача повідомлення-вимогу про відмову від договору і повернення грошових коштів від 20.08.2010 № 20/08-01, яким повідомив відповідача про те, що позивач відмовляється від договору укладеного у спрощеній формі на поставку товару і вимагає повернути протягом 7 (семи) днів з моменту отримання повідомлення - вимоги сплачені грошові кошти за товар. Як вбачається з повідомлення про вручення поштового відправлення відповідач отримав повідомлення - вимогу про відмову від договору і повернення грошових коштів –25 серпня 2010 року.

Згідно з положеннями ст. 205 Цивільного кодексу України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Частиною 2 ст. 184 ГК України визначено, що укладення договору на основі вільного волевиявлення сторін може відбуватися у спрощений спосіб або у формі єдиного документа, з додержанням загального порядку укладення договорів, встановленого статтею 181 цього Кодексу.

Про вчинення відповідного правочину свідчать виставлений відповідачем рахунок від 16.07.2010 № а0004606 та його оплата позивачем 19 липня 2010 року.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 180 ГК України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Таким чином, сторонами досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов, а отже укладений договір є підставою для виникнення у сторін господарських зобов'язань відповідно до ст. ст. 173, 174 ГК України (ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України), і згідно ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За правовою природою укладений між позивачем та відповідачем договір є договором поставки.

Згідно з ч. 1 ст. 264 ГК України визначено, що матеріально-технічне постачання та збут продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання як власного виробництва, так і придбаних у інших суб'єктів господарювання, здійснюються суб'єктами господарювання шляхом поставки, а у випадках, передбачених цим Кодексом, також на основі договорів купівлі-продажу.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 ГК України встановлено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Поряд з цим, стаття 712 ЦК України регулює відносини, що виникають із договору поставки. Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Положеннями ч. 1 ст. 693 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов’язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

В силу ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

В рахунку на оплату товару від 16.07.2010 № а0004606 зазначається, що товар відпускається за фактом надходження коштів на розрахунковий рахунок постачальника. Позивачем була здійснена передоплата товару 19.07.2010.

Проте, в порушення умов договору та вимог чинного законодавства відповідач станом на дату подання позову –15.09.2010 своїх зобов’язань не виконав, поставку оплаченого товару не здійснив, сплачені грошові кошти позивачу не повернув.

В силу ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч. 3 ст. 612 ЦК України якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України передбачено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Частина 1 ст. 665 ЦК України регламентує, що у разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитись від договору купівлі-продажу.

Позивач скористувався наданим правом і направив відповідачеві повідомлення-вимогу від 20.08.2010 № 20/08-1 про відмову від договору і повернення грошових коштів.

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частина 3 ст. 693 ЦК України визначає, що на суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

Статтею 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Після порушення провадження у справі, 28.09.2010 відповідач перерахував позивачеві грошові кошти в сумі 4090,20 грн., що становлять стопроцентну попередню оплату за товар. Таким чином, борг відповідача перед позивачем погашено. За таких обставин позовні вимоги про стягнення суми основного боргу підлягають припиненню відповідно до п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Позивач здійснив оплату за товар 19.07.2010, граничний строк поставки товару відповідачем –20.07.2010. Враховуючи, що до 28.09.2010 відповідач товар не поставив і сплачені грошові кошти не повернув, в період з 21.07.2010 по 27.09.2010 (69 днів) відповідач безпідставно користувався грошовими коштами позивача. За таких обставин позовна вимога про стягнення відсотків за користування чужими грошовими коштами підлягає задоволенню повністю у сумі 23,20 грн.

З огляду на те, що повна сплата боргу була здійснена відповідачем після порушення провадження у справі, витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно зі ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись п. 1-1 ст. 80, ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Припинити провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 4090,20 грн.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Єврокомфорт Ком»(01011, м. Київ, вул. Панаса Мирного, буд. 16/13 «літера А», код 35059152) на користь Приватного підприємства «Науково-виробнича фірма «VD MAIS»(01033, м. Київ, вул. Жилянська, 29, код 21558350) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, 23 (двадцять три) грн. 20 коп. –процентів за користування чужими грошовими коштами, 102 (сто дві) грн. 00 коп. –державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СуддяА.М. Івченко Дата підписання рішення: 07.10.2010