Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 25/34228.09.10 За позовом Акціонерного банку «Банк регіонального розвитку»
до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1
про стягнення 110998,01 грн.
Суддя Морозов С.М.
Секретар судового засідання Грузький Ю.О.
Представники:
від позивача: Дмітрішин Д.М. (довіреність № Л-28 від 17.06.2010р.),
від відповідача: не зявились.
В судовому засіданні 28 вересня 2010 року було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Обставини справи:
Акціонерний банк «Банк регіонального розвитку»(надалі позивач) звернулося до суду з позовною заявою про стягнення з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (надалі відповідач) заборгованості у сумі 110998,01 грн., в тому числі процентів за користування кредитом в розмірі 70686,94 грн., пені за несвоєчасне повернення кредиту у сумі 35757,53 грн. та пені за прострочення сплати відсотків в сумі 4553,54 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач свої обовязки за договором кредитування не виконав, повернення кредиту в термін відповідно Договору не забезпечив та не сплатив проценти за користування кредитом.
Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (витяг станом на 27.09.2010р. наявний у матеріалах справи). У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.97р. N 02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.
Ухвалою від 10.08.2010 прийнята до розгляду позовна заява та порушено провадження у справі, розгляд справи призначений на 31.08.2010. В судове засідання 31.08.2010 представник відповідача не зявився, у звязку з чим розгляд справи відкладено до 16.09.2010, в яке представник відповідача також не зявився, розгляд справи відкладений на 28.09.2010. В судове засідання 28.09.2010 відповідач також не зявився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 ГПК України за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
28 грудня 2007 року між позивачем (Банк) та відповідачем (Позичальник) було укладено кредитний договір № 20/КДЮ-001 (надалі Кредитний договір, Договір), згідно п.1.1 1.4 якого позивач відкриває відповідачу відновлювальну кредитну лінію з лімітом в сумі 350 000,00 грн., на строк до 27.06.2009 із сплатою процентів, розмір яких визначається у додаткових угодах, а відповідач зобовязався повернути кредит та сплатити відсотки за користування ним.
Як свідчать матеріали справи, на підставі Додаткових угод №1 від 28.12.2007, № 2 від 08.01.2008, № 3 від 10.01.2008, №4 від 17.01.2008, №5 від 28.01.2008, №6 від 01.02.2008, №7 від 05.02.20008 до Договору позивач надав відповідачу кредит в сумі 340000,00 грн. зі сплатою 20 % річних. 08.02.2008 відповідач частково погасив кредит на суму 30 000,00 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи банківською випискою по особовому рахунку відповідача. На підставі Додаткових угод №8 від 13.02.2008 та №9 від 25.02.2008 позивач надав відповідачу додатково кредит на суму 40 000,00 грн. Згідно із п. 5 додаткової угоди №9 від 25.02.2008 після надання цього кредиту загальний розмір заборгованості відповідача перед позивачем з повернення кредиту за Договором складатиме 350000,00 грн. Таким чином, позивач свої зобовязання за Кредитним договором виконав повністю, надав відповідачу кредит в сумі 350 000,00 грн. згідно з умовами Договору.
У відповідності до п. 1.4 Кредитного договору відповідач зобовязаний повернути Банку всі кредити, надані в межах кредитної лінії не пізніше 27 червня 2009 року.
У відповідності до п. 6.6 Кредитного договору проценти нараховані за місяць відповідач зобовязаний сплачувати щомісячно не пізніше останнього робочого дня місяця, в якому вони нараховані. Згідно із п. 6.5 Кредитного договору нарахування процентів за кредитами повністю і остаточно припиняється в день фактичного повернення кредитів.
Позивач стверджує, а відповідачем не спростовано, що він свої зобовязання за Кредитним договором не виконав: суму кредиту та відсотки в повному обсязі не сплатив, чим порушив умови п.п. 1.4, 6.1, 6.6 Кредитного договору. В звязку із настанням строку повернення кредиту, заборгованість відповідача за Кредитним договором перед позивачем станом на 16.07.2009 по кредиту становила 350 000,00 грн., за відсотками 30445,19 грн. (за період з 28.12.2007 по 16.07.2009), пені за прострочення кредиту 17578,63 грн., пені за прострочення сплати відсотків 1163,78 грн. та штраф в сумі 350,00 грн.
Як свідчать матеріали справи, в звязку з невиконанням відповідачем умов Договору щодо повернення кредиту та сплати відсотків, позивачем було звернено стягнення на передану йому в іпотеку житлову квартиру № 347, що знаходиться в м. Києві по вул. Вірменська, буд. 3 шляхом вчинення 16.07.2009 виконавчого напису приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу. Згідно виконавчого напису за рахунок вартості заставленого майна погашено заборгованість відповідача за Договором в загальній сумі 399 537,60 грн. (станом на 16.07.2009), в тому числі заборгованість по кредиту в сумі 350 000,00 грн., за відсотками 30445,19 грн., пені за прострочення кредиту 17578,63 грн., пені за прострочення сплати відсотків 1163,78 грн. та штраф в сумі 350,00 грн.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Статтею 1054 параграфу 2 глави 71 Цивільного Кодексу України встановлено, щоза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно частини першої статті 1049 параграфу 1 глави 71 Цивільного Кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною 2 ст. 551 ЦК України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно з п. 10.1 Кредитного договору за повне або часткове прострочення повернення загальної заборгованості за кредитною лінією та процентам відповідач зобовязаний сплатити позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період за який сплачується пеня.
У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконане.
Як свідчать матеріали справи позивачем була нарахована та стягнута пеня за прострочення відповідачем сплати кредиту за період з 27.02.2009 по 16.07.2009. Зважаючи на цей факт та з урахуванням приписів ч.6 ст. 232 ГК України, нарахування такої пені припиняється 27.08.2009. За таких умов позовні вимоги про стягнення пені за прострочення сплати кредиту за період після 27.08.2009 є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Пеня за прострочення повернення кредиту за період з 17.07.2009 по 27.08.2009 складає 8630,14 грн. ((350000,00 грн. х 22% / 365 х 26 днів прострочення з 17.07.2009 по 11.08.2009) + (350000,00 грн. х 20,5% / 365 х 16 днів прострочення з 12.08.2009 по 27.08.2009) = 5484,93 грн. + 3145,21 грн.), є обґрунтованою та підлягає стягненню з відповідача.
Глава 71 Цивільного кодексу України розрізняє позику та кредит, регулювання яких здійснено різними параграфами цієї глави. При цьому основною відмінністю між кредитом і позикою є коло субєктів, які можуть їх надавати. Стаття 1054 ЦК України визначає кредитодавцем виключно банк або іншу фінансову установу.
При цьому ст. 1056-1 ЦК України визначає, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Таким чином, кредит є специфічним видом позикової операції, особливим субєктом якої є виключно банк або інша фінансова установа. З специфікою субєкта надання кредиту повязаний також і порядок нарахування процентів за користування кредитом.
Статтею 1 Закону України «Про фінансові послуги та регулювання ринку фінансових послуг»фінансовою установою визначається юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг та яка внесена до відповідного реєстру у порядку, встановленому законом. До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг. Фінансова послуга - операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.
Стаття 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність»визначає банк як юридичну особу, яка має виключне право на підставі ліцензії Національного банку України здійснювати у сукупності такі операції: залучення у вклади грошових коштів фізичних і юридичних осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, відкриття і ведення банківських рахунків фізичних та юридичних осіб.
Таким чином, розміщення раніше залучених від фізичних та юридичних осіб грошових коштів від свого імені та на власних умовах може здійснюватися банком лише на підставі відповідної ліцензії Національного банку України та здійснюється банком на власний ризик. Нарахування ж процентів на розміщені грошові кошти (кредит) Цивільний кодекс України (ст. 1054, 1056-1) також повязує з наявністю у юридичної особи, що надала кредит, ознак банку чи іншої фінансової установи.
Згідно із ст. 19 зазначеного закону банк має право здійснювати банківську діяльність тільки після отримання банківської ліцензії.Без отримання банківської ліцензії не дозволяється здійснювати одночасно діяльність по залученню вкладів та інших коштів, що підлягають поверненню, і наданню кредитів, а також вести рахунки.
У відповідності до ст. 84 Закону України «Про банки і банківську діяльність»Національний банк України має право відкликати банківську ліцензію, ініціювати ліквідацію банку в будь-який час, коли дійде висновку, що фінансове оздоровлення банку є неможливим.
Як свідчать матеріали справи, постановою Правління Національного банку України № 713 від 02.12.2009 відкликано банківську ліцензію та ініційовано процедуру ліквідації Акціонерного комерційного банку «Банк регіонального розвитку».
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про банки і банківську діяльність»ліквідація банку це процедура припинення функціонування банку як юридичної особи відповідно до положень цього Закону.
Згідно ст. 20 цього Закону у день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої цієї статті, банк припиняє здійснення усіх банківських операцій та вчиняє дії, що забезпечують виконання банком своїх зобов'язань перед вкладниками та іншими кредиторами відповідно до укладених договорів та положень цього Закону.
Згідно із п. 2,3 ч. 1 ст. 91 Закону України «Про банки і банківську діяльність»з дня прийняття рішення про відкликання ліцензії та призначення ліквідатора банківська діяльність банку завершується закінченням технологічного циклу конкретних операцій у разі, якщо це сприятиме збереженню або збільшенню ліквідаційної маси, строк виконання всіх грошових зобов'язань банку та зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) вважається таким, що настав.
Кредитний договір визначає технологічним періодом нарахування процентів за користування відповідачем кредитом календарний місяць, що підтверджується змістом п.п. 6.2, 6.3 Договору. Таким чином, зважаючи на те, що рішення про відкликання у позивача банківської ліцензії прийняте 02.12.2009, у відповідності до приписів ст. 91 Закону України «Про банки і банківську діяльність»та п. 6.2 Кредитного договору закінчення технологічного циклу щодо нарахування процентів за користування кредитом мало бути здійснене позивачем в останній день поточного місяця тобто 31.12.2009, після чого банківська діяльність позивача завершується. Нарахування процентів за подальший період є необґрунтованим.
Зважаючи на вищевикладене, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають лише проценти за користування кредитом, нараховані позивачем з 17.07.2009 по 31.12.2009, розмір яких складає 32138,99 грн., а також пеня за прострочення сплати цих процентів в сумі 3274,38 грн., розмір якої розрахований наступним чином, з урахуванням приписів п. 6 ст. 232 ГК України:
Період нарахування процентівРозмір нарахованих процентів, грн. Період простроченняКількість
днів простроченняПодвійна облікова ставка НБУСума пені, грн.
Липень 20092876,7101.08.2009-11.08.20091122%19,07
12.08.200901.02.201017320,5%279,51
Серпень 20095928,9601.09.2009- 01.03.201018120,5%602,72
Вересень 20095737,7001.10.2009- 01.04.201018220,5%586,50
Жовтень 20095928,9601.11.2009- 01.05.201018120,5%602,72
Листопад 20095737,7001.12.2009- 01.06.201018220,5%586,50
Грудень 20095928,9601.01.2010- 07.06.201015920,5%529,46
08.06.2010- 01.07.20102219%67,90
Всього:32138,99 3274,38 За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення 44043,51 грн., в тому числі процентів за користування кредитом в розмірі 32138,99 грн. за період з 17.07.2009 по 31.12.2009, пені за несвоєчасне повернення кредиту у сумі 8630,14 грн. та пені за прострочення сплати відсотків в сумі 3274,38 грн.
Судові витрати позивача пропорційно сумі задоволених вимог у розмірі 534,84 грн. (440,44 грн. державного мита та 94,40 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 33,49, 82-85 ГПК України, господарський суд -
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1, з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем) на користь Акціонерного банку «Банк регіонального розвитку»(ідентифікаційний код 19338316, адреса: 04050, м. Київ, вул. Дегтярівська, 8-А, п/р №32078415801 в ГУ НБУ по м. Києву та Київській області, МФО 321024) 44043,51 грн. (сорок чотири тисячі сорок три гривні 51 копійку) грн. та судові витрати в розмірі 534,84 (пятсот тридцять чотири гривні 84 копійки) грн. Видати наказ.
В іншій частині в позові відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Суддя С.М. Морозов
Дата підписання повного тексту рішення 05.10.2010
Судове рішення № 12102480, Господарський суд м. Києва було прийнято 28.09.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 25/342. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: