Рішення № 121024638, 05.08.2024, Заводський районний суд м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 332/2870/24

Провадження №: 2/332/1781/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е МУ К Р А Ї Н И

05 серпня 2024 р. м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді - Завіновської А.П.,

при секретарі судового засідання - Мовчан К.М.,

за участю представника позивача адвоката Новікова І.О.,

представника відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши в порядку загального позовного провадження в судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя цивільну справу за позовною заявою поданою адвокатом Новіковим Ігорєм Олександровичем, який діє в інтересах ОСОБА_2 , до Районної адміністрації Запорізької міської ради по Заводському району, про визнання права на приватизацію та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

14.05.2024 року адвокат Новіков І.О., який діє в інтересах ОСОБА_2 , звернувся до суду з позовом до Районної адміністрації Запорізької міської ради по Заводському району, про визнання права на приватизацію та зобов`язання вчинити певні дії, в обґрунтування якого зазначав наступне.

ОСОБА_2 зареєстрований та проживає у кімнаті АДРЕСА_1 , яка є неприватизованою. Відповідальним квартиронаймачем є ОСОБА_2 .

В квітні 2024 року позивач звернувся до Районної адміністрації Запорізької міської ради по Заводському району для отримання свідоцтва про право власності на житло, надавши необхідний пакет документів.

Водночас 17.04.2024 року позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право власності на житло, через відсутність довідки про реєстрацію місця проживання за період з 01.01.1993 по 21.03.2006 року.

На підставі викладеного, представник позивача просив зобов`язати Районну адміністрацію Запорізької міської ради по Заводському району прийняти від ОСОБА_2 документи та рішення про приватизацію кімнати АДРЕСА_1 , за відсутністю довідки про реєстрацію місця проживання останнього в період з 01.01.1993 року по 21.03.2006 року.

Ухвалою судді від 15.05.2024 року у справі відкрито провадження і її призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження до підготовчого судового засідання на 10 год. 00 хв. 03.06.2024 року. В подальшому підготовче судового засідання було відкладено на 10 год. 00 хв. 01.07.2024 року та 11 год. 30 хв. 15.07.2024 року.

Ухвалою Заводського районного суду м. Запоріжжя від 15.07.2024 року підготовче провадження було закрито і справу призначено до судового розгляду по суті на 11 год. 00 хв. 05.08.2024 року.

24.05.2024 року представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якій просив у задоволенні позову відмовити посилаючись на те, що підставою для відмови ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право власності на житло послуговало те, що ОСОБА_2 не надав документів, які підтверджують невикористання останнім житлових чеків для приватизації державного житлового фонду та довідку про зареєстроване місце проживання в період з 01.01.1993 року по 21.03.2006 року.

Представник позивача позов підтримав та просив його задовольнити, надавши пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві. Крім того, додатково зазначив, що позивач з моменту народження проживав в с. Менчикури Веселівського району Запорізької області в житловому будинку його батьків. Водночас реєстрація даного факту відбулася лише під час отримання позивачем паспорту в 2000 році.

Представник відповідача ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримала відзив на позовну заяву та просила в позові відмовити, але після допиту свідків та дослідження письмових доказів, змінила свою думку та при прийнятті рішення поклалася на розсуд суду.

Допитані в якості свідків батьки позивача: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 пояснили, що вони проживали в житловому будинку в с. Менчикури Веселівського району. За період проживання в них народився син ОСОБА_2 . В 2000 році син закінчив школу, а в 2006 році переїхав до м. Запоріжжя та влаштувався працювати на заводі і йому надали кімнату у гуртожитку. Крім того, свідки зазначили, що у приватизації ані вони, ані їх син участі не приймали, зокрема і через те, що вони проживали у житловому будинку, який мати позивача прийняла у спадок. В подальшому будинок було продано і вони переїхали до міста Запоріжжя.

Заслухавши учасників справи, свідків, дослідивши письмові докази, суд приходить до наступного висновку.

Частиною 1 статті 13ЦПКУкраїни встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно до статті 76ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 1 статті 81ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлені наступні фактичні обставини справи та відповідній їм правовідносини.

У квітні 2024 року ОСОБА_2 звернувся до відділу приватизації житла районної адміністрації Запорізької міської ради по Заводському району з заявою про приватизацію кімнати АДРЕСА_1 .

Листом заступника голови Районної адміністрації Запорізької міської ради по Заводському району № Я-300-3-419 від 17.04.2024 року, позивачу фактично було відмовлено у приватизації житла через відсутність довідки про реєстрацію місця проживання в період з 01.01.1993 по 21.03.2006 року(а.с. 34).

Як свідчать матеріали справи, 20.11.2023 року ОСОБА_2 на підставі рішення Виконавчого комітету Запорізької міської ради від 03.11.2023 року № 614/3, видано ордер на жилу площу в гуртожитку № 75 серія «Г», на кімнату АДРЕСА_1 , площею 18,1 кв.м. (а.с. 8).

12.01.2024 року між КП «Запоріжремсервіс» ЗМР та ОСОБА_2 , укладено договір найму житлового приміщення № 42150887/45 та на ім`я останнього відкрито особовий рахунок (а.с. 7, 9).

Виходячи з Витягу з реєстру територіальної громади, ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , з 31.01.2024 по теперішній час (а.с. 15).

Відповідно до довідки від 09.02.2024 року № 31-17, ПрАТ «Запоріжвогнетрив» Дільниця експлуатації гуртожитків, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 проживає в АДРЕСА_3 : гуртожиток з 21.03.2006 по 12.10.2006 р.; кімн. 93 з 12.10.2006 по 19.02.2018 р.; кімн. 93/2 з 19.02.2018 по 31.01.2024 р.; кімн. 224 з 31.01.2024 до теперішнього часу і за період з 21.03.2006 р. по 23.03.2023 р. за вищевказаною адресою в приватизації участі не брав (а.с. 11).

З довідки № 107.357-23/138 від 15.02.2024 AT «Державний ощадний банк України» вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не значиться в списках громадян, які мають право на приватизацію житла за адресою: АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 (а.с.10).

З паспорту громадянина України встановлено, що ОСОБА_2 був зареєстрований в с. Менчикури, 16.09.2000 року та знятий з реєстрації 11.03.2006 року (а.с. 4-5).

Згідно відповіді на запит від 30.04.2024 року № 227/02-16, Веселівська селищна військова адміністрація Мелітопольського району Запорізької області повідомила, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 був зареєстрований з 16.09.2000 року по 11.03.2006 рік за адресою: АДРЕСА_6 , а також, що Веселівська територіальна громада не є розпорядником інформації стосовно участі або відсутності участі у приватизації майна (а.с. 17).

З Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, вбачається, що за ОСОБА_2 , право власності на будь-який об`єкт не зареєстровано (а.с. 18).

Відповідно до листа № 107.357- 23/160 від 22 лютого 2024 року АТ «Ощадбанк» не здійснює видачу довідок про використання/невикористання житлових чеків за місцями проживання громадян в Автономній Республіці Крим та м. Севастополь, в окремих населених пунктах Донецької, Луганської, Херсонської, Харківської та Запорізької областей, які на даний час тимчасово окуповані та ведуться активні бойові дії, з причин зупинення діяльності установ банку на вказаних територіях та відсутності доступу до даних Списків та Журналів, які залишились на непідконтрольній українській владі території (а.с. 21).

Спірна кімната відповідно до технічного паспорту належить Територіальній громаді міста Запоріжжя в особі Запорізької міської ради (а.с. 22).

З наданої представником позивача копії заповіту від 22.05.1987 р., мати позивача ОСОБА_4 успадкувала від ОСОБА_5 житловий будинок АДРЕСА_6 , який в подальшому було продано 19.02.2013 року, про що свою чергу свідчить заява (згода) батька позивача ОСОБА_3 на продаж вказаного будинку.

Виходячи з Витягу з атестату про повну загальну середню освіту, позивач ОСОБА_2 , закінчив 20.06.2000 року загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів в с. Менчикури.

Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду» визначено, що приватизація державного житлового фонду - це відчуження квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках, призначених для проживання сімей та одиноких осіб, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т. ін.) державного житлового фонду на користь громадян України. Державний житловий фонд - це житловий фонд місцевих Рад народних депутатів та житловий фонд, який знаходиться у повному господарському віданні чи оперативному управлінні державних підприємств, організацій, установ. Особливості приватизації житлових приміщень у гуртожитках визначаються законом (ст. 1 Закону).

Об`єктом приватизації є квартири багатоквартирних будинків, одноквартирні будинки, житлові приміщення у гуртожитках (житлові кімнати, житлові блоки (секції), кімнати у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів (далі - квартири (будинки), які використовуються громадянами на умовах найму. Не підлягають приватизації: квартири-музеї; квартири (будинки), розташовані на територіях закритих військових поселень, підприємств, установ та організацій,- природних та біосферних заповідників, національних парків, ботанічних садів, дендрологічних, зоологічних, регіональних ландшафтних парків, парків-пам`яток садово-паркового мистецтва, історико-культурних заповідників, музеїв; кімнати в гуртожитках; квартири (будинки), які перебувають в аварійному стані (в яких неможливо забезпечити безпечне проживання людей); квартири (кімнати, будинки), віднесені у встановленому порядку до числа службових, а також квартири (будинки), розташовані в зоні безумовного (обов`язкового) відселення, забрудненій внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС (ст. 2 Закону).

Приватизація здійснюється шляхом: безоплатної передачі громадянам квартир (будинків) з розрахунку санітарної норми 21 квадратний метр загальної площі на наймача і кожного члена сім`ї та додатково 10 квадратних метрів на сім`ю; продажу надлишків загальної площі квартир (будинків) громадянам України, що мешкають в них або перебувають в черзі потребуючих поліпшення житлових умов (ст. 3 Закону).

Право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду з використанням житлових чеків одержують громадяни України, які постійно проживають в цих квартирах (будинках).Кожен громадянин України має право приватизувати займане ним житло безоплатно в межах номінальної вартості житлового чеку або з частковою доплатою один раз (п. п. 4, 5 ст. 5 Закону).

Передача квартир (будинків) у власність громадян здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації, що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина (ч. 3 ст. 8 Закону).

Органи приватизації не мають права відмовити мешканцям квартир (будинків), кімнат (гуртожитків) у приватизації займаного ними житла, за винятком випадків, передбачених законом (п. 10 ст. 8 Закону).

Відповідно до п.20 Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, документом, що підтверджує невикористання громадянином житлових чеків для приватизації державного житлового Фонду» є довідка з попередніх місць проживання (після 1992 року) щодо невикористання права на приватизацію державного житлового фонду (крім території проведення антитерористичної операції та тимчасово окупованої території).

Згідно з Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій № 309 від 22.12.2022 р., с. Менчикури Веселівського району Запорізької області, є тимчасово окупованою Російською Федерацією територія України.

Стаття 47 Конституції Українигарантує кожному право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Відповідно до ст. 8 Загальної декларації прав людини кожна людина має право на ефективне поновлення у правах компетентними національними судами в разі порушення її основних прав, наданих їйконституцієюабо законом.

Таким чином, Законом України«Про приватизаціюдержавного житловогофонду» не передбачено такої підстави для відмови у приватизації, як відсутність реєстрації місця проживання в певний період.

Водночас суд зауважує, що факт наявності у позивача зареєстрованого місця проживання з 16.09.2000 р. по 11.03.2006 р., в с. Менчикури Веселівського району Запорізької області, підтверджується паспортом останнього, а з урахуванням віку ОСОБА_2 на період 1993-2000 р. та пояснень свідків, вбачається відсутність даних щодо участі позивача в безоплатній приватизації житла у вказаний період.

Отже, позов є обґрунтованим, а тому підлягає задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 76, 81, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, ЦПК України, суд

у х в а л и в:

позовну заяву адвоката Новікова Ігоря Олександровича, який діє в інтересах ОСОБА_2 , до Районної адміністрації Запорізької міської ради по Заводському району, про визнання права на приватизацію та зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити.

Зобов`язати районну адміністрацію Запорізької міської ради по Заводському району прийняти від ОСОБА_2 документи і прийняти рішення щодо приватизації кімнати АДРЕСА_1 , за відсутності довідки про реєстрацію місця проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за період з 01 січня 1993 року по 21 березня 2006 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_2 , рнкопп НОМЕР_1 .

Представник позивача: адвокат Новіков Ігор Олександрович, адреса місцезнаходження: м. Запоріжжя, вул. Мирослава Симчича, буд. 66.

Відповідач: Районна адміністрація Запорізької міської ради по Заводському району, адреса: м. Запоріжжя, вул. Мирослава Симчича, буд. 56, ЄДРПОУ 37573534.

Повний текст рішення буде складено 15 серпня 2024 року.

Суддя: А.П.Завіновська