Рішення № 121005448, 12.08.2024, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 серпня 2024 року № 320/43660/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області про визнання протиправним та скасування рішення №119/2023 від 21.07.2023.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач повідомив, що спірним рішенням його притягнуто до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку та застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді повідомлення.

Позивач вважає, що спірне рішення є протиправним, необґрунтованим, незаконним, прийнятим виключно на підставі слів скаржника.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач відзиву на позовну заяву, заперечень проти позову, будь-яких пояснень, заяв чи клопотань до суду не надіслав. За таких обставин справа розглядалась судом за наявними в ній матеріалами і доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 має право на заняття адвокатською діяльність відповідно до свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №2677 від 08.12.2006.

Рішенням КДКА Київської області від 21.07.2023 №119/2023 адвоката ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого пунктами 3 і 5 частини другої статті 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а саме порушення правил адвокатської етики та невиконання своїх професійних обов`язків. Застосовано до адвоката ОСОБА_1 у зв`язку зі вчиненням ним дисциплінарного проступку, дисциплінарне стягнення у вигляді попередження.

Не погоджуючись з правомірністю прийняття відповідачем цього рішення, позивач звернувся з даним позовом до суду, з приводу чого суд зазначає таке.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу.

Відповідно до статті 131-2 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура. Незалежність адвокатури гарантується.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні регулює Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 року №5076-VI (далі Закон - № 5076-VI).

Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 1 Закону № 5076-VI, адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Відповідно до статті 21 Закону №5076-VI під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов`язаний:

1) дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики;

2) на вимогу клієнта надати звіт про виконання договору про надання правової допомоги;

3) невідкладно повідомляти клієнта про виникнення конфлікту інтересів;

4) підвищувати свій професійний рівень;

5) виконувати рішення органів адвокатського самоврядування;

6) виконувати інші обов`язки, передбачені законодавством та договором про надання правової допомоги.

Відповідно до ч.1 ст.23 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» професійні права адвоката гарантуються та охороняються Конституцією України, цим Законом та іншими законами, зокрема:

-забороняються будь-які втручання і перешкоди здійсненню адвокатської діяльності;

-забороняється проведення огляду, розголошення, витребування чи вилучення документів, пов`язаних із здійсненням адвокатської діяльності;

-забороняється внесення подання слідчим, прокурором, а також винесення окремої ухвали (постанови) суду щодо правової позиції адвоката у справі;

-забороняється втручання у правову позицію адвоката;

-забороняється притягати до відповідальності адвоката або погрожувати застосуванням відповідальності у зв`язку із здійсненням ним адвокатської діяльності згідно із законом;

-забороняється ототожнення адвоката з клієнтом.

Відповідно до статті 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.

Дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.

Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.

Згідно з статтею 34 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку. Дисциплінарним проступком адвоката є:

1) порушення вимог несумісності;

2) порушення присяги адвоката України;

3) порушення правил адвокатської етики;

4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення;

5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов`язків;

6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування;

7) порушення інших обов`язків адвоката, передбачених законом.

Відповідно до ч.2 ст.36 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв`язку із здійсненням ним адвокатської діяльності.

Положеннями статті 37 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що дисциплінарне провадження складається з таких стадій:

1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката;

2) порушення дисциплінарної справи;

3) розгляд дисциплінарної справи;

4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.

Згідно з ч. 1 ст. 38 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» заява (скарга) щодо поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, реєструється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури та не пізніше трьох днів з дня її надходження передається до дисциплінарної палати.

Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань (абз. 1 ч. 2 ст. 38 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Під час проведення перевірки член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право опитувати осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об`єднань, фізичних осіб необхідну для проведення перевірки інформацію, крім інформації з обмеженим доступом (абз. 2 ч. 2 ст. 38 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

За результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи. (абз. 5 ч. 2 ст. 38 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Вказані положення Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» кореспондуються з Положенням про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого Рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 року №120 (далі - Положення №120).

Так, відповідно до п. 25 Положення №120 член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та за результатами перевірки складає довідку, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, з урахуванням, зокрема тактики, методів і прийомів адвокатської діяльності, наслідків для клієнта того, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи.

Пунктом 28 Положення №120 передбачено, що під час проведення перевірки член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право опитувати осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності та підпорядкування, громадських об`єднань, фізичних осіб необхідну для проведення перевірки інформацію.

Згідно з п. 32 Положення №120 дисциплінарна справа стосовно адвоката порушується за наявності і діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.

Згідно з ст. 40 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», дисциплінарна справа стосовно адвоката розглядається дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури протягом тридцяти днів з дня її порушення.

Розгляд дисциплінарної справи здійснюється на засадах змагальності. Під час розгляду справи дисциплінарна палата заслуховує повідомлення члена дисциплінарної палати, який проводив перевірку, про результати перевірки, пояснення адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, та пояснення інших заінтересованих осіб.

Адвокат, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, мають право надавати пояснення, ставити питання учасникам провадження, висловлювати заперечення, подавати докази на підтвердження своїх доводів, заявляти клопотання і відводи, користуватися правовою допомогою адвоката.

Під час засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури ведеться протокол, який підписується головуючим та секретарем засідання.

За результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи. Рішення дисциплінарної палати приймається більшістю голосів від її загального складу, крім рішення про припинення права на заняття адвокатською діяльністю, яке приймається двома третинами голосів від її загального складу. Рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим. Під час обрання виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, його наслідки, особа адвоката та інші обставини (ч. 1 ст. 41 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Разом з тим Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачає дотримання Правил адвокатської етики як одного з основних професійних обов`язків адвоката.

Відповідно до преамбули Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України 09 червня 2017 року (надалі - Правила адвокатської етики) надзвичайна важливість функціонального навантаження адвокатури вимагає від адвокатів слідування високим етичним стандартам поведінки. При цьому специфіка, комплексний характер обов`язків, що покладені на адвокатуру, обумовлюють необхідність збалансування засад служіння адвоката інтересам окремого клієнта та інтересам суспільства в цілому, дотримання принципів законності і верховенства права.

Правила адвокатської етики мають на меті уніфіковане закріплення традицій і досвіду української адвокатури в сфері тлумачення норм адвокатської етики, а також загальновизнаних деонтологічних норм і правил, прийнятих у міжнародному адвокатському співтоваристві.

Правила слугують обов`язковою для використання адвокатами системою орієнтирів при збалансуванні, практичному узгодженні своїх багатоманітних, іноді суперечливих професійних прав та обов`язків відповідно до статусу, основних завдань адвокатури і принципів її діяльності, визначених Конституцією України, Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та іншими законодавчими актами, а також закріплюють єдину систему критеріїв оцінки етичних аспектів поведінки адвоката.

Згідно з положеннями п.п.1, 3 ст.7 Правил адвокатської етики у своїй професійній діяльності адвокат (адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язаний використовувати всі свої знання та професійну майстерність для належного захисту й представництва прав та законних інтересів клієнта, дотримуючись чинного законодавства України, сприяти утвердженню та практичній реалізації принципів верховенства права та законності.

Адвокат не має права в своїй професійній діяльності вдаватися до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству або цим Правилам.

Відповідно до п.п. 1 та 2 статті 11 Правил адвокатської етики зважаючи на суспільну значущість і складність професійних обов`язків адвоката, від нього вимагається високий рівень професійної підготовки, ґрунтовне знання чинного законодавства, практики його застосування, опанування тактики, методів і прийомів адвокатської діяльності, ораторського мистецтва;

Адвокат зобов`язаний надавати правову допомогу клієнтам, здійснювати їх захист та представництво компетентно і добросовісно, що передбачає знання відповідних норм права, наявність необхідного досвіду їх застосування, доскональність в урахуванні всіх обставин, що стосуються доручення клієнта та можливих правових наслідків його виконання, ретельну підготовку до виконання доручення.

Відповідно до пункту 1 статті 12 Правил адвокатської етики всією своєю діяльністю адвокат повинен стверджувати повагу до адвокатської професії, яку він уособлює, її сутності та громадського призначення, сприяти збереженню та підвищенню поваги до неї в суспільстві. Цього принципу потрібно дотримуватись у всіх сферах діяльності адвоката: професійній, громадській, публіцистичній та інших.

Положеннями ст.44 Правил адвокатської етики передбачено, що під час здійснення професійної діяльності в суді адвокат повинен бути добропорядним, поводити себе чесно та гідно, стверджуючи повагу до адвокатської професії.

Відповідно до ст. 45, 46 Правил адвокатської етики у відносинах з іншими учасниками судового провадження (органом досудового розслідування) адвокат повинен реагувати на неправильні дії або вислови цих осіб у формах, передбачених законом, зокрема у формі заяв, клопотань, скарг тощо.

Відповідно до ст.48 Правил адвокатської етики у відносинах як з органами досудового розслідування, адвокат повинен виявляти принциповість у відстоюванні інтересів клієнта та оскаржувати незаконні дії посадових осіб або органів, які перешкоджають виконанню доручення, в порядку, передбаченому чинним законодавством.

Згідно зі ст.70 Правил адвокатської етики адвокат вважається невинуватим у вчиненні дисциплінарного проступку і не може бути підданий дисциплінарному стягненню, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Адвокат не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні дисциплінарного проступку. Обов`язок доказування вини адвоката у вчиненні дисциплінарного проступку покладається на особу, яка ініціює питання дисциплінарної відповідальності відносно адвоката.

Звинувачення адвоката не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини адвоката тлумачаться на його користь.

Дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката.

Не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв`язку із здійсненням ним адвокатської діяльності.

Щодо відносин дисциплінарної відповідальності адвокатів діє презумпція невинуватості.

З аналізу наведених норм встановлено, що на адвоката покладається цілий комплекс зобов`язань, як юридичного, так і морального характеру, які часто вступають у взаємне протиріччя і умовно підрозділяються на наступні категорії, крім іншого, перед суспільством, для членів якого існування вільної незалежної професії поряд з дотриманням правових норм є найважливішою гарантією захисту прав людини перед особою державної влади та інших інтересів суспільства.

Згідно з матеріалами справи встановлено, що підставою для прийняття оскаржуваного рішення про притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності стала скарга ОСОБА_2 , а також документи та матеріали дисциплінарної справи.

Відповідно ч.3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Так, відповідно до ч. другої статті 41 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим. Під час обрання виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, його наслідки, особа адвоката та інші обставини.

Дослідивши зміст оскаржуваного рішення від 21.07.2023 судом встановлено, що дане рішення не містить належного обґрунтування підстав застосування до адвоката ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді попередження, зокрема, з урахуванням обставин, зазначених у скарзі ОСОБА_2 , а також аналізу доданих до неї матеріалів та положень Правил адвокатської етики, з висновками щодо наявності чи відсутності окремих порушень, якщо такі мали місце у адвокатській діяльності позивача.

Верховний Суд у постанові від 24 червня 2020 року у справі № 821/890/18 вказав, що аналіз правових норм, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що для встановлення порушення Правил адвокатської етики відповідач має встановити невідповідність дій адвоката певним формально визначеним та затвердженим вимогам, що передбачають які саме дії можуть бути визначені як порушення правил.

Загальне посилання на норми Закону № 5076-VI є недостатнім для належного обґрунтування свого рішення, необхідно конкретизувати кваліфікацію установленого порушення адвокатом правил адвокатської етики шляхом чіткого визначення яке порушення має місце.

У постанові від 30 червня 2021 року у справі № 640/17195/20 Верховний Суд дійшов висновку, що порушення дисциплінарної справи не констатує факту вчинення дисциплінарного проступку, а здійснюється за наявності ознак такого проступку, які потребують більш детального дослідження на предмет їх підтвердження або ж спростування під час розгляду справи.

З огляду на мету дисциплінарного провадження та правовий статус КДКА регіонів у цих правовідносинах, з`ясувати чи дійсно є підстави для притягнення адвоката до відповідальності є обов`язком останніх. При цьому, КДКА регіонів при ухваленні рішень про притягнення адвокатів до дисциплінарної відповідальності повинні дотримуватися загальних вимог щодо їх вмотивованості, законності та обґрунтованості.

Дисциплінарні палати мають досліджувати та надавати оцінку усім наявним доказам. Надання переваги одним даним і ігнорування інших свідчить про неповноту перевірки.

Однак, при винесенні оскаржуваного рішення від 21.07.2023 відповідач не врахував письмові пояснення адвоката ОСОБА_1 від 06.08.2021, в яких вона повідомляла, що скарга від 21.07.2021 являється такою, що свідчить про використання права на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, як засіб втручання у її адвокатську діяльність, як захисника опонента скаржника.

Аналогічна позиція, викладена в постанові Верховного Суду від 05.07.2019 у справі №815/1938/16, від 11.10.2019 у справі №821/1904/14, від 14.09.2021 у справі №640/20599/19, зокрема відповідно до вимог абз. 2 ч. 1 статті 41 Закону №5076-VI рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим. Відсутність доказів здійснення адвокатом дій, які суперечать Правилам адвокатської етики, є достатньою підставою для висновку про протиправність та необґрунтованість рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Зміст оскаржуваного рішення КДКА Київської області не підтверджує дослідження відповідачем усіх обставин дисциплінарної скарги, а також врахування при цьому наданих скаржником матеріалів дисциплінарної справи. Відповідач не обґрунтував належними доводами та висновками вчинення позивачем дисциплінарного проступку, та прийняв рішення без урахування вимог зазначеного вище законодавства щодо притягнення адвокатів до дисциплінарної відповідальності.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Під час звернення до суду позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 1073,60 грн

Враховуючи задоволення позову, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 1073,60 грн, підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області №119/2023 від 21.07.2023 про застосування до адвоката ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді попередження.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 1073,60 грн (одна тисяча сімдесят три грн 60 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області (ідентифікаційний код 23243231).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Василенко Г.Ю.