Рішення № 120991894, 14.08.2024, Криворізький районний суд Дніпропетровської області

Справа № 177/1596/24

Провадження № 2/177/875/24

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

14 серпня 2024 року Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Лященко В.В.

за участю секретаря судового засідання Кантилович К.А.,

представника відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Кривому Розі Дніпропетровської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №177/1596/24за позовом ОСОБА_2 , інтереси якого представляє адвокат Галач Тетяна Анатоліївна, до Криворізького відділу державної виконавчої служби у Криворізькому районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про зняття арешту з майна,

встановив:

У липні2024 року позивач звернулася до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що 25.07.2001 року вироком Криворізького районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , був засуджений за ч. 3 ст. 141 КК України (в редакції 1960 року) із застосуванням ст. 44 КК України до покарання у вигляді 3-х років 6 місяців позбавлення волі, без конфіскації майна. На підставі ст. 45 КК України засудження вважалося умовним, з 3-х річним випробувальним терміном, з виплатою штрафу на користь держави в розмірі 680,00 грн. Оскільки ОСОБА_3 на момент вчинення злочину не досяг повноліття та не мав приватної власності, то сума моральної шкоди в розмірі 1000, 00 грн. кожному з потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_5 була стягнута за вироком суду з законного представника ОСОБА_3 - ОСОБА_2 19.08.2004 року постановою серії АА № 496096 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження державним виконавцем ВДВС Криворізького управління юстиції при примусовому виконанні виконавчого листа № 1-153, виданого 25.07.2001 року накладено арешт на все майно, що належить ОСОБА_2 , 1958 року народження. 01.02.2007 року постановою Криворізького районного суду Дніпропетровської області виконавчі листи № 1-153/2001 від 25.07.2001 року, відповідно до яких з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 стягнуто 1000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, та з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 стягнуто 1000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди - визнано такими, що не підлягають виконанню в повному обсязі, витребувано їх з ДВС у Криворізькому районі без виконання, у зв`язку зі смертю стягувачів. Після їх смерті із заявами про прийняття спадщини ніхто не звертався, заповіти від їх імені не посвідчувалися. 17.08.2023 року ОСОБА_2 звернувся до Криворізького ВДВС у Криворізького району Дніпропетровської області з заявою про зняття арешту з нерухомого майна за постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 19.08.2004 року серії АА 496096, проте йому було відмовлено у зв`язку з тим, що ЄДРВП містить відомості з 2006 року, тому відсутні відомості та причини накладення арешту, зняти арешт виконавча служба не має можливості, виконавче провадження знищено у зв`язку з закінченням строків зберігання. В зв`язку з чим, позивач просить суд зняти арешт з усього нерухомого майна, яке належить на праві власності ОСОБА_2 , шляхом скасування запису про обтяження - арешт нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження: 1259233, зареєстрований 26.08.2004 року за № 125923 реєстратором: Перша криворізька державна нотаріальна контора, підстава обтяження: постанова, б-н, 19.08.2004 року, ВДВС Криворізького РУЮ.

Ухвалою суду від 17.07.2024 року було відкрито провадження у вказаній справі. Справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та надано відповідачам строк для подання відзиву на позовну заяву.

Представник позивача в судове засіданні не з`явилася, заявою від 08.08.2024 року просила справу розглядати у її відсутність, на позовних вимогах наполягала.

Представник Криворізького ВДВС в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову, зазначила, що підстави для зняття арешту відсутні.

Вислухавши представника відповідача, дослідивши матеріали справи, судом встановлено факти та відповідні ним правовідносини.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідно 25.07.2001 року вироком Криворізького районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , був засуджений за ст. 141 ч. 3 КК України (в редакції 1960 року) із застосуванням ст. 44 КК України до покарання у вигляді 3-х років 6 місяців позбавлення волі, без конфіскації майна. На підставі ст. 45 КК України засудження вважалося умовним, з 3-х річним випробувальним терміном, з виплатою штрафу на користь держави в розмірі 680,00 грн.

19.08.2004 року постановою серії АА № 496096 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Криворізького управління юстиції при примусовому виконанні виконавчого листа № 1-153, виданого 25.07.2001 року накладено арешт на все майно, що належить ОСОБА_2 , 1958 року народження.

01.02.2007 року постановою Криворізького районного суду Дніпропетровської області виконавчі листи № 1-153/2001 від 25.07.2001 року, відповідно до яких з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 стягнуто 1000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, та з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 стягнуто 1000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди - визнано такими, що не підлягають виконанню в повному обсязі, витребувано їх з ДВС у Криворізькому районі без виконання.

З відповіді Першої Криворізької державної нотаріальної контори № 701/2-26 від 29.11.2006 року вбачається, що з заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , які проживали за адресою: АДРЕСА_1 , ніхто не звертався, заповіти від їх імені не посвідчувалися.

Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, за № 384943467 від 01.07.2024 року, сформованою приватним нотаріусом Криворізького районного нотаріального округу Тищенко О.І., за фізичною особою ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване обтяження нерухомого майна - тип обтяження: арешт нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження: 1259233, зареєстровано: 26.08.2004 р. за № 125923 реєстратором: Перша криворізька державна нотаріальна контора, підстава обтяження: постанова, б-н, 19.08.2004 р., ВДВС Криворізького РУЮ; об`єкт обтяження: невизначене майно, все майно; власник: ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 .

17.08.2023 року ОСОБА_2 звернувся до Криворізького ВДВС у Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) з заявою про зняття арешту з нерухомого майна за постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 19.08.2004 року серії АА 496096, на що отримав письмову відмову за № 60345/28.13-50 від 04.09.2023 року у зв`язку з тим, що ЄДРВП містить відомості з 2006 року, тому відсутні відомості та причини накладення арешту, зняти арешт виконавча служба не має можливості, виконавче провадження знищено у зв`язку з закінченням строків зберігання.

Відповідно до ст. 41 Конституції України, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно із ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів (ч.1 ст.328 цього Кодексу).

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно зі ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ч. 1 ст.3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав є обов`язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав.

Зняття арешту з майна регулюється ст.59 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якої особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Відповідно до ч.5 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження» у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Відповідно до правових висновків викладених в постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2020 року по справі №727/2878/19, згідно якої спори про звільнення майна з-під арешту, накладеного за правилами КПК України 1960 року та незнятого за цим Кодексом після закриття кримінальної справи слід розглядати за правилами цивільного судочинства.

Арешт на майно позивача накладено згідно вироку Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 25.07.2001 року, тобто за правилами КПК України 1960 року та в межах кримінальної справи, в якій вирок набрав законної сили.

Арешт майна у даному випадку із заходу забезпечення кримінального провадження набув ознак неправомірного обмеження права особи користуватися належним йому майном.

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновків про можливість розгляду питання звільнення майна з-під арешту в порядку цивільного судочинства.

Позивач має намір розпорядитися належним йому майном, проте через наявність арешту позбавлений можливості це зробити. Таким чином, арешт накладений на майно порушує право власності позивача.

Враховуючи наявність накладеного арешту на майно позивача, неможливість скасування арешту в позасудовому порядку, а позивач в інший спосіб, крім звернення до суду з позовом про зняття арешту, захистити своє порушене право власності не може, суд дійшов висновку про обґрунтованість пред`явлених позовних вимог, а відтак позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.12, 13, 30, 81, 89, 200, 263-265 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_2 , інтереси якого представляє адвокат Галач Тетяна Анатоліївна, задовольнити.

Зняти арешт з усього нерухомого майна, яке належить на праві приватної власності ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , шляхом скасування запису про обтяження - за реєстраційним номером обтяження: 1259233, зареєстрованим 26.08.2004 року, вчинений реєстратором: Перша криворізька державна нотаріальна контора, підстава обтяження: постанова б-н від 19.08.2004 року ВДВС Криворізького РУЮ.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення, може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя В. В. Лященко