Ухвала суду № 120971288, 12.08.2024, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10 E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

УХВАЛА

12 серпня 2024 року Справа № 903/519/24 Господарський суд Волинської області у складі судді Дем`як В.М., за участю секретаря судового засідання Назарова Н.В., розглянувши

заяву ОСОБА_1

та заяву ОСОБА_2

про грошові вимоги до боржника

по справі №903/519/24

за заявою фізичної особи ОСОБА_3 , м. Луцьк

про неплатоспроможність фізичної особи

Представники учасників:

Уповноважені представники не прибули у судове засідання

ВСТАНОВИВ:

29.05.2024 до Господарського суду Волинської області надійшла заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_3 . При цьому заявник просить суд керуючим реструктуризацією боржника призначити арбітражного керуючого Самчука А.М.

Ухвалою суду від 31.05.2024 заяву фізичної особи ОСОБА_3 прийнято до розгляду, розгляд справи призначено в підготовчому судовому засіданні на 10.06.2024.

Ухвалою суду від 10.06.2024 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 , виданий Дарницьким РУ ГУ МВС України в місті Києві 15 травня 2003 року, дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ), введено процедуру реструктуризації боргів боржника - фізичної особи ОСОБА_3 , введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, керуючим реструктуризацією боргів боржника - фізичної особи ОСОБА_3 призначено арбітражного керуючого Самчука Антона Миколайовича, заборонено боржнику вчиняти заходи, спрямовані на відчуження майна, розгляд справи в попередньому засіданні призначено на 12.08.2024.

12.06.2024 за №73403 оприлюднено на офіційному веб-порталі судової влади України оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 , виданий Дарницьким РУ ГУ МВС України в місті Києві 15 травня 2003 року, дата народження 25 січня 1979).

10.07.2024 через відділ документального забезпечення та контролю суду від Акціонерного товариства "Акцент-Банк" надійшла заява за вх.№01-74/1016/24 про визнання кредиторських вимог до боржника в сумі 138 293,90 грн. заборгованість за кредитом та 6056,00 грн. судових витрат.

Ухвалою суду від 10.07.2024 заяву Акціонерного товариства "Акцент-Банк" про грошові вимоги до боржника прийнято до розгляду, розгляд заяви призначено в попередньому судовому засіданні на 12.08.2024.

10.07.2024 через відділ документального забезпечення та контролю суду від ОСОБА_1 надійшла заява за вх.№01-74/1017/24 про визнання кредиторських вимог до боржника в сумі 200 000,00 доларів США, що еквівалентно 8 150 000 грн., 3 % річних в розмірі 5 400 доларів США, що еквівалентно 220 050,00 грн. та 6056,00 грн. судових витрат.

Ухвалою суду від 10.07.2024 заяву ОСОБА_1 про грошові вимоги до боржника прийнято до розгляду, розгляд заяви призначено в попередньому судовому засіданні на 12.08.2024.

12.07.2024 через відділ документального забезпечення та контролю суду від ОСОБА_2 надійшла заява за вх.№01-74/1032/24 про визнання кредиторських вимог до боржника в сумі 7 445 540,26 грн. та 6056,00 грн. судових витрат.

Ухвалою суду від 10.07.2024 заяву ОСОБА_2 про грошові вимоги до боржника прийнято до розгляду, розгляд заяви призначено в попередньому судовому засіданні на 12.08.2024.

Керуючий реструктуризацією Самчук А.М. через відділ документального забезпечення та контролю суду подав:

1) повідомлення за результатом розгляду грошових вимог Акціонерного товариства "Акцент-Банк" до боржника за вх.№01-75/5113/2 від 26.07.2024;

2) повідомлення за результатом розгляду грошових вимог ОСОБА_1 до боржника за вх.№01-75/5116/24 від 26.07.2024;

3) повідомлення за результатом розгляду грошових вимог ОСОБА_2 до боржника за вх.№01-75/5117/24 від 26.07.2024;

4) звіт про перевірку декларацій про майновий стан ОСОБА_3 за вх. №01-75/5271/24;

5) звіт про проведену роботу за вх. № 01-75/5376/24.

06.08.2024 через відділ документального забезпечення та контролю суду від ОСОБА_3 надійшла заява від 06.082024 за вх.№01-75/5375/24 про долучення до матеріалів справи уточнених декларацій про майновий стан боржника за 2021-2024 роки.

09.08.2024 через відділ документального забезпечення та контролю суду від представника ОСОБА_2 адвоката Усаченка М.О. надійшли заперечення за вх. №01-75/5449/24 щодо вимог ОСОБА_1 .

12.08.2024 через відділ документального забезпечення та контролю суду від представника ОСОБА_2 адвоката Усаченка М.О. надійшло клопотання за вх. №01-75/5475/24 від 12.08.2024 про розгляд заяви ОСОБА_2 без участі представника.

12.08.2024 через відділ документального забезпечення та контролю суду від арбітражного керуючого Самчука А.М. надійшло клопотання за вх. №01-75/5474/24 від 12.08.2024 про розгляд заяв ОСОБА_2 та ОСОБА_1 без його участі.

Статтею 2 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Відповідно до ст. 216 ГПК України суд відкладає розгляд справи у випадках та з підстав, встановлених частиною другою статті 202 цього Кодексу.

У відповідності до ч 2. ст. 202 ГПК України, суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, зокрема, з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; необхідності витребування нових доказів.

Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у справі № 902/221/22, постанова від 01.03.2023 року навів наступним правовий висновок відносно розгляду грошових вимог за договорами позики у справах про неплатоспроможність: "Згідно з частиною другою статті 47 КУзПБ у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна. Отже, під час розгляду заявлених до боржника кредиторських вимог, у тому числі у справі про неплатоспроможність фізичної особи, суд в силу наведених вище норм має з`ясовувати правову природу таких вимог, надати правову оцінку доказам поданим заявником на підтвердження його вимог до боржника, аргументам та запереченням боржника чи інших кредиторів щодо задоволення таких вимог, перевірити дійсність заявлених вимог, з урахуванням чого встановити наявність підстав для їх визнання чи відхилення (повністю або частково).

Разом з тим, правова проблема у цій справі № 902/221/22, що зумовила необхідність її передачі на розгляд судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, полягає у питанні застосування визначеної статтею 204 ЦК України презумпції правомірності правочину у поєднанні з вищенаведеними положеннями КУзПБ, що регулюють порядок розгляду заяв кредиторів з їх грошовими вимогами до боржника.

Так, в обґрунтування грошових вимог до боржника фізична особа-кредитор у своїй заяві посилалася на чинний договір безвідсоткової позики та наявність відповідної розписки у підтвердження його укладення та отримання боржником цієї позики.

Отже, за своїми правовими ознаками договір позики є реальним, одностороннім (оскільки, укладаючи договір, лише одна сторона - позичальник зобов 'язується до здійснення дії (до повернення позики), а інша сторона - позикодавець стає кредитором, набуваючи тільки право вимоги), оплатним або безоплатним правочином, на підтвердження якого може бути надана розписка позичальника, яка є доказом не лише укладення договору, але й посвідчує факт передання грошової суми позичальнику.

За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який боржник видає кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання від кредитора певної грошової суми або речей.

Досліджуючи боргові розписки чи договори позики, суди повинні виявляти справжню правову природу укладеного договору, а також надавати оцінку всім наявним доказам і залежно від установлених результатів - робити відповідні правові висновки.

Зазначений правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 464/3790/16-ц, що повністю відповідає усталеній правовій позиції, відображеній, зокрема, у постанові Верховного Суду України від 18.03.2013 у справі № 6-63цс13, а також у перелічених скаржником у касаційній скарзі постановах Верховного Суду у справах №№ 604/1038/16-ц, 707/2606/16-ц, 143/280/17, 559/2587/19, 464/5314/17, 319/1669/16, 524/4946/16, 604/1038/16.

Судова палата під час розгляду цієї справи враховує, що згідно наведеної усталеної правової позиції боргова розписка підтверджує не лише факт укладення договору позики та погодження його умов між кредитором та боржником, а також вона засвідчує й безпосередньо факт отримання боржником від кредитора грошових коштів у певному розмірі або речей.

Втім, такий правовий висновок є застосовним у позовному провадженні, коли між кредитором та боржником за борговою розпискою існує відповідний спір, з метою вирішення якого сторона звертається із позовом до суду.

Натомість, у справах про неплатоспроможність існує певна відмінність у розгляді та визнанні господарським судом грошових вимог кредиторів до боржника, що виникли на підставі боргової розписки, від вирішення спору у позовному провадженні про стягнення заборгованості за борговою розпискою.

Зазначена відмінність, серед іншого, полягає у тому, що визнання господарським судом вимог певного кредитора породжує відповідні правові наслідки, що впливають на права інших кредиторів цього боржника у процедурі неплатоспроможності. При цьому, у вказаній категорії справ існує ризик обопільної недобросовісної поведінки певного кредитора та боржника щодо створення фіктивної (неіснуючої, штучної) заборгованості останнього за борговою розпискою задля збільшення кількості голосів цього кредитора на зборах кредиторів та можливості впливу на саму процедуру неплатоспроможності фізичної особи, зокрема й у питанні формування та реалізації ліквідаційної маси боржника, що, у кінцевому результаті, впливатиме на обсяг задоволених вимог.

Беручи до уваги зазначені мотиви, судова палата дійшла висновку, що задля унеможливлення загрози визнання господарським судом фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, на кредитора-фізичну особу, як заявника грошових вимог на підставі боргової розписки, покладається обов 'язок підвищеного стандарту доказування у разі виникнення вмотивованих сумнівів сторін у справі про неплатоспроможність фізичної особи щодо обґрунтованості вимог такого кредитора.

За таких обставин, господарському суду під час розгляду заяви кредитора з відповідними грошовими вимогами до боржника варто керуватися не лише засадами, серед інших, належності (стаття 76 ГПК України) та допустимості (стаття 77 ГПК України) доказів, а й враховувати достатність (повноту та всебічність) поданих доказів як взаємозв 'язок їх сукупності, що дозволяє суду зробити достовірний висновок про існування заборгованості за борговою розпискою.

Тож, у разі вмотивованих сумнівів інших кредиторів щодо реальності (дійсності) такої заборгованості, обґрунтування грошових вимог до боржника самим лише договором позики та/або борговою розпискою у справі про неплатоспроможність фізичної особи може бути недостатнім.

Необхідним, у такому випадку, може бути також документальне підтвердження джерел походження коштів, наданих фізичною особою-кредитором у позику фізичній особі-боржнику, подання інших додаткових доказів наявності між кредитором (позикодавцем) та боржником (позичальником) зобов 'язальних правовідносин за відповідним договором позики.

У разі ж ненадання зазначеним кредитором сукупності необхідних доказів на обґрунтування своїх вимог, зокрема щодо підтвердження реальності грошового зобов 'язання, господарський суд відмовляє у визнанні таких вимог у справі про неплатоспроможність фізичної особи.

При цьому, визначена приписами статті 204 ЦК України презумпція правомірності укладеного між сторонами правочину не спростовує відповідного обов "язку заявника-кредитора, вимоги якого підтверджені борговою розпискою, надати сукупність усіх необхідних доказів на обґрунтування своїх вимог, зокрема й зазначені вище докази джерел походження наданих у позику коштів.

Тобто, не досліджуючи дійсність відповідного правочину, що виходить за межі предмета розгляду заяви кредитора з грошовими вимогами до боржника, господарський суд у справі про неплатоспроможність фізичної особи, вирішуючи питання про належне документальне підтвердження кредиторських вимог за борговою розпискою, може надати правову оцінку реальності (дійсності) таких зобов`язань на підставі інших доказів, що підтверджують/спростовують фінансову спроможність цього кредитора щодо надання відповідної позики".

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги, необхідність з`ясування всіх істотних обставин справи, господарський суд, з метою забезпечення можливості реалізації учасниками судового процесу процесуальних засобів захисту своїх прав, дотримання засад рівності всіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності в судочинстві, з метою всебічного та об`єктивного вирішення заяв, суд дійшов висновку відкласти розгляд заяв ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про грошові вимоги до боржника.

Разом з цим, у зв`язку з вивченням справи та з метою з`ясування всіх обставин у справі, що мають значення для правильного вирішення заяв, суд дійшов висновку про витребування додаткових доказів у ОСОБА_1 та ОСОБА_4 .

Відповідно до ч.ч. 6, 7, 8, ст. 81 ГПК України, будь-яка особа, в якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали. У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.

Зважаючи на викладене, оскільки докази (інформація), що знаходяться у Головного управління Державної податкової служби у Волинській області, на думку суду, є важливими для повного та об`єктивного розгляду заяв, суд дійшов висновку про витребування додаткових доказів по справі у Головного управління Державної податкової служби у Волинській області.

Згідно ч. 2 ст. 120 ГПК України, суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Керуючись ст.ст. 1, 2, 45, 122, 123, 133 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 81, 202, 216, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

УХВАЛИВ:

1. Розгляд заяв ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про грошові вимоги до боржника та розгляд справи в попередньому судовому засіданні відкласти на 09 вересня 2024 року на 10:20 год.

2. Зобов`язати ОСОБА_1 подати до суду в строк до 04.09.2024: докази джерела походження коштів у розмірі 200 000,00 дол. США, які були надані ним ОСОБА_3 за договором позики від 04.01.2021.

3. Зобов`язати ОСОБА_3 подати до суду в строк до 04.09.2024: письмові пояснення стосовно того, куди були витрачені кошти у розмірі 200 000,00 дол. США отримані у позику від ОСОБА_1 , надати докази на підтвердження таких витрат (виписки, платіжні доручення, договора тощо).

4. Зобов`язати ОСОБА_2 подати до суду в строк до 04.09.2024: докази джерела походження коштів у розмірі 2 599 600,00 грн., які були надані ним ОСОБА_3 згідно розписки про отримання позики від 22.03.2017.

5. Зобов`язати ОСОБА_3 подати до суду в строк до 04.09.2024: письмові пояснення стосовно того, куди були витрачені кошти у розмірі 2 599 600,00 грн., отримані останнім у позику від ОСОБА_2 , надати докази на підтвердження таких витрат (виписки, платіжні доручення, договора тощо).

6. Зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у Волинській області подати до суду в строк до 04.09.2024:

- інформацію про отримані доходи та сплачені податки ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) за період із 2018 року по 10.06.2024.

- інформацію про отримані доходи та сплачені податки ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за період із 2014 року по 10.06.2024.

Ухвала господарського суду набирає законної негайно з моменту її прийняття відповідно до ч.4 ст. 9 КУзПБ.

Ухвала суду може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст.9 КУзПБ, ст. ст. 255, 256, п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Інформацію по справі можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://vl.arbitr.gov.ua.

Ухвала підписана 13.08.2024.

Суддя В. М. Дем`як