Рішення № 120955530, 12.08.2024, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

. 12 серпня 2024 року м. ПолтаваСправа № 440/6248/24

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чеснокової А.О., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без участі сторін справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНССПЕЦТРЕЙД" до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної служби України з безпеки на транспорті, в якій просить суд визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративно-господарського штрафу № 023097 від 06.02.2024.

В обґрунтування позовної заяви позивач вказував на протиправність спірної постави, оскільки жодних вантажних перевезень не здійснював, а відтак і порушень не вчиняв. Наполягав на відсутності у нього статусу перевізника у спірних правовідносинах.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 29.05.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, яку призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

14.06.2024 до Полтавського окружного адміністративного суду надійшов відзив Державної служби України з безпеки на транспорті на позов. У відзиві відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, вказуючи на їх безпідставність. Зазначив, що на момент перевірки встановлено, що під час перевезення вантажів згідно ТТН №1.1 від 25.12.2023 перевізник не забезпечив наявності у водія протоколу перевірки та адаптації тахографа до ТЗ, чим порушено ст. 48 ЗУ "Про автомобільний транспорт", наказ МТЗУ №340 від 07.06.2010, наказ МТЗУ №385 від 24.06.2010, відповідальність за яке передбачена абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону № 2344-ІІІ - перевезення вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтею 48 цього Закону.

14.06.2024 відповідачем подано клопотання про долучення до матеріалів справи файлу відеофіксації перевірки позивача.

Відповідно до частини восьмої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Справа розглядається у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження на підставі частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

27.12.2023 на підставі направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) №014285 від 25.12.2023 відповідно до графіку проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) (копії додаються) посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області за адресою м. Світловодськ, вул. Городоцька, 89 проведено перевірку додержання суб`єктами господарювання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення внутрішніх вантажних перевезень, за результатами якої встановлено порушення перевізником ТОВ "Трансспецтрейд" вимог законодавства про автомобільний транспорт, про що складено відповідний Акт проведення перевірки №АР012972 від 27.12.2023.

За змістом Акта проведення перевірки № АР012972 від 27.12.2023 посадовою особою виявлено порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт, передбачене ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" - під час перевезення вантажу (боби соєві) на підставі ТТН №1.1 від 25.12.2023, транспортний засіб не обладнаний тахографом, а також допущено перевезення вантажу за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених ст. 48 цього Закону, а саме: відсутні посвідчення водія відповідної категорії, індивідуальна контрольна книжка водія ОСОБА_1 або копія графіка змінності водіїв (п. 6.3 наказу МТЗУ №340 від 07.06.2010), відповідальність за яке передбачена абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону №2344-ІІІ - перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону.

Матеріалами справи підтверджено, що водій транспортного засобу зі змістом вказаного акта та виявлених порушень ознайомлений, що засвідчив власноручним підписом, жодних пояснень/заперечень з приводу виявленого порушення не надав.

06.02.2024 за результатами розгляду справи про порушення позивачем законодавства про автомобільний транспорт, відповідач прийняв постанову № 023097 про застосування адміністративно-господарського штрафу, згідно з яким товариство притягнуто до адміністративної відповідальності шляхом застосування на підставі абзацу 3 частини першої статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000,00 грн.

Не погоджуючись із постановою про застосування адміністративно-господарського штрафу та вважаючи її протиправною, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та відповідним доводам сторін, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначені Законом України "Про автомобільний транспорт" № 2344-III від 05.04.2001 (далі - Закон № 2344-III).

Згідно з частиною 1 статті 5 Закону № 2344-ІІІ основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.

Частиною 12 статті 6 Закону № 2344-ІІІ передбачено, що державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Відповідно до положень частин 14, 17 статті 6 Закону № 2344-III державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Рейдові перевірки (перевірки на дорозі) дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Процедуру проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт визначає Порядок проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 (далі - Порядок № 1567).

Згідно з пунктом 2 Порядку № 1567 рейдовим перевіркам (перевіркам на дорозі) підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних автомобільних перевізників (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Відповідно до пункту 4 Порядку № 1567 рейдові перевірки (перевірки на дорозі) на автомобільному транспорті проводяться посадовими особами Укртрансбезпеки та її територіальних органів (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) згідно з додатком 1-1, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку.

Рейдова перевірка (перевірка на дорозі) здійснюється на підставі щотижневого графіка (пункт 12 Порядку № 1567).

За змістом пункту 14 Порядку № 1567 рейдовою перевіркою (перевіркою на дорозі) є перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об`єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.

В силу вимог пункту 15 Порядку № 1567 під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) перевіряється, зокрема, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.

Статтею 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" визначено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Згідно з абзацом третім частини першої статті 60 Закону за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

В розумінні статті 1 Закону України "Про автомобільний транспорт" автомобільний перевізник - це фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; вантажні перевезення - перевезення вантажів вантажними автомобілями.

Аналіз викладених положень норм законодавства свідчить про те, що державний контроль на транспорті здійснюється органами Укртрансбезпеки шляхом проведення, зокрема, рейдових перевірок, в ході яких перевірці підлягає наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом. У свою чергу відповідальність за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, передбачена статтею 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Предметом спору у цій справі є постанова Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області Укртрансбезпеки № 023097 від 06.02.2024 про застосування адміністративно-господарського штрафу, якою за результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт до позивача за перевезення вантажу за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", відповідальність за яке передбачено абз. 3 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", застосовано штраф у розмірі 17000,00 грн.

Надаючи правову оцінку вказаній постанові, суд виходить з такого.

27.12.2023 на підставі направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) №014285 від 25.12.2023 відповідно до графіку проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) (копії додаються) посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області за адресою м. Світловодськ, вул. Городоцька, 89 проведено перевірку додержання суб`єктами господарювання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення внутрішніх вантажних перевезень, за результатами якої встановлено порушення перевізником ТОВ "Трансспецтрейд" вимог законодавства про автомобільний транспорт, про що складено відповідний Акт проведення перевірки №АР012972 від 27.12.2023 (копія додається).

За змістом Акта проведення перевірки № АР012972 від 27.12.2023 посадовою особою виявлено порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт, передбачене ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" - під час перевезення вантажу (боби соєві) на підставі ТТН №1.1 від 25.12.2023, транспортний засіб не обладнаний тахографом, а також допущено перевезення вантажу за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених ст. 48 цього Закону, а саме: відсутні посвідчення водія відповідної категорії, індивідуальна контрольна книжка водія ОСОБА_1 або копія графіка змінності водіїв (п. 6.3 наказу МТЗУ №340 від 07.06.2010), відповідальність за яке передбачена абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону №2344-ІІІ - перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону. Зазначені обставини підтверджені відеозаписом процесу перевірки з нагрудного відеореєстратора інспектора, який досліджений судом у ході розгляду справи.

Судом встановлено, що водій транспортного засобу зі змістом вказаного акту та виявлених порушень ознайомлений, що засвідчив власноручним підписом, жодних пояснень/заперечень з приводу виявленого порушення не надав. Суд зазначає, що зміст статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" дає підстави для висновку, що законодавцем при визначенні документів для здійснення внутрішніх перевезень вантажів не встановлено їх вичерпний перелік, проте зазначено на необхідність наявності інших документів, передбачених законодавством.

Частиною 1 статті 2 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачено, що законодавство про автомобільний транспорт складається із цього Закону, законів України "Про транспорт", "Про дорожній рух", чинних міжнародних договорів та інших нормативно-правових актів у сфері автомобільних перевезень.

Відповідно до пункту 1.2 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.06.2010 №340 про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.06.2010 №340 (надалі - Положення №340), це Положення встановлює особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі - водії) та порядок його обліку.

За змістом пункту 6.1 Положення №340 автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.

Водії зберігають записи щодо режиму праці та відпочинку протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення.

Відповідно до пункту 6.3 Положення №340 водій, що керує транспортним засобом, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія або повинен мати копію графіка змінності водіїв.

Пункт 7.1 Положення №340 визначає, що органи, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, проводять перевірку встановленого режиму праці та відпочинку водіїв відповідно до законодавства України.

Суд зауважує, що чинним законодавством відсутність контролю робочого часу щодо певної категорії водіїв не передбачена. Аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що у разі, якщо ТЗ не обладнаний тахографом, водій веде індивідуальну контрольну книжку водія.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у своїй постанові від 19.03.2020 року у справі №823/1199/17.

В ході проведення 27.12.2023 рейдової перевірки (перевірки на дорозі) водієм ОСОБА_1 надано представникам Відповідача свідоцтво серії НОМЕР_2 про реєстрацію транспортного засобу МАЗ, державний номерний знак НОМЕР_1 , яким підтверджено, що повна маса вантажного автомобіля позивача становить 24500 кг (24,5 тонн).

У розумінні Положення №340 зазначений транспортний засіб має бути обладнаний тахографом; у випадку ж технічної неможливості встановлення тахографу обов`язковим є використання індивідуальної контрольної книжки водія для ведення обліку робочого часу та часу відпочинку водія.

Натомість у ході проведення перевірки встановлено, що транспортний засіб МАЗ, державний номерний знак НОМЕР_1 , не обладнаний тахографом, що відображено в акті перевірки.

Відтак, водій вказаного транспортного засобу зобов`язаний вести індивідуальну контрольну книжку водія, в якій здійснювати облік робочого часу та часу відпочинку, або мати в наявності копію графіка змінності водіїв; зазначені документи водію необхідно мати в наявності під час здійснення перевезень та пред`являти уповноваженим посадовим особам під час проведення перевірок.

З Акта перевірки №АР012972 від 27.12.2023 встановлено, що у водія транспортного засобу, необладнаного тахографом, була відсутня індивідуальна контрольна книжка водія та копія графіка змінності водіїв, передбачених пунктом 6.3 Положення №340.

У позовній заяві позивач наполягає на наявності у водія транспортного засобу ОСОБА_1 індивідуальної контрольної книжки за період 27.09.2023 та її неврахування інспектором під час здійснення перервірки. В обґрунтування своїх доводів повивач посилався на відповідну індивідуальну контрольну книжку водія ОСОБА_1 за період 27.09.2023, копія якої приєднана до позовної заяви.

Зазначені твердження суд вважає хибними, оскільки відеозаписом перевірки з нагрудного відеореєстратора інспектора підтверджено, що індивідуальна контрольна книжка водія ОСОБА_1 за період 27.09.2023 не надавалась посадовим особам відповідача під час проведення перевірки. Більше того, жодних зауважень, зокрема, щодо неврахування окремих документів інспектором водієм в акті перевірки не висловлено.

У свою чергу виявлення факту порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт та встановлення наявності підстав для притягнення особи до відповідальності за виявлене порушення відбувається саме на момент проведення рейдової перевірки на основі пред`явлених водієм документів.

Зокрема, формування та збір документів для перевезення завершується на початку руху та всі документи щодо перевезення мають бути наявні у водія, саме на місці зупинки (події) мають бути надані первинні документи, інші документи, на підставі яких здійснюється перевезення, та саме на підставі цих, а не складених в інший час документів та наявних поза місцем події, встановлюються фактичні обставини, зокрема, щодо перевізника.

Носієм доказової інформації щодо встановлених таким чином обставин, є первинні документи контролю, що складаються контролюючим органом, акти, довідки - відповідно до зазначених вище правил і процедур, передбачених вищезгаданими профільними нормативно-правовими актами.

Отже, належними доказами є документи надані в момент здійснення рейдової перевірки. Надані до позову матеріали не є юридично значимими документами, оскільки були відсутні на місці події, а фактичні обставини зафіксовані в акті, який саме і є первинним носієм доказової інформації. Надання матеріалів згодом, навіть не у зв`язку з розглядом справи Укртрансбезпекою, жодним чином не спростовує та не змінює встановлених на місці події фактичних обставин, зафіксованих в акті проведення перевірки, не створює для цього акту наслідків юридично дефектного документу та не нівелює зафіксованих в акті обставин.

Таким чином, з огляду на відсутність у водія транспортного засобу на момент проведення перевірки обов`язкового для здійснення вантажних перевезень документу - індивідуальної контрольної книжки водія чи копії графіка змінності, передбачених пунктом 6.3 Положення №340 ("інші документи, передбачені законодавством" відповідно до статті 48 Закону №2344-ІІІ), відповідачем правомірно зроблено висновок про порушення законодавства про автомобільний транспорт та про наявність підстав для притягнення позивача як автомобільного перевізника до відповідальності шляхом застосування адміністративно-господарського штрафу.

Щодо виявленого порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт в частині відсутності у водія транспортного засобу посвідчення водія відповідної категорії варто зазначити наступне.

Так, відповідно до статті 1 Закону №2344-ІІІ водій - особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка.

За визначення пункту 1.10 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 (далі - Правила дорожнього руху), водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії.

Відповідно до пункту 2.1 вказаних Правил водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі, серед іншого, посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Тобто, наявність посвідчення водія відповідної категорії є обов`язковою умовою для допуску особи до керування тим чи іншим транспортним засобом.

При цьому обов`язок водія транспортного засобу мати при собі посвідчення водія відповідної категорії та пред`являти його для проведення перевірки уповноваженим посадовим особам чітко передбачений нормами Закону №2344-ІІІ.

Відсутність у водія транспортного засобу на момент проведення перевірки посвідчення водія відповідної категорії чи відмова у його наданні, що має наслідком неможливість встановити особу водія транспортного засобу, є підставою для застосування до автомобільного перевізника адміністративно-господарського штрафу.

Так, під час проведення рейдової перевірки водієм транспортного засобу ОСОБА_1 на відповідну вимогу інспектора надати посвідчення водія було отримано відмову, мотивовану відсутністю зазначеного документа.

Як пояснив відповідач, під час проведення перевірки інспектор запропонував гр. ОСОБА_1 пред`явити посвідчення водія в електронному вигляді в офіційному додатку "Дія", однак водій зазначив, що у нього відсутній такий додаток та він у ньому не зареєстрований. Вказані обставини підтверджуються відеозаписом перевірки з нагрудного відеореєстратора інспектора.

Відтак, твердження позивача про те, що посвідчення водія пред`являлось в електронному вигляді в додатку "Дія", однак не було враховане посадовими особами відповідача, не відповідають фактичним обставинам.

Не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи судом й інші доводи позивача.

Отже позивачем не спростовано, а матеріалами справи підтверджено факт вчинення позивачем правопорушення - надання послуг з перевезення вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтею 48 цього Закону, що тягне застосування відповідальності за абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" у вигляді адміністративно-господарського штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, спірна постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу прийнята у відповідності до вимог законодавства та з урахуванням обставин, що мали значення для її прийняття, а тому позов задоволенню не підлягає.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНССПЕЦТРЕЙД" (вул. Київська, 34, с. Піщане, Кременчуцький район, Полтавська область, 39701, ЄДРПОУ 43271932) до Державної служби України з безпеки на транспорті (проспект Перемоги, 14, м. Київ, 03135, ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправною та скасування постанови відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на це рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя А.О. Чеснокова