Вирок № 12094793, 13.10.2010, Карлівський районний суд Полтавської області

В И Р О К справа №1-185/10

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

“13 ” жовтня 2010 року Карлівський районний суд Полтавської області у складі: головуючого судді - Миронець О.К., за участю секретаря судових засідань Ємець Р.Ю., прокурора Ситника Р.Г., потерпілого ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Карлівського районного суду Полтавської області кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Миргород, Полтавської області, який проживає за адресою АДРЕСА_1, громадянина України, не одруженого, освіта середня, не працюючого, раніше не судимого,

- у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст. 122 КК України,

ВСТАНОВИВ:

22 червня 2010 року близько 20 години ОСОБА_3 перебуваючи в стані алкогольного спяніння та знаходячись у власній квартирі розташованій за адресою АДРЕСА_1 на грунті раптово виниклих особистих неприязних відносин умисно, з метою заподіяння тілесних ушкоджень наніс ОСОБА_2 одного удару кулаком лівої руки по верхній частині правої руки, чим заподіяв останньому тілесні ушкодження у вигляді закритого осколкового перелому правої плечової кістки, які згідно до висновку експерта №184 від 09.07.2010 року відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості по ознаці тривалого розладу здоровя.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 вину свою у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України свою вину визнав та пояснив, що дійсно 22 червня 2010 року разом з потерпілим вживали спиртні напої, потім в нього з потерпілим виникла сварка в ході якої він наніс потерпілому удар по верхній частині правої руки.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_2 пояснив суду, що 22 червня 2010 року прийшов до свого сина який проживає разом з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 вони розпивали спиртні напої, а потім виникла сварка з ОСОБА_3 в ході якої підсудний наніс йому близько семи ударів.

Крім повного визнання підсудним своєї вини його вина підтверджується і іншими доказами, які були добуті в ході досудового слідства та досліджені в ході розгляду справи, а саме:

протоколом відтворення обстановки та обставин події з фото таблицею до протоколу від 27.07.2010 року під час проведення якого підозрюваний ОСОБА_3 за присутності понятих підтвердив раніше дані під час досудового слідства показання та показав механізм нанесення ударів ( а.с.43-47);

висновком експерта судово-медичної експертизи №184 від 09.07.2010 року згідно до якого в потерпілого ОСОБА_2 маються тілесні ушкодження у вигляді закритого осколкового перелому правої плечової кістки і відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, по ознаці тривалого розладу здоровя (а.с.33-34);

висновком експерта №204 додаткової судово-медичної експертизи по відтворенню від 28.07.2010 року згідно до якого свідчення підозрюваного ОСОБА_3 дані останнім в ході відтворення обстановки та обставин події злочину в частині локалізації та механізму утворення тілесних ушкоджень можуть відповідати судово-медичним даним судово-медичної експертизи потерпілого ОСОБА_2 (а.с.50-51);

Дослідивши всі докази в сукупності, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_3 доведена повністю і його дії правильно кваліфіковано за ч.1 ст. 122 КК України, так як він умисно спричинив потерпілому ОСОБА_2 середньої тяжкості тілесне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у ст.121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоровя.

При обранні покарання підсудному, суд у відповідності зі ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину та особу підсудного.

Відповідно до ст.66 КК України обставинами, що помякшують покарання підсудному є позитивна характеристика по місцю проживання, визнання своєї вини, добровільне часткове відшкодування потерпілому завданої шкоди.

Відповідно до ст.67 КК України обставиною, яка обтяжує покарання підсудному вчинення злочину в стані алкогольного спяніння.

Приймаючи до уваги обставини справи, думку потерпілого, який не наполягає на застосуванні суворого покарання, та враховуючи помякшуючі обставини суд вважає за можливе застосувати до нього норми ст.75 КК України та звільнити від відбуття покарання з випробуванням.

Заявлені прокурором цивільні позови в інтересах лікувальних закладів, а саме Полтавської обласної клінічної лікарні ім.М.В.Скліфосовського про стягнення з підсудного коштів за лікування потерпілого в сумі 1690,52 гривні та на користь Карлівської центральної районної лікарні на суму 758,10 гривень підсудний ОСОБА_3 не визнав повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 1206 Цивільного кодексу України, особа, яка вчинила злочин, зобовязана відшкодувати витрати закладові охорони здоровя на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.

Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, тому суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги прокурора в повному обсязі.

Цивільний позов заявлений потерпілим ОСОБА_2 на суму 11374,21 гривень з яких 8000 гривень моральної шкоди та 3374,21 гривень матеріальної шкоди підсудний не визнав повністю та прояснив, що він надавав кошти на лікування потерпілого.

Частково задовольняючи позовні вимоги потерпілого в частині відшкодування матеріальної шкоди суд виходив з того, що потерпілим в судовому засіданні не доведено розмір матеріальної шкоди в сумі 3374,21 гривень та не надано доказів, які підтверджують понесені ним витрати. Відповідно до квитанції (а.с.92) потерпілий сплатив адвокату за юридичні послуги по складанню позовної заяви 200 гривень, тому лише в цій частині позовні вимоги підлягають до задоволення.

Відповідно до ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року за №4 під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати, зокрема у приниженні честі та гідності, у порушенні права власності, у порушенні нормальних життєвих звязків, інших цивільних прав. Відповідно до п.9 Пленуму ВС України “Про судову практику в справах про відшкодування моральної(немайнової) шкоди” від 31.03.95 р. (зі змінами від 25.05.01 р.) „ розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховується тяжкість вимушених змін у життєвих стосунках. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості». В ході судового розгляду справи встановлено, що в результаті неправомірних дій підсудного потерпілому завдано тілесні ушкодження. Аналізуючи всі докази по справі, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо відшкодування моральної шкоди, яка спричинена потерпілому підлягають частковому задоволенню на суму 3000 гривень.

Керуючись ст. 321,323,324 КПК України, суд

З А С У Д И В :

ОСОБА_3 визнати винним за ч.1 ст. 122 КК України та призначити йому покарання у вигляді одного року обмеження волі із застосуванням ст.75 КК України звільнити його від відбуття покарання з випробуванням з річним іспитовим строком зобовязавши періодично зявлятися для реєстрації до органу кримінально-виконавчої інспекції за місцем проживання.

Цивільний позов потерпілого задовольнити частково та стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 відшкодування моральної шкоди в сумі 3000 гривень, 200 гривень витрати на правову допомогу в іншій частині позовних вимог відмовити через їх недоведеність.

Цивільний позов прокурора Карлівського району заявлений в інтересах Полтавської обласної клінічної лікарні ім.М.В.Скліфосовського на проведення лікування потерпілого ОСОБА_2 задовольнити повністю та стягнути з ОСОБА_3 1690,52 гривень на користь Полтавської обласної клінічної лікарні ім.М.В.Скліфосовського на р/р 35423001002032 ГУДКУ в Полтавській області, МФО 831019, код ЗКПО 01999655.

Цивільний позов прокурора Карлівського району заявлений в інтересах Карлівської центральної районної лікарні на проведення лікування потерпілого ОСОБА_2 задовольнити повністю та стягнути з ОСОБА_3 758,10 гривень на користь Карлівської центральної районної лікарні на р/р 35417006001624 УДК в Полтавській області, МФО 831019, код ЗКПО 01999299.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в розмірі 51 гривня.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу залишити попередню підписку про невиїзд.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Полтавської області на протязі 15 діб з моменту його проголошення через Карлівський районний суд Полтавської області.

Суддя Миронець О.К.