Рішення № 120925324, 09.08.2024, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 серпня 2024 року Справа № 915/1121/23

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Адаховської В.С.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "МАНГО-ГРУП" (01010, м. Київ, Хрестовий провулок, буд. 2, оф. 405; ідентифікаційний код 39039648, e-mail: info@unimex.com.ua)

до відповідача: Комунального підприємства Миколаївської міської ради "МИКОЛАЇВЕЛЕКТРОТРАНС" (54020, м. Миколаїв, вул. Андреєва-Палагнюка, буд. 17, ідентифікаційний код 03328468, e-mail: nikpnet@ukr.net)

про: стягнення 131601,83 грн

У с т а н о в и в:

14.07.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "МАНГО-ГРУП" звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою № б/н від 16.06.2023 (вх. №9325/23), в якій просить стягнути з Комунального підприємства Миколаївської міської ради "МИКОЛАЇВЕЛЕКТРОТРАНС" заборгованість за поставлені нафтопродукти (паливо) за договором № 455 від 30.12.2020 у сумі 131601,83 грн, яка складається з: 100000,00 грн - основного боргу, 3978,08 грн - 3% річних, 27623,75 грн - втрат від інфляції, а також 2684,00 грн - судового збору.

Ухвалою суду від 19.07.2023 позовну заяву було прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, постановлено розгляд здійснювати без виклику (повідомлення) сторін за наявними матеріалами; встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.

01.08.2023 від відповідача до суду надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 400/1802/22, яке обґрунтоване тим, що предметом досліджень в справах, де КП ММР "МИКОЛАЇВЕЛЕКТРОТРАНС" та ТОВ "МАНГО-ГРУП" мають правовий статус сторін, є виконання умов договору публічної закупівлі №455 нафтопродуктів (палива), укладеного та підписаного між КП ММР "МИКОЛАЇВЕЛЕКТРОТРАНС" і ТОВ "МАНГО-ГРУП" 30.12.2020. Так, у справі №400/1802/22, що перебуває в адміністративному суді, вирішується питання стосовно забезпечення відшкодування з ТОВ "МАНГО-ГРУП" на користь КП ММР "Миколаївелектротранс" вартості нафтопродуктів та газового палива, отриманих по завищеній ціні, в сумі 232,8 тис. грн, відповідно за договором № 455 від 30.12.2020. Водночас, у межах даної справи (915/1121/23) вирішується питання щодо стягнення заборгованості з КП ММР "МИКОЛАЇВЕЛЕКТРОТРАНС" на користь ТОВ "МАНГО-ГРУП" у розмірі 131601,83 грн через несвоєчасну сплату придбаного товару за договором №455 від 30.12.2020, 2684,00 грн - судового збору.

14.08.2023 від позивача до суду надійшли заперечення на клопотання про зупинення провадження у даній справі № б/н від 07.08.2023 (вх. № 10652/23), з огляду на те, що предметом справи №400/1802/22 є визнання протиправною та скасування вимоги Управління Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області до КП ММР "МИКОЛАЇВЕЛЕКТРОТРАНС", яку останнє і оскаржує в судовому порядку. При цьому, відповідачем не обґрунтовано яким чином виставлена Південним офісом Держаудитслужби в Миколаївській області вимога стосується предмету даної справи щодо стягнення заборгованості за поставлені, але не оплачені нафтопродукти за договором, укладеним між сторонами.

Заперечень щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними матеріалами від сторін до суду не надходило.

За правилами ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з приписами ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

Розгляд справи здійснено поза межами встановленого ГПК України строку у розумний строк, тривалість якого обумовлюється введенням в Україні Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, воєнного стану через військову агресію Російської Федерації проти України.

Розглянувши матеріали справи, керуючись принципом верховенства права, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд встановив наступне.

30 грудня 2020 року між Комунальним підприємством Миколаївської міської ради "МИКОЛАЇВЕЛЕКТРОТРАНС", як замовником, та Товариством з обмеженою відповідальністю "МАНГО-ГРУП", як постачальником, був укладений договір №455 (далі - Договір), відповідно до умов якого постачальник зобов`язався протягом 2021 року поставити, а замовник - прийняти та оплатити нафтопродукти (паливо) за предметом закупівлі ДК 021:2015 - 09130000-9 "Нафта і дистиляти" (Бензин А-92-Євро5-Е5 або Е7 або Е10; ДП-3, ДП-Л-Євро5-В0 або В5 або В7; Бензин А-95-Євро5-Е5 або Е7 або Е10; Газ автомобільний скраплений по талонах або скретч-картах) у відповідності до технічних вимог замовника і вимог чинного законодавства України (п. 1.1 Договору).

Пунктом 1.2 Договору його учасники узгодили, що найменування, асортимент, загальна кількість товару, що підлягає поставці за цим договором визначаються специфікацією, що є додатком №1 до цього договору.

Строк поставки товару - до 31.12.2021 (п.1.8 Договору).

Розділом 3 Договору сторони визначили порядок передачі товару.

Так, поставка товару здійснюється партіями згідно заявок замовника, товар відпускається замовнику по талонам або скретч-картам (п. 3.1 Договору).

Товар вважається прийняти по кількості - згідно з кількістю, зазначеною у видатковій накладній, по якості - згідно із документом, що посвідчує якість товару. Постачальник повинен поставити замовнику товар, якість якого відповідає вимогам постанови Кабінету Міністрів України №927 від 01.08.2013 "Про затвердження Технічного регламенту щодо вимог до автомобільних бензинів дизельного, суднових та котельних палив" та вимогами іншого чинного законодавства України (п. 3.3 Договору).

Згідно з умовами п. 4.3 Договору, загальна договірна ціна товару становить 1911300,00 грн, в т.ч. ПДВ 20% - 318550,00 грн.

Оплата товару замовником здійснюється протягом 10 банківських днів з моменту отримання товару замовником шляхом безготівкового перерахування на поточний рахунок постачальника коштів на підставі документів, що підтверджують факт поставки товару(видаткової накладної) та виставленого рахунку, на кожну окрему партію товару (п.4.5 Договору).

В період дії договору його учасниками укладались додаткові угоди (№№1-8), якими змінювалась ціна договору, так, відповідно до умов додаткової угоди №8 від 24.11.2021 ціна договору була визначена в сумі 1910976,54 грн.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу нафтопродукти (бензин, дизельне паливо, газ скраплений) на загальну суму 1556748,00 грн, що підтверджується наданими позивачем видатковими накладними: № РН-0000743 від 23.02.2021 на суму 268596,00 грн, №РН-0002008 від 14.05.2021 на суму 295992,00 грн, №РН-0003069 від 13.07.2021 на суму 138930,00 грн, №РН-0003276 від 26.07.2021 на суму 165480,00 грн, №РН-0003871 від 03.09.2021 на суму 150660,00 грн, №РН-0004332 від 28.09.2021 на суму 91740,00 грн, №РН-004777 від 27.10.2021 на суму 78120,00 грн, №РН-0005181 від 24.11.2021 на суму 89700,00 грн, №РН-0005418 від 08.12.2021 на суму 162180,00 грн, №РН-0005698 від 28.12.2021 на суму 115350,00 грн.

Відповідач, в свою чергу, зобов`язання з оплати отриманих нафтопродуктів виконав частково, сплативши 1456748,00 грн, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою АТ "ПУМБ" № КІЕ-07.8/2073 від 07.06.2023.

Залишок заборгованості складає 100000,00 грн.

У зв`язку з несплатою відповідачем вказаної суми боргу позивач звернувся до господарського суду з даним позовом.

Оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наступне.

Надаючи в процесі розгляду справи оцінку обставинам справи в межах заявлених позовних вимог, суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

В розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ч. 1, 7 ст. 193 ГК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язань відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Відповідно до ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Згідно з ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню. Наведену правову позицію висловлено у постановах Верховного Суду від 23.01.2018 у справі № 203/2612/13-ц, від 19.06.2018 у справі № 5023/3905/12.

Як вже зазначалось, предметом позову у даній справі є стягнення з відповідача заборгованості за поставлені, але не оплачені нафтопродукти, відповідно до умов договору №455 від 30.12.2020.

Спірні правовідносини між сторонами виникли між суб`єктами господарювання на підставі укладеного правочину - Договору №455 від 30.12.2020, що за своєю правовою природою є договором поставки та регулюються нормами ЦК України та ГК України.

Господарським законодавством передбачено, що за договором поставки одна сторона постачальник зобов`язується передати (поставити) в зумовлені строки (строк) другій стороні покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язаний прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 265 ГК України).

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Статтею 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони (ст. 193 ГК України).

Положеннями ст. 525, 526, 629 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися відповідно до умов договору та вимог ЦК України. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідач не спростував вимоги та доводи позивача, та не надав суду належні та допустимі докази, які б свідчили належне виконання ним умов договору поставки та оплати залишку боргу за отримані нафтопродукти.

Судом враховано посилання відповідача про наявність судової справи №400/1802/22, предмет якої пов`язаний з предметом даної справи, однак, як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень, 28 березня 2024 року П`ятим апеляційним адміністративним судом було ухвалено постанову у вказаній справі, якою рішення місцевого адміністративного суду скасовано, в задоволенні позову КП ММР "МИКОЛАЇВЕЛЕКТРОТРАНС" відмовлено. Постанова апеляційного адміністративного суду мотивована тим, що вимога контролюючого органу в частині, де зазначено конкретні суми збитків, не є рішенням, що безпосередньо породжує права та/чи обов`язки для підприємства, що було об`єктом перевірки.

За таких обставин, судове рішення у справі №400/1802/22 не впливає на дослідження господарським судом обставин у даній справі та не може бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

Враховуючи викладене, з урахуванням наявності між позивачем і відповідачем договірних правовідносин та неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором поставки в частині оплати поставленого товару (нафтопродуктів), позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Окрім основного боргу, позивач на підставі норм ст. 625 ЦК України нарахував та просить суд стягнути з відповідача 3% річних за період з 18.02.2022 по 16.06.2023 в сумі 3978,08 грн та втрати від інфляції за період з березня 2022 року по травень 2023 року в сумі 27623,75 грн.

Відповідач не надав суду заперечень щодо позовних вимог в цій частині та контррозрахунку втрат від інфляції та відсотків річних.

Перевіривши надані розрахунки, суд встановив, що вони є арифметично вірними.

Позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судовий збір, згідно з нормами ст. 129 ГПК України, підлягає покладенню на відповідача.

Керуючись ст. 129, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Задовольнити позов повністю.

2.Стягнути з Комунального підприємства Миколаївської міської ради "МИКОЛАЇВЕЛЕКТРОТРАНС" (54020, м. Миколаїв, вул. Андреєва-Палагнюка, буд. 17, ідентифікаційний код 03328468) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МАНГО-ГРУП" (01010, м. Київ, Хрестовий провулок, буд. 2, оф. 405; ідентифікаційний код 39039648) заборгованість у розмірі 131601,83 грн, яка складається з: 100000,00 грн - основного боргу, 27623,75 грн - втрат від інфляції, 3978,08 грн - 3% річних, а також 2684,00 грн - судового збору.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені статтями 253, 254, 256-259 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя В.С. Адаховська