Постанова № 12091142, 12.10.2010, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.10.10 Справа № 32/95

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Кузя В.Л.

суддівЮркевича М.В.

Мурської Х.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 б/н від 29.07.2010 р.

на рішення Господарського суду Львівської області від 30.06.2010р.

у справі № 32/95

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнетранссервіс», м. Рівне

до відповідачаФізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м. Стрий

про стягнення коштів на суму 52020,37 грн.

за участю представників:

від позивача Яковлєв Ю.В. представник;

від відповідача ОСОБА_5 представник.

Розпорядженням в.о. голови Львівського апеляційного господарського суду від 11.10.2010 р. в склад колегії суддів у складі: головуючий суддя Кузь В.Л., судді Юркевич М.В., Городечна М.І., внесено зміни, замість судді Городечної М.І. введено суддю Мурську Х.В.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 30.06.2010р. у справі № 32/95 (суддя Сухович Ю.О.) позов задоволено частково, стягнуто з ФО-підприємця ОСОБА_3 на користь ТОВ «Рівнетранссервіс»42526,42 грн. основного боргу, 4653,74 грн. пені, 3912,69 грн. інфляційних втрат, 927,52 грн. 3 % річних, 550,21 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В частині стягнення 3000 грн. основного боргу провадження у справі припинено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ФО-підприємець ОСОБА_3 звернулася до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою та доповненнями до неї, в яких просить рішення Господарського суду Львівської області від 30.06.2010 р. у справі № 32/95 скасувати та прийняти нове рішення, яким стягнути 5000 грн. основного боргу, 157,40 грн. 3 % річних, 445 грн. інфляційних нарахувань та 1 050 грн. пені.

Скаржник зазначає про те, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення не взяв до уваги той факт, що позивач, здійснивши міжнародне автомобільне перевезення відповідно до CMR-накладних, доданих ним до позовної заяви, в порушення п. 7.4. договору від 31.03.2009 р. не доставив ввірений вантаж до пункту призначення. Крім того, скаржник вказує на те, що відповідачем було подано позивачу заявки на 55 автомобілів на загальну суму 393000 грн., які були частково ним оплачені на суму 385000 грн., що слугувало підставою для виникнення боргу в розмірі 5000 грн. (з урахуванням часткової оплати).

Відповідач відзиву на апеляційну скаргу не подав, представник відповідача у судовому засіданні просить оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення з підстав правомірності та обґрунтованості рішення суду.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що рішення Господарського суду Львівської області від 30.06.2010р. у справі № 32/95 слід скасувати частково, а апеляційну скаргу задоволити, з огляду на наступне:

ТОВ «Рівнетранссервіс»звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до ФО-підприємця ОСОБА_3 про стягнення 45526,42 грн. основного боргу, 4653,74 грн. пені, 3912,69 грн. інфляційних втрат, 927,52 грн. 3 % річних та судових витрат.

Як вбачається з матеріалів справи, 31.03.2009 р. між ФО-підприємцем ОСОБА_3 (перевізник) та ТОВ «Рівнетранссервіс»(замовник) був укладений договір на міжнародні автомобільні перевезення вантажів, відповідно до п. 1.1. якого цей договір регулює взаємовідносини між перевізником та замовником, які виникають при здійсненні перевезень в міжнародному сполученні і розрахунки за ці послуги (далі по тексту договір) (а.с. 13-16).

Умовами договору встановлено підстави та документи, відповідно до яких замовник проводить оплату наданих перевізником послуг по перевезенню вантажу.

Відповідно до п. 7.4. договору підставою для оплати послуг є надані замовнику після закінчення перевезення рахунки, акти виконаних робіт, CMR-накладні з відміткою вантажоотримувача про прийняття вантажу та інші документи, вказані в заявці.

Строк оплати становить 10 календарних днів з моменту отримання замовником документів вказаних в п. 7.4. даного договору (п. 7.5. договору).

В обґрунтування своїх позовних вимог, позивачем до позовної заяви додані належним чином засвідчені копії заявок відповідача, рахунків та CMR- накладних №№ 000429, 002936, 00193, 002621, 002884, 002945, 002898.

Відповідач не визнав факту надання ним як замовником заявок на перевезення вантажу, які додані позивачем до позовної заяви.

Як вбачається з матеріалів справи, дані заявки відповідача на здійснення перевезень ним не підписані та не містять відмітки про місце вивантаження вантажу, позивачем не надані суду ні оригінали, ні копії актів виконаних робіт, а тому у нього немає права вимагати проведення оплати за перевезення.

Крім цього, позивачем не виконані і вимоги щодо порядку заповнення міжнародних транспортних накладних (CMR) щодо заповнення вантажоодержувачем відповідних граф таких накладних. Умовами договору (п. 7.4.) передбачено оплату послуг перевезення при наявності в CMR- накладних відмітки вантажоотримувача про прийняття вантажу та інших документів. Проте, вище зазначені CMR- накладні відмітки вантажоотримувача про прийняття вантажу не містять.

Окрім цього, як про неналежний доказ, наданий позивачем в обґрунтування своїх позовних вимог, свідчить встановлена судом обставина щодо вартості перевезення, зазначеної у заявках.

Так, зокрема, вартість у графі «Оплата»та «Ставка», зазначені в заявці на 23.07.2009 р. (а.с. 17) відрізняються: 7 500 грн. та 8526,42 грн.

У заявках на 13.07.2009 р.-17.07.2009 р., на 17.07.2009 р., на 20.07.2009 р., на 23.07.2009 р. та інших зазначена однакова вартість перевезення, що одним автомобілем, що двома.

Наявність у матеріалах справи копія гарантійного листа від 14.10.2009 р. про оплату відповідачем боргу на загальну суму 117526,42 грн. без зазначення по яких відправках та за який період, не може бути прийнято судом як визнання боргу на суму позову згідно наданих позивачем CMR- накладних.

У звязку з частковою оплатою боргу суд першої інстанції на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України припинив провадження у справі на суму 3000 грн.

Зазначені обставини не дають підстав для задоволення позову.

Разом з цим, відповідач у доповненнях до апеляційної скарги визнав борг по усіх 55 перевезеннях, які здійснювались на замовлення позивача на суму 8000 грн., 3000 грн. з яких відповідно до платіжної вимоги-доручення № 88 від 14.05.2010 р. були ним сплачені, тому до стягнення підлягає 5000 грн. (а.с. 59)

Згідно з п. 8.8. договору у випадку затримки в оплаті рахунків замовник сплачує штраф в розмірі 0,3 % від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач визнає наявність заборгованості за здійсненні позивачем міжнародні автомобільні перевезення в розмірі 6652,40 грн., з яких 5000 грн. боргу, 157,40 грн. 3 % річних, 445 грн. інфляційних нарахувань та 1 050 грн. пені, що підлягають стягненню.

Відповідно до наведеного та вимог ст.ст. 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, -

Львівський апеляційний господарський ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу задоволити.

2.Рішення Господарського суду Львівської області від 30.06.2010 р. у справі № 32/95 в частині стягнення 42526,42 грн. основного боргу, 4653,74 грн. пені, 3912,69 грн. інфляційних втрат, 927,52 грн. 3 % річних скасувати.

3.Позов задоволити частково. Стягнути з ФО-підпримця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, реєстраційний номер фізичної особи-підприємця ЄДР НОМЕР_1) на користь ТОВ «Рівнетранссервіс»(33028, Рівненська область, м. Рівне, вул. Мазепи, 29/20, код ЄДРПОУ 33276798) 5000 грн. боргу, 157,40 грн. 3 % річних, 445 грн. інфляційних нарахувань та 1 050 грн. пені, 66,52 грн. державного мита та 236 грн. витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу. В решті позову відмовити.

4.В іншій частині рішення суду залишити без змін.

5.Стягнути з позивача на користь відповідача 205,58 грн. витрат по сплаті державного мита за перегляд судового рішення в апеляційній інстанції.

6.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

7.Матеріали даної справи повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий суддя Кузь В.Л.

Суддя Юркевич М.В.

Суддя Мурська Х.В.