Ухвала суду № 120909958, 05.08.2024, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 05.08.2024Справа № 645/5060/21 Провадження № 1-кп/554/263/2024

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05.08.2024 р. м. Полтава

Октябрський районний суд м. Полтави у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

представника потерпілих ОСОБА_7 ,

обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ст. 257 КК України, ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 209, ст. 257 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшли клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинувачених ОСОБА_10 та ОСОБА_9 , які мотивовані тим, що ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, які враховувалися під час обрання запобіжного заходу та при продовженні такого заходу судом, продовжують існувати.

Також прокурором подане клопотання про продовження покладених на обвинуваченого ОСОБА_8 обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

На обґрунтування клопотання прокурором зазначено, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме, стосовно ОСОБА_8 :

-може переховуватисявід органівдосудового розслідуваннята суду,оскільки усвідомлює,що підозрюєтьсяу вчиненіособливо тяжкогозлочину тамає реальнуможливість отриматизначний термінпокарання увигляді позбавленняволі,крім тоговін хочаі маємісце реєстраціїта фактичнемісце проживання,але непрацює,і неодноразовосудимий:1994р.за ст.86-1КК Українидо 11років позбавленняволі ізконфіскацією майна,2005р. за ч.2 ст. 187, ст. 69 ч.2 ст. 186, ст. ст. 70, 71 КК України до 5 років 6 місяців з конфіскацією майна, 2014 р. за ч.3 ст. 186 КК України на 4 роки 1 місяці 12 днів, 2017 р. за ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 186, ч.2 ст. 187 ст. 70 КК України на 7 років позбавлення волі;

- може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, оскільки під час досудового розслідування було знайдено лише частину викрадених кошів, а злочин вчинений у групі з іншими особами, які на теперішній час перебувають на свободі та залишаються невстановленими. Крім того, знаряддя злочину пістолет, яким погрожували потерпілому, одяг, взуття, маски, в яких були одягнені злочинці, були не знайдені. Злочинно добуті кошти витратив на придбання шести квартир, і перебуваючи на свободі в період з 02.02.2021 р. о 08.02.2021 р. реалізував придбані об`єкти нерухомості, при цьому кошти виручені від продажу, органом досудового розслідування не знайдені. Тому є ймовірна можливість, що у разі застосування більш м`якого запобіжного заходу обвинувачений може знищити, сховати або спотворити дані речі; крім того на існування такого ризику вказує й те, що під час проведення судового розгляду було встановлено заміну наданих прокурором оригіналів письмових доказів на їх ксерокопії, та пошкодження DVD диску;

- незаконно впливати на потерпілого, свідка, оскільки він обізнаний про місце роботи потерплого, обізнаний про місця мешкання свідків, встановлених під час проведення досудового розслідування, які є колом спілкування, тому імовірна можливість, що у разі застосування більш м`якого запобіжного заходу обвинувачений може впливати на вказаних учасників провадження;

- вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки він офіційно ніде не працює, раніше був засуджений за скоєння кримінальних правопорушень, умисно-корисливої спрямованості, що дає підстави вважати про схильність його до вчинення злочинів;

Потерпілий ОСОБА_11 під час судового засідання впізнав одного з нападників, а саме, ОСОБА_8 , а також впізнав особисті речі, які були вилучені під час проведення обшуків у ОСОБА_12 . Також ОСОБА_13 зазначав, що під час проведення досудового слідства на його адресу приходили смс-повідомлення з погрозами, що можна розцінювати як тиск на нього.

На думку прокурора стосовно ОСОБА_10 існують такі ризики:

- може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки усвідомлює, що підозрюється у вчинені особливо тяжкого злочину та має реальну можливість отримати значний термін покарання у вигляді позбавлення волі, крім того він не має постійного місця мешкання у м.Харкові, не одружений, на утриманні дітей не має, не працює, раніше судимий за скоєння аналогічного злочину ч.2ст. 142 КК України 1960;

- може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, оскільки під час досудового розслідування було знайдено лише частину викрадених кошів, а злочин вчинений у групі з іншими особами, які на теперішній час перебувають на свободі та залишаються невстановленими. Крім того, знаряддя злочину пістолет, яким погрожували потерпілому, одяг, взуття, маски, в яких були одягнені злочинці, були не знайдені. Тому є ймовірна можливість, що у разі застосування більш м`якого запобіжного заходу обвинувачений може знищити, сховати або спотворити дані речі; крім того на існування такого ризику вказує й те, що під час проведення судового розгляду було встановлено заміну наданих прокурором оригіналів письмових доказів на їх ксерокопії, та пошкодження DVD диску;

- незаконно впливати на потерпілого, свідка, оскільки він обізнаний про місце роботи потерплого, обізнаний про місця мешкання свідків, встановлених під час проведення досудового розслідування, які є колом спілкування, тому імовірна можливість, що у разі застосування більш м`якого запобіжного заходу обвинувачений може впливати на вказаних учасників провадження;

- вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки він офіційно ніде не працює, раніше був засуджений за скоєння кримінальних правопорушень, умисно-корисливої спрямованості, що дає підстави вважати про схильність його до вчинення злочинів;

Потерпілий ОСОБА_11 під час судового засідання впізнав одного з нападників, а саме, ОСОБА_8 , а також впізнав особисті речі, які були вилучені під час проведення обшуків у ОСОБА_12 . Також ОСОБА_13 зазначав, що під час проведення досудового слідства на його адресу приходили смс-повідомлення з погрозами, що можна розцінювати як тиск на нього.

Крім того, на даний час у іншому судовому провадженні (Ленінський районний суд м. Полтави) розглядається кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_10 у вчинені злочинів, передбачених ст.ст. 28 ч.3, ст. 115 ч.2, п.п.3,6,11,12,13, ст. 146 ч.3, ст. 289 ч.3, ст. 15,ч.3 ст. 289 КК України.

На думку прокурора стосовно ОСОБА_9 існують такі ризики:

- може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки усвідомлює, що підозрюється у вчинені особливо тяжкого злочину та має реальну можливість отримати значний термін покарання у вигляді позбавлення волі, крім того він хоча і має місце реєстрації та фактичне місце проживання, але не працює, і неодноразово судимий: 1994 р. за ст. 86-1 КК України до 11 років позбавлення волі із конфіскацією майна, 2005 р. за ч.2 ст. 187, ст. 69 ч.2 ст. 186, ст. ст. 70, 71 КК України до 5 років 6 місяців з конфіскацією майна, 2014 р. за ч.3 ст. 186 КК України на 4 роки 1 місяці 12 днів, 2017 р. за ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 186, ч.2 ст. 187 ст. 70 КК України на 7 років позбавлення волі;

- може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, оскільки під час досудового розслідування було знайдено лише частину викрадених кошів, а злочин вчинений у групі з іншими особами, які на теперішній час перебувають на свободі та залишаються невстановленими. Крім того, знаряддя злочину пістолет, яким погрожували потерпілому, одяг, взуття, маски, в яких були одягнені злочинці, були не знайдені. Злочинно добуті кошти витратив на придбання шести квартир, і перебуваючи на свободі в період з 02.02.2021 р. о 08.02.2021 р. реалізував придбані об`єкти нерухомості, при цьому кошти виручені від продажу, органом досудового розслідування не знайдені. Тому є ймовірна можливість, що у разі застосування більш м`якого запобіжного заходу обвинувачений може знищити, сховати або спотворити дані речі; крім того на існування такого ризику вказує й те, що під час проведення судового розгляду було встановлено заміну наданих прокурором оригіналів письмових доказів на їх ксерокопії, та пошкодження DVD диску;

- незаконно впливати на потерпілого, свідка, оскільки він обізнаний про місце роботи потерплого, обізнаний про місця мешкання свідків, встановлених під час проведення досудового розслідування, які є колом спілкування, тому імовірна можливість, що у разі застосування більш м`якого запобіжного заходу обвинувачений може впливати на вказаних учасників провадження;

- вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки він офіційно ніде не працює, раніше був засуджений за скоєння кримінальних правопорушень, умисно-корисливої спрямованості, що дає підстави вважати про схильність його до вчинення злочинів;

Потерпілий ОСОБА_11 під час судового засідання впізнав одного з нападників, а саме, ОСОБА_8 , а також впізнав особисті речі, які були вилучені під час проведення обшуків у ОСОБА_12 . Також ОСОБА_13 зазначав, що під час проведення досудового слідства на його адресу приходили смс-повідомлення з погрозами, що можна розцінювати як тиск на нього.

Обвинувачений ОСОБА_10 у судовому засідання заявив клопотання про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. В обґрунтування клопотання зазначив, що клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу та сам обраний запобіжний захід обґрунтовані тим, що обвинувачений намагається уникнути притягнення до кримінальної відповідальності, може переховуватися від органів досудового розслідування, продовжувати злочинну діяльність, впливати на потерпілу сторону. Але він зазначає, що не має наміру переховуватися від суду, так як має намір довести свою невинуватість, ризики впливу на свідків, потерпілих відсутні, ніякими доказами не підтверджені, крім того, потерпілий допитаний у судовому засіданні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином у нього не має бажання, скоювати нові злочини останній не має намірів. Тобто, відсутні потреби застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

За час перебування під вартою у нього було діагностовано тяжкі хронічні захворювання, а саме: хронічна гіпертонія 2 ступеня з дуже високим ступенем ризику; хронічний простатит, хронічний гепатит С, цироз печінки, хронічний двухсторонній мезотимпонит (істотне порушення слуху), хронічний гломелонефрит, хронічний холестицид. Також обвинувачений був оглянутий лікарем хірургом, на неналежне стояння кісних уламків. На даний момент потребує зняття з правого плеча металоконструкції та повторної операції. На теперішній час у нього постійна біль у правому плечі, німіють пальці руки. Здійснити повноцінне лікування в умовах ізоляції не представляється можливим.

На даний час здійснюється досудове розслідування №42024170000000017 про неналежні умови тримання під вартою, по якому він визнаний потерпілим, а також неналежне утримання його під вартою підтверджується неодноразовою екстреною медичною допомогою йому за весь час розгляду справи.

Посилання стороною обвинувачення на те, що він може знищити та сховати документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження та те, що під час проведення судового розгляду було встановлено заміну наданих прокурором оригіналів письмових доказів на їх ксерокопії, та пошкодження DVD диску жодним чином не підтверджено, за даним фактом відкрите кримінальне провадження, у якому він є свідком.

Крім того, посилання прокурора про перебування у Ленінському районному суду м. Полтави кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_10 у вчинені злочинів, передбачених ст.ст. 28 ч.3, ст. 115 ч.2, п.п.3,6,11,12,13, ст. 146 ч.3, ст. 289 ч.3, ст. 15,ч.3 ст. 289 КК України жодним чином не підтверджує того, що він буде переховуватися від суду, так як ним подано до Ленінському районному суду м. Полтави клопотання про закриття справи, у зв`язку із закінченням строків притягнення до кримінальної відповідальності, яке триває вже більше 17 років. Також зазначив, що його жодного разу не було оголошено у розшук, тобто він ніколи не переховувався від органів досудового розслідування або суду.

Разом з цим, підтвердженням тривалого тримання під вартою і як наслідок погіршення стану його здоров`я є те, що йому неодноразово викликали швидку медичну допомогу, востаннє 29.07.2024 р. у залі судового засідання Октябрського районного суду м. Полтави у нього трапився черговий гіпертонічний криз, та безпосередньо на засіданні 05.08.2024 р. У зв`язку із неналежними умовами тримання під вартою у конвойному приміщенні суду, а саме, його тримали більше двох годин, у камері було задушливо, харчування відсутнє, освітлення тускле.

Вважає, що всі ці обставини свідчать про катування, через що він звернувся із заявою до Європейського суду з прав людини про неналежні умови його утримання, надмірну тривалість тримання під вартою, не розгляд можливості застосування інших запобіжних заходів.

Крім того, він перебуває у цивільному шлюбі з ОСОБА_14 , яка проживає за адресою АДРЕСА_1 , остання не заперечує з приводу того, що ОСОБА_10 буде проживати за вказаною адресою, відповідно до її заяви, направленої до Октябрського районного суду м. Полтави, тобто місце перебування під домашнім арештом просить визначити за адресою АДРЕСА_1 .

Захисник ОСОБА_6 підтримала клопотання обвинуваченого ОСОБА_10 .

Крім того, обвинувачений ОСОБА_9 заявив клопотання про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою. Вважає, що він уже тривалий час утримується під вартою, а клопотання прокурора є автоматичними. Просив врахувати обставини, які характеризують його як людину, яка не є суспільно небезпечною, має постійне місце проживання та реєстрації, має неповнолітнього сина. При обранні запобіжного заходу не було враховано обставин, як міцні соціальні зв`язки, а саме, постійне місце проживання, наявність неповнолітнього сина, та виключно позитивну характеристику. Зазначив, що дій, які йому інкримінується він не вчиняв, бажає допомогти суду встановити істину по справі. Додав до клопотання копію документа про подання ним заяви до Європейського суду з прав людини про неналежні умови його утримання, надмірну тривалість тримання під вартою, не розгляд можливості застосування інших запобіжних заходів.

Захисник ОСОБА_15 підтримала клопотання ОСОБА_9 .

Обвинувачений ОСОБА_8 та захисник ОСОБА_4 не заперечували з приводу продовження покладених обов`язків на обвинуваченого ОСОБА_8 , заперечували з приводу клопотання прокурора щодо інших обвинувачених, підтримали клопотання обвинувачених.

Прокурор та представник потерпілого заперечували проти задоволення клопотання обвинувачених, наполягали на продовженні строків тримання під вартою.

Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у цьому Кодексі, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, визначених у даній нормі закону.

За змістом ч.1 ст. 194, ч.ч. 3, 5 ст. 199 КПК України підставами для продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою на стадії судового провадження є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України; наявність обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; доведення прокурором того, що обставини, на які він послався у відповідному клопотанні і які доведені у судовому засіданні виправдовують подальше тримання обвинуваченого під вартою; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Щодо обґрунтованості підозри, то суд зазначає, що, як у ході застосування щодо обвинувачених запобіжного заходу у виді тримання під вартою, так і у ході вирішення питання про продовження строку його тримання під вартою судом робились висновки у питанні про обґрунтованість підозри, відповідні рішення судів не змінені та не скасовані, а тому висновки, які судами були зроблені у відповідних ухвалах є обов`язковими для врахування при подальших розглядах. Щодо обґрунтованості обвинувачення, то такі висновки суд має право зробити виключно під час ухвалення вироку на підставі аналізу і оцінки досліджених у ході судового розгляду доказів.

Збереження обґрунтованої підозри у тому, що заарештована особа вчинила злочин, є обов`язковою умовою законності продовження тримання під вартою, але з перебігом певного часу цього недостатньо і суд має встановити, чи продовжують існувати інші підстави, які б виправдовували позбавлення волі. Саме тому, суд повинен перевірити чи виправдовують обставини продовження тримання під вартою.

Квазі-автоматичне продовження утримання під вартою суперечить гарантіям, викладеним у статті 5§ 3 (Тейс проти Румунії § 40). Тягар доказування у цих питаннях не повинен перерозподілятися так, щоб на затриману особу покладався обов`язок доводити наявність підстав для її звільнення (Биков проти росії §64).

Щодо наявності ризиків, зазначених прокурором у клопотанні про продовження запобіжних заходів, то на думку суду є підстави вважати, що продовжують існувати ризики того, що обвинувачені можуть ухилитися від суду або вичинити нові злочини, із урахуванням тяжкості злочинів, у вчиненні яких особи обвинувачуються.

Щодо ризику незаконного впливу на свідків, оскільки обвинувачені обізнані про місце їх проживання, і свідки ще судом не допитувалися, то на думку суду такий ризик на даній стадії судового розгляду ще зберігається.

Між тим, суд вважає, що на даний час не доведено наявності таких ризиків як, можливість незаконно впливати на потерпілого, оскільки останній допитаний в судовому засіданні, доказів які б без сумніву підтверджували направлення смс-повідомлень із погрозами на адресу потерпілого обвинуваченими с суду не надано.

Щодо наявності таких ризиків, які наведені прокурором у клопотанні, як можливість знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, та не знайдені до даного часу, то суд зазначає, що доказів на підтвердження таких ризиків суду стороною обвинувачення не надано. Так, досудове розслідування завершено, письмові докази прокурором надані суду, та безпосередньо досліджуються у судовому засіданні, і на даний час не доведено, що стороною обвинувачення вживаються заходи щодо відшукування інших доказів. Крім того, посилання сторони обвинувачення, що під час проведення судового розгляду було встановлено заміну наданих прокурором оригіналів письмових доказів на їх ксерокопії, та пошкодження DVD диску ніяким чином не відноситься до обвинувачених, так як за даним фактом відкрите кримінальне провадження, у якому немає підозрюваних.

Виходячи з положень ст. 331 КПК України до спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу, Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Таким чином, виходячи з положень ст. 331 та ст. 194 КПК України, суд під час розгляду клопотання про продовження строків тримання під ватою зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ч.4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

З урахуванням викладеного, суд приходить до наступного.

Продовжити відносно ОСОБА_8 дію обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, оскільки існують підстави та ризики, які враховувалися для встановлення цих обов`язків при обранні діючого запобіжного заходу в вигляді особистої поруки.

Продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_9 дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки існують підстави та ризики, які враховувалися для обрання запобіжного заходу на досудовому слідстві і які були враховані при продовжені запобіжного заходу, доказів, які б свідчили про зменшення ризиків, або про існування обставин, які б дозволили суду зробити висновок про необхідність змінити запобіжний захід, на даний час суду не надано. З цих підстав необхідно відмовити у задоволені клопотання обвинуваченого та його захисника про зміну запобіжного заходу.

Що ж стосується обвинуваченого ОСОБА_10 , то суд заслухавши думку учасників процесу, дослідивши клопотання обвинуваченого та документи, додані до нього та які містяться в матеріалах справи, вважає, що незважаючи на ті ризики, що збереглися, на даний час змінилися обставини, які свідчать про можливість застосування обвинуваченому ОСОБА_10 менш суворого запобіжного заходу, тому необхідно змінити щодо ОСОБА_10 запобіжний захід з тримання під вартою на запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронного засобу контролю строком на 2 місяці з дня його обрання.

В своїх висновках суд виходив з наступного.

За наданою суду медичною документацією ОСОБА_10 , якому виповнилося 64 роки і який утримуються під вартою майже 4 роки, має критичний стан здоров`я.

Так, відповідно до медичних виписок ОСОБА_10 на дани час має тяжкі хронічні захворювання, а саме, хронічна гіпертонія II ст., 3ст. з дуже високим ступенем ризику; кардіосклероз атеросклеротичний СН I ст., також за час перебування під вартою у нього діагностовано ряд інших захворювань: хронічний простатит, хронічний гепатит С, цироз печінки, хронічний двухсторонній мезотимпонит (істотне порушення слуху), хронічний гломелонефрит, хронічний холестицид. Також обвинувачений був оглянутий лікарем хірургом, на неналежне стояння кісних уламків. За висновком лікарів потребує зняття з правого плеча металоконструкції та повторної операції. Скаржиться на теперішній час на постійну біль у правому плечі та німіння пальців руки. За тривалий час перебування в умовах ізоляції рекомендована обвинуваченому операція проведена не була. Обвинуваченому неодноразово викликали швидку медичну допомогу, востаннє 05.07.2024 р., 29.07.2024 р., 05.08.2024 р., коли в приміщенні суду та у залі судового засідання Октябрського районного суду м. Полтави у нього трапився черговий гіпертонічний криз, а 05.07.2024 р. через падіння під час надання йому медичної допомоги він зламав руку.

Цілодобовий домашній арешт із застосуванням електронного засобу контролю - є цілком обґрунтованим і такий запобіжний захід може запобігти ризикам, які суд вважає встановленими, а прокурором не доведено недостатність застосування такого виду запобіжного заходу як домашній арешт для запобігання існуючим ризикам.

Суд у визначені ризику ухилення від суду щодо ОСОБА_10 враховує ті обставини, що обвинувачений жодного разу не перебував у розшуку, є людиною похилого віку, має критичний стан здоров`я. Дані обставини на думку суду свідчать про зменшення ризику ухилення від суду на стадії судового розгляду при обранні іншого запобіжного заходу та можливості його запобігти із застосуванням іншого запобіжного заходу цілодобового домашнього арешту із електронним засобом контролю.

Щодо ризику вчинити інше кримінальне правопорушення, суд вважає, що встановлення такого запобіжного заходу як цілодобовий домашній арешт із електронним засобом контролю може запобігти вчиненню ОСОБА_10 нових злочинів, крім того, перебуваючи під таким запобіжним заходом обвинувачений має усвідомлювати, що вчинення нового злочину призведе до зміни запобіжного заходуна більшсуворий,у томучислі,тримання підвартою.

Оцінивши в даному контексті доводи щодо наявності іншої кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_10 , суд приймає до уваги зауваження та пояснення ОСОБА_10 про те, що дана справа більше 17 років не має свого вирішення і через таку тривалість її розгляду він подав клопотання про закриття провадження за ст. 49 КК України, і це на думку суду не є безсумнівною підставою вважати, що ОСОБА_10 вчинив інший злочин.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.

Таким чином, суд не погоджується з висновками сторони обвинувачення в частині того, що лише запобіжний захід у виді тримання під вартою зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_10 , попередити існуючі ризики, а також із висновком, що відсутні підстави, які би вказували на можливість зміни обвинуваченому запобіжний захід.

Крім того, суд не може погодитися з позицією представника потерпілих, яка висловила думку про те, що ОСОБА_10 необґрунтовано затягує розгляд справи, викликаючи карету швидкої допомоги у дні судових засідань, оскільки даних про те, що ОСОБА_10 несумлінно вчиняє такі дії суду не надано, а інформація з довідок лікарів катери швидкої медичної допомоги, які оглядають обвинуваченого у день їх виклику, свідчать про наявність високого тиску у обвинуваченого, наприклад 30.03.2023 р. 180/100, 15.11.2023 р. 180/100, 15.05.2024р. 190/100.

Крім того, при вирішення питання про зміну запобіжного заходу на домашній арешт суд враховує й інші обставини, які слід враховувати відповідно до положень ст. 178 КПК України, які свідчать про наявність у ОСОБА_10 місця постійного проживання, а саме, за адресою АДРЕСА_1 , даний факт підтверджується заявою його цивільної дружини ОСОБА_14 , адресованою на адресу суду, яка також проживає за вказаною адресою, довідками з місця проживання та квитанціями про сплату електроенергії на ім`я ОСОБА_12 . Дана адреса також зазначена як місце проживання ОСОБА_10 в протоколах обшуку та інших письмових доказах, наданих стороною обвинувачення суду. Згідно характеристики за останнім місцем роботи ОСОБА_10 на посаді робітника з комплексного прибирання КП «Благоустрій» м.Харкова» Харківської міської ради з 01.02.2018 р. до 15.10.2019 р. останній зарекомендував себе як сумлінний працівник.

Оцінивши доводи щодо наявності іншої кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_10 , суд приймає до уваги зауваження та пояснення ОСОБА_10 про те, що дана справа більше 17 років не має свого вирішення і через таку тривалість її розгляду, він подав клопотання про закриття провадження на підставі ст. 49 КК України, і це на думку суду не є безсумнівною підставою вважати, що ОСОБА_10 вчинив інший злочин.

Крім того, при в вирішенні питання про зміну запобіжного заходу суд враховує практику Європейського Суду з прав людини у контексті дотримання положень Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Так,ризик втечіобвинуваченого неможе бутивстановлений лишена основісуворості можливоговироку.Оцінка такогоризику маєпроводитися зпосиланням наряд іншихфакторів,які можутьпідтвердити існуванняризику втечіабо вказати,що вонамаловірогідна інеобхідність вутриманні підвартою відсутня(ненкопроти Росії§106).Ризик втечімає оцінюватисяу світліфакторів,пов`язаних зхарактером особи,її моральністю,місцем проживання,родом занять,майновим станом,сімейними зв`язкамита усімавидами зв`язкуз країною,в якійособа піддаєтьсякримінальному переслідуванню( ОСОБА_16 проти Молдови§ 58). Ризик втечі не виникає лише за відсутності постійного місця проживання (Сулаоя проти Естонії § 64). У той час як серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти, тяжкість обвинувачення не може сама по собі служити виправданням тривалого попереднього ув`язнення особи (Ідалов проти Росії § 145). Ризик втечі зменшується зі збігом часу, проведеного під вартою (Ноймайстер проти Австрії §10).

Перешкоджання судовому розгляду: ризик того, що обвинувачений буде перешкоджати належному відправленню судочинства, не може оцінюватись абстрактно, факт такого перешкоджання має бути підтверджено доказами ( ОСОБА_17 проти Молдови, § 59.

Ризик тиску на свідків може бути визнано на початкових стадіях процесу (Яжинський проти Польщі § 43).

Однак з плином часу, інтереси слідства стають недостатніми для тримання підозрюваного під вартою: за нормального перебігу подій ризики зменшуються з часом, завдяки проведенню дізнання, перевірок, дачі показань (Клоот проти Бельгії, § 44).

Повторне скоєння правопорушень: серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших правопорушень. Однак необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід - необхідним в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться (Клоот проти Бельгії, § 40).

Відсутність роботи або сім?ї не дає підстав вважати, що особа схильна до повторного вчинення злочинів (Сулаоя проти Естонії, § 64).

Відповідно до ч.ч.3, 5 ст. 202 КПК України у разі застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підозрюваний, обвинувачений, який був затриманий: 1) негайно доставляється до місця проживання і звільняється з-під варти, якщо згідно з умовами обраного запобіжного заходу йому заборонено залишати житло цілодобово; 2) негайно звільняється з-під варти та зобов`язується невідкладно прибути до місця свого проживання, якщо згідно з умовами обраного запобіжного заходу йому заборонено залишати житло в певний період доби.

У разі постановлення слідчим суддею, судом ухвали про відмову у продовженні строку тримання під вартою, про скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на інший запобіжний захід, про звільнення особи з-під варти у випадку, передбаченому частиною третьою статті 206 цього Кодексу, або у випадку закінчення строку дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою підозрюваний, обвинувачений повинен бути негайно звільнений, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Одночасно із застосуванням до ОСОБА_10 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту слід застосувати електронний засіб контролю.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст.176-178, 193-199, 331 КПК України,-

У Х В А Л И В:

Задовольнити клопотання прокурора та продовжити відносно ОСОБА_9 дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Полтавський слідчий ізолятор» строком до 03.10.2024 року.

Продовжити відносно ОСОБА_8 покладені ухвалою Октярського районного сулу м. Полтави від 13.04.2023 р. обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

-прибувати до суду на першу про те вимогу;

-повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або перебування,за наявності місця роботи;

-утримуватися від спілкування із потерпілими та свідками у даному кримінальному провадженні поза межами судового засідання;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

В задоволені клопотання ОСОБА_9 про зміну запобіжного заходу відмовити.

У задоволенні клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_10 - відмовити.

Задовольнити клопотання обвинуваченого ОСОБА_10 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронного засобу контролю строком на 2 місяці з дня його обрання, тобто до 03 жовтня 2024 року включно.

Заборонити обвинуваченому ОСОБА_10 цілодобово залишати житло розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , окрім розумного фактичного часу необхідного для прибуття за викликом суду, перебування в суді та участі в судових засіданнях, надання невідкладної медичної допомоги в закладах охорони здоров`я та в інших невідкладних випадках, пов`язаних із врятуванням життя чи здоров`я в умовах воєнного стану.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_10 обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

- прибувати за кожною вимогою суду в цьому кримінальному проваджені;

- повідомляти суд про зміну місця проживання;

- носити електронний засіб контролю;

- утримуватися від спілкування з свідками та потерпілими у даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до компетентного органу документи, які дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

ОСОБА_10 звільнити із під варти негайно.

Ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передається для виконання органу внутрішніх справ за місцем проживання обвинуваченого.

Орган внутрішніх справ повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, і повідомити про це суд.

Працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за поведінкою обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення, з питань пов`язаних виконання покладених на нього обов`язків.

Копію ухвали направити до ВП №1 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області (місцезнаходження: вул. Любов Малої, 45, м. Харків), яке зобов`язати поставити обвинуваченого ОСОБА_10 на відповідний облік, про що невідкладно повідомити суд.

Ухвала суду може бути оскаржена в частині продовження строку тримання під варто протягом п`яти днів з дня її оголошення через Октябрський районний суд м.Полтави до Полтавського апеляційного суду.

Суддя ОСОБА_1