Ухвала суду № 120905920, 08.08.2024, Сумський районний суд Сумської області

Справа № 587/2583/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 серпня 2024 року Сумський районний суд Сумської області у складі головуючого судді Вортоломей І.Г., за участю секретаря судового засіданняБондаренко О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Суми цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний Банк «Укргазбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Сумського районного суду Сумської області перебуває вказана цивільна справа.

31 липня 2024 року представник позивача ОСОБА_2 направив до суду заяву, у якій зазначив, що відповідач погасив заборгованість за договором в повному обсязі, але судовий збір не сплатив. У зв`язку з цим позивач не підтримує позовних вимог щодо стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 41591,99 грн, однак просив стягнути з відповідача понесені судові витрати. Розгляд справи просив проводити без участі представника позивача.

Відповідач належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи в судове засідання не з`явився, причину неявки суду не повідомив.

Беручи до уваги, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється в силу вимог ч. 2ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, клопотання представника позивача, суд дійшов до наступного.

Згідно з ч. 3ст. 142 ЦПК Україниу разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

За змістом наведеної норми при відмові позивача від позову на користь позивача присуджується стягнення всіх понесених ним у справі витрат з відповідача у разі, якщо він не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову.

Визнання позову чи добровільне задоволення вимог відповідачем після пред`явлення позову не звільняє його від відшкодування понесених позивачем судових витрат при ухваленні рішення або при закритті провадження у справі у зв`язку з відмовою позивача від позову з мотивів задоволення його вимог відповідачем.

Як зазначено в постанові Верховного Суду від 03 квітня 2024 року у справі №461/4349/23 (провадження №61-1св24), тлумачення зазначеної норми дає підстави для висновку, що у разі відмови позивача від позову, понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача, за виключенням, якщо позивач не підтримує свої вимоги унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову. Тобто друге речення частини третьоїстатті 142 ЦПК Україниповинно застосовуватися у системному зв`язку із першим реченням, де йдеться про відмову від позову позивача.

У поданій до суду заяві позивач зазначив, що не підтримує своїх позовних вимог внаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, тобто фактично відмовився від позову.

З матеріалів справи вбачається, що вказана позовна заява надійшла до суду та у цій справі відкрито провадження 18 липня 2024 року, а борг відповідачем повністю сплачений 30 липня 2024 року, тобто після пред`явлення позову.

Згідно з положеннями ст. 49 ЦПК України позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог).

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.

Частиною 2 статті 256 ЦПК України визначено, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

Оскільки, цивільно-процесуальним законодавством не заборонено відмова від позову, також у вказаному випадку не порушуються права позивача, наслідки закриття провадження у справі позивачу відомі та зрозумілі, суд приходить до висновку про можливість прийняття відмови від позову позивача та закриття провадження у справі.

Щодо вимог позивача в частині стягнення суми сплаченого судового збору.

Відповідно до положень ст.255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.

При цьому у цій ухвалі вирішується питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.

Фактичний зміст поданої позивачем заяви свідчить про відмову позивача від позову унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову.

Згідно з ч.3 ст. 142 ЦПК України якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Таким чином, враховуючи що позивач відмовився від позову через погашення заборгованості після пред`явлення позову, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача понесені та документально підтверджені ним витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422 грн 40 коп. з відповідача.

Керуючись ч.3 ст. 142, п. 4 ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 256 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Закрити провадження у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованого: АДРЕСА_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» (юридична адреса: м. Київ, вул. Єреванська, буд. 1, код ЄДРПОУ 23697280) судовий збір в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 коп., сплачений згідно з платіжною інструкцією №14791-547 від 17 липня 2024 року.

Ухвала може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя І.Г. Вортоломей