Постанова № 12090302, 20.10.2010, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.10.2010 року Справа № 1/43-10

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Лисенко О.М. (доповідача)

суддів: Джихур О.В., Виноградник О.М.

при секретарі судового засідання: Ковзикові В.Ю.

за участю представників сторін:

від позивача: Шляєв І.В., юрисконсульт, довіреність № 415 від 01.01.10;

від позивача: Філопенко Т.А., начальник відділу, довіреність № 424 від 01.01.10;

від відповідача: Сотніков П.М., представник, довіреність № 11/81 від 28.12.09;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Північний гірничо-збагачувальний комбінат”, м.Кривий Ріг на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30.06.2010р. у справі № 1/43-10

за позовом: державного підприємства “Придніпровська залізниця”, м. Дніпропетровськ

до відкритого акціонерного товариства “Північний гірничо-збагачувальний комбінат”, м.Кривий Ріг

про стягнення 878, 88 грн.

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство “Придніпровська залізниця”, м. Дніпропетровськ звернулося з позовом до відкритого акціонерного товариства “Північний гірничо-збагачувальний комбінат”, м.Кривий Ріг про стягнення 878, 88 грн. плати за користування вагонами.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 30.06.2010 року по справі № 1/43-10 (суддя Рудь І.А.) позовні вимоги задоволені частково на суму 763 грн., в решті вимог відмовлено.

Не погодившись із вказаним рішенням, відповідач подав до суду апеляційну скаргу, в якій просив рішення скасувати, а в задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на те, що акти загальної форми №№ 1643, 1644 від 09.06.2009 року, № 1646 від 10.06.2009 року, № 1852 від 12.06.2009 року, №№ 1858, 1860 від 18.06.2009 року, №№ 1864, 1865, 1868 від 20.06.2009 року, №№ 1869, 1870, 1871 від 21.06.2009 року, №№ 1875, 1876, 1877 від 24.06.2009 року складені з порушенням норм Статуту залізниць України, Правил користування вагонами і контейнерами, а також Тимчасової угоди № ПР/М-07-2/14-Нюдч від 12.04.2007 року.

Позивач вважає доводи скаржника безпідставними, просить залишити рішення без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги та вивчивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

12.04.2007 року між сторонами по справі було укладено Тимчасову угоду № ПР/М-07-2/14-Нюдч про експлуатацію залізничної під`їзної колії відкритого акціонерного товариства “Північний гірничо-збагачувальний комбінат”, яка примикає до станцій Терни і Рядова Придніпровської залізниці (далі - Угода).

Строк дії вказаної Угоди до 30.06.2009 року (а.с.81.т.1).

Пунктом 5 наведеної Угоди в редакції додаткової угоди № 1 від 10.10.2007 року сторони узгодили, що передача вагонів власнику підїзної колії здійснюється:

-          порожніх хоперів по ст.Рядова - через інтервал часу - 1,0 година;

- порожні вагони по ст.Терни –через інтервал часу –2,0 години;

- вагони з небезпечними вантажами класу 1ВМ –не пізніше ніж через 2 години з моменту їх прибуття на станцію примикання;

- інші вагони –за повідомленнями, які передає прийомоздавальник залізниці прийомсоздавальнику власника колії з реєстрацією у Книзі повідомлень ф.ГУ-2.

У разі здавання вагонів залізницею власнику колії за його згодою раніше встановленого інтервалу, передача вагонів здійснюється поза інтервалом.

У червні 2009 року на підходах до станції Терни, Рядова та на коліях станцій Терни, Рядова затримувалися порожні власні вагони, які прямували на адресу відповідача по повним перевізним документам.

Згідно зі статтею 119 Статуту залізниць України за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами підїзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - субєктами підприємницької діяльності вноситься плата.

За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.

Відповідно до пункту 3 Правил користування вагонами і контейнерами (статті 119-126 Статуту залізниць України), затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 року № 113, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 15.03.1999 року за № 165/3458 (далі - Правила), облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46 (додаток 1), Відомістю плати за користування контейнерами форми ГУ-46к (додаток 11), які складаються на підставі Пам'яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45 (додаток 2), Пам'яток про видачу/приймання контейнерів форми ГУ-45к (додаток 8), Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами (додаток 12), Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а (додаток 3), Актів загальної форми ГУ-23 (додаток 6).

Відомості плати за користування вагонами (контейнерами) мають підписуватися працівником станції і вантажовласника щоденно або в періоди пред'явлення їх станцією до розрахункового підрозділу, що встановлюються начальником залізниці (п.4 Правил).

Пунктом 9 Правил встановлено, що про затримку вагонів і контейнерів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ (додаток 4). Наказ підписується посадовою особою, визначеною начальником залізниці.

Як докази, які обґрунтовують нараховану плату за користування вагонами позивач надав відомості плати за користування вагонами, Акти загальної форми, накази про затримку вагонів, акт про затримку вагонів та повідомлення про затримку вагонів.

Відомості плати за користування вагонами підписані представником відповідача із зауваженнями: “З нарахованими в/ч не згодні. ВАТ “Північний ГЗК” був готовий прийняти дані вагони на під`їзну колію”.

У вищенаведені відомості плати за користування вагонами включено порожні власні вагони, які надходили на адресу відкритого акціонерного товариства “Північний гірничо-збагачувальний комбінат” по повним перевізним документам і не забиралися одержувачем на свою підїздну колію після одержання ним повідомлення про готовність подавання вагонів на його колію. За цими фактами, на час затримки вагонів на коліях станції з вини вантажодержувача відкритого акціонерного товариства “Північний гірничо-збагачувальний комбінат” складалися акти загальної форми ГУ-23, на підставі яких нараховувалася плата за користування вагонами.

Зауваження відповідача у відомостях плати за користування вагонами про те, що останній був готовий прийняті вагони, до уваги судовою колегією як не підтверджені ним належними доказами в порядку статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України.

Оцінюючи надані позивачем первинні документи, колегія суддів вважає, що вони відповідають вимогам Правил користування вагонами і контейнерами та Правил складання актів.

Колегією суддів також перевірений розрахунок позову, в результаті чого судова колегія погоджується із розрахунком позовних вимог, задоволених судом першої інстанції на суму 763 грн., оскільки при зверненні з позовом позивач не врахував час подавання вагонів з ремтупіка та час повідомлення, а саме: повідомленням № 11069386 замість часу 11год. 50хв. по 10 вагонам час користування становить 10 год.; № 30009175 замість 29год. Час користування становить 26 год. (3 вагони); замість 13 год. 55хв. час користування вагоном становить 12год. (4 вагони); замість 05год. 30хв. час користування становить 4 год. (вагони № 53545802, 56953185), № 30009171 замість 34год. 20хв. час користування становить 32 год. (7 вагонів); № 14069392 замість 08год. 50хв. час користування становить 7 год. (вагон № 58831884); № 25069414 замість 38год. 36хв. час користування становить 36 год. (вагон № 56961410); № 13069337 замість 5 год. 14хв. час користування вагонами №№ 56964265, 56458961 становить 4 год.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про часткове задоволення позовних вимог у сумі 763 грн.

Підстави для скасування рішення, які передбачені статтею 104 Господарського процесуального кодексу України, відсутні.

Державне мито за перегляд справи по апеляційній скарзі покладається на скаржника.

Керуючись статтями 49, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд –

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Північний гірничо-збагачувальний комбінат”, м.Кривий Ріг –залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30.06.2010 року по справі № 1/43-10–залишити без змін.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя О.М.Лисенко

Суддя О.В.Джихур

Суддя О.М.Виноградник

Повний текст постанови підписаний 21.10.2010 року.