Постанова № 12090285, 14.10.2010, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.10.2010 року Справа № 18/84-10

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий –суддя Голяшкін О.В. (доповідач),

судді –Науменко І.М., Мороз В.Ф.,

секретар судового засідання –Колесник Д.А.,

за участю представників сторін:

від позивача –Сандакова А.О., довіреність від 14 червня 2010 року № 34/10;

від відповідача –Брисін О.В., довіреність від 12 липня 2010 року б/н;

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Агро-Дніпро-Нікополь”, с.Дмитрівка Нікопольського району Дніпропетровської області

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06 липня 2010 року у справі № 18/84-10

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Корпорація “Агросинтез”, м.Запоріжжя

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Агро-Дніпро-Нікополь”, с.Дмитрівка

про стягнення 382387,51 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 06 липня 2010 року у справі № 18/84-10 (суддя Петрова В.І.) позов ТОВ “Корпорація “Агросинтез” задоволено частково; стягнуто з відповідача –ТОВ “Агро-Дніпро-Нікополь” на користь позивача 382011,54 грн., з яких: 130354,90 грн. основного боргу, 109606,44 грн. штрафу, 11959,80 грн. пені, 5624,45 грн. інфляційних втрат, 119598,16 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами, 4867,79 грн. індексації ціни товару та судові витрати у розмірі 3820,11 грн. державного мита та 235,76 витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; і іншій частині позову відмовлено.

При прийнятті рішення господарський суд виходив із невиконання відповідачем зобов’язання по оплаті вартості отриманого товару, у зв’язку з чим з відповідача стягнуто заборгованість з нарахуванням інфляційних, пені та штрафу за прострочку оплати, а також процентів за користування чужими грошовими коштами та індексації ціни товару.

Не погодившись із вказаним рішенням, відповідач –ТОВ “ДНК”, звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення і прийняти нове.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає про часткове погашення заборгованості та просить врахувати світову фінансову кризу та складні погодні умови 2010 року.

Позивач –ТОВ “Корпорація “Агросинтез”, проти викладених в апеляційній скарзі доводів заперечує. Зазначає, що після подання позову до винесення рішення відповідач сплатив в погашення боргу 77000 грн., таким чином заборгованість складає 53354,90 грн.

В порядку ст.77 ГПК України в судовому засіданні оголошувалася перерва з 07 жовтня 2010 року до 14 жовтня 2010 року.

Вислухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

03 квітня 2009 року між позивачем ТОВ “Корпорація “Агросинтез” (постачальник) та відповідачем ТОВ “Агро-Дніпро-Нікополь” (покупець) укладено договір поставки на умовах товарного кредиту № ТК030409/3, згідно умов якого у строки, зумовлені договором, постачальник зобов’язується поставити та передати у власність покупця насіннєвий матеріал (надалі “товар” або “насіння”) та хімічні засоби захисту рослин (надалі “товар” або “препарати”), а покупець зобов’язується прийняти товар, сплатити проценти за користування товарним кредитом на ціну товару відповідно до умов договору (додаткових угод та специфікацій до нього).

Відповідно до п.п.2.1–2.3 договору найменування (асортимент) товару, його кількість, ціна за одиницю та ціна всього товару наведені у специфікаціях до договору, які є невід’ємними його частинами. Ціна товару, що вказана у специфікаціях, визначена на дату укладення договору. Кількість товару (кількість насіння відповідного гібриду або сорту, кількість препаратів відповідного виду), який зобов’язаний поставити постачальник, може коливатися у межах +/- 5 % від кількості вказаної в специфікаціях. При цьому покупець оплачує фактично поставлену йому кількість товару. Вартість договору складається із суми всіх специфікацій, підписаних в рамках цього договору, в яку включається ціна товару та проценти за користування товарним кредитом.

03 квітня 2009 року, 22 травня 2009 року, 29 липня 2009 року та 01 вересня 2009 року сторонами підписані специфікації відповідно №№ 1, 2, 3 та 4, в яких сторони обумовили найменування, кількість, вартість товару, строки оплати товару, розрахунок та порядок сплати процентів по товарному кредиту та загальну суму кожної специфікації, домовившись про поставку товару на суму 352492,46 грн.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 352492,46 грн. за видатковими накладними:

- від 15 квітня 2009 року № А-00000616 на суму 156997,20 грн.,

- від 28 квітня 2009 року № А-00000845 на суму 8814 грн.,

- від 25 травня 2009 року № А-0001199 на суму 2332,44 грн.,

- від 03 червня 2009 року № А-0001287 на суму 33075,12 грн.,

- від 03 червня 2009 року № 0001293 на суму 10210,20 грн.,

- від 25 серпня 2009 року № А-0001541 на загальну суму 105771,02 грн.,

- від 01 вересня 2009 року № А-0001588 на суму 35292,48 грн.

Відповідно до п.п.5.1-5.3 договору поставки постачальник надає покупцю товарний кредит у розмірі ціни отриманого і неоплаченого покупцем товару на період з дати отримання товару покупцем до дат його оплати згідно із договором. Процентна ставка по товарному кредиту, розрахунок та сума процентів за користування товарним кредитом вказується у специфікаціях. Сплата процентів за користування товарним кредитом здійснюється покупцем в порядку, встановленому для оплати товару, та у строки, вказані у специфікаціях.

Специфікаціями №№ 1-4 обраховані проценти по товарному кредиту виходячи із розміру ставки 11% річних.

Відповідно до п.2.3 договору вартість договору складається із суми всіх специфікацій, в яку включається ціна товару та проценти за користування товарним кредитом.

Як вбачається із матеріалів справи, вартість договору становить 365354,80 грн., з урахуванням 12862,34 грн. процентів.

Порядок оплати товару встановлений сторонами у розділі 6 договору.

Згідно п.п.6.1, 6.2 договору покупець зобов’язується оплатити покупцю товар у строки та в розмірах, що вказані у специфікаціях. Оплата товару здійснюється в українських гривнях в безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів платіжним дорученням на поточний рахунок постачальника.

Сторонами встановлено, що всі платежі, передбачені договором, підлягають індексації і покупець зобов’язується сплатити постачальнику проіндексовані суми відповідних платежів у строки, встановлені договором.

Порядок визначення проіндексованої суми платежу встановлений сторонами в п.6.5 договору.

Відповідачем на момент звернення позивача до суду, була здійснена часткова оплата поставленого товару на загальну суму 235000 грн., заборгованість відповідача перед позивачем станом на 02 березня 2010 року становила 130354,80 грн.

Відповідно до ст.ст.525, 526 ЦК України, ст.193 ГК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст.692 ЦК України покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов’язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ст.694 ЦК України договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу.

Враховуючи, що відповідачем –ТОВ “Агро-Дніпро-Нікополь”, не виконані зобов’язання по оплаті у повному обсязі вартості отриманого товару та процентів по товарному кредиту у встановлені специфікаціями строки, судова колегія вважає вірним висновок господарського суду про стягнення з відповідача суми виниклої заборгованості.

При цьому судова колегія вважає за необхідне зазначити, що відповідач після подання позову до прийняття господарським судом рішення у даній справі, сплатив у погашення боргу 77000 грн. (платіжні доручення від 11 червня 2010 року № 93 на суму 30000 грн., від 16 червня 2010 року № 105 на суму 10000 грн., від 23 червня 2010 року № 116 на суму 17000 грн., від 30 червня 2010 року № 130 на суму 10000 грн. та від 05 липня 2010 року № 141 на суму 10000 грн.) /а.с.106-110/, що підтверджено позивачем /а.с.116/, у зв’язку з чим сума стягнення основної заборгованості підлягає зменшенню до 53354,90 грн.

Посилання відповідача на часткове погашення заборгованості після прийняття господарським судом рішення судовою колегією відхиляються, оскільки вказані обставини на законність рішення не впливають, проте мають бути враховані при його виконанні.

Також, судова колегія вважає правильним рішення господарського суду в частині стягнення з відповідача пені, інфляційних, річних, процентів за користування чужими грошовими коштами та індексації ціни товару.

Згідно ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ст.611 ЦК України).

В п.8.2.3 договору сторонами встановлено, що за порушення строків виконання грошових зобов’язань покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі 0,05 % від простроченої суми грошового зобов’язання за кожен день прострочення.

Оскільки відповідачем прострочено оплату з останнього підлягає стягненню пеня в загальній сумі 11959,80 грн. згідно розрахунку позивача /а.с.12/, який судова колегія вважає вірним.

Що стосується задоволення позовних вимог про стягнення штрафу в розмірі 109606,44 грн., то в цій частині з рішенням господарського суду погодитись не можна.

Відповідно до ст.199 ГК України виконання господарських зобов’язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов’язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов’язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов’язання.

Виконання зобов’язання (основного зобов’язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ч.1 ст.548 ЦК України).

Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 4 ст.231 ГК України передбачено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов’язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Сторонами в п.8.2.3 договору передбачено сплата покупцем пені запорошення строку платежу в розмірі 0,05% за кожен день прострочення оплати, а також додатково, у випадку прострочення понад 30 календарних днів, штраф у розмірі 30% від вартості договору за кожен факт порушення терміну платежу.

Отже, сторонами встановлено нарахування пені за весь час прострочення оплати, а також штрафу за це ж саме прострочення.

Разом з цим, як встановлено ст.61 Конституції України, ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Оскільки відповідно до ст.549 ЦК України пеня і штраф є різновидами неустойки, то стягнення з відповідача одночасно і пені, і штрафу за порушення строку платежу суперечить Конституції України та загальним засадам цивільного законодавства.

Вищезазначена правова позиція викладена Вищим господарським судом України у постановах від 30 березня 2009 року у справі № 15/311-08, від 16 червня 2009 року у справі № 04-13/2997, від 04 лютого 2010 року у справі № 28/152.

За вказаними обставинами позовні вимоги в частині стягнення з відповідача додатково штрафу у розмірі 109606,44 грн. задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Враховуючи прострочення відповідачем виконання грошового зобов’язання останній зобов’язаний сплатити інфляційні втрати за період з вересня 2009 року по січень 2010 року в сумі 5624,45 грн.

Як передбачено ст.536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов’язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ч.3 ст.692 ЦК України у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Відповідно до п.8.4 договору, згідно ч.3 ст.692, 694, 536 ЦК України сторони домовились, що у разі прострочення сплати будь-якого платежу, покупець сплачує постачальнику проценти за користування чужими грошовими коштами від простроченої суми за весь час прострочення, сума яких розраховується таким чином: СП = (СППх0,5хД):100, де СП – сума процентів, що підлягає сплаті покупцем постачальнику, СПП –сума простроченого платежу, Д –кількість календарних днів прострочення платежу.

Отже відповідач зобов’язаний сплатити відсотки за користування чужими грошовими коштами за період з 06 серпня 2009 року по 02 березня 2010 року в сумі 119598,16 грн. відповідно до розрахунку позивача /а.с.16-17/, який судова колегія вважає вірним.

Також, в п.6.5 договору сторонами передбачено, що у зв’язку із тим, що товар буде оплачуватися покупцем не в момент укладення договору, то всі платежі, що передбачені договором, підлягають індексації. Сума заборгованості покупця перед постачальником визначається таким чином: ПСП = (К2/К1)хСП, де ПСП - проіндексована сума платежу, яка підлягає сплаті покупцем постачальнику, СП –сума платежу за договором , К2 –курс гривні до долара США, встановлений НБУ на дату здійснення такого платежу за договором, К1 –курс гривні до долару США, встановлений НБУ на дату укладання договору. Сума індексації ціни товару, відповідно до наведеного позивачем в позовній заяві розрахунку /а.с.5/, складає 4867,79 грн.

Викладені відповідачем в апеляційній скарзі доводи з посиланням на світову фінансову кризу та складні погодні умови у 2010 році судова колегія відхиляє як безпідставні, оскільки вказані обставини не можуть слугувати підставою для звільнення відповідача від виконання своїх зобов’язань.

З урахуванням вищевикладеного рішення господарського суду, у зв’язку з неповним з’ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю викладених в ньому висновків обставинам справи, недоведеністю встановлених судом обставин справи, порушенням норм матеріального права, підлягає скасуванню в частині стягнення штрафу з відмовою у задоволенні позову в цій частині, а також зміні в частині стягнення основної суми заборгованості із її зменшенням до 53354,90 грн. В решті рішення господарського суду відповідає вимогам законодавства і підлягає залишенню без змін.

Господарські витрати підлягають відповідному перерозподілу.

Керуючись ст.ст.103-105 ГПК України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Агро-Дніпро-Нікополь” задовольнити частково.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06 липня 2010 року у справі № 18/84-10 скасувати в частині стягнення штрафу та змінити в частині стягнення основного боргу і розподілу господарських витрат.

Частину другу резолютивної частини рішення викласти в наступній редакції:

“Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Агро-Дніпро-Нікополь” (53261, Дніпропетровська область, Нікопольський район, с.Дмитрівка, вул.Леніна,94, код ЄДРПОУ 33215138, п/р 2600030178770 від. ПІБ м.Нікополь, МФО 305534) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Корпорація “Агро синтез” (69035, м.Запоріжжя, пр.Маяковського,3, код ЄДРПОУ 26008976712744 в Запорізькій філії “Першого українського міжнародного банку”, МФО 313623) основний борг в сумі 53354,90 грн., пеню в сумі 11959,80 грн., інфляційні втрати в сумі 5624,45 грн., проценти за користування чужими грошовими коштами в сумі 119598,16 грн., індексацію ціни товару в сумі 4867,79 грн., витрати у сплаті державного мита у розмірі 1954,05 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 120,72 грн.”.

В решті рішення залишити без змін.

Головуючий                               О.В.Голяшкін

Судді                               І.М.Науменко

В.Ф.Мороз