Постанова № 12090245, 12.10.2010, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.10.2010 року Справа № 7/105-10(30/234-09)

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Мороза В.Ф. -доповідача,

суддів: Науменка І.М., Голяшкіна О.В.

при секретарі: Колесник Д.А.

прокурор: не з’явився;

за участю представників сторін:

від позивача: не з’явився;

від відповідача:Маркевич Л.Р., наказ №263/К від 28.03.08, директор, Олейнік О.М., довіреність №544 від 12.07.10

розглянувши матеріали апеляційної скарги відкритого акціонерного товариства "Дніпроважпапірмаш" ім. Артема на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.08.2010р. у справі № 7/105-10(30/234-09)

за позовом Дніпропетровського міжрайонного природоохоронного прокурора, м. Дніпропетровськ, в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ

до відкритого акціонерного товариства "Дніпроважпапірмаш" ім. Артема, м. Дніпропетровськ

про внесення змін до договору оренди землі,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від17.08.10 р. по даній справі (суддя Коваль Л.А.) задоволено позовні вимоги про внесення змін до укладеного між сторонами договору оренди земельної ділянки від 29.01.03р. щодо збільшення розміру орендної плати та викладення п. 3.1. в такій редакції: „3.1. Орендна плата за користування земельною ділянкою встановлюється відповідно до Закону України “Про оренду землі” та не може бути меншою трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України “Про плату за землю” та відповідно до рішення Дніпропетровської міської ради від 06.08.08 р. № 39/35 у розмірі мінімальної ставки орендної плати встановленої Законом України “Про оренду землі”.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу про скасування рішення суду першої інстанції та відмову в позові. Апеляційна скарга мотивована порушенням норм матеріального та процесуального права, невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими. Відповідач, зокрема вказує на те, що ініціювання питання внесення змін до договору оренди було здійснене за відсутності відповідного рішення міської ради, прийнятого на його пленарному засіданні.

Позивач проти задоволення апеляційної скарги заперечує, рішення суду першої інстанції вважає обґрунтованим та прийнятим з додержанням норм матеріального та процесуального права.

По справі оголошувалась перерва з 23.09.2010 р. по 12.10.2010р.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу, судова колегія вважає, що апеляційна підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до договору оренди землі, укладеного між сторонами 29.01.2003р. на підставі рішення Дніпропетровської міської ради від 18.12.2002 р. №64/5, позивачем передано в оренду відповідачу строком на 48 років земельну ділянку загальною площею 22,5118га, розташовану по вул. Білостоцького,98 в АНД районі у м. Дніпропетровську (кадастровий номер 63164006) для фактичного розміщення заводу.

В подальшому сторонами 16.03.2005р. укладено додаткову угоду до договору.

Відповідно до п. 1.3. договору в редакції додаткової угоди від 16.03.2005р. нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 62 830 043, 36 грн., розділ 3 Договору "Орендна плата" викладено в новій редакції.

Відповідно до п. 3.1, який помилково вказаний сторонами в додатковій угоді від 16.03.2005р. до договору оренди земельної ділянки від 29.01.2003р., як пункт 2.1, річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у грошовій формі у розмірі 1% її нормативної грошової оцінки.

Згідно п. 3.7. договору в редакції додаткової угоди від 16.03.2005р., розмір орендної плати переглядається щорічно, у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; змін у цільовому використанні земельної ділянки; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджується документами, а також в інших випадках, передбачених законом.

Згідно частин четвертої та п’ятої ст. 21 Закону України “Про оренду землі”, з урахуванням змін, внесених Законом України № 309-VI від 03.06.2008 р., що набрав чинності 04.06.2008 р. річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою зокрема для усіх інших категорій земель, крім земель сільськогосподарського призначення - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України “Про плату за землю”, однак не може перевищувати 12 відсотків їх нормативної грошової оцінки.

Відповідно до ст. 30 Закону України “Про оренду землі” зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін, а у разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір вирішується в судовому порядку.

Згідно ст. 12 ЗК України розпорядження землями територіальних громад та надання земельних ділянок у користування, у тому числі оренду із земель комунальної власності належить до повноважень сільських, селищних, міських рад та здійснюється згідно ст. 124 цього Кодексу на підставі рішення відповідного органу місцевого самоврядування.

Відповідно до п. 34 ст. 26 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” питання надання земельної ділянки в оренду вирішується на пленарному засіданні ради – сесії.

Відтак способом волевиявлення ради, яка здійснює право власності від імені відповідної територіальної громади щодо регулювання земельних відносин, є прийняття рішення сесії.

За змістом ст. 15 Закону України “Про оренду землі” істотними умовами договору оренди є у тому числі орендна плата із зазначенням її розміру.

Оскільки запропоновані зміни до договору оренди землі стосуються збільшення розміру орендної плати та є істотними в розумінні ст. 15 Закону України “Про оренду землі”, ініціювання внесення відповідних змін є компетенцією ради шляхом прийняття відповідного рішення сесії.

Такий висновок узгоджується з положеннями Порядку державної реєстрації договорів оренди землі, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.1998 р. №2073, відповідно до п. 17 якого у разі внесення змін до договору оренди він підлягає перереєстрації, яка, як і поновлення договорів оренди, проводиться в порядку, встановленому для їх державної реєстрації, тобто з наданням відповідного рішення органу місцевого самоврядування у відповідності до пункту 5 цього Порядку.

За матеріалами справи відповідного рішення про внесення змін до договорів оренди землі щодо збільшення розміру орендної плати у зв’язку з внесенням змін до ст. 21 Закону України “Про оренду землі” щодо встановлення граничного розміру орендної плати за земельні ділянки несільськогосподарського призначення не менше трикратного розміру земельного податку, міською радою не приймалось.

Судова колегія вважає необґрунтованим посилання позивача на рішення міської ради від 06.08.2008 р. №39/35, оскільки це рішення стосується внесення змін до рішень міської ради про передачу в оренду земельних ділянок щодо яких договори оренди не укладені, знаходяться в процесі оформлення та не пройшли державну реєстрацію. За змістом даного рішення не йдеться про ініціювання питання внесення змін до укладеного договору оренди земельної ділянки.

Крім того, за змістом ст. 181 ГК України пропозиція про внесення змін до договору має виходити від однієї з сторін договору. Як вбачається з матеріалів справи пропозиція, проект додаткової угоди щодо внесення змін до договору оренди земельної ділянки безпосередньо Дніпропетровською міською радою, як орендодавцем, не підписувались та відповідачу не надсилались. Пропозиція від 20.05.2009 р. № 7/5-555/36 про приведення договорів до змін у законодавстві за відсутності відповідного проекту додаткової угоди була надіслана Земельним управлінням Дніпропетровської міської ради, однак без підтвердження відповідних повноважень від міської ради щодо ініціювання внесення змін до договорів оренди.

За викладеного судова колегія вважає помилковим висновок суду першої інстанції про наявність достатніх підстав для задоволення позову, з огляду на що вбачає підстави для скасування оскаржуваного рішення згідно ст. 104 ГПК України з прийняттям нового про відмову у позові.

Судові витрати по справі на підставі ст. 49 ГПК України слід покласти на позивача, оскільки в позові відмовлено.

Керуючись ст. ст.103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Дніпроважпапірмаш" ім. Артема задовольнити.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.08.10р. у справі №7/105-10(30/234-09) скасувати.

В позові відмовити.

Стягнути з Дніпропетровської міської ради (49011, м. Дніпропетровськ, пр. К.Маркса,75, код ЄДРПОУ 26510514) на користь відкритого акціонерного товариства "Дніпроважпапірмаш" ім. Артема (49034, м. Дніпропетровськ, вул.Білостоцького,98 код ЄДРПОУ 00218911) 42,50 грн. державного мита за подання апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Дніпропетровської області видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя:                                                                      В.Ф.Мороз

Суддя:                                                                                          І.М.Науменко

Суддя:                                                                                          О.В.Голяшкін