Рішення № 12089952, 26.10.2010, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26.10.2010 Справа № 3/148-10

Господарський суд Херсонської області у складі судді Людоговської В.В. при секретарі Шевченко М. С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Електромережбуд "Механізована колона №25", с. Крижавнівка, Одеська область Комінтернівський район

до Дочірнього підприємства "Херсонський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія автомобільні дороги України", м. Херсон

про стягнення 29016 грн. 00 коп.

за участю представників сторін:

від позивача: Шипова Л.О. представник дов. № 92 від 01.10.2010 р.

від відповідача: Федоришина Н.О. –представник - довіреність №29 від 04.01.2010 р.

          Товариство з обмеженою відповідальністю "Електромережбуд "Механізована колона №25" (позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Дочірнього підприємства "Херсонський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія автомобільні дороги України" (відповідач) заборгованості у сумі 29016 грн. 00 коп.

          Представник позивача позовні вимоги підтримав.

          Відповідач в судовому засіданні позов не визнає, посилаючись на те, що підрядні роботи були виконані з недоліками; на недостатність фінансування вищевказаних робіт.

          Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд -

                                                  в с т а н о в и в:

          17 липня 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «електромереж буд «Механізована колона №25» (надалі –позивач, субпідрядник) та Дочірнім підприємством «Херсонський облавтодор»ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України»(надалі –відповідач, генпідрядник) був укладений договір субпідряду №1-Р-Д(СМ-25) (далі –Договір), відповідно до умов якого субпідрядник зобов»язується в порядку та на умовах, визначених в Договорі, на свій ризик та залученими силами і засобами виконувати всі передбачені роботи відповідно до проектної документації, а генпідрядник зобов»язується надати субпідряднику обсяг робіт, прийняти та оплатити виконання робіт в строки, передбачені Договором.                     Договір підписаний сторонами без зауважень, скріплений печаткою.                                         Вищевказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов”язань, а саме майново-господарських зобов”язань.                     Так, ст.173 ГК України, господарським визнається зобов”язання, що виникає між суб”єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Законами України, в силу якого один суб”єкт (зобов”язана сторона, у тому числі боржник) зобов”язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб”єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб”єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов”язаної сторони виконання її обов”язку.                     Однією з підстав виникнення господарського зобов”язання, згідно ст.174 ГК України, є господарський договір.                               Відповідно до ч.1 ст.175 ГК України, майново-господарські зобов”язання, які є одним із видів господарських зобов”язань, - це цивільно-правові зобов”язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов”язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на корить другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов”язаної сторони виконання її обов”язку. Майнові зобов”язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, що визначено ст.175 ГК України.                     В силу п.1 ст.193 ГК України, суб”єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов”язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов”язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.                               Враховуючи зазначене, а також направленість дій сторін на виконання підрядних робіт, суд констатує, що правовідносини за підрядом регулюються главою 61 ЦК України. Так, статтею 837 цього Кодексу встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу.                                         Відповідно до п.4.2. Договору розрахунки за виконані роботи здійснюються на підставі актів приймання виконаних робіт (форма №КБ 2-В) та довідки (форма №КБ-3), які надаються Генпідряднику, підписані Субпідрядником. Генпідрядник зобов»язаний розглянути і підписати подані субпідрядником документи, що підтверджують виконання робіт, або обґрунтувати причини відмови від підписання протягом 3-х днів з дня одержання. Оплата виконаних робіт здійснюється протягом 30 днів з дня підписання документів Генпідрядником при надходженні відповідних коштів від органу, що фінансує будівництво.                               Стягнення з Дочірнього підприємства «Херсонський облавтодор»ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» заборгованості з оплати виконаних підрядних робіт в сумі 29016,00 грн. за грудень 2007 року за актом приймання виконаних підрядних робіт (а.с.24, 25) стало предметом позовних вимог.                               Судом встановлено, що акт виконаних робіт форми №КБ-2В відповідачем підписано без будь-яких зауважень щодо складу, якості, обсягу та строків виконання підрядних робіт.

          Згідно з нормами ч.1 ст.853 ЦК України замовник зобов”язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.                                         Матеріали справи свідчать, що Дочірнє підприємство «Херсонський облавтодор»ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України»за виконані роботи в грудні 2007 року не розрахувалось, заборгованість складає 29016,00 грн. Доказів погашення заборгованості відповідач суду не надав.                     Суд відхиляє посилання відповідача на те, що підрядні роботи були виконані з недоліками, оскільки відповідні посилання не підтверджено будь-якими доказами.

Суд наголошує, що у разі незгоди відповідача з якістю робіт, проведених позивачем, відповідач не позбавлений права звернутись до суду із відповідними позовними вимогами.                     Суд не погоджується з доводами відповідача щодо того, що відповідно до умов Договору оплата виконаних робіт здійснюється протягом 30 днів з дня підписання документів Генпідрядником при надходженні відповідних коштів від органу, що фінансує будівництво, оскільки вони є безпідставними та такими, що не грунтуються на нормах чинного законодавства. Відповідачем не надано доказів щодо відсутності фінансування будівництва.

За приписами статей 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Правило про неприпустимість односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов витікає з самої суті зобов'язального правовідношення і ґрунтується на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

За правилами ст.511, ч.2 ст.528 ЦК України, зобов'язання не створює обов'язку для третьої особи, оскільки за загальним правилом, всі права та обов'язки з зобов'язання виникають лише для його учасників, оскільки зобов'язання є відносним правовідношенням, коло учасників якого є завжди визначеним. Стосовно обов'язків зазначене загальне правило є абсолютним, що означає, що зобов'язання не може створювати обов'язків для третіх осіб, які не є його учасниками (мається на увазі орган, що фінансує будівництво).

Це абсолютне правило ґрунтується на засадах справедливості.

У конкретному випадку, передбачена у договорі умова оплати «при надходженні відповідних коштів від органу, що фінансує будівництво» породжує правовідносини між юридичною особою, яка фінансує будівництво (до речі, в Договорі цю особу не визначено), та боржником - замовником коштів, і не стосується прав і обов'язків кредитора і боржника, які є учасниками договору. Таким чином, у разі невиконання або неналежного виконання обов'язку боржника іншою особою, цей обов'язок боржник повинен виконати сам.

Суд також враховує, що відповідач, знаючи про відсутність коштів на оплату виконаних робіт, не вжив ніяких заходів, спрямованих на узгодження з позивачем порядку оплати виконаних робіт.

Відповідач не був позбавлений права ініціювати перед позивачем питання щодо оплати послуг до вирішення спору в судовому порядку, тобто, прийняти заходи для вирішення цього питання у робочому порядку.

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін)... Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.                               Враховуючи викладене, суд дійшов висновку що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача основного боргу в сумі 29016,00 грн. є обґрунтованими, доведеними та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо підписання позовної заяви ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю «Електромереж буд «Механізована колона №25», суд звертає увагу відповідача, що відповідно до повноважень, визначених ст.25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з дня призначення ліквідатора до нього переходять права керівника юридичної особи-банкрута. З моменту визнання юридичної особи банкрутом така особа не втрачає статусу юридичної особи, має відповідно до ст.91 ЦК України цивільну правоздатність та відповідно до ст.92 ЦК України цивільну дієздатність юридичної особи. Зауважує на тому, що за захистом порушених прав до суду звертається не ліквідатор, а юридична особа, а ліквідатор, як особа, що має права керівника, підписує позовні заяви.

Повноваження ліквідатора визначені ст.25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", згідно з якою ліквідатор:

- виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута;

- очолює ліквідаційну комісію і формує ліквідаційну масу;

- вживає заходи, направлені на пошук, виявлення і повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб;

- здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

          Згідно ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          Відповідно до положень ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

          В силу ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

          Згідно з нормами ст.43 ГПК України –господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

          З огляду на викладене, суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного рішення.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються відповідача, з вини якого спір доведено до врегулювання в судовому порядку.

          В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

          На підставі ч.1 ст.530, ст. 610, ст.ст. 837, 853 Цивільного кодексу України, ст.ст.173, 175, 193, ч.1 ст.230 Господарського кодексу України, та керуючись ст. ст.49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити в повному обсязі.

2.          Стягнути з Дочірнього підприємства «Херсонський облавтодор»(73036, м.Херсон, вул..Поповича, 23, р/р 26004000298001 в філії АКБ «Імексбанк», МФО 342296, код ЄДРПОУ 31918234) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Електромережбуд «Механізована колона №25»(67562, Одеська область, Комінтернівський район, с.Крижанівка, р/р 26004001780001 в філії ВАТ КБ «Надра»Одеське ОУ, МФО 3218975, код ЄДРПОУ 33486045) –29016,00 грн. основного боргу, 290,16 грн. витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. витрат по сплаті послуг за інформаційно-технічне обслуговування судового процесу.

                    Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя В. В. Людоговська

Повне рішення складено 01.11.2010 р.