Рішення № 12089647, 04.11.2010, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04.11.10           Справа № 17/109-10. за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Метвуглепром-Восток», м.Донецьк

до відповідача: Обласного комунального підприємства «Облпаливо», м. Суми

про стягнення: 38569 грн. 20 коп.

Суддя КОВАЛЕНКО О.В.

Представники:

Від позивача Демідов А.Л., довіреність №03/11-1 від 03.11.2010 р.

Від відповідача не з‘явився.

У засіданні брали участь: секретар судового засідання Котенко Н.М.

СУТЬ СПОРУ: Позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 38569 грн. 20 коп., з яких: 31946 грн. 80 коп. основного боргу, 5054 грн. 00 коп. інфляційних збитків та 1517 грн. 44 коп. – 3% річних, нарахованих у зв‘язку з неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами договору №03/11-1У від 03.11.2008 р., а також судові витрати по справі.

Представник відповідача в судове засідання не з‘явився, письмового відзиву на позов не подав, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, тому відповідно до вимог ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, а також дослідивши докази по справі, суд встановив:

03 листопада 2008 року між ТОВ «Метвуглепром-Восток» і ОКП «Облпаливо» був укладений договір №03/11-1У (далі за текстом - «Договір»), відповідно до умов якого позивач зобов‘язувався в порядку та на умовах, визначених цим Договором, поставити відповідачу продукцію (вугілля), а відповідач зобов‘язувався прийняти і оплатити її.

Згідно п. 1.3. Договору обсяг постачання, марочний склад, ціна і якість продукції узгоджується сторонами, оформлюється окремими специфікаціями, що є невід‘ємною частиною даного Договору.

Зі змісту п. 3.1. Договору розрахунки здійснюються шляхом оплати відповідачем на розрахунковий рахунок позивача вартості поставленої продукції. Інші форми розрахунку за поставлену продукцію узгоджуються відповідними доповненнями до Договору, вписаними обома сторонами.

Відповідно до п. 3.2. Договору термін оплати: відповідач здійснює оплату за поставлену продукцію протягом 30 банківських днів з моменту надходження продукції на склади відповідача.

Пунктом 3.3. Договору передбачено, що залізничний тариф оплачує відповідач на підставі виставлених рахунків позивача протягом 30 банківських днів з моменту надходження продукції на склади відповідача.

Згідно додатку №1 до Договору позивач зобов‘язувався поставити відповідачу вугілля марки АМ з відповідними якісними показниками у обсязі 500,00 тон за ціною 680 грн. 00 коп. за 1 тону у т.ч. ПДВ на загальну суму 340000 грн. 00 коп.

Позивач належним чином виконав умови договору та поставив відповідачу 09.11.2008 р. продукцію в кількості 138 тон на суму 93840 грн. 00 коп., в т.ч. ПДВ 15640 грн. 00 коп., що підтверджується відповідним Актом приймання-передачі вугілля, видатковою накладною №РН-0000139 та податкової накладної №121. Вартість залізничного тарифу за перевезення вугілля в кількості 138 тон відповідно до акту складає 7606 грн. 80 коп., в т.ч. ПДВ – 1267 грн. 80 коп.

Але відповідач в порушення умов Договору розрахувався за отриманий товар частково і станом на день розгляду справи його заборгованість становить 31946 грн. 80 коп., що не заперечується і самим відповідачем (лист №50.-04192 від 20.05.2009 р., адресований позивачу, а.с. 33).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін.

Таким чином, відповідач не подав суду доказів сплати боргу в розмірі 31946 грн. 80 коп., тому вимоги позивача в цій частині правомірні, обґрунтовані, і підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 2 ст. 625 чинного Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов‘язання, на вимогу кредитора зобов‘язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 5054 грн. 00 коп. інфляційних збитків та 1517 грн. 44 коп. – 3% річних правомірні, обґрунтовані і підлягають задоволенню, оскільки вони нараховані у відповідності з вимогами діючого законодавства.

Згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Обласного комунального підприємства «Облпаливо» (40030, м. Суми, вул. Кузнечна, 5, код 33897866) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Метвуглепром-Восток» (83061, м. Донецьк, вул. Куйбишева, 140 «Г», код 34626792) 31946 грн. 80 коп. основного боргу, 5054 грн. 00 коп. інфляційних збитків, 1517 грн. 44 коп. – 3% річних, 385 грн. 69 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя