Ухвала суду № 12089574, 26.10.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

УХВАЛА

"26" жовтня 2010 р. Справа № 21/70-10-4009

За заявою: Державної податкової інспекції (надалі ДПІ) у Приморському районі м. Одеси;

до боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю (надалі ТОВ) „Ван Інвест” м. Одеса;

про визнання банкрутом.

Господарський суд Одеської області у складі:

судді - ЗЕЛЕНОВА Г.М.,

секретаря судового засідання - СУСЛОВА М.В.;

за участю представників сторін:

від Заявника: не зявився, не зважаючи на те, що був повідомлений належним чином;

від Боржника: не зявився, не зважаючи на те, що був повідомлений належним чином.

СУТЬ СПОРУ: 13.09.2010р., ДПІ у Приморському районі м. Одеси, звернулася до господарського суду із заявою про визнання відсутнього боржника ТОВ „Ван Інвест” –банкрутом, за спрощеною процедурою банкрутства, відповідно до ст. 52 Закону України “Про відновлення неплатоспроможності боржника або визнання його банкрутом” ( надалі Закон №2343-ХІІ ), оскільки боржник неспроможний виконати свої грошові зобов’язання щодо сплати до бюджету заборгованості на загальну суму 2 127 грн. 36 коп., після настання встановленого строку їх сплати.

Представник боржника, ТОВ „Ван Інвест” у судове засідання не з’явився, відзив на заяву не надав, у зв’язку з чим справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно ст. 75 ГПК України.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 15.09.2010 р. порушено провадження у справі № 21/70-10-4009 про банкрутство ТОВ „Ван Інвест” та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні наявні матеріали у справі, господарський суд встановив, що провадження у справі підлягає припиненню з наступних підстав:

На підставі п. 1 ст. 5 Закону (№ 2343-ХІІ) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Статтею 1 Закону (№2343-ХІІ) передбачено, що боржник - суб'єкт підприємницької діяльності, неспроможний виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами, у тому числі зобов'язання щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), протягом трьох місяців після настання встановленого строку їх сплати.

Заявником не надано доказів статусу юридичної особи, а саме свідоцтва про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб’єкта підприємницької діяльності –юридичної особи, статутні та установчі документи; довідку облстатуправління про включення боржника до ЄДРПОУ.

Таким чином, суд не може проаналізувати статус підприємства, організаційно правову форму товариства, оцінити фінансовий та майновий стан товариства його засновників та встановити відповідність місцезнаходження боржника - юридичної особи статутним та установчим документам.

Відповідно до статті 52 Закону (№ 2343-ХІІ) у разі, якщо громадянин –підприємець –боржник або керівні органи боржника –юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов’язань.

Разом з цим, за приписами Закону (№ 2343-ХІІ) для порушення справи про банкрутство як за загальною, так і за спрощеною процедурою (зокрема, процедурою банкрутства відсутнього боржника) грошові вимоги ініціюючого кредитора повинні мати безспірний характер.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 6 Закону України (№ 2343-ХІІ), яка регулює загальні, основні підстави для порушення справи про банкрутство, справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Згідно з ст. 1 Закону України (№ 2343-ХІІ)" кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів)".

Статтею 1 Закону (№ 2343-ХІІ) передбачено, що вимоги кредиторів набувають характеру безспірних якщо вони підтверджені відповідними документами, зокрема виконавчими.

Стаття 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (№ 2343-ХІІ), яка має назву "Особливості банкрутства відсутнього боржника", передбачає ці самі "інші випадки" та особливості порушення справи про банкрутство, про які ідеться в ч. 3 ст. 6 Закону (№ 2343-ХІІ), зокрема, у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також, за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Виходячи з викладеного, ч. 3 ст. 6 Закону (№ 2343-ХІІ) містить загальні норми, а стаття 52 Закону (№ 2343-ХІІ) передбачає спеціальні норми, які регулюють банкрутство за спрощеною процедурою.

Заявник, ДПІ у Приморському районі м. Одеси обґрунтовує свої безспірні грошові вимоги до боржника актом ДПІ у Приморському районі м. Одеси "Про результати перевірки своєчасності сплати податку на додану вартість" від 30.01.2009 р. за № 557/1502 та податковим повідомленням –рішенням форми «Ш» від 30.01.2009 р. за № 0039271502 на загальну суму 32 грн. 28 коп., та на підставі поданих боржником податкових декларацій з податку на прибуток.

Положеннями ч. 10 ст. 7 Закону (№2343-ХІІ) передбачено, що до заяви кредитора - органу державної податкової служби чи інших державних органів, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), додаються докази вжиття заходів до отримання заборгованості по обов'язкових платежах у встановленому законодавством порядку.

Згідно з підп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (N 2181-III) джерелами погашення податкового боргу платника податків за рішенням органу стягнення, які є виконавчими документами, є будь-які активи платника податків (його філій, відділень, інших відокремлених підрозділів) з урахуванням обмежень, визначених цим Законом, а також іншими законами.

Положення статті 11 Закону (N 2181-III) визначають порядок погашення податкового боргу державних або комунальних підприємств.

Відповідно до п. 11.2 ст. 11 вказаного Закону (N 2181-III) у разі коли податковим боржником визнається платник податків, який не підлягає приватизації, податковий орган здійснює заходи щодо продажу його активів, які не входять до складу цілісного майнового комплексу, що забезпечує ведення його основної діяльності.

До заяви органу стягнення мають додаватися копії податкової декларації або податкового повідомлення, докази їх вручення (надіслання) платнику податків, документи про продаж активів платника податків, які не входять до складу його цілісного майнового комплексу (розрахункові документи, документи про організацію та проведення торгів, угоди купівлі-продажу тощо), звернення (подання) органу стягнення та відповіді органу виконавчої влади про способи врегулювання податкового боргу (Роз’яснення Президії Вищого господарського суду України від 21.08.2001 р. N 02-5/926 „Про порядок порушення справ про банкрутство за заявами органів державної податкової служби”.

Ініціюючим кредитором, не надано доказів вжиття заходів до отримання заборгованості по обов'язкових платежах у встановленому законодавством порядку.

При цьому безспірність вимог кредиторів повинна підтверджуватись документами, які кредитор зобов'язаний додати до заяви про порушення провадження у справі про банкрутство. Даної правової позиції дотримується Верховний суд України в своїй постанові від 22.09.2009 року №50/74.

Перелік цих документів міститься в пункті 8 статті 7 Закону (№ 2343-ХІІ) , в якому зокрема зазначається, що кредитор повинен додати до заяви виконавчі документи, чи інші документи, які підтверджують визнання боржником вимог кредитора.

За приписами частини 8 статті 1 Закону безспірні вимоги кредиторів - вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Отже, за приписами Закону (№ 2343-ХІІ) ознаки безспірності вимог кредитора пов'язані з наявністю документів, за якими відповідно до законодавства можливе списання коштів з рахунків боржника, зокрема виконавчими документами. Саме з цього моменту грошові вимоги переходять в категорію безспірних.

Враховуючи те, що в даному випадку списання коштів з рахунків боржника в безспірному порядку здійснюється тільки державною виконавчою службою, то лише несплата боргу у виконавчому проваджені протягом трьох місяців може підтверджувати стан неплатоспроможності боржника.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 та ч. 1,8 ст. 7 Закону (№ 2343-ХІІ) справа про банкрутство порушується господарським судом лише у разі підтвердження кредитором своєї вимоги до неплатоспроможного боржника документами, що свідчать про їх безспірність. Безпірність вимог кредитора за грошовими зобов’язаннями та щодо виплати заборгованості із заробітної плати підтверджується виконавчими документами, вичерпний перелік яких передбачено у статті 3 Закону України „Про виконавче провадження”.

Таким чином, Закон (№ 2343-ХІІ) не передбачає можливості порушення справи про банкрутство, як за загальною, так і за спрощеною процедурою за відсутності безспірних вимог ініціюючого кредитора.

Ініціюючим кредитором не прийняті заходи про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу.

Отже, заявником не додано до заяви про порушення провадження у справі про банкрутство боржника розрахункових чи інших документів, як доказів неплатоспроможності боржника, що є порушенням вимог ст. 7 Закону (№ 2343-ХІІ).

З такою правовою позицією погоджується Вищий господарський суд України у Постановах: від 24 03. 2010 р. по справі № Б18/236-09; від 24.03.2010 р. по справі № 3911-6/0; від 07 квітня 2010 р. по справі № 44/296-б; від 02 06. 2010 р. по справі № 44/70-б.

Пунктом 36 Постанови Пленуму №15 „Про судову практику в справах про банкрутство” від 18.12.2009року: „зазначено, що у разі коли Законом не врегульовано подальшого перебігу провадження у справі у випадках, коли у встановленому законодавством порядку виявлено безпідставність вимог кредитора (кредиторів), за заявою якого (яких) було порушено справу про банкрутство боржника, або коли порушено провадження у справі про банкрутство підприємств, стосовно яких діє законодавча заборона порушувати справи про банкрутство. У таких випадках судам слід припиняти провадження у справі на підставі пункту 7 частини першої статті 40 Закону (№ 2343-ХІІ), (за відсутності інших підстав для такого припинення) та пункту 1-1 частини першої статті 80 ГПК України (за відсутністю предмету спору)”.

Такої правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у Постанові від 30.03. 2010 р. по справі № Б-13/200.

Таким чином, Заявником не надано доказів безспірних вимог до боржника та доказів вжиття заходів до отримання заборгованості по обов'язкових платежах у встановленому законодавством порядку, а тому провадження у справі № 21/70-10-4009 про банкрутство ТОВ „Ван Інвест” підлягає припиненню в порядку п.1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ч.7 ст. 12, п. 7 ч.1 ст. 40, ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, ст. 68, п. 1-1 ч.1 ст. 80, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд –

У Х В А Л И В:

1.          Провадження у справі № 21/70-10-4009 про визнання банкрутом відсутнього боржника ТОВ „Ван Інвест” (65026, м. Одеса, вул. Рішельєвська, 18. Ідентифікаційний код 14367785) - припинити.

2.          Скасувати мораторій на задоволення вимог кредиторів, введений ухвалою господарського суду від 15.09.2020 р.

3.          Копію ухвали надіслати: заявнику, боржнику, Одеському обласному відділу з питань банкрутства, Державному реєстратору виконавчого комітету Одеської міської ради (для внесення до Єдиного державного реєстру запису про припинення провадження у справі про банкрутство ТОВ „Ван Інвест” (65026, м. Одеса, вул. Рішельєвська, 18. Ідентифікаційний код 14367785).

Повний текст ухвали складено 29.10.2010р.

Суддя

Службовий