Рішення № 12089121, 01.11.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.11.10                                                                                 Справа № 17/240

За позовом Відкритого акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь», м. Маріуполь Донецької області

до Відкритого акціонерного товариства «Стахановський завод феросплавів», м. Стаханов Луганської області

про стягнення 33706 грн. 85 коп.

Суддя Фонова О.С.

Представники:

від позивача: Данілова С.О. - представник, довіреність № 09-18/1648 від 30.12.2009;

від відповідача: представник не прибув.

          Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача збитків у сумі 33706,85 грн.

Від відповідача 06.09.2010 до канцелярії суду надійшло заперечення на позовну заяву № 02/4682 від 01.09.2010, згідно якого він просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Зокрема, відповідач зазначає, що позивачем в позовній заяві об’єднано декілька вимог з порушенням вимог господарського процесуального законодавства та ваги, на яких проводилось контрольне зважування позивачем, не повірені належним чином і не проходили контроль придатності кожні три місяці, на відміну вагів, що належать відповідачеві.

Дослідивши обставини справи, витребувані судом та надані сторонами докази на підтвердження своїх доводів, заслухавши пояснення представників сторін, що прибули у судове засідання, суд

в с т а н о в и в:

Між Відкритим акціонерним товариством «Металургійний комбінат «Азовсталь» (позивач у справі), як Покупцем, та Відкритим акціонерним товариством «Стахановський завод феросплавів» (відповідач у справі), як Продавцем, було укладено договір поставки феросплавів № 3925/1-212 від 05.12.2007 з протоколом розбіжностей (далі –Договір), згідно якого Постачальник на умовах передбачених даним Договором, зобов’язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити продукцію: Феросиліцій ФС 65 нефракційний (ДСТУ 4127:2002); Ферросилікомарганец МнС17РБ нефракційний (ДСТУ 3548-97) (далі - товар).

Згідно додатковим угодам № 1 від 28.02.2008, № 2 від 26.03.2008 та № 3 від 25.04.208 до Договору (а.с.111) сторони також дійшли згоди про поставку в березні, квітні та травні 2008 року феромарганцю ФМн78 нефракційного (ДСТУ 3547-97).

Згідно пункту 1.2 Договору його орієнтовна сума складає 150000000,00 грн. Об’єми ціни і номенклатура продукції узгоджуються сторонами щомісячно і указуються в додатки до даного договору, що є його невід'ємною частиною.

У пункті 2.1. Договору визначено, що товар поставляється на умовах -СРТ станція Сартана Донецької залізниці. Моментом переходу прав власності вважається момент приймання товару перевізником Укрзалізніцей (згідно ІНКОТЕРМС 2000) по узгодженню сторін Постачальник здійснює організацію охорони і супроводу вантажу до станції Сартан Донецькою залізницею з відшкодуванням Покупцем цих витрат Постачальникові. У разі здійснення організації охорони і супроводу товару Постачальником, відповідальність за збереження товару в шляху слідування лежить на Постачальнику.

Згідно пункту 2.7 Договору, при відправці товару залізничним транспортом Постачальник організовує контрольне переважування, що оформлюється комісійним актом переважування товару на складі Постачальника, складеним Постачальником і охоронною організацією. Приймання товару по кількості, доставленого залізничним транспортом, здійснюється Покупцем за участю представників організації, що забезпечує охорону товару на шляху слідування, діючих на підставі посвідчення та/або довіреності, виданих Постачальником. При цьому фактична кількість поставленого товару підтверджується наступними документами оформленими в п’яти екземплярах:

- актами комісійної перевірки маси вантажу по брутто, складеними Покупцем за участю представників Постачальника, що забезпечують охорону товару на шляху слідування;

- актами комісійної перевірки маси вантажу і ваги тари вагонів у Покупця складеними Покупцем за участю представників Постачальника, що забезпечують охорону товару на шляху слідування. Якщо протягом 60 годин з моменту прийняття товару Покупцем по вазі брутто, Покупець не проводить переважування вагонів після звільнення їх з-під товару, то вага тари вагонів приймається згідно товаросупровідних документів (залізничної накладної). При неявці представника Постачальника протягом 6 годин з моменту приймання товару Покупцем по вазі брутто для участі в переважуванні тари вагонів або при ненаданні представником охоронної організації Покупцю посвідчення та/або довіреності, виданої Постачальником на право участі в приймання, вага тари вагонів підтверджується актами, складеними у відповідності з вимогами Інструкції Держарбітража СРСР №П-6 за участю представника громадськості Покупця.

Встановлення ваги брутто здійснюється шляхом вирахування з ваги брутто, встановленої на залізничних вагах Покупця, ваги тари вагонів, встановлених на залізничних вагах Покупця. При приймання товару по кількості Покупець враховує величину граничної розбіжності визначення маси нетто +/- 0,2% та величину природного спаду 0,54%.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що на виконання умов Договору в березні - травні 2008 року на адресу позивача згідно залізничних накладних №№ 50598100, 50928597, 50928765 надійшли вагони №№ 66812140, 66226226, 65888927, 67177543, 65299273, 63744056, 65780181, 66708850, 66794181, 63864821, 66196460, 66628801, 65385411 з феромарганцем марки Фмн78 від вантажовідправника ВАТ «Стахановський завод феросплавів», після переважування яких була виявлена недостача феромарганця марки Фмн78 в кількості 2,709 тонн у фізичній вазі, недостача в базовій вазі склала 2,772 тонни на суму 33 706,85 грн. з урахуванням ПДВ.

Виставлені відповідачем на оплату продукції, передбачені Договором рахунки № 22367 від 26.03.2008, № 22742 від 06.05.2008, № 22788 від 13.05.2008 позивач сплатив повністю.

При прийманні продукції за участю представників організації, що забезпечує охорону товару на шляху слідування, на залізничних вагах позивача була здійснена перевірка ваги брутто отриманих вагонів з продукцією і ваги тари вагонів, після їх вивантаження, внаслідок чого складені акти про фактичну наявність продукції від 29.03.2008, від 07.05.2008, від 15.05.2008 і акти прийому-здачі вантажу, в яких зафіксовані результати комісійної перевірки маси вантажу по брутто.

За наслідками провішування тари були складені акти про вагу тари № 264 від 30.03.2008, №№ 398/1, 398/2, 398/3, 398/4 від 08.05.2008, №№ 456/1, 456/2, 456/3, 456/4, 456/5 від 16.05.2008, №№ 456/6, 456/7 від 15.05.2008 за участю представників відповідача, що здійснюють охорону товару та діють на підставі посвідчень № 11 від 26.03.2008, № 22 від 05.05.2008, № 24 від 12.05.2008, якими була встановлена різниця у вазі тари, а також підтверджена недостача продукції у вказаних вагонах загальною вагою 7,97 тон.

Базова вага відповідальної недостачі феромарганця марки Фмн78, згідно доданого до позову розрахунку, з урахуванням граничної розбіжності визначення маси нетто та величину природного спаду, встановлених у пункті 2.7 Договору, склала 2,772 тон (фізична вага недостачі 2,709 тон). Вартість недостачі феромарганця марки Фмн78 в базовій вазі з урахуванням ПДВ склала 33 706,85 грн.

У зв’язку з тим, що відповідачем було поставлено товару у фізичній вазі на 2,709 тон менше, а позивачем передплачено всі рахунки відповідача на більшу кількість товару, після оплати яких відбулась поставка, позивач відповідно до ст.ст. 224, 225 ГК України отримав збитки у сумі позову, за стягненням яких і звернувся до суду.

Відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених вище.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи позивача та надані ним докази на їх підтвердження, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) одностороння відмова від зобов’язання не допускається, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов, що передбачені договором, вимогами Цивільного кодексу України, тощо.

Факт укладення сторонами у справі Договору підтверджується матеріалами справи та не оспорюється відповідачем.

Суть спірних правовідносин за цією справою стосуються того, чи спричинили дії або бездіяльність відповідача щодо неналежного виконання договірних зобов’язань до спричинення збитків позивачу у заявленій сумі.

Відповідно до ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов’язання, доказується кредитором.

Аналогічна норма міститься і у ст. 224 Господарського кодексу України, на яку посилається позивач в обґрунтування позовних вимог, а саме учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, є, зокрема, договори та інші правочини.

Ця норма кореспондується з нормою ч. 3 ст. 174 Господарського кодексу України, за якою господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у т.ч. боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші...), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у т.ч. кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно зі ст. 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства.

За правилами п. 4 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно із ст. 22 Цивільного кодексу України збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зазнала або мусить зазнати для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Подібна норма міститься і у ч. 2 ст. 224 Господарського кодексу України де під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Враховуючи викладене суд вважає, що позивачем доведено склад цивільного правопорушення відповідачем за спірними правовідносинами. Розмір понесених ним збитків підтверджується матеріалами справи та обставинами, викладеними вище.

Зокрема, суд вважає підставним стягнення з відповідача збитків в сумі 33706,85 грн., яка складається з вартості оплаченого та не отриманого майна –феромарганця марки Фмн78, базовою вагою 2,772 тон (фізична вага недостачі 2,709 тон.

Посилання відповідача на те, що позивачем в позовній заяві об’єднано декілька вимог з порушенням вимог господарського процесуального законодавства судом відхиляються з огляду на їх необґрунтованість.

Доводи відповідача, що ваги, на яких проводилось контрольне зважування позивачем, не повірені належним чином і не проходили контроль придатності кожні три місяці, спростовуються матеріалами справи, зокрема, наданими позивачем протоколами повірки (калібрування) вагів, свідоцтвами про повірку робочого засобу вимірювальної техніки на час проведення контрольного зважування позивачем, паспортами на ваги залізничні тензометричні СВ 150000В, ваги вагонні № 16 типу Т675Н-200, ваги залізничні тензометричні типу ВВТ-150В, з відмітками про результати державної та відомчої повірки та записами про контрольну повірку вагів, з яких вбачається, що на час недопоставки товару ваги були повірені та погрішність вагів була в межах допуску (а.с.114-134).

Крім того, на вимогу суду відповідач не надав доказів на підтвердження вірності власних вагів, на яких проводилось зважування товару при відправці.

Згідно статей 33-35 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін, яка, зокрема, проявляється в тому, що, як зазначається в частині 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З урахуванням вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Шляхом оцінки всіх наявних матеріалів справи, враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення збитків з відповідача у сумі 33706,85 грн.

З огляду на викладене, позов слід задовольнити повністю з віднесенням судових витрат на відповідача, згідно зі ст. 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 34, 35, 43, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Стахановський завод феросплавів», м. Стаханов Луганської області, ідентифікаційний код 00186513, на користь Відкритого акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь», м. Маріуполь Донецької області, вул. Лепорського, 1, ідентифікаційний код 00191158, збитки у сумі 33706,85 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 337,07 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн.

В судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Повне рішення складено: 08.11.2010.

Суддя                                                                                          О.С.Фонова