Рішення № 12089027, 03.11.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.11.10 Справа № 5/51пн.

За позовом Приватного підприємства «Діджитрон-Україна», м.Київ

до Відкритого акціонерного товариства «Луганське обласне виробниче сільськогосподарське-рибоводне підприємство», с. Валуйське Луганської області

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору товариство з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНІ ІНІЦІАТИВИ» м. Луганськ

ОСОБА_1, смт. Попельня Житомирської області

про визнання права та виключення майна з акту опису та арешту

та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору Регіонального відділення фонду державного майна України у Луганській області, м. Луганськ

до 1-го відповідача Приватного підприємства "Діджитрон-Україна" м. Луганськ

2-го відповідача Відкритого акціонерного товариства "Луганське обласне виробниче сільськогосподарське-рибоводне підприємство", с. Валуйське Луганської області

про визнання права власності

Суддя Васильченко Т.В.

в присутності представників сторін:

від ПП «Діджитрон-Україна»- не прибув;

від ВАТ «Луганське обласне виробниче сільськогосподарське-рибоводне підприємство»- не прибув;

від РВ ФДМ України у Луганській області - Кустовський О.С., довіреність №18-01-00011 від 08.01.09;

від ТОВ «Будівельні ініціативи»- не прибув;

від ОСОБА_1. ОСОБА_2, довіреність №697 від 03.09.2010.

Суть спору: Приватне підприємство «Діджитрон-Україна» звернулось до господарського суду Луганської області з позовом про визнання за ним права на рухоме майно, а саме трубопровід із стальної труби діаметром 1020 мм, товщиною стінки 10 мм, довжиною 3500 м, який знаходиться в с. Болотенне Станично-Луганського району Луганської області на території ВАТ «Луганське обласне виробниче сільськогосподарське-рибоводне підприємство», код 00476599 та виключення майна з акту опису та арешту.

09 вересня 2010 року до господарського суду Луганської області звернулось регіональне відділення Фонду державного майна України у Луганській області, як третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору (в рамках справи № 5/51пн) з позовною заявою до приватного підприємства «Діджитрон-Україна»та відкритого акціонерного товариства "Луганське обласне виробниче сільськогосподарське-рибоводне підприємство" про визнання права власності на рухоме майно, а саме трубопровід із стальної труби діаметром 1020 мм, товщиною стінки 10 мм, довжиною 3500 м, який знаходиться в с. Болотенне Станично-Луганського району Луганської області на території ВАТ «Луганське обласне виробниче сільськогосподарське-рибоводне підприємство».

Ухвалою від 09.09.2010 порушено провадження за позовною заявою регіонального відділення фонду державного майна України у Луганській області та призначено її до розгляду спільно з основним позовом.

У позовній заяві від 09.09.2010 третьою особою було заявлено клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на предмет спору трубопровід із стальної труби діаметром 1020 мм, товщиною стінки 10 мм, довжиною 3500 м, який знаходиться в с. Болотенне Станично-Луганського району Луганської області на території ВАТ «Луганське обласне виробниче сільськогосподарське-рибоводне підприємство»та заборони будь-яким особам вчиняти дії стосовно предмету спору.

Ухвалою суду від 28.09.2010 відмовлено у задоволенні клопотання третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору про вжиття заходів забезпечення позову.

Також, ухвалою суду від 28.09.2010 до участі у справі у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні ВАТ "Луганське обласне виробниче сільськогосподарське-рибоводне підприємство" залучено товариство з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНІ ІНІЦІАТИВИ»та ОСОБА_1, на підставі поданих ними клопотань.

ВАТ «Луганське обласне сільськогосподарське-рибоводне підприємство»у відзивах на позовну заяву заперечує повністю проти позову ПП «Діджитрон-Україна»та частково проти позову третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору, з підстав викладених у відзивах (а.с. 51-55).

Ухвалою суду від 19.10.2010 у справі № 5/51пн за клопотанням третьої особи з самостійними вимогами в порядку ч. 3 ст. 69 ГПК України було продовжено строк розгляду даного спору на 15 днів до 03.11.2010 включно.

19.10.2010р. представником ОСОБА_1. подано клопотання про витребування у податкової міліції СДПІ ВПП у м.Луганську відомості щодо проведених заходів направлених на встановлення власника металевої труби діаметром 1020 мм.

Дане клопотання відхиляється судом, як необґрунтоване, оскільки не відповідає вимогам ст. 38 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 19.10.2010р. на підставі приписів ст..77 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву до 03.11.2010р.

Після оголошеної перерви в судове засіданні представники ПП «Діджитрон-Україна», ВАТ «Луганське обласне виробниче сільськогосподарське-рибоводне підприємство»та ТОВ «Будівельні ініціативи» не зявились, хоча про час та місце судового розгляду справи були повідомленні, про що свідчить запис про оголошення перерви (а.с. 147).

03.11.2010 на адресу суду надійшло клопотання ТОВ «Будівельні ініціативи»про відкладення розгляду справи, оскільки його представник приймає участь в засіданні Будьонівського районного суду та через необхідність надання додаткових доказів у справі.

Суд відхиляє зазначене клопотання як не обґрунтоване, оскільки будь-яких доказів в підтвердження даного клопотання суду не надано та не зазначено, які саме документи, має на меті надати ТОВ «Будівельні ініціативи»та яким чином вони стосуються даного спору.

До того ж, справа розглядається тривалий час і сторони мали можливість, в разі наявності, надати всі необхідні документи для розгляду справи.

Також, 03.11.2010р. суду було надано клопотання ОСОБА_1. про продовження строку розгляду справи для надання додаткових доказів у справі.

Дане клопотання також відхиляється судом, оскільки суд не вбачає наявності передбачених ч. 3 ст. 69 ГПК України виняткових обставин для чергового продовження строку розгляду спору. Ухвалою господарського суду Луганської області від 19.10.2010р. строк розгляду даного спору вже продовжувався на 15 днів.

Відхиляються судом і подані 03.11.2010 р. третіми особами без самостійних вимог клопотання про витребування у регіонального відділення Фонду державного майна України у Луганській області та ВАТ «Луганське обласне сільськогосподарське-рибоводне підприємство»копії переліку майна, яке увійшло в статутний фонд ВАТ «Луганське обласне сільськогосподарське-рибоводне підприємство»та журналів-ордерів і карток рахунків за рахунками 10,11 і позабалансовими рахунками підприємства станом до грудня 2004р., як необґрунтовані, оскільки в поданих клопотаннях в порушення вимог ст.. 38 ГПК України не наведено, що саме можуть підтвердити дані документи та яким чином це впливає на розгляд даного спору.

При цьому, ОСОБА_1. у своїх поясненнях від 19.10.2010 та від 28.10.2010 заперечує проти позовних вимог ПП «Діджитрон-Україна», у звязку з тим, що третейські суди не здійснюють правосуддя, їх рішення не є актами правосуддя, а самі вони не входять до системи судів загальної юрисдикції, а в частині позову регіонального відділення Фонду державного майна України у Луганській області, з огляду на те що документи на які посилається Фонд у підтвердження своїх вимог не відповідають вимогам щодо складання зазначених документів та того, що в документах наданих фондом йде мова про трубопровід, що знаходиться в с.Валуйське, тоді як позов заявлено про визнання права власності на трубопровід, який знаходиться в с.Болотенне.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, оцінивши надані докази, в їх сукупності, суд

в с т а н о в и в:

Відділом державної виконавчої служби Станично-Луганського районного управління юстиції (далі ВДВС) здійснюється виконавче провадження за виконавчим листом, виданими Будьонівським районним судом м. Донецька 29.07.2010р., про заборону ОСОБА_1. вчиняти будь-які дії стосовно конструкції трубопроводу, а також передачу цього майна на зберігання ТОВ «Будівельні ініціативи»та накладення арешту на майно конструкції трубопроводу, які знаходяться за адресою с. Болотенне, Станично-Луганського району Луганської області (землі Валуйської сільської ради Станично-Луганського району Луганської області), а саме: трубопровід діаметром 1220 мм товщиною 12 мм довжиною 600 погонних метрів, діаметром 1020 мм товщиною 10 мм довжиною 700 погонних метрів, діаметром 1020 мм товщиною 8 мм довжиною 2400 погонних метрів.

В рамка вказаного виконавчого провадження ВДВС 18.08.2010 складено акт опису й арешту майна серії АА № 163114 та додаток до нього, яким описано та арештовано майно визначене в ухвалі Будьонівського районного суду м. Донецька, зокрема трубопровід діаметром 1020 мм товщиною 10 мм довжиною 700 погонних метрів.

Позивач у позовній заяві вказав, що при складенні акта опису й арешту ВДВС було описано та арештовано майно, володільцем якого він є на підставі рішення третейського суду з вирішення конкретного спору (суд ad hoc) від 07.07.2010р., а саме трубопровід діаметром 1020 мм товщиною 10 мм.

На підставі вказаних доводів позивачем заявлено вимогу про виключення майна із акту опису та арешту майна серії АА №163114 від 18.08.2010, складеного державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Станично-Луганського районного управління юстиції та визнання за ним права на це майно.

Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження»особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права на майно і про звільнення майна з-під арешту .

Згідно п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.08.1976 № 6 «Про судову практику в справах про виключення майна з опису»(із змінами та доповненнями) за правилами, встановленими для розгляду позовів про виключення майна з опису, розглядаються вимоги громадян і організацій, що ґрунтуються на праві власності на описане майно або на праві володіння ним.

Позаяк, вимоги позивача не ґрунтуються ні на праві власності на описане та арештоване майно, ні на праві володіння ним.

При цьому, суд не приймає до уваги посилання позивача на рішення третейського суду з вирішення конкретного спору (суд ad hoc) від 07.07.2010, як підстава для задоволення позову, оскільки рішення третейського суду не є актом органу судової влади, з яким закон повязує виникнення права на майно.

Правосуддя - це самостійна галузь державної діяльності, яку суди здійснюють шляхом розгляду і вирішення в судових засіданнях в особливій, встановленій законом процесуальній формі цивільних, кримінальних та інших справ. Згідно з положеннями частини першої статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Суд, здійснюючи правосуддя, забезпечує захист гарантованих Конституцією України та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави. Тому, в контексті статті 55 Конституції України органи судової влади можуть здійснювати функцію захисту майнових і немайнових прав та охоронюваних законом інтересів фізичних та/або юридичних осіб у сфері цивільних і господарських правовідносин.

Згідно з положеннями частини п'ятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Третейський розгляд спорів сторін у сфері цивільних і господарських правовідносин - це вид недержавної юрисдикційної діяльності, яку третейські суди здійснюють на підставі законів України шляхом застосування, зокрема, методів арбітрування.

Відповідно до Закону “Про третейські суди” третейські суди приймають рішення тільки від свого імені.

Третейський розгляд не є правосуддям, а рішення третейських судів є лише актами недержавної юрисдикційної діяльності з вирішення спорів сторін у сфері цивільних і господарських відносин.

Третейські суди не віднесені до системи судів загальної юрисдикції (стаття 125 Конституції України), тобто не є складовою судової гілки влади.

Таким чином, третейські суди не здійснюють правосуддя, їх рішення не є актами правосуддя, а самі вони не входять до системи судової гілки влади (судів загальної юрисдикції).

Наведена правова позиція визначена в Рішенні Конституційного суду України у справі N 1-3/2008 про завдання третейського суду від 10 січня 2008 року N 1-рп/2008.

До того ж, слід зауважити, що рішення третейського суду з вирішення конкретного спору від 07.07.2010р., на яке посилається позивач, до матеріалів справи, на неодноразові вимоги суду, надано не було, натомість надано рішення третейського суду від 08.07.2010р., яким встановлено право володіння на обєкт рухомого майна, а саме: труба стальна діаметром 1020 мм товщиною стінки 10 мм довжиною 3500 м, за відповідачем Відкритим акціонерним товариством «Луганське обласне виробниче сільськогосподарське-рибоводне підприємство»та витребувано в натурі вказане майно з чужого незаконного володіння позивача.

Таким чином, позивач не має права вимагати виключення вищезазначеного майна з акту опису й арешту.

За таких обставин, в позові приватного підприємства «Діджитрон-Україна»слід відмовити за його необґрунтованістю та безпідставністю, з покладенням судовим витрат на позивача в порядку ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

Щодо позову третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору Регіонального відділення Фонду державного майна, то судом встановлено наступне.

29.01.1999 року наказом регіонального відділення Фонду державного майна України у Луганській області №72 затверджено акт оцінки вартості цілісного майнового комплексу Луганського обласного державного виробничого сільськогосподарсько-рибоводного підприємства (код ЄДРПОУ 00476599) станом на 01 грудня 1998р.

Пунктом 16 зазначеного акту встановлено, що вартість майна, яке залишається в загальнодержавній власності 22766557 грн., серед них: вартість державного житлового фонду 451702 грн., вартість обєктів, які не підлягають приватизації 3933655 грн., вартість майна, щодо якого встановлено особливий режим приватизації 18381200 грн.

Згідно розділу 2 плану приватизації державного майна Луганського обласного державного виробничого сільськогосподарсько-рибоводного підприємства, затвердженого наказом регіонального відділення Фонду державного майна України у Луганській області 12.05.1999р. №429 визначена вартість обєкта приватизації.

Відповідно до п. 2.8.5 розділу 2 плану приватизації Луганського обласного державного виробничого сільськогосподарсько-рибоводного підприємства визначений перелік обєктів незавершеного будівництва, який не підлягає приватизації та залишається в загальнодержавній власності, а саме: реконструкція системи водопостачання, початок будівництва 09.1989р., первісна вартість 4,55 грн., відновлювальна вартість 983768 грн.

Тобто, під час приватизації Луганського обласного державного виробничого сільськогосподарсько-рибоводного підприємства до статутного фонду останнього не увійшов але залишився на балансі підприємства обєкт незавершеного будівництва реконструкція системи водопостачання.

З матеріалів справи вбачається, що оскільки спірний трубопровід є обєктом незавершеного будівництва, його адресою визначається юридична адреса Луганського обласного державного виробничого сільськогосподарсько-рибоводного підприємства, нині ВАТ «Луганське обласне виробниче сільськогосподарсько-рибоводне підприємство», але експлікація та ситуаційний план майна Станично-Луганського рибгоспу (ВАТ«Луганське обласне виробниче сільськогосподарсько-рибоводне підприємство») свідчать і це підтверджено представником другого відповідача, що фактичне місце розташування спірного обєкту є с. Болотенне Станично-Луганського району Луганської області (землі Валуйської сільської ради Станично-Луганського району Луганської області) і обліковується цей обєкт як частина будівництва нового трубопроводу ВНТ 11, який розташований між насосною станцією 1 та насосною станцією 2.

Отже, під час приватизації Луганського обласного державного виробничого сільськогосподарсько-рибоводного підприємства до статутного фонду останнього не увійшов та залишився на балансі підприємства обєкт незавершеного будівництва реконструкція системи водопостачання, який є частиною будівництва нового трубопроводу (ВНТ 11) і фактично знаходиться в с.Болотенне.

Факт знаходження цього обєкта у державній власності підтверджено витягом з реєстру державного майна, яке не увійшло до статутних фондів господарських товариств станом на 08.09.2010, де визначено що у державній власності знаходиться реконструкція системи водопостачання (ОНБ) вартістю 983,768 та перебуває на балансі ВАТ «Луганське обласне виробниче сільськогосподарсько-рибоводне підприємство».

Статтею 326 Цивільного кодексу України встановлено, що у державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади. Управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими субєктами.

Згідно ст. 141 Господарського кодексу України до державного майна у сфері господарювання належать цілісні майнові комплекси державних підприємств або їх структурних підрозділів, нерухоме майно, інше окреме індивідуально визначене майно державних підприємств, акції (частки, паї) держави у майні суб'єктів господарювання різних форм власності, а також майно, закріплене за державними установами і організаціями з метою здійснення необхідної господарської діяльності, та майно, передане в безоплатне користування самоврядним установам і організаціям або в оренду для використання його у господарській діяльності. Держава через уповноважені органи державної влади здійснює права власника також щодо об'єктів права власності Українського народу, зазначених у частині першій статті 148 цього Кодексу. Управління об'єктами державної власності відповідно до закону здійснюють Кабінет Міністрів України і, за його уповноваженням, центральні та місцеві органи виконавчої влади. У випадках, передбачених законом, управління державним майном здійснюють також інші суб'єкти.

Згідно ст. 3 Закону України «Про управління об'єктами державної власності» об'єктами управління державної власності є: майно, яке передане казенним підприємствам в оперативне управління; майно, яке передане державним комерційним підприємствам (далі - державні підприємства), установам та організаціям; майно, яке передане державним господарським об'єднанням; корпоративні права, що належать державі у статутних фондах господарських організацій (далі - корпоративні права держави); державне майно, що забезпечує діяльність Президента України, Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України, управління яким здійснюється в порядку, визначеному окремими законами; державне майно, передане в оренду, лізинг, концесію; державне майно, що перебуває на балансі господарських організацій і не увійшло до їх статутних фондів або залишилося після ліквідації підприємств та організацій; державне майно, передане в безстрокове безоплатне користування Національній академії наук України, галузевим академіям наук; безхазяйне та конфісковане майно, що переходить у державну власність за рішенням суду.

Субєктами управління обєктами державної власності є: Кабінет Міністрів України; Фонд державного майна України; міністерства та інші органи виконавчої влади; органи, які здійснюють управління державним майном відповідно до повноважень, визначених окремими законами; державні господарські обєднання, державні холдингові компанії, інші державні господарські організації; юридичні та фізичні особи, які виконують функції з управління корпоративними правами держави (далі уповноважені особи); Національна академія наук України, галузеві академії наук (ст. 4 Закону України «Про управління об'єктами державної власності»).

Згідно п. 3 наказу ФДМ України від 05.09.2001р. № 357 встановлено, що забезпечення функції з управління державним майном, яке не увійшло до статутних фондів господарських товариств, але перебуває на їх балансі, за територіальною ознакою - місцем розташування господарських товариств, покладається на Фонд майна АР Крим та регіональні відділення ФДМ України.

Статтею 1 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема: визнання права.

Статтею 392 Цивільного кодексу України встановлено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою , а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Оскільки з матеріалів справи вбачається, що позивач за первісним позовом не визнає право власності за державою на обєкт незавершеного будівництва реконструкція системи водопостачання, який рахується за адресою с. Валуйське, Станично-Луганський р-н Луганської області, а фактично знаходиться в с. Болотенне Станично-Луганський р-н Луганської області, так як звернувся з позовом про визнання права на спірне майно за ним, а матеріалами справи доведено, що майно є державним, то суд вважає, що регіональне відділення Фонду державного майна України у Луганській області правомірно звернувся за захистом свого оспореного права.

Втім, з матеріалів справи, а саме: проектно-кошторисної документації (паспорту проекта архівний номер 87.2467-ПП, актів виконаних робіт і довідок про вартість виконаних робіт по реконструкції системи водопостачання Станично-Луганського рибгоспу та листа Проектно-вишукувального інституту «Югрибпроект»№06/488-1151, вбачається, що спірний трубопровід, який обліковується як ВНТ 11 має дожину 1300 м.

Відтак, позов регіонального відділення Фонду державного майна України у Луганській області доведеним та обґрунтованим є лише в частині визнання права власності на трубопровід із стальної труби діаметром 1020 мм, товщиною стінки 10 мм, довжиною 1300м., а не 3500 м., як визначає Фонд.

Право власності держави на обєкт незавершеного будівництва реконструкція системи водопостачання трубопровід із стальної труби діаметром 1020 мм, товщиною стінки 10 мм не визнають і треті особи без самостійних вимог, які залучені до участі у справі за клопотаннями останніх ухвалою господарського суду Луганської області від 28.09.2010.

Зокрема, у своїх поясненнях по справі ОСОБА_1., посилається на те, що трубопровід із стальної труби діаметром 1020 мм, товщиною стінки 10 мм, яке знаходиться в с. Болотенне він придбав у ВАТ «Луганське обласне сільськогосподарське-рибоводне підприємство»за договором купівлі-продажу від 01.12.2004р., а в подальшому продав ТОВ «Будівельні ініціативи»на підставі договору купівлі-продажу від 06.05.2010, отже, ТОВ «Будівельні ініціативи»є власником спірного майна.

Втім, суд не приймає ці доводи до уваги, оскільки договори купівлі-продажу на які посилається третя особа укладенні з порушенням публічного порядку, а отже в силу норм ст. 228 Цивільного кодексу України не створюють будь-яких юридичних наслідків.

Згідно ст. 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Як зазначено вище, спірне майно було у загальнодержавній власності і залишилось у державній власності, після приватизації Луганського обласного державного виробничого сільськогосподарсько-рибоводного підприємства в 1999 році.

Отже, лише держава в особі уповноважених нею органів наділена правом розпоряджатись спірним майном.

Статтею 321 Цивільного кодексу України закріплено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Не приймає суд до уваги і інші доводи ОСОБА_1., оскільки вони спростовуються матеріалами справи та її фактичними обставинами.

Відповідно до ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З урахуванням вищевикладеного та виходячи з фактичних обставин справи, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог регіонального відділення Фонду державного майна України у Луганській області.

Судові витрати покладаються на відповідачів в порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, виходячи з вартості спірного майна.

У судовому засіданні відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в :

1. У задоволенні позову Приватного підприємства «Діджитрон-Україна»відмовити повністю.

2. Позов регіонального відділення Фонду державного майна України у Луганській області задовольнити частково.

3. Визнати за державою Україна в особі регіонального відділення Фонду державного майна України у Луганській області, вул.. Героїв Великої Вітчизняної війни, 3а, м. Луганськ, право власності на трубопровід із стальної труби діаметром 1020 мм., товщиною стінки 10 мм, довжиною 1300 м., який знаходиться в с. Валуйське, Станично-Луганського району Луганської області (фактичне місцерозташування с.Болотенне Станично-Луганського району Луганської області) на території Відкритого акціонерного товариства «Луганське обласне виробниче сільськогосподарсько-рибоводне підприємство».

4. В решті позовних вимог регіонального відділення Фонду державного майна України у Луганській області відмовити.

5. Стягнути з Приватного підприємства «Діджитрон-Україна», проспет 40-річчя Жовтня, 120/1, м.Київ, ідент. код 31746196:

- на користь Державного бюджету України на рахунок 31118095700006, МФО 804013, ОКПО 24046582, отримувач УДК у м. Луганську, банк ГУДКУ в Луганській області, код бюджетної класифікації 22090200 витрати зі сплати державного мита в сумі 2037 грн. 48 коп., видати наказ;

- на користь Державного бюджету України на рахунок 31217264700006, МФО 804013, ОКПО 24046582, отримувач УДК у м. Луганську, банк ГУДКУ в Луганській області, код бюджетної класифікації 22050003, витрати на інформаційно технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.00 коп., видати наказ.

6. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Луганське обласне сільськогосподарське-рибоводне підприємство», квартал Молодіжний, 10, с. Валуйське, Станично-Луганського району, Луганської області, ідент. код 00476599:

- на користь Державного бюджету України на рахунок 31118095700006, МФО 804013, ОКПО 24046582, отримувач УДК у м. Луганську, банк ГУДКУ в Луганській області, код бюджетної класифікації 22090200 витрати зі сплати державного мита в сумі 2037 грн. 48 коп., видати наказ;

- на користь Державного бюджету України на рахунок 31217264700006, МФО 804013, ОКПО 24046582, отримувач УДК у м. Луганську, банк ГУДКУ в Луганській області, код бюджетної класифікації 22050003, витрати на інформаційно технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.00 коп., видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Т.В. Васильченко

Дата підписання рішення 08.11.2010.