Ухвала суду № 120887942, 08.08.2024, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/12851/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 серпня 2024 року м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Хамник М.М., ознайомившись із заявою ОСОБА_1 про скасування судового наказу, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із заявою, в якій просить скасувати судовий наказ від 04.07.2024 року №308/9879/24, виданий Ужгородським міськрайонним судом про стягнення із заявника на користь Комунального підприємства«Виробниче управлінняводопровідно-каналізаційногогосподарства містаУжгорода» суму заборгованостіза послугиз централізованоговодопостачання таводовідведення в розмірі 13937,04 грн., а також суму сплаченого судового збору в сумі 302,80 грн.

Зазначає, що наказ підлягає скасуванню, оскільки стягувач провів невірно нарахування заборгованості та вважає, що стягнення з нього сум коштів є неправомірним, так як оплачує всі необхідні платежі вчасно та в повному обсязі. Стверджує, що існує спір про право, яке повинно встановлюватися в загальному позовному провадженні.

Окрім цього, просив звільнити його від сплати судового збору за подання заяви, оскільки він являється інвалідом третьої групи загального захворювання та отримує пенсію по інвалідності в сумі 2725,00 грн., тому сплатити судовий збір не в змозі.

Відповідно до ст. 170 ЦПК України боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу.

Згідно з ч. 5 ст. 170 ЦПК України до заяви про скасування судового наказу додається, зокрема, документ, що підтверджує сплату судового збору.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду фізичною особою заяви про скасування судового наказу встановлено ставку судового збору у розмірі 0,05 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 151,40 грн. Документу на підтвердження сплати судового збору заявником до заяви про скасування судового наказу не додано.

У відповідності до частини 1 статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Згідно зі ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше, ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Таким чином, відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору за подання заяви про скасування судового наказу можливо здійснити, якщо майновий стан заявника позбавляє його можливості здійснити оплату судового збору у визначеному Законом розмірі при зверненні до суду, а саме, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік, або заявник належить до категорії осіб, вказаних в п. 2 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір».

Таким чином, відстрочення, розстрочення, зменшення або звільнення від сплати судового збору можливе виключно за наявності відповідних підстав і є правом, а не обов`язком суду.

Заявником на підтвердження свого скрутного матеріального становища надано довідку Головного управління пенсійного фонду України в Закарпатській області від 30.07.2024 року, згідно якої ОСОБА_1 отримує пенсію по інвалідності за період із січня 2024 по липень 2024 року.

Вказані відомості не мають відношення до розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

Інших доказів на підтвердження майнового стану, який унеможливлює сплату судового збору, заявником не надано.

Беручи до уваги те, що заявник не надав належних доказів, підтверджуючих його скрутний майновий стан, в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору слід відмовити.

Відповідно до ч. 6 ст. 170 ЦПК України, у разі подання неналежно оформленої заяви про скасування судового наказу суддя постановляє ухвалу про її повернення без розгляду не пізніше двох днів з дня її надходження до суду.

Враховуючи викладене, заява про скасування судового наказу підлягає поверненню без розгляду.

Керуючись ст. 170, 260-261, 358 ЦПК України, суд-

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.

Заяву ОСОБА_1 про скасуваннясудового наказуУжгородського міськрайонногосуду Закарпатськоїобластівід04.07.2024року усправі №308/9879/24 повернути заявнику без розгляду.

Роз`яснити заявнику, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Копію ухвали направити заявнику.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду

Закарпатської області М.М. Хамник