Рішення № 12088639, 24.09.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 55/17424.09.10 Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І.,

при секретарі Шаповалов А.М., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Дочірнього підприємства «Інститут «Київінжпроект», м.Київ

до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська будівельна компанія «Укрмехтрансбуд», м. Київ

про: зобов’язання вчинити дії

за участю:

представника Позивача –Муратова Н.М. (за довіреністю №378-КІП від 01.09.2010р.);

представника Відповідача – не з’явився.

СУТЬ СПРАВИ:

Дочірнє підприємство «Інститут «Київінжпроект», м.Київ (далі –Позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрмехтрансбуд», м. Київ (далі –Відповідач) про зобов’язання вчинити дії.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобов’язань за Договором №20/08/08-1 на розробку науково-технічної продукції від 20 серпня 2008р.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії наступних документів: Витяг з ЄДРПОУ станом на 09.03.2010р. щодо статусу та місцезнаходження Відповідача, Вимогу № 150-КП від 01.06.2010р. з доказами її направлення Відповідачу, Договір № 20/08/08-1 на розробку науково-технічної продукції від 20.08.2008р., технічне завдання, календарний план, калькуляцію кошторисної вартості робіт до Договору № 20/08/08-1, Протокол угоди про договірну ціну на науково-технічну продукцію до Договору № 20/08/08-1, Акт № 1 приймання-здачі робіт від 29.08.2008р. на суму 615469,09 грн., лист Позивача № 542-КІП від 02.12.2009р.,лист Позивача № 19-КІП від 03.02.2010р., Платіжне доручення № 382 від 15.12.2009р. на суму 200000, 00грн., статутні документи Позивача, лист Позивача від 22.06.2010р. щодо надання роз’яснень, лист Мінрегіонбуду від 27.07.2010р. № 2/14-13/11138 про деякі питання здачі-приймання виконаних проектних робіт та інше.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 526, 527, 530, 610-612, 626-628, 631-632, 837-838, 846, 883, 887, 890 Цивільного кодексу України, ст.ст. 317-319, 322-324 Господарського кодексу України, ст.ст.1,49-50,54-57,61,64,82,85 Господарського процесуального кодексу України, ДБН А.2.2-3-2004 «Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва», «Загальними умовами укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві»затвердженими Постановою КМУ від 01.08.2005р. № 668.

Представник позивача клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляв, у зв’язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 ГПК України

Відповідач у судові засідання не з’являвся, відзиву та доказів сплати заборгованості не надав, хоча належним чином повідомлявся про судові засідання шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою, визначеною за матеріалами справи, а саме Витягом з ЄДРПОУ станом на 09.03.2010р. щодо статусу та місцезнаходження Відповідача.

З матеріалів справи вбачається, що вказана судова кореспонденція не отримана Відповідачем, у зв’язку з відсутністю Відповідача за його юридичною адресою –03022, м.Київ, пров.Охтирський, буд.3

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 р. N 02-5/289 із змінами "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Крім того, в Інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007 р. N 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно зі статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 р. N 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

З матеріалів справи вбачається, що ухвали суду надсилались відповідачу за адресою, зазначеною в позовній заяві, та в Витязі від 09.03.2010р. з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців стосовно статусу та місцезнаходження Відповідача доданої Позивачем до матеріалів справи.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення відповідача про місце, дату та час проведення судового засідання.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Зважаючи на строки вирішення спору передбачені ст.69 Господарського процесуального кодексу України та на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані позивачем докази, суд

ВСТАНОВИВ:

20 серпня 2008 року між Позивачем (Замовник) та Відповідачем (Підрядник) було укладено Договір № 20/08/08-1 на розробку науково-технічної продукції (надалі-Договір).

Відповідно до р.1 «Предмет договору» Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе виконання проектної роботи по темі: "Каналізаційний колектор по вул. Стеценка з метою ліквідації КНС "Нивки". Стадія "Р" Розділ: "Антикорозійний захист конструкцій камер та колектора ". Термін здачі робіт по договору: ___ 200 ____ р.

Згідно п.2.1 Договору За виконану по договору науково-технічну продукцію Замовник перераховує Виконавцю згідно з протоколом про договірну ціну 512 890,91 грн. ПДВ 20% 102 578,18 грн. Разом: 615 469,09 грн.

Відповідно до п.2.2. виплата проводиться згідно календарного плану, протоколу погодження договірної ціни, що є невід'ємною частиною договору і актів прийому-здачі.

Як вбачається з п. 2.4 Договору, Замовник зобов'язується надати ТОВ "УКРМЕХТРАНСБУД", за 10 днів після підписання договору, вихідні дані згідно запиту. В випадку припинення робіт по ініціативі Замовника виплата проводиться по фактично виконаним об'ємам робіт.(п. 2.7 Договору).

Розділом 3 Договору, сторони погодили порядок здачі і приймання робіт, зокрема:

- п.3.1.Договору передбачає, що по закінченій виконання роботи Виконавець зобов'язаний повідомити Замовника, після чого складається двосторонній акт здачі-приймання;

- п.3.2 Договору передбачає, що при завершенні робіт Виконавець передає Замовнику акт здачі-приймання науково-технічної продукції з додатком до нього науково-технічної продукції, передбаченої ТЗ, Календарним планом та умовами договору;

- п.3.3.Договору передбачає, що замовник протягом 5 днів з дня отримання акту "здачі-приймання" і звітних документів зобов'язаний направити Виконавцю акт "здачі-приймання" науково-технічної продукції і завершити виконання своїх фінансових обов'язків або направити Виконавцю протокол розходжень;

- п.3.4 Договору передбачає, що в разі необґрунтованої відмови або прострочення оплати продукції Замовник сплачує Виконавцю пеню 0.01% за кожний день від суми простроченого платежу;

- п.3.5. Договору передбачається можливість дострокового завершення робіт, їх приймання і відповідних розрахунків;

- п.3.6. Договору передбачає, що науково-технічна продукція подається Замовнику у чотирьох примірниках.

На виконання умов Договору Позивач виконав проектні роботи по Договору в повному обсязі, що підтверджується Актом приймання-здачі робіт від 29.08.2008р. на суму 615469,09 грн., підписаним з боку обох сторін без зауважень.

Позивачем було сплачено 200000,00 грн. за один екземпляр продукції, що підтверджується платіжним дорученням № 382 від 15.12.2009р.

Проте Відповідачем не надана Позивачу у повному обсязі як то передбачено п.3.6 Договору розроблена науково-технічна продукція, у зв’язку з чим Позивач звертався з листами до Відповідача 02.12.2009р., 03.02.2010р., 01.06.2010р., з вимогою передачі Позивачу трьох екземплярів науково-технічної продукції., проте свої зобов’язання зо Договором Відповідач не виконав, в зв’язку з чим Позивач звернувся з зазначеним позовом до суду.

Відповідач процесуальними правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, хоча належним чином повідомлявся про судові засідання шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою, визначеною у якості місцезнаходження згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Дослідивши матеріали справи, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають повному задоволенню, враховуючи наступне:

Оцінивши зміст Договору, з якого виникли цивільні права та обов’язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом і правовою природою є договором підряду, який підпадає під правове регулювання ст.837- ст.864 ЦК України.

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст.193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов’язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов’язковості договору для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору Позивач виконав проектні роботи по Договору в повному обсязі, що підтверджується Актом приймання-здачі робіт від 29.08.2008р. на суму 615469,09 грн., підписаним з боку обох сторін без зауважень.

Позивачем було сплачено 200000,00 грн. за виконані за Договором роботи, що підтверджується платіжним дорученням № 382 від 15.12.2009р.

Проте Відповідачем не надана Позивачу розроблена науково-технічна продукція у кількості 4 штук, у зв’язку з чим Позивач звертався з листами до Відповідача 02.12.2009р., 03.02.2010р., 01.06.2010р., з вимогою передачі Позивачу трьох екземплярів науково-технічної продукції, проте свої зобов’язання за Договором Відповідач не виконав.

Згідно ч.1. ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Укладений договір є підставою для виникнення у сторін господарських зобов’язань відповідно до ст.ст. 173, 174 ГК України (ст.ст. 11, 202, 509 ЦК України) і згідно ст. 629 ЦК України є обов’язковим до виконання сторонами.

В силу ст. 599 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

З вищезазначених норм вбачається, що договорі за своєю суттю є домовленістю, в якій втілюється вільне волевиявлення його сторін, автономія їх волі, а його особливістю є те, що він є юридичним фактом, який слугує підставою для виникнення цивільних прав і обов’язків. Договір є також однією з підстав виникнення цивільно-правового зобов’язання. Зобов’язання, що виникло і діє, породжує для однієї сторони право вимагати, а для іншої сторони - обов’язок виконувати певну відому дію (надати послугу) або ж утриматися від неї. Належне виконання зобов’язання –це, передусім, виконання його відповідно до умов договорів та інших актів законодавства. Пріоритетність умов договору дає можливість його сторонам обрати такий конкретний варіант виконання зобов’язання, який би найбільшою мірою відповідав їхнім інтересам, оскільки сторони в договорі можуть відступати від положень цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобов’язань за Договором № 20/08/08-1 від 20.08.2008 року, щодо передання трьох екземплярів розробленої науково-технічної продукції у відповідності до п.п.3.2 та 3.6 Договору.

Із матеріалів справи вбачається, що сторонами у Договорі №20/08/08-1 від 20.08.2008 року узгоджено порядок передачі розробленої науково-технічної продукції.

Згідно п.п.3.2 та 3.6 Договору при завершенні робіт Виконавець передає Замовнику акт здачі-приймання науково-технічної продукції з додатком до нього науково-технічної продукції, передбаченої ТЗ, Календарним планом та умовами договору. Науково-технічна продукція подається Замовнику у чотирьох примірниках.

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст.193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов’язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов’язковості договору для виконання сторонами.

Позивачем було сплачено 200000,00 грн. за виконані за Договором роботи, що підтверджується платіжним дорученням № 382 від 15.12.2009р.

Позивач звертався з листами до Відповідача 02.12.2009р., 03.02.2010р., 01.06.2010р., з вимогою передачі Позивачу трьох екземплярів науково-технічної продукції, проте свої зобов’язання за Договором Відповідач не виконав.

Зважаючи на те, що останній лист в якому вимагалось передати три екземпляри науково-технічної продукції, був направлений Відповідачу 01.06.2010р. а до Відповідача згідно строків доставки поштової кореспонденції дійшов 03.06.2010р., за сплином 7 днів відповідно до ст.530 ЦК України –датою передачі розробленої науково-технічної продукції є 10.06.2010р.

Отже, враховуючи що підставою виникнення правовідносин між сторонами є договір №20/08/08-1 від 20.08.2008 року, в якому не передбачено право Відповідача відмови Позивачу у наданні науково-технічної продукції, Акт приймання –здачі виконаних робіт підписаний з боку обох сторін без зауважень, претензія про передачу продукції була направлена Відповідачу 01.06.2010р., тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського кодексу України судові витрати покладаються на Відповідача.

Керуючись ст.ст. 42, 43, 33, 36, 43, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Дочірнього підприємства «Інститут «Київінжпроект», м.Київ задовольнити повністю.

2. Зобов’язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрмехтрансбуд»(ідентифікаційний код 34490796) виконати зобов’язання за договором №20/08/08-1 від 20.08.2008р. перед Дочірнім підприємством «Інститут «Київінжпроект»м. Київ (ідентифікаційний код 35948173) в частині передачі розробленої науково-технічної продукції згідно п.3.2 та п.3.6 Договору №20/08/08-1 від 20.08.2008р. - протягом 10 днів з дня набрання рішення законної сили.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрмехтрансбуд»(ідентифікаційний код 34490796) на користь Дочірнього підприємства «Інститут «Київінжпроект»(ідентифікаційний код 35948173) витрати по сплаті державного мита в розмірі 85,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

У судовому засіданні 24.09.2010р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписано 30.09.20109р.

Суддя Н.І. Ягічева