Рішення № 12088489, 29.09.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 48/53329.09.10 За позовомПідприємства із 100% іноземним капіталом «ААЗ Трейдінг Ко»

доПриватного акціонерного товариства «Українська охоронно –страхова компанія»

простягнення 10 195,37 грн.

Суддя Бойко Р.В.

Представники сторін:

від позивача:Кохан В.О.

від відповідача:Сорочан В.В. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Підприємство із 100% іноземним капіталом «ААЗ Трейдінг Ко»(надалі –ПІК «ААЗ Трейдінг Ко») звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно –страхова компанія»(надалі –ПАТ «УОСК») про стягнення 10 195,37грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач неналежним чином виконує умови договору страхування наземного транспорту №И1 –03.29010 від 09.08.2005 р., а саме: не виплачено страхове відшкодування позивачу, внаслідок пошкодження застрахованого транспортного засобу при дорожньо-транспортній пригоді (надалі –«ДТП»). Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 282,75 грн., індексу інфляції у розмірі 3 330,87грн. та 3% річних у розмірі 526,62 грн. за прострочення виконання грошового зобов’язання.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.09.2010 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 29.09.2010 р.

У судове засідання 29.09.2010 р. представник позивача з'явився, вимоги ухвали суду від 09.09.2010 р. виконав, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання з'явився, вимоги ухвали суду від 09.09.2010р. виконав, подав відзив на позовну заяву відповідно до тексту якого з заявленими позовними вимогами не погоджується, посилаючись на безпідставність нарахування інфляційних втрат, оскільки вони не відповідають положенням ст. 2 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", на безпідставність нарахування 3% річних, оскільки договором визначено лише нарахування пені. Позовні вимоги в частині виплати страхового відшкодування у розмірі 5 245,04 грн. визнав, в іншій частині в задоволенні позову просить відмовити з наведених у відзиві підстав.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судовому засіданні складався протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

09.08.2005 р. між ПАТ «УОСК»(страховик) та ПІК «ААЗ Трейдінг Ко»(страхувальник) укладено договір страхування наземного транспорту №И1-03.29010 (надалі –«Договір»).

Розділом 1 Договору визначено, що відповідно до цього Договору, укладеного на підставі Закону України «Про страхування»та правил ПАТ «УОСК»«Добровільного страхування автотранспортних засобів, причепів до них та їх додаткового обладнання»№И1-03 від 20.07.2000 р. страховик бере на себе зобов’язання відшкодувати страхувальнику збитки, пов’язані з настанням нижчезазначених страхових випадків (п. 1.1 Договору). Об'єктом страхування є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать чинному законодавству України і пов’язані з володінням та користуванням транспортними засобами (п. 1.2 Договору). Перелік транспортних засобів, що приймаються на страхування, страхові випадки, місце страхування та інші умови страхування зазначені в додатку(-ах) до цього Договору (п. 1.3 Договору).

Відповідно до п. 4.1 Договору страховик зобов’язаний: протягом трьох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасної виплати страхового відшкодування; при настанні страхового випадку протягом 15 днів, після надання страхувальником усіх необхідних документів, здійснити виплату страхового відшкодування, а в разі прийняття рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування письмово повідомити про це страхувальника з обґрунтуванням причин відмови.

Згідно із п. 5.1 Договору страхове відшкодування виплачується на підставі таких документів: письмової заяви страхувальника про виплату страхового відшкодування за встановленою формою; додатку до договору страхування, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, посвідчення водія, який керував транспортним засобом на момент настання ДТП, подорожнього листа, довідки органів внутрішніх справ або метеорологічної служби або інших компетентних органів, яка повинна містити дані про факт події, кошторису витрат для відновлення транспортного засобу, складений та затверджений страхувальником.

Додатком №17 від 24.11.2006 р. (надалі –«Додаток») до Договору, відповідачем було застраховано майнові інтереси позивача, що не суперечать чинному законодавству України і пов’язані з володінням та користуванням, зокрема, автомобілем «SKODA FELICIA», реєстраційний номер 31474 КА, на випадок настання страхових випадків, а саме: пошкодження, знищення або втрата транспортних засобів внаслідок подій, що передбачені програмами страхування: «ДТП»; «ІВП»(Інша випадкова подія); «ПДТО»(протиправні дії третіх осіб); викрадення (угон) –(крім автобусів).

Пунктом 1.2 Додатку встановлено франшизу у розмірі 0,5% при ДТП з вини страхувальника (його водія) або без вини страхувальника, якщо третя особа не встановлена.

28.04.2007 р. близько 13 год. 00 хв. на проспекті Перемоги, 83 в м. Києві було скоєне ДТП за участі застрахованого автомобіля «SKODA FELICIA»та автомобіля "ВАЗ-2101" реєстраційний номер АС 6558 (транзит).

Листом №4409 від 28.04.2007 р. до якого додано передбачені п. 5.1 Договору документи позивач повідомив відповідача про настання страхового випадку –ДТП. Даний лист отриманий відповідачем 03.05.2007 р. про що свідчить відповідний напис про отримання.

10.05.2007 р. з метою встановлення характеру та розміру шкоди завданої власнику транспортного засобу внаслідок його пошкодження при ДТП Товариством з обмеженою відповідальністю "Експертна компанія "Укравтоекспертиза-Стандарт" за участі представників ПІК «ААЗ Трейдінг Ко»та ПАТ «УОСК»було проведено огляд транспортного засобу.

Відповідно до звіту №1302 автотоварознавчого дослідження з визначення вартості матеріального збитку завданого власнику транспортного засобу, складеного 15.05.2007 р. суб'єктом оціночної діяльності –ТОВ "Експертна компанія "Укравтоекспертиза-Стандарт" (Сертифікат суб'єкта оціночної діяльності №3192/05 від 07.04.2005 р.) вартість відновлювального ремонту автомобіля «SKODA FELICIA», реєстраційний номер 31474 КА та вартість матеріального збитку з урахуванням значення коефіцієнту фізичного зносу в результаті його пошкодження при ДТП складає 5 655,13 грн.

08.06.2007 р. листом №4479 позивач звернувся до відповідача з проханням відшкодувати збитки, завдані ПІК «ААЗ Трейдінг Ко»внаслідок ДТП. Вказаний лист отриманий представником відповідача 11.06.2007 р.

Крім того, здійснюючи розслідування причин та обставин страхової події, ПІК «ААЗ Трейдінг Ко»були понесені витрати на проведення автотоварознавчого дослідження в сумі 400,00 грн.

Натомість, як підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем останнім не було вчинено жодних дій щодо виплати позивачу страхового відшкодування.

Спір у справі виник у зв’язку із не виконанням, на думку позивача, відповідачем грошового зобов’язання по виплаті страхового відшкодування, у зв’язку з чим позивач вказує на існування заборгованості.

Договір є договором страхування, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 67 Цивільного кодексу України та Закону України «Про страхування».

Страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Відповідно до ст. 979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Матеріалами справи підтверджується приймання відповідачем у страхування автомобіля «SKODA FELICIA», реєстраційний номер 31474 КА, на випадок настання страхових випадків, зокрема, внаслідок пошкодження при ДТП.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про страхування»страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

28.04.2007 р. за участі застрахованого транспортного засобу сталося ДТП.

28.04.2007 р. позивач на виконання вимог ч. 5 ст. 21 Закону України «Про страхування»та п.п. 4.4,5.1 Договору повідомив відповідача про страховий випадок.

Відповідно до ст. 990 Цивільного кодексу України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката). Страховий акт (аварійний сертифікат) складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, що встановлюється страховиком.

Статтею 25 Закону України «Про страхування»передбачено, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

08.06.2007 р. надав заяву №4479 на виплату страхового відшкодування, яка прийнята представником відповідача 11.06.2007 р., про що свідчить відмітка представника відповідача.

Згідно із пунктом 3 частини 1 статті 988 Цивільного кодексу України страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 4.1 Договору визначено, що страховик зобов’язаний при настанні страхового випадку протягом 15 днів, після надання страхувальником усіх необхідних документів, здійснити виплату страхового відшкодування, а в разі прийняття рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування письмово повідомити про це страхувальника з обґрунтуванням причин відмови.

Матеріали справи не містять листів з якими б відповідач звертався до позивача на підставі п. 5.8 Договору.

Відповідачем не доведено, а матеріали справи не містять передбачених ст. 991 Цивільного кодексу України, ст. 26 Закону України "Про страхування" та п. 5.8 Договору підстав для відмови у виплаті страхового відшкодування.

Згідно ч. 1 ст. 9 Закону України "Про страхування" страховою сумою є - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку.

Відповідно до змісту Додатку №17 від 24.11.2006 р. страхова сума автомобіля «SKODA FELICIA», реєстраційний номер 31474 КА становить 25 920,00 грн.

Згідно висновку №1302 від 15.05.2007 р. з визначення вартості матеріального збитку, ринкова вартість автомобіля «SKODA FELICIA», реєстраційний номер 31474 КА становить 27 273,41 грн.

Частиною 17 ст. 9 Закону України "Про страхування" встановлено, що у разі коли страхова сума становить певну частку вартості застрахованого предмета договору страхування, страхове відшкодування виплачується у такій же частці від визначених по страховій події збитків, якщо інше не передбачено умовами страхування.

Приймаючи до уваги, що страхова сума зазначена в Договорі становить 95,04% від ринкової вартості застрахованого транспортного засобу, сума страхового відшкодування зменшується на 4,96% та становить 5 374,64 грн.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про страхування" франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Пунктом 1.2 Додатку №17 від 24.11.2006 р. за ризиком "ДТП" встановлено безумовну франшизу в розмірі 0.5% від страхової суми застрахованого транспортного засобу у випадку встановлення вини страхувальника (водія), або без вини страхувальника, якщо третя особа не встановлена, та яка становить 129,60 грн.

Безумовна франшизи не вираховується із суми страхового відшкодування за пошкоджений транспортний засіб в разі, якщо страховий випадок стався з вини встановленої третьої особи, і це підтверджується документом компетентних органів.

Позивачем не надано доказів встановлення вини конкретної третьої особи у ДТП, а тому розмір страхового відшкодування зменшується на франшизу.

Таким чином, відповідач був зобов’язаний виплатити позивачу суму страхового відшкодування у розмірі 5 245,04 грн. до 26.06.2007 р.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов’язання по сплаті на користь позивача 5 245,04 грн. на підставі Договору. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

ПАТ «УОСК»обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, позовні вимоги ПІК «ААЗ Трейдінг Ко»про стягнення з ПАТ «УОСК»суми страхового відшкодування у розмірі 5 245,04 грн. є правомірними та обґрунтованими, а тому задовольняються судом. В позові в частині стягнення 410,09 грн. необхідно відмовити, оскільки розмір страхового відшкодування зменшується на суму франшизи та з огляду на пропорційне зменшення страхового відшкодування.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 282,75грн. за прострочення виконання грошового зобов’язання у період з 27.06.2007 по 26.12.2007 р.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов’язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов’язання (в т.ч. у період, який вказано позивачем), тому дії відповідача є порушенням договірних зобов’язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Згідно із положень ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є пеня.

Відповідно до ч.1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Пунктом 6.2 Договору страховик несе відповідальність за невчасну виплату страхового відшкодування у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожен день прострочення. Загальна сума штрафних санкцій не може перевищувати 5% від суми заборгованості.

Згідно із ст.ст. 256, 257 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч. 3 ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Відповідачем в судовому засіданні 29.09.2010 р. було подано заяву №2195 про застосування строків позовної давності до вимог позивача щодо стягнення з відповідача пені.

Згідно із ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Позовна заява №6640 від 09.08.2010 р. подана до суду 06.09.2010 р., а відповідачем заявлено про застосування строку позовної давності щодо стягнення пені, а тому підстави для стягнення пені, нарахованої у період з 27.06.2007 по 26.12.2007 р. відсутні.

Також, позивачем заявлено вимогу про стягнення індексу інфляції у розмірі 3330,87грн. та 3% річних у розмірі 526,62грн. за прострочення виконання грошового зобов’язання.

Згідно із частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Положення частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України застосовуються за невиконання грошових зобов’язань та знаходиться в 51 Главі Цивільного кодексу України, яка має назву «Правові наслідки порушення зобов’язання. Відповідальність за порушення зобов’язання», а дана глава міститься у розділі І «Загальні положення про зобов’язання» книги п’ятої Цивільного кодексу України. Наведене свідчить, що положення такої статті стосуються як договірних, так і не договірних зобов’язань, тобто до порушення грошових зобов’язань, незалежно від визначених ст. 11 Цивільного кодексу України підстав їх виникнення.

Грошове зобов’язання –це зобов’язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України.

Судом встановлено, що згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України та п.22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»у ПАТ «УОСК»виникло зобов’язання сплатити на користь позивача суму страхового відшкодування.

Тобто, має місце правовідношення в якому ПАТ «УОСК»(боржник) зобов'язано вчинити на користь ПІК «ААЗ Трейдінг Ко»(кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання по сплаті суми страхового відшкодування, яке за змістом правовідношення є грошовим, ПАТ «УОСК»у встановлений строк не виконано, а тому нарахування позивачем інфляційних збитків та 3% річних за прострочення грошового зобов’язання по сплаті суми страхового відшкодування є правомірним.

Відсутність у Законі України «Про страхування»відповідальності у вигляді сплати інфляційних втрат та 3% річних при умові несвоєчасної виплати страхового відшкодування не заперечує наявності правового регулювання цих питань нормами інших законодавчих актів України (ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України).

Позивачем заявлено вимогу про стягнення 3% річних та індексу інфляції за прострочення по оплаті 5655,13 грн. нарахованих у період 27.06.2007 р. по 02.08.2010 р., проте суд здійснює перерахунок 3% річних та індексу інфляції виходячи з наступного.

Судом встановлено, що заборгованість відповідача становить 5245,04 грн., а тому суд здійснює розрахунок 3% річних та індексу інфляції виходячи з встановленого судом розміру заборгованості.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 268 Цивільного кодексу України позовна давність не поширюється на вимогу страхувальника (застрахованої особи) до страховика про здійснення страхової виплати (страхового відшкодування).

Крім того, заяву про застосування строку позовної давності за вимогами про стягнення страхового відшкодування, індексу інфляції та 3% річних відповідачем не заявлено.

За перерахунком суду розмір інфляційних, що підлягає стягненню з відповідача становить 3068,35грн., розмір 3% річних становить 488,44 грн. В іншій частині –262,52 грн. інфляційні та 38,18 грн. 3% річних нараховані безпідставно, а тому в задоволенні позову в цій частині необхідно відмовити.

Стосовно заявленої до стягнення суми витрат на проведення автотоварознавчої експертизи у розмірі 400,00 грн. суд відзначає наступне.

Відповідно до п. 5.3 Договору до страхового відшкодування не включається вартість проведення автотоварознавчої експертизи, якщо вона була замовлена страхувальником самостійно, без узгодження із страховиком (якщо експертиза проводиться на замовлення страхувальника за узгодженням із страховиком, йому відшкодовується половина вартості її повернення).

Матеріали справи не містять доказів які б підтверджували узгодження позивача із відповідачем питання щодо проведення автотоварознавчого дослідження, а тому суд не вбачає правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат в розмірі 400,00 грн. за проведення автотоварознавчого дослідження.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягнення з ПАТ «УОСК»на користь ПІК «ААЗ Трейдінг Ко»суми страхового відшкодування у розмірі 5245,04 грн., інфляційних у розмірі 3068,35 грн. та 3% річних у розмірі 488,44грн.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов Підприємства із 100% іноземним капіталом «ААЗ Трейдінг Ко»задовольнити частково.

2.Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно –страхова компанія»(01001, м.Київ, вул. Малопідвальна, 5; ідентифікаційний код 23734213) на користь Підприємства із 100% іноземним капіталом «ААЗ Трейдінг Ко» (03062, м.Київ, вул.Чистяківська, 30; ідентифікаційний код 21622958) суму страхового відшкодування у розмірі 5 245 (п’ять тисяч двісті сорок п’ять) грн. 04 коп., індекс інфляції у розмірі 3 068 (три тисячі шістдесят вісім) грн. 35 коп., 3% річних у розмірі 488 (чотириста вісімдесят вісім) грн. 44 коп., державне мито у розмірі 88 (вісімдесят вісім) грн. 02 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 203 (двісті три) грн. 74коп. Видати наказ.

3. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                                                                     Р.В. Бойко

Повний текст рішення підписаний 04.10.2010 р.