Рішення № 12088188, 09.09.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 52/13009.09.10 Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «Броварський завод будівельних конструкцій»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Світлиця ЛТД»про стягнення 154576,53 грн. за участю представників позивача –Кужеля М.В., довіреність № 01/26 від 01.02.2010р., відповідача –Нікітюк К.О., довіреність № б/н від 08.09.2010 р., Лімоннікової Л.В., директор, ВСТАНОВИВ:

У березні 2010 року позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовом до відповідача про стягнення 154576,53 грн. боргу у зв’язку з неналежним виконанням останнім зобов’язань з оплати наданих послуг поставленої продукції.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.04.2010 року порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 28.04.2010 року.

У судових засіданнях 28.04.2010 року, 02.06.2010 року, 07.07.2010 року та 08.09.2010 року оголошувалися перерви відповідно на 02.06.2010 року, 07.07.2010 року, 08.09.2010 року та 09.09.2010 року.

У судовому засіданні 02.06.2010 року представник відповідача надав відзив на позовну заяву, в якому визнав позов в частині стягнення 14597,23 грн. боргу, в іншій частині в позові просив відмовити.

Через канцелярію суду 14.06.2010 року представник позивача надав заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якій просив стягнути з відповідача 154576,53 грн. основного боргу, 15001,38 грн. пені, 4675,31 грн. 3% річних, 11747,80 грн. збитків від інфляції.

Відповідно до ч.4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Під збільшенням розміру позовних вимог слід розуміти збільшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві.

Проте, у вищезазначеній заяві позивачем додатково заявлені інші нові вимоги із самостійним предметом та підставами.

Разом з тим, одночасна зміна і предмета, і підстав позову процесуальним законодавством не допускається.

За таких обставин, судом відхиляється подана позивачем заява про збільшення розміру позовних вимог, оскільки дана заява містить вимоги одночасно про зміну предмету і підстав позову, що не передбачено ст. 22 ГПК України.

14.06.2010 року позивач через канцелярію суду заявив клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача в межах ціни позову – 186001,00 грн.

Розглянувши дане клопотання, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для вжиття заходів до забезпечення позову у даній справі виходячи з наступного.

Відповідно до статті 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Позивачем не було наведено суду жодних підстав, які б унеможливили захист його прав, свобод та інтересів без вжиття відповідних заходів, не наведено суду належних доказів, також з матеріалів справи судом не встановлено обставин, які б вказували на очевидну небезпеку заподіянню шкоди правам, свободам та інтересам позивача. Окрім того, позивачем не наведено доказів того, що невжиття заходів до забезпечення позову якимось чином може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Враховуючи вищевикладене, клопотання позивача щодо забезпечення позову не підлягає задоволенню.

У судовому засіданні 08.09.2010 року представник відповідача надав клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ЗАТ «Планета-буд», яке судом відхилене у зв’язку із його необґрунтованістю.

У судовому засіданні 09.09.2010 року представник відповідача надав клопотання про відстрочення виконання судового рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, позовні вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що в період з березня по серпень 2008 року позивачем було поставлено відповідачу бетонної продукції та надано послуг бетонозмішувача, на загальну суму 161191,12 грн., що підтверджується товарно-транспортними накладними, рахунками-накладними, довіреностями та актами надання автопослуг бетонозмішувачем, які містяться в матеріалах справи.

Проте, відповідач отриманий товар та надані послуги на суму 161191,12 грн. товар оплатив частково, та має заборгованість перед позивачем у розмірі 154576,53 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

12.60.2009 року листом № 02/201 позивач звернувся до відповідача з вимогою сплатити заборгованість у розмірі 154576,53 грн., який останній залишив без відповіді та задоволення.

Отже, позивач виконав взяті на себе зобов’язання з поставки товару та надання послуг бетонозмішувача, а відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов’язання з оплати отриманого товару і наданих послуг, та має перед позивачем заборгованість у сумі 154576,53 грн.

Доказів сплати відповідачем зазначеної заборгованості суду не надано.

У судовому засіданні 09.09.2009 року представники відповідача визнали позов в повному обсязі.

Відповідно до ч. 5 ст. 78 ГПК України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Визнання відповідачем позову не порушує прав третіх осіб і не суперечить законодавству.

Ст.ст. 525, 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в сумі 154576,53 грн. є обґрунтованими, і тому підлягають задоволенню.

Клопотання відповідача про відстрочення виконання судового рішення не підлягає задоволенню, оскільки останнім не наведено суду доказів того, що у нього з поважних причин немає можливості виконати рішення у встановлений строк чи встановленим способом.

Державне мито у сумі 1545,77 грн. та витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн. підлягають стягненню з відповідача пропорційно задоволених вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 44, 49, 78, 82-85 ГПК України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Світлиця ЛТД»(03151, м. Київ, вул. Донецька, 30, код 32955151) на користь Відкритого акціонерного товариства «Броварський завод будівельних конструкцій»(07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Порошкова, 2, код 01273711) 154 576 (сто п’ятдесят чотири тисячі п’ятсот сімдесят шість) грн. 53 коп. основного боргу, 1545 (одну тисячу п’ятсот сорок п’ять) грн. 77 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

Суддя                     С.О.Чебикіна