Ухвала суду № 1208803, 29.10.2007, Львівський апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1-ій інстанції Турецький І..М.                                                                                           Справа 22а-2109/07

Господарський  суд Тернопільської обл. №3/80-817                                                                                 Рядок статзвіту 23

Доповідач:Багрій В.М.

                           У х в а л а

                                           Іменем України

29 жовтня 2007 року                                                                       

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого-Багрія В.М., 

                   суддів: Обрізка І.М., Улицького В.З.,

                              при секретарі Гідей К.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Підволочиському районі Тернопільської області на постанову господарського суду Тернопільської області від 10 травня 2007р. у справі за позовом державного підприємства «Новосілківський спиртовий завод» до Державної податкової інспекції у Підволочиському районі Тернопільської області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и л а :         

У лютому 2007р. державне підприємство «Новосілківський спиртовий завод» звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Підволочиському районі Тернопільської області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення.

Посилалося на те, що 11 липня 2006 року працівником ДПІ у Підволочиському районі Тернопільської області було проведено перевірку щодо питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2005 року по 31.03.2006 року по податку на додану вартість за період з 01.02.2005 року по 31.03.2006 року.

На підставі акту перевірки від 11.08.2006 року № 538/23/00375094 відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 18.08.2006 року № 0005382300, яким було донараховано податкове зобов’язання зі сплати ПДВ та штрафних санкцій на загальну суму 10463 грн. 01 коп.

Покликалося на те, що з вказаним податковим повідомленням-рішенням погодитись не може, оскільки воно не відповідає вимогам чинного податкового законодавства України, тому просило скасувати повідомлення-рішення № 0005382300 від 18.08.2006 року.

Постановоюгосподарського суду Тернопільської області від 10 травня 2007р. позов задоволено.

Визнано нечинним та скасовано податкове повідомленя-рішення №0005382300 від 18.08.2006 року Державної податкової інспекції у Підволочиському районі Тернопільської області з моменту його винесення як таке, що прийняте всупереч чинному законодавству України.

Стягнуто з Державного бюджету України в користь Державного підприємства «Новосілківський спиртзавод» - 85 грн. в повернення витрат по оплаті державного мита та 118 грн. в повернення витрат по оплаті інформаційно-технічного забезпечення.

Постанову суду першої інстанції оскаржила Державна податкова інспекція у Підволочиському районі Тернопільської області, подавши на неї апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції при вирішенні даної справи порушив вимоги норм матеріального та процесуального права. Висновки суду не грунтуються на всебічному, повному і об’єктивному розгляді обставин справи в їх сукупності і не відповідають дійсним обставинам справи, що призвело до винесення помилкової постанови.

Судом першої інстанції порушено статті 33, 49 КАС України, а також не взято до уваги, що відповідно до п.1.3. Закону України «Про податок на додану вартість», який є спеціальним законом по відношенню до спірних правовідносин, платник податку визначений як особа, яка згідно з цим Законом зобов’язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що виплачується покупцем, або особа, яка ввозить товари на митну територію України.

Просить скасувати постановугосподарського суду Тернопільської області від 10 травня 2007р., прийняти нову постанову, якою в позові ДП «Новосілківський спиртовий завод» до Державної податкової інспекції у Підволочиському районі відмовити.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги з таких підстав.

Встановлено, що в процесі перевірки податковим органом позивача останньому було виключено з податкового кредиту податкові накладні, які виписані ПП «Матрікс» в сумі 1865,67 грн. за вересень 2005р., ТзОВ «Інтеграл» - 149,67 грн. за квітень 2005р. та ПП «Транстехмаш» - 4960,00 грн. за січень 2005р.

В зв’язку з цим оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням позивачу було донараховано податкове зобов’язання з ПДВ на суму 10463,01грн., в тому числі – 6975,34 грн. за основним платежем та 3487,67грн. штрафних санкцій.

Суд першої інстанції встановив, що в січні 2005р. позивач отримав від ПП. «Транстехмаш» дробарку АІ-ДМ, в ціні товару сплатив ПДВ, одержав від постачальника податкову накладну та правомірно включив до податкового кредиту 4960 грн. сплаченої суми ПДВ.

В квітні 2005р. позивач отримав від ТзОВ «Інтеграл» фасадну плитку, одержав податкову накладну та включив до податкового кредиту суму сплаченого ПДВ – 149,47 грн.

У вересні 2005р. позивач отримав від ПП «Матрікс» обрізну дошку, одержав від продавця податкову накладну та обґрунтовано включив до податкового кредиту 1865,67 грн., сплаченого ПДВ в ціні товару.

Досліджуючи обставини справи, пов’язані з правомірністю дій податкового органу в частині донарахування позивачу бюджетного зобов’язання та застосування  штрафних (фінансових) санкцій, господарський суд Тернопільської області прийшов до правильного висновку про необґрунтованість дій податкового органу та правомірно задоволив позовні вимоги позивача.

Підставою для застосування податковим органом штрафних санкцій, серед іншого, послужило те, що підприємства-постачальники позивача не сплатили до бюджету суми ПДВ, що не давало права позивачу включати сплачені ним суми ПДВ в зазначені податкові періоди до податкового кредиту з метою отримання бюджетного відшкодування з ПДВ.

Господарський суд правомірно вважав, що відповідно до закону єдиною підставою для отримання бюджетного відшкодування ПДВ є податкові декларації за відповідний період.

З матеріалів справи видно, що позивач за зазначені в акті перевірки періоди подав до державної податкової інспекції податкові декларації з податку на додану вартість, проти чого не заперечує податковий орган.

Доводи відповідача в тій частині, що підставою для відшкодування з бюджету сум ПДВ є фактичне надходження такого податку до бюджету від контрагентів, що дає реальну можливість для бюджетного відшкодування, суд першої інстанції правомірно вважав помилковими, оскільки вони не ґрунтуються на законі.

Закон не ставить в залежність отримання бюджетного відшкодування платником податків від податкового стану інших осіб і фактичної сплати ПДВ до бюджету. Питання щодо від’ємного значення суми поширюється тільки на окремо взятого платника податків і цей факт не ставиться в залежність від розрахунків з бюджетом третіх осіб.

Якщо контрагент не виконав свого зобов’язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Ця обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав всі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування і має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

В справі встановлено, що позивач всіх цих умов дотримав, що не оспорюється відповідачем.

Права контрагентів позивача на складання податкових накладних не спростував податковий орган в процесі розгляду справи господарським судом.

Не оспорюються ним і факти проведення оплати за послуги та товари позивачем та сплати ним ПДВ.

Судом не встановлено протиправності господарських зобов’язань між позивачем, ПП «Транстехмаш», ТзОВ «Інтеграл» та ПП «Матрікс», внаслідок чого зроблено обґрунтований висновок про відсутність жодних порушень у позивача в процесі формування ним податкового кредиту.

За таких обставин, правильно встановивши фактичні обставини справи, господарський суд прийняв обґрунтовану постанову, якою визнав неправомірними дії податкового органу в частині визначення позивачу податкового зобов’язання та застосування штрафних санкцій.

Постанова суду першої інстанції відповідає матеріалам справи, наявним в ній доказам, які належно оцінені судом, вимогам матеріального та процесуального права, тому підстав для її скасування колегія суддів не знаходить.

Доводи апеляційної скарги на ці висновки суду не впливають та спростовуються доказам в справі, аналіз яким обґрунтовано дав господарський суд.

Керуючись ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів,                                                                                                    

                                                       у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Підволочиському районі Тернопільської області залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Тернопільської області від 10 травня 2007р.залишити без змін.

Ухвала може бути протягом одного місяця оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції.

           Головуючий:                                                                        В.М.Багрій

            Судді :                                                                                 В.З.Улицький

                                                                                                  І.М.Обрізко