Вирок № 120879992, 08.08.2024, Семенівський районний суд Полтавської області

СЕМЕНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Шевченка, 41а, селище Семенівка, Кременчуцький район, Полтавська область, 38200

тел. (05341) 9 17 39, факс (05341) 9 17 39, 9 15 37,

e-mail: inbox@sm.pl.court.gov.ua, web: https://sm.pl.court.gov.ua

ідентифікаційний код 02886143

Справа №547/665/24

Провадження №1-кп/547/72/24

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2024 року селище Семенівка, Полтавська область

Семенівський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

учасники судового провадження:

прокурор ОСОБА_3 ,

потерпіла ОСОБА_4 ,

законний представник потерпілої ОСОБА_5 ,

представник потерпілої ОСОБА_6 ,

обвинувачений ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань №1 Семенівського районного суду Полтавської області кримінальне провадження, внесене до ЄРДР 02.05.2024 за № 12024170510000143, за обвинуваченням

ОСОБА_7 , народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у смтСеменівка Семенівського району Полтавської області, громадянин України, зареєстрований і проживає за адресою: АДРЕСА_1 , освіта повна середня, розлучений, не працює, відповідно до ст. 89 КК України раніше не судимий,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 Кримінального кодексу України,

ВСТАНОВИВ:

Згідно виконавчого листа Лубенського районного суду Полтавської області від 08.12.2009, із обвинуваченого ОСОБА_7 стягнуто на користь ОСОБА_5 аліментів на утримання доньки ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частини заробітної плати щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи стягнення з 27.10.2009 і до повноліття дитини.

Однак ОСОБА_7 , порушуючи вимоги ст. 51 Конституції України, глави 15 Сімейного Кодексу України, ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», згідно якої батьки зобов`язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття та забезпечувати інтереси дітей, знаючи про свій обов`язок, встановлений судом щодо сплати аліментів на користь ОСОБА_5 на утримання малолітньої дочки ОСОБА_9 посягаючи на нормальний розвиток та здоров`я своєї дитини, будучи фізично здоровим та працездатним, всупереч вимогам ст. 180 Сімейного кодексу України, у період із 01.01.2022 по 01.05.2024, кошти на утримання дитини не сплачував, будь якої іншої допомоги не надавав, участі у вихованні дитини не приймав, тобто добровільно рішення суду не виконував.

Незважаючи на попередження про необхідність виконання свого обов`язку та можливості настання кримінальної відповідальності, аліменти добровільно не сплачував, що свідчить про злісне ухилення від їх сплати.

Внаслідок вищевказаних умисних та протиправних дій у ОСОБА_7 станом на 01.05.2024 виникла заборгованість по сплаті аліментів на користь ОСОБА_5 у сумі 100464 грн., що перевищує суму сукупно нарахованих відповідних платежів за три місяці.

Зазначеними діями обвинувачений ОСОБА_7 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 164 КК України злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів).

Учасники судового провадження не оспорюють обставини, які підлягають доказуванню у цьому кримінальному провадженні та які викладено в обвинувальному акті. Судом з`ясовано, що вони правильно розуміють зміст цих обставини, немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції.

Відтак суд, роз`яснивши учасникам судового провадження, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, роз`яснивши положення ст. 349 КПК України, провів судовий розгляд цього кримінального провадження щодо всіх його обставин із застосуванням правил ч. 3ст. 349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження всіх доказів щодо обставин кримінального провадження, обмежившись допитом обвинуваченого, дослідженням документів щодо його особи.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 провину визнав повністю, розуміє свій обов`язок зі сплати коштів, але не має їх у достатній кількості. Працевлаштуватися на постійну роботу не може. Має окремі підробітки із яких живе. Нещодавно сплатив невелику суму як аліменти. Очікує на своє офіційне працевлаштування. Заперечує проти призначення обмеження волі, оскільки у такому разі взагалі не зможе працювати.

ОСОБА_4 , ОСОБА_5 і ОСОБА_10 ОСОБА_11 обвинувачення підтримують, просять розглядати провадження за їх відсутності. Мають намір подати цивільний позов про стягнення моральної шкоди. Просять врахувати, що ОСОБА_7 вже було засуджено за діяння за ч. 1 ст. 164 КК України до 100 годин громадських робіт і до 3 місяців арешту. Вважають діяння у цій справі повторним та/або рецидивом. Просять призначити покарання 2 роки обмеження волі.

Прокурор просить призначити покарання у виді апробаційного нагляду на строк 1 рік. Звертає увагу, що після відпрацювання громадських робіт і відбування арешту обвинувачений є таким, що не має судимості.

Обвинувачений є здоровим, на обліку у нарколога, психіатра або невропатолога не перебуває, за місцем проживання характеризується нейтрально.

За зазначених обставин, суд вважає встановленою і доведеною провину обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 ККУкраїни, за вказаних обставин, за вчинення якого він підлягає покаранню.

Обставин, що пом`якшують чи обтяжують покарання, не встановлено. Суд не вважає визнання обвинуваченим провини щирим каяттям оскільки, щонайменше, за змістом його показів він періодично має окремі доходи, але аліменти з них ні добровільно, ні примусово не сплачує.

При призначенні обвинуваченому покарання суд, згідно з вимогами ст. 65 КК України враховує межі, установлені у санкції частини статті Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення; положення Загальної частини КК України; ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення; особу винного; відсутність обставин, які пом`якшують чи обтяжують покарання; згоду обвинуваченого на так званий спрощений порядок розгляду кримінального провадження; позицію потерпілої сторони щодо суворості покарання.

Зважаючи на вказані обставини у їх сукупності, суд вважає, що покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження вчинення обвинуваченим нових кримінальних правопорушень має бути призначене у виді апробаційного нагляду з покладенням окремих обов`язків, передбачених ст. 591 КК України.

Цивільний позов потерпілим наразі не пред`явлено.

Речові докази відсутні.

Процесуальні витрати не встановлено.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого не обирався, клопотання про його обрання не подано.

Ураховуючи зазначене, керуючись ст.ст. 1, 2, 7, 84-86, 91, 94, 118, 131, 170, 176, 177, 318, 337, 349, 368, 369, 371, 373-376, 392-395, 532 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_7 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 Кримінального кодексу України, за яким призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду на строк 1 (один) рік з покладенням таких обов`язків:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

4) працевлаштуватися або за направленням уповноваженого органу з питань пробації звернутися до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітного та працевлаштуватися, якщо йому буде запропоновано посаду (роботу).

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Семенівський районний суд Полтавської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.

Роз`яснити обвинуваченому право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1