Рішення № 12087761, 27.09.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 37/34527.09.10 За позовомАкціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі Структурного підрозділу «Енергозбут Київенерго»

ДоУправління освіти Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації

Простягнення 2083930,76 грн.

Суддя Гавриловська І.О.

У судових засіданнях брали участь представники сторін:

від позивача:          Гаркавенко С.В. –дов. № Д07/2010/06/03-1 від 03.06.10 р.

від відповідача:          Белінський І.О. –дов. № 12791 від 21.05.10 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі Структурного підрозділу «Енергозбут Київенерго»до Управління освіти Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації про стягнення 1979941,58 грн. основного боргу, 79739,57 грн. інфляційних нарахувань, 24249,61 грн. трьох річних відсотків у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем зобов’язань за договором № 3010070 від 01.02.04 р. на постачання теплової енергії в гарячій воді та додатками до нього.

Ухвалою суду від 14.07.10 р. було порушено провадження у справі № 37/345 та призначено її розгляд на 16.08.10 р., зобов’язано сторін надати певні документи.

У судовому засіданні 16.08.10 р. представник позивача надав документи на виконання вимог ухвали суду від 14.07.10 р. та оригінали документів для огляду у судовому засіданні, копії яких було додано до позовної заяви, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити, надав суду довідку про надходження грошових коштів.

Представник відповідача у судовому засіданні 16.08.10 р. надав суду письмовий відзив на позовну заяву, в якому просив суд надати позивачу 10 робочих днів для повної оплати за договором № 3010070 від 01.02.04 р. і проведення звірки взаєморозрахунків за теплову енергію із складанням відповідного акту, який буде надано суду, повідомив про часткове погашення суми основного боргу.

Враховуючи наведене, дослідивши матеріали справи, судом було задоволено клопотання відповідача та оголошено перерву у судовому засіданні 16.08.10 р. до 15.09.10 р.

У судовому засіданні 15.09.10 р. представник позивача надав суду розрахунок основного боргу, повторно підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні 16.08.10 р. повідомив суду про сплату суми основного боргу та надав копії платіжних доручень, акт звірки взаєморозрахунків та заявив клопотання про відкладення розгляду справи для вирішення питання щодо відмови позивача від штрафних санкцій.

Представник позивача проти заявленого відповідачем клопотання заперечень не навів.

Враховуючи вищевикладене, дослідивши матеріали справи, судом було задоволено клопотання відповідача та оголошено перерву у судовому засіданні 15.09.10 р. до 27.09.10 р.

У судовому засіданні 27.09.10 р. представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні 27.09.10 р. надав суду пояснення по суті спору.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго»в особі Структурного підрозділу «Енергозбут Київенерго»(енергопостачальна організація) та Управління освіти Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації (абонент) був укладений договір на постачання теплової енергії в гарячій воді №3010070 від 01.02.04 р., відповідно до умов якого енергопостачальна організація зобов’язується постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляцію в період опалювального сезону, гарячого водопостачання протягом року, в кількості та обсягах згідно з додатком № 1 до цього договору, а абонент зобов’язується виконувати умови та порядок оплати в обсягах і терміни, які передбачені в додатку № 4 до даного договору.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором енергопостачання.

У відповідності до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобов’язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно з п. 5.1. договору № 3010070 від 01.02.04 р., облік споживання абонентом теплової енергії проводиться по приладах обліку.

Відповідно до п. 5.3. вищезазначеного договору, абонент, який має прилади обліку, щомісячно надає енергопостачальній організації звіт по фактичному споживанню теплової енергії, в терміни передбачені у додатку № 1 до даного договору.

Згідно з п. 4 додатку № 1 до договору № 3010070 від 01.02.04 р., дата зняття абонентом показників приладів обліку –по 25 число поточного місяця, надання звіту в МВРТ № 4 –не пізніше 28 числа. При відсутності звіту розрахунок виконується згідно максимальних договірних навантажень.

Додатками № 3 та № 4 до договору № 3010070 від 01.02.04 р. визначено тарифи на теплову енергію та порядок розрахунків за спожиту теплову енергію.

Відповідно до п. 2 додатку № 4 до договору № 3010070 від 01.02.04 р., абонент щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує в районному відділі теплозбуту № 4 за адресою: м. Київ, вул. Строкача, 9, розрахункова група, тел. 484-86-19, табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період, акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки абонент повертає в РВТ), та платіжну вимогу-доручення, куди включенв вартість теплової енергії на поточний місяць, з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду.

Згідно з п. 3 та пп. 3.1. вищевказаного додатку, сплату за вказаними в п. 2 цього додатку документами, абонент виконує не пізніше 25 числа поточного місяця, при цьому, в разі, якщо абонент розраховується за показниками приладів обліку, йому пред’являється до сплати заявлена кількість теплової енергії на поточний місяць (згідно додатку № 1 до договору). У випадку перевищення фактичного використання теплової енергії понад заявленого, ця кількість перевищення самостійно сплачується абонентом не пізніше 28 числа поточного місяця. У випадку, якщо фактичне використання нижче від заявленого, сплата проводиться за фактичними показниками.

Позивач в обґрунтування позовних вимог надав суду належним чином завірені копії облікових карток відповідача за період з травня 2009 р. до травня 2010 р.; протоколи (відомості) реєстрації середньодобових параметрів та підсумкових значень тепло споживання за періоди з 28.04.10 до 28.05.10 р., з 30.03.10 р. до 27.04.10 р., з 26.02.10 р. до 29.03.10 р., з 29.01.10 р. до 25.02.10 р., з 01.01.10 р. до 28.01.10 р., з 29.04.09 р. до 28.05.09 р. та корінці нарядів на відключення та підключення теплопостачання за період з жовтня 2009 р. до квітня 2010 р. Загальна сума спожитої відповідачем теплової енергії за період з 01.05.09 р. до 01.06.2010 р. становила 1979941,58 грн.

Також позивач пояснив суду, що ним були належним чином виконані зобов’язання за договором № 3010070 від 01.02.04 р., тоді як відповідач свої зобов’язання щодо оплати за спожиту теплову енергію не виконав, у зв’язку з чим станом на 01.06.10 р. у нього виникла заборгованість у розмірі 1979941,58 грн.

За таких обставин АЕК «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго» звернулась до Господарського суду м. Києва з даним позовом до Управління освіти Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації про стягнення 1979941,58 грн. основного боргу, 79739,57 грн. інфляційних нарахувань, 24249,61 грн. трьох річних відсотків у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем зобов’язань за договором № 3010070 від 01.02.04 р. на постачання теплової енергії в гарячій воді та додатками до нього.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим до виконання сторонами.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З наданих суду доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов’язання виконав належним чином, зауважень щодо відпуску теплової енергії від відповідача не надходило, тоді як відповідач у визначений договором № 3010070 від 01.02.04 р. та додатками до нього строк оплату за спожиту теплову енергію не здійснив.

У судовому засіданні 15.09.10 р. представник позивача надав суду довідку про надходження коштів за спожиту від АЕК «Київенерго»теплоенергію Управлінням освіти Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації, з якої вбачається, що відповідач погасив заборгованість за договором на постачання теплової енергії в гарячій воді №3010070 від 01.02.04 р. в повному обсязі.

Оскільки зазначена оплата була здійснена відповідачем після звернення позивача з даним позовом до суду, то провадження в цій частині підлягає припиненню у зв’язку з відсутністю предмету спору.

Відповідно до пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Таким чином, провадження у справі в частині позовних вимог щодо стягнення 1979941,58 грн. основного боргу за спожиту теплову енергію підлягає припиненню в зв’язку з відсутністю предмету спору.

Акціонерна енергопостачальна компанія «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»просить суд також стягнути з відповідача 79739,57 грн. інфляційної складової боргу та 24249,61 грн. трьох відсотків річних у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов’язання на постачання теплової енергії в гарячій воді №3010070 від 01.02.04 р. за період з 01.05.09 р. до 01.06.10 р.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов’язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов’язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов’язання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Дослідивши розрахунок, наданий позивачем, суд встановив, що у ньому помилково позивач не врахував зменшення інфляційних збитків, що пов’язані із встановленням рівня інфляції у липні 2009 р., серпні 2009 р., квітні 2010 р. та травні 2010 р. на рівні 99,9 %, 99,8 %, 99,7 % та 99,4 % відповідно.

У зв’язку з вищенаведеним, судом було виконано власний розрахунок інфляційних нарахувань, у відповідності до якого стягненню з Управління освіти Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації за період з 01.05.2010 р. до 01.06.2010 р. підлягають 61947,80 грн. інфляційних нарахувань.

Також, оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення виконання відповідачем грошового зобов’язання за договором №3010070 від 01.02.04 р. станом на 01.06.10 р., то з нього, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, підлягають стягненню 24249,61 грн. трьох відсотків річних.

Таким чином, позов Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»до Управління освіти Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації підлягає задоволенню частково.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 614, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст. 193, 275 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 49, ст. ст. 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Управління освіти Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації (03146, м. Київ, вул. Якубу Коласа, 6-А, код ЄДРПОУ 2608786) на користь Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»(01001, м. Київ, площа І.Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) 61 947 (шістдесят одна тисяча дев’ятсот сорок сім) грн. 80 коп. інфляційної складової боргу, 24 249 (двадцять чотири тисячі двісті сорок дев’ять) грн. 61 коп. трьох річних процентів, 20 661 (двадцять тисяч шістсот шістдесят одну) грн. 39 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення 1979941,58 грн. основного боргу припинити.

4.          В решті позовних вимог відмовити.

5.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

6.          Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.          

           Суддя           Гавриловська І.О.