Рішення № 12087247, 20.09.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 56/11320.09.10 Господарський суд міста Києва, у складі судді Джарти В.В., при секретарі судового засідання Пархоменко Ю.Л. Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лігос"

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Гарант -Профіт"

простягнення 43809,43грн.

Представники сторін: від позивача Горбач А.В. –представник; від відповідачане з‘явились. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Лігос" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарант -Профіт" заборгованості на загальну суму 43809,43 грн., у тому числі основного боргу у розмірі 42235,72 грн., пені у розмірі 1573,71 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не належним чином виконав свої зобов’язання за Договором поставки, оскільки не своєчасно та не в повному обсязі здійснив розрахунок за поставлені позивачем товари. Станом на момент звернення до суду з позовом відповідач має заборгованість по Договору на загальну суму 42235,72 грн., яку позивач просить стягнути в судовому порядку з урахуванням пені.

Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на всі відомі адреси, в тому числі на юридичну адресу згідно відомостей єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.1997 N 02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Ухвала суду про порушення провадження у справі, що надсилалась за адресою вказаною у довідці була отримана відповідачем 03.08.2010.

Відповідач через канцелярію суду подав клопотання про залишення позову без розгляду, оскільки позивач не підтверджує факт отримання відповідачем товару по договору, належними засобами доказування, зокрема довіреностями на отримання товаро –матеріальних цінностей.

Відповідно до ст. 81 Господарського процесуального кодексу України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо: 1) позовну заяву підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано; 2) у провадженні господарського суду або іншого органу, який діє в межах своєї компетенції, є справа з господарського спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав; 4) позивач не звертався до установи банку за одержанням з відповідача заборгованості, коли вона відповідно до законодавства мала бути одержана через банк; 5) позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору; 6) громадянин відмовився від позову, який було подано у його інтересах прокурором.

Враховуючи мотиви клопотання та підстави для залишення позовної заяви без розгляду передбачені ст. 81 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що клопотання відповідача задоволенню не підлягає.

Представник позивача клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляв, у зв’язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши його пояснення, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва

В С Т А Н О В И В:

18.02.2010 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Лігос" як постачальником (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гарант Профіт", як дистроб‘ютером (відповідач) укладено дистреб‘юторський договір № 229/10, відповідно до умов якого постачальник зобов‘язується передати у власність дистреб‘ютора, а дистреб‘ютор приймати та оплатити товар.

На виконання умов договору позивач здійснив поставку відповідачу товару на підставі накладних, які скріплені печатками як позивача так і відповідача від 06.04.2010 №1 на загальну суму 9675,33 грн., від 18.02.2010 № 20 на загальну суму 9286,74 грн., від 28.02.2010 № 20 на загальну суму 6208,26 грн., від 04.03.2010 № 7 на загальну суму 7336,38 грн., від 18.03.2010 № 29 на загальну суму 7336,38 грн., від 25.03.2010 № 41 на загальну суму 11892,63 грн. Всього було поставлено товар на загальну суму 51735,72 грн.

Суд враховує, що отримання товару відповідачем не підтверджується довіреностями на отримання товаро –матеріальних цінностей. Однак, вказані обставини, не можуть спростовувати факт отримання відповідачем товару, що поставлявся позивачем з огляду на те, що на вказаних накладних стоїть підпис та печатка відповідача та з урахування наступного.

Наказом міністерства внутрішніх справ від 11.01.1999 року № 17 затверджена Інструкція про порядок видачі міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, підприємствам, установам, організаціям, господарським об'єднанням та громадянам дозволів на право відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів, а також порядок видачі дозволів на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів, та затвердження Умов і правил провадження діяльності з відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів".

Відповідно до п. 3.4. вказаної Інструкції відповідальність і контроль за дотриманням порядку зберігання печаток і штампів, а також законністю користування ними покладається на керівників підприємств, установ і організацій, господарських об'єднань, суб'єктів господарської діяльності.

Обов'язковому обліку підлягають печатки і штампи з повним найменуванням організацій. Порядок обліку, зберігання і використання інших видів печаток, штампів визначається відповідними відомчими інструкціями.

Печатки і штампи повинні зберігатися в сейфах або металевих шафах.

Перевірка наявності печаток і штампів здійснюється щорічно комісією, призначеною наказом керівника організації. Про перевірки наявності печаток і штампів робляться відмітки в журналі обліку та видачі печаток і штампів після останнього запису. У разі порушення правил обліку, зберігання і використання печаток і штампів комісія проводить службове розслідування, результати якого оформлюються актом довільної форми та доводяться до відома керівника організації.

Відповідачем не надано жодних доказів неправомірного використання печатки підприємства.

Таким чином, судом визнається, що товар по накладним, отримано уповноваженою особою відповідача.

Відповідно до п. 4.1 Договору оплата за товар здійснюється протягом 21 календарного дня з дати приймання товару на складі дистреб‘ютера.

На виконання умов договору відповідачем здійснена часткова оплата поставленого позивачем товару , а саме на загальну суму 9500,00 грн.

З огляду на те, що відповідачем частково здійснено оплату товару, на накладних стоїть печатка відповідача та те, що відповідачем не спростовуються факти отримання від позивача товару за вищевказаними накладними, то судом приймаються накладні, як належні докази поставки товару.

Відповідачем жодних доказів в підтвердження здійснення ним оплати повної вартості отриманого товару згідно вказаних накладних, не надано.

Таким чином, суд приходить до висновку, що матеріалами справи підтверджується розмір заборгованості відповідача на загальну суму 42235,72 грн.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

В ст. 692 Цивільного кодексу України зазначено, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідач доказів оплати вартості товару на загальну суму 42235,72,00 грн. не надав. Заборгованість відповідача підтверджується актом звірки від 01.07.2010, який підписаний позивачем та відповідачем. Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов’язань судом встановлений та по суті не оспорений відповідачем.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За таких обставин та з урахуванням строку оплати передбаченого п. 4.1 Договору позовні вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 42235,72,00 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пені у розмірі 1573,71 грн. за період з 27.04.2010 по 16.07.2010.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Згідно ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання (ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст. 231 Господарського кодексу України, законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Відповідно до п. 8.2, Договору встановлено, що за порушення термінів оплати товару відповідач сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочення платежу.

Перевіривши розрахунок пені позивача, суд визнає його вірним та обґрунтованим. Отже, позовні вимоги про стягнення пеню у розмірі 1573,71 грн. підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Згідно із ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 47, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва          

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарант -Профіт" (03141, м. Київ, вул. Волгоградська, 5/91, код ЄДРПОУ 36939065 з будь якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лігос" (76018, м. Івано - Франківськ, вул. Вовчинецька, 192, код 20547427) суму основного боргу у розмірі 42235 (сорок дві тисячі двісті тридцять п‘ять) грн.72 коп., пеню у розмірі 1573 (одна тисяча п‘ятсот сімдесят три) грн. 71 коп., витрати по сплаті державного мита у розмірі 439 (чотириста тридцять дев‘ять) грн. 00 коп. та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

СуддяВ.В. Джарти

Дата підписання 27/10/10